Постанова

від 09.04.2013 по справі 2а-13832/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р. Справа № 2а-13832/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Захарова С.О., відповідача - Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНА ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13832/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНА ЛТД"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІНА-ЛТД" (далі по тексту - ТОВ Біна ЛТД , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - Основ'янська МДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 липня 2012 року № 0000840221.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. по справі № 2а-13832/12/2070 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНА-ЛТД" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. по справі № 2а-13832/12/2070, винести нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ Біна-ЛТД задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000840221 від 12.07.2012 року на суму 959103,33 грн. - за основним платежем, та 239775,83 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Венс Транс Континент Проект з поставки останнім будівельних матеріалів та з виконання робіт по передпродажній підготовці та знаходженню оптимального покупця автозаправного комплексу, підтверджена належним чином оформленими первинними документами (видаткові та податкові накладні, розрахункові документи, акти наданих послуг, договори купівлі-продажу АЗС). Зазначив, що дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ Венс Транс Континент Проект від 15.02.2012 року № 152/3-23-30-37640909 визнані незаконними в судовому порядку, а відтак, зазначений акт не є підставою для висновку відповідача про недійсність правочину між позивачем та вказаним контрагентом. З огляду на викладене, вважає, що ТОВ Біна-ЛТД правомірно віднесено суми ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ТОВ "Венс Транс Континент Проект" до податкового кредиту за вересень 2011 року, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. по справі № 2а-13832/12/2070 скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог ТОВ Біна-ЛТД в повному обсязі.

Відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що позивачем ані до перевірки, ані до суду першої інстанції не були надані документи, що підтверджують транспортування поставлених ТОВ Венс Транс Континент Проект будматеріалів, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання будівельних матеріалів, відображення операцій по відносинам із вказаним контрагентом в бухгалтерському обліку позивача, тобто, не підтверджено настання реальних наслідків по виконанню умов договору. Також, позивачем до перевірки не надано документів, які б свідчили про обґрунтованість та реальне виконання ТОВ Венс Транс Континент Проект послуг по передпродажній підготовці та знаходження оптимального покупця АЗС, а також не надано документів щодо обґрунтування вартості виконаних послуг, їх деталізації з розмежуванням кожної послуги та відповідної її вартості, необхідності її замовлення, результатів виконаних робіт. Крім того, з посиланням на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.02.2012 р. № 152/3-23-30-37640909 про неможливість проведення зустрічної звірки, стверджує про неможливість придбання ТОВ Венс Транс Континент Проект товарів у ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД , та як наслідок, неможливість реалізації даних товарів позивачеві. З огляду на викладене, вважає, що позивачем безпідставно віднесено суми ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ТОВ "Венс Транс Континент Проект" до податкового кредиту за вересень 2011 року, та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення № 0000840221 від 12.07.2012 року про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "БІНА-ЛТД" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.09.2005 року за № 14801020000014461. Державна реєстрація ТОВ"БІНА-ЛТД" проведена за адресою : 61125, м.Харків, вул. Мар"їнська, буд.1 (т.1, а.с.97-99).

21.06.2012 року на підставі наказу від 08.06.2012 року № 602, згідно ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75. пп.78.1.1 п,78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України фахівцями Основ'янської МДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Біна ЛТД" з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово-господарських відносин (вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування їх реальності із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ "Венс Транс Континент Проект" за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2012 року № 1840/22-104/33675131, в якому зафіксовані встановлені відповідачем порушення: ТОВ " Біна -Лтд" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Венс Транс Континент Проект"; ТОВ "Біна -ЛТД" занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 959103.33 грн., чим порушено п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI. (т.1, а.с.12-23).

На підставі вказаних висновків акту від 21.06.2012 року № 1840/22-104/33675131 Основ'янською МДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення від 12 липня 2012 року № 0000840221 про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1198879,10 грн. з яких за основним платежем - 959103,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями ( штрафами) - 239775,83 грн. (т.1, а.с.24).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено правомірності включення сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Венс транс континент Проект" за вересень 2011р. до податкового кредиту, оскільки надані ТОВ " Біна -Лтд" первинні документи свідчать про їх формальне складання, за відсутності реально вчинених господарських операцій, а також з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності рішення відповідача, в основу якого покладено висновок про нереальність здійснення ТОВ "Біна -ЛТД" господарських відносин із вказаним контрагентом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок Основ'янської МДПІ про порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, який ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, за вересень 2011 року занижено податок на додану вартість у розмірі 959103,33 грн. у зв'язку отриманням товарів та послуг по нікчемним правочинам, укладеним із ТОВ "Венс транс континент Проект".

Так, відповідач в акті перевірки, з посиланням на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Київа від 15.02.2012 р. № 152/3-23-30-37640909 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Венс Транс континент проект , код ЄДРПОУ щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД , код ЄДРПОУ 37716401 за період вересень 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку , стверджує про відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків; не підтвердження господарських операцій за вересень 2011 року щодо придбання ТОВ "Венс транс континент Проект" товарів (робот, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ТОВ "Венс транс континент Проект" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, та, як наслідок - про відсутність реального вчинення господарських операцій за участю ТОВ "Біна -ЛТД" з контрагентом ТОВ "Венс Транс Континент Проект" за вересень 2011 року.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним та таким, що не може бути покладений в основу твердження про заниження позивачем податку на додану вартість, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що позивачем у вересні 2011 року було включено до складу податкового кредиту суми за результатами відносин з ТОВ "Венс транс континент Проект" в загальному розмірі 959103, 33 грн.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Біна -ЛТД" та ТОВ "Венс Транс Континент Проект" укладено договір купівлі продажу № 0509/11-1 від 05.09.2011 року, відповідно до п. 1 якого ТОВ "Венс Транс Континент Проект" (постачальник) зобов"язується передати у власність ТОВ "Біна -ЛТД" (покупця) товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у додатках до даного договору разом із усім його приладдям та документами, що стосуються товару, а покупець зобов"язуються прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (т.1, а.с.29-30).

На виконання досягнутої домовленості, позивачем в перевіряємий період придбано будівельні матеріали (труба, лист, швелер, стрічка сигнальна, арматура, бордюр, суміші бетонні, плити бетонні тощо), про що свідчать видані ТОВ "Венс Транс Континент Проект" видаткові накладні (т.1, а.с.31-38).

Крім того, останнім виписано позивачеві податкові накладні № 11 від 08.09.2011 р. на суму 527000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 87833,33 грн., № 13 від 09.09.2011 р. на суму 534700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 89116,67 грн., № 17 від 12.09.2011 р. на суму 519600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 86600,00 грн., № 19 від 13.09.2011 р. на суму 575800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 95966,67 грн., № 21 від 14.09.2011 р. на суму 529500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 88250,00 грн., № 25 від 15.09.1011 р. на суму 493300,00 грн., у т.ч. ПДВ - 82216,67 грн., № 33 від 16.09.2011 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що придбані у ТОВ "Венс Транс Континент Проект" будівельні матеріали використані позивачем при ремонті АЗС, розташованої за адресою: м. Черкаси, вул.. Сумгаїтська, буд. 8/1, яка належить позивачеві, про що свідчить наявні в матеріалах справи копії договору підряду № 11-9 від 01.09.2011 р. із ТОВ Київкапіталбуд , за умовами якого ТОВ Біна ЛТД доручає, а ТОВ Капіталбуд бере на себе виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовника, локальних кошторисів, договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, відомостей ресурсів витрат замовника, актів приймання виконаних будівельних робіт (т.1, а.с.137-243).

Також, відповідачем в акті перевірки самостійно зазначено, з посиланням на вищевказаний договір підряду, що всі придбані у ТОВ Венс Транс Континент Проект використовував на ремонт власної АЗС за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/1 (т.1, а.с.16).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Біна-ЛТД (Замовник) та ТОВ Венс Транс Континент Проект (Виконавець) було укладено договір № 3006/11-1 від 30.06.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по передпродажній підготовці та ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента (покупця), готового придбати комплекс АЗС, адреса якого зазначається в Додатку (об'єкт) у відповідності до умов останнього, надати допомогу Замовникові в укладенні договору купівлі-продажу між ним та покупцем в порядку та у строки, зазначені в цьому договорі. Підтвердженням надання послуг за цим Договором є акт наданих послуг, що підписується виконавцем та замовником, протягом місяця після підписання договору купівлі-продажу між Замовником та Покупцем (п.1.3 Договору).

У відповідності до п.2.1.1. Договору Виконавець зобов'язується, зокрема : провести маркетингові дослідження кон'юнктури ринку; використовувати власну та збирати іншу комерційну інформацію щодо попиту на об'єкт замовника; провести економічний аналіз щодо визначення ринкової вартості об'єкту; провести необхідну рекламну роботу; здійснювати переговори та листування з потенційними покупцями об'єкту замовника зі зберіганням рівня конфіденційності щодо комерційних умов продажу об'єкту; після знаходження покупця, який погоджується придбати об'єкт замовника, організувати замовнику і покупцеві зустріч для переговорів та обговорення умов майбутнього договору, а також забезпечити її проведення; після узгодження всіх основних умов майбутнього договору між покупцем і Замовником Виконавець здійснює консультування Замовника з усіх основних правових, економічних та організаційних питань договору, що передбачається; проводити технічний та документальний аудит об'єкту з метою встановлення та виправлення можливих недоліків в частині право встановлюючи та технічно-експлуатаційних документів; підготувати відповідні проекти договорів купівлі-продажу, узгодити із Замовником та Покупцем; забезпечити проведення переговорів з органами місцевого самоврядування щодо умов припинення використання земельної ділянки, де знаходиться об'єкт; отримати відповідні витяги на відчуження з органів БТІ та довідки з управління Земельних ресурсів тощо (т.1, а.с.47-50).

За результатами виконання зобов'язань за вказаним договором сторонами було оформлено акти наданих послуг № 1 від 30.06.2011 року, № 2 від 23.09.2011 року, № 3 від 29.09.2011 року, № 4 від 30.09.2011 року, згідно яких ТОВ Венс Транс Континент Проект проведено технічний та документальний аудит об'єкту з метою встановлення та виправлення можливих недоліків в частині технічно-експлуатаційної та будівельної документації; отримання копій відповідних документів, відсутність яких була виявлена; юридичний аудит правовстановлюючих документів об'єкту з метою встановлення та виправлення можливих недоліків, отримано витяги на відчуження з органів БТІ та довідки з управління земельних ресурсів; проведено маркетингові дослідження ринку та проведений економічний аналіз щодо визначення ринкової вартості об'єкта Замовника; знайдено потенційного покупця на об'єкт, організовано зустрічі та переговори для обговорення умов договору купівлі-продажу; підготовлені та узгоджені з Замовником і покупцем відповідні проекти договорів купівлі-продажу, з урахуванням всіх зауважень сторін; надано Замовнику консультації з усіх основних правових, економічних та організаційних питань договору купівлі-продажу (а.с.51-56).

Сума винагороди Виконавця згідно вказаних актів складає 595000,00 грн., 595000,00 грн., 450000,00 грн. та 450000,00 грн. відповідно.

Результатом дій виконавця, зафіксованими у вказаних актах, є передпродажна підготовка об'єкту та підвищення його інвестиційної привабливості, укладення угоди купівлі-продажу 25 серпня 2011 року між Замовником та покупцем на комплекс АЗС за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/1, на умовах Договору та у відповідності до всіх умов Замовника, вcього на загальну суму 5313639,65 грн.

Фактичне виконання Виконавцем ТОВ Венс Транс Континент Проект своїх зобов'язань за договором № 3006/11-1 від 30.06.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору купівлі-продажу від 25.08.2011 р. між ТОВ Біна ЛТД (Продавець) та ТОВ Оксі Груп (Покупець) про відчуження автозаправної станції з комплексом обслуговування автотранспорту, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/1, та копією договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року між цими ж контрагентами про відчуження автозаправної станції з комплексом обслуговування автотранспорту, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Енгельса, буд. 164/2 (т.1, а.с.57-64), а також актів прийому-передачі автозаправних станцій від 26.08.2011 р. (т.1, а.с.65-66).

Виконавцем ТОВ Венс Транс Континент Проект за результатами господарських операцій з надання позивачеві вищевказаних послуг за договором № 3006/11-1 від 30.06.2011 року виписано податкові накладні № 45 від 22.09.2011 р. на суму 595000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99166,67 грн., № 49 від 23.09.2011 р. на суму 59500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99166,67 грн., № 65 від 29.09.2011 р. на суму 450000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75000,00 грн., № 81 від 30.09.2011 р. на суму 450000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75000,00 грн. (т.1, а.с.67-70).

Слід відмітити, що будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено і під час перевірки, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 184.1. статті 184 цього ж Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Вищевказані видаткові та податкові накладні підписані уповноваженою особою контрагента та скріплені печаткою ТОВ Венс Транс Континент Проект , яке на момент їх виписки було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що не заперечується відповідачем по справі.

Матеріалами справи підтверджено, що оплата поставленого товару та наданих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, а також акту заліку взаємних однорідних вимог (т.1, а.с.71-78).

Тобто, позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ Венс Транс Континент Проект за придбаний товар та надані послуги, що не заперечувалось і податковим органом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що реальність господарських операцій з продажу товарів та надання послуг позивачеві підприємством ТОВ Венс Транс Континент Проект повністю підтверджена належним чином оформленими первинними документами, копії яких надано до матеріалів справи, а придбаний товар та надані послуги позивачем використаний у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних щодо перевезення будівельних матеріалів від ТОВ Венс Транс Континент проект не спростовує факту доставки ТМЦ, оскільки такий факт підкріплено іншими первинними документами (видаткові накладні, платіжні доручення, документи щодо виконання підрядних будівельних робіт (акти виконаних робіт, локальні кошториси, відомості ресурсів тощо), до заповнення яких у податківців на час проведення перевірки зауваження були відсутні.

При цьому, як вбачається зі змісту Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі по тексту - Правила № 363), товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу, і слугують, перш за все, для обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та інших транспортних ресурсів.

В той же час, в даному випадку позивачем сформовано податковий кредиту не з вартості транспортних послуг, підставою для обліку яких є товарно-транспортна накладна, а з вартості придбаного і перевезеного товару.

У зв'язку з чим, колегія суддів не вважає посилання відповідача в акті перевірки на Правила № 363 та положення Наказу Мінтрансу та Мінстату України № 488/346 від 29.12.1995 року "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля" такими, що свідчать про відсутність факту транспортування ТМЦ від ТОВ Венс Транс Континент Проект до місця проведення будівельних робіт на об'єкті ТОВ Біна ЛТД .

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на положення Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Мінтрансу та Мінстату України № 228/253 від 07.08.1996 року, колегія суддів зазначає, що дію вищевказаного наказу, та, відповідно, й інструкції, зупинено з 25 квітня 2006 року, а з 31.05.2006 року згідно Висновку Міністерства юстиції України зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а тому, посилання відповідача в акті перевірки на вказані наказ та Інструкцію є безпідставними.

Колегією суддів не беруться до уваги твердження відповідача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, щодо ненадання позивачем до перевірки довіреностей на отримання будматеріалів від ТОВ Венс Транс Континент Проект , оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами (копіями довіреностей, витягом з журналу реєстрації довіреностей).

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої про те, що до перевірки та до суду позивачем не надано обгрунтування вартості виконаних ТОВ Венс Транс Континент Проект послуг, їх деталізації з розмежуванням кожної послуги та відповідної її вартості, необхідності їх замовлення, результатів виконаних послуг, а саме, звітів контрагента про проведенню технічного, документального, юридичного аудитів, економічного аналізу, маркетингового дослідження, звітів по пошуку та знаходженню покупця, та, як наслідок - ненадання до суду доказів на підтвердження економічної обгрунтованості та реального виконання вказаних послуг, оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи.

Так, позивачем до матеріалів справи надано копії проектів договорів купівлі-продажу, звітів про екологічний аудит Автозаправочної станції з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Енгельса, 164/2 у м. Черкаси від 03.08.2011 р., Автозаправочної станції з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїтській, 8/1 у м. Черкаси , робочих проектів оцінки впливу на навколишнє середовище, розрахунків показників водоспоживання, водовідведення і обсягу відходів автозаправних комплексів (т.2, а.с.3-232).

Доводи суду першої інстанції в обґрунтування тверджень про нікчемність правочину з посиланням на незазначення в податкових накладних від 22.09.2011р. № 45, від 23.09.2011р. № 49, від 29.09.2011р. № 65, від 30.09.2011р. № 81 опису (номенклатури) послуг, та неточне зазначення у платіжних дорученнях № 1 від 18.01.2012р., № 2 від 20.01.2012р., № 3 від 20.01.2012р., № 4 від 26.01.2012р. призначення платежу ("Оплата за надання послуг в оформленні документації"), колегією суддів відхиляються, оскільки вказані неточності не свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ Венс Транс Континент Проект щодо надання останнім послуг з передпродажної підготовки об'єктів (автозаправних станцій) позивача, при цьому конкретні види й обсяги робіт конкретизовані в актах прийому-передачі наданих послуг.

Також, слід відмітити, що зазначене у вказаних платіжних дорученнях призначення платежу - "Оплата за надання послуг в оформленні документації" - не суперечить фактичному змісту наданих послуг.

Крім того, подібні зауваження щодо оформлення податкових накладних та платіжних доручень не викладені відповідачем в акті перевірки та не були підставою для зменшення позивачеві розміру податкового кредиту.

Колегією суддів встановлено, що податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ Венс Транс Континент Проект , з посиланням на відсутність у останнього необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку з чим Венс Транс Континент Проект не могло бути продавцем товару вказаного у документах (т.1, а.с.19).

Вказаний висновок податкового органу ґрунтується виключно на відомоcтях акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 152/3-23-30-37640909 від 15.02.2012 р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Венс Транс континент Проект , в якому також зафіксовано, що правочини між ТОВ Венс Транс континент Проект та постачальником ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД не спричинили реального настання правових наслідків; у ТОВ Венс Транс Континент Проект відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД у розумінні п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; ТОВ Венс Транс Континент Проект здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб; у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ Венс Транс Континент Проект відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що дії органів державної податкової служби щодо складення акту № 152/3-23-30/37640909 від 15.02.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Венс Транс Континент Проект , а також дій щодо визнання в Акті нікчемними правочинів, укладених із ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД , були оскаржені ТОВ Венс Транс Континент Проект в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012 р. по справі № 2а-9293/12/2670 задоволено позов ТОВ Венс Транс Континент Проект .

Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Венс Транс Континент Проект щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД за вересень 2011 року.

Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо складання акту від 15.02.2011 року № 152/3-23-30/37640909 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Венс Транс Континент Проект щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД за вересень 2011 року.

Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті від 15.02.2011 року № 152/3-23-30/37640909 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю Венс Транс Континент Проект з ТОВ Спецпроект Факстрой ЛТД за вересень 2011 року (т.1, а.с.80-83).

Вказана постанова набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 р. (т.1, а.с.84-88).145-154).

Таким чином, неправомірність дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ Венс Транс Континент Проект , встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, акт № 152/3-23-30-37640909 від 15.02.2012 р., не береться до уваги колегією суддів з огляду на невідповідність вимогам ст.70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, так як одержаний з порушенням закону.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ТОВ Венс Транс Континент Проект не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару та надання послуг позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення Венс Транс Континент Проект у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманої у ТОВ Венс Транс Континент Проект продукції та наданих останнім послуг сторонами не заперечується.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Колегія суддів зауважує, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Крім того, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведених перевірок ТОВ Венс Транс Континент Проект податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово -господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку №984, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відмічає, що контрагент позивача ТОВ "Венс Транс Континент Проект на час здійснення спірних господарських операцій з позивачем був зареєстрований як юридична особа, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагенти мали відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів.

З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемними або недійсними у відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року суми в розмірі 959103,33 грн. по реальним господарським операціям із ТОВ "Венс Транс Континент Проект , повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 21.06.2012 року № 1840/22-104/33675131 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС про збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій в зв`язку зі збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. по справі № 2а-13832/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, ненадання належної оцінки доказам у справі, що призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову ТОВ Біна ЛТД про скасування податкового повідомлення-рішення Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС№ 0000840221 від 12.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 959103,33 грн. - за основним платежем, та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 239775,83 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п.3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНА ЛТД" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13832/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНА ЛТД" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000840221 від 12.07.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст постанови виготовлений 15.04.2013 р.