Постанова

від 17.04.2013 по справі 5009/2399/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.04.2013 р. справа №5009/2399/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Татенка В.М. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. у справі№ 5009/2399/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредитораФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Юкас" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 27.06.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ФОП ОСОБА_4 справу про банкрутство ТОВ "Торгова група "Юкас" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 11.07.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 20.08.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором повідомлено про визнання боржника банкрутом відомих та потенційних кредиторів, а саме: ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ; УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Дніпропетровськ; Виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Також повідомлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "ПриватБанк", ПАТ "Акта Банк", ПАТ "Український промисловий банк".

Господарським судом було встановлено, що 01.04.2005р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Торгова група "Юкас" було укладено кредитний договір №15/КВ-05, згідно якого банк надав банкруту кредит у розмірі 200 000 дол. США. Але заборгованість перед ПАТ "Український промисловий банк" відсутня у зв'язку з її погашенням, що підтверджується документами, долученими до звіту ліквідатора. Отже, за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор. Таким чином, ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 14 000грн. основного боргу. За довідками ПАТ КБ "ПриватБанк", Дніпропетровської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" у боржника відсутній залишок коштів на рахунках; БТІ повідомило про відсутність зареєстрованого за боржника нерухомого майна; на виконанні у Ленінському ВДВС Запорізького МУЮ немає відкритих виконавчих проваджень стосовно ТОВ "Торгова група "Юкас". Оскільки у банкрута відсутнє майно та грошові кошти, тому вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ Український промисловий банк м.Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, зобов'язати суд поновити провадження у справі та включити ТОВ Український промисловий банк в число кредиторів боржника.

В обґрунтування доводів скаржник посилається на те, що банк, як потенційного кредитора, не повідомлено про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Торгова група "Юкас", що призвело до неправомірного та непідтвердженого висновку суду першої інстанції про те, що боржником виконані свої зобов'язання перед банком за кредитним договором №15/КВ-05 від 01.04.2005р., а також про відсутність виконавчих проваджень відносно боржника. За кредитним договором у судовому порядку було стягнуто заборгованість на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011р. у справі №6/171-10 та наказ за цим рішення було пред'явлено до виконання до УДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області. Крім того, апелянт посилається, що його вимоги забезпечені заставою (транспортні засоби), тому доводи суду першої інстанції є необґрунтованими. Отже, скаржник вважає, що він був позбавлений можливості та права пред'явити у встановленому порядку свої кредиторські вимоги. Також, заявник апеляційної скарги звернув увагу на те, що ліквідатором не було направлено запитів щодо виявлення нерухомого та рухомого майна за попередньою адресою; не направлялись запити про наявність транспортних засобів, на цінні папери, патенти, інтелектуальні права.

За результатами розгляду апеляційної скарги постановою від 31.10.2012р. Донецький апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ Український промисловий банк , а ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2013р. постанову апеляційного суду від 31.10.2012р. скасовано та справу № 5009/2399/12 направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Вищий господарський суд України вказав, що основним та належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням є відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Так, у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 16.05.2012р. №13792167 міститься інформація про підтвердження відомостей про ТОВ "Торгова група "Юкас". У зв'язку з цим суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу за результатами підсумкового засідання у справі про банкрутство, в порушення ст. 43, 101, 103 ГПК України, на наведені обставини уваги не звернув, не встановив чи було перевірено судом першої інстанції обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури, а за відсутності такої перевірки, чи надано таким обставинам відповідну оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвалою від 04.04.2013р. Донецький апеляційний господарський суд призначив апеляційну скаргу ТОВ Український промисловий банк на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. до нового розгляду в судовому засіданні на 17.04.2013р.

Від ТОВ Український промисловий банк надійшло клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, оскільки представник банку приймає участь 17.04.2013р. у засіданні господарського суду Київської області. Розглянувши клопотання, колегія суддів апеляційного суду вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, який закінчується 19.04.2013р., та продовження строку розгляду скарги з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України можливе лише за наявності клопотання сторін. Отже, такого клопотання учасниками справи про банкрутство до Донецького апеляційного господарського суду не було надано, тому у суду відсутні підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги ТОВ Український промисловий банк .

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону про банкрутство предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ "Торгова група "Юкас" підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: укладений договір про надання юридичного обслуговування № 57 від 14.07.2011р., в рахунок оплати за цим договором боржник передав кредитору простий вексель Серія АА №2467023 від 05.03.2012р. на суму 14 000грн. зі строком погашення за пред'явленням . Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя №2252 від 29.05.2012р. та видано виконавчий напис від 27.03.2012р. № 2253, який набив чинність з 29.03.2012р. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Ленінського ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою ВДВС від 26.06.2012р. повернуто виконавчий документ, у зв'язку з вжитими діями державного виконавця встановлено, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не розшуканий, майновий стан боржника за його місцем знаходження невідомо; рухоме та нерухоме майно відсутнє.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 Про судову практику в справах про банкрутство роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як вбачається в матеріалах справи є копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.05.2012р. № 13792167, в графі Статус відомостей про юридичну особу вказано підтверджено .

Колегією суддів встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент винесення ухвали про порушення справи про банкрутство ТОВ "Торгова група "Юкас" не міститься інформація про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. При цьому матеріалами справи не доведено, що місце, за яким проведено державну реєстрацію юридичної особи боржника та місце фактичного ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи, співпадають.

Будь-які інші докази щодо ознак, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника згідно ст. 52 Закону, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів дійшла висновку, що від дати порушення уся процедура банкрутства проводилась з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. у справі № 5009/2399/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/2399/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. у справі № 5009/2399/12- задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. у справі №5009/2399/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/2399/12 про банкрутство ТОВ "Торгова група "Юкас" м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Юкас" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів про скасування ухвали господарського суду Запорізької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з інших підстав.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

В.М. Татенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору