Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а/0570/17768/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа №2а/0570/17768/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., при секретарі Крамській С.О., за участю представника позивача Лещенка С.В., представника відповідача Олійникова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/17768/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нілс до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2012 року № 000021154 та № 0000301542, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2012 року № 000021154 та № 0000301542.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було складено Акт перевірки № 6229/22-5-31586176 про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ Укрспецстройтранс (код за ЄДРПОУ 36615845) за період: листопада 2009 року - лютий 2010 року. Відповідно до Акту перевірки були зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства, та визнання правочину № 1/11 від 02.11.2009 року між позивачем та ТОВ Укрспецстройтранс нікчемним, заниження податку на додану вартість у сумі 89500,00 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 111 876,00 грн.

Позивач не згодний з такими висновками, вважає їх безпідставними та здійсненими на власних припущеннях та хибному трактуванні діючого законодавства, тому, позивач просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000211540 та № 0000301542 від 10 грудня 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 139 845,00 грн. та про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 111 875,00 грн. відповідно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/17768/2012 позовні вимоги задоволені, внаслідок чого визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0000211540 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 139 845,00 грн. з яких податкові зобов'язання 111 876,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 27 969,00 грн. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0000301542 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 111 875,00 грн. з яких податкові зобов'язання 89 500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 22 375,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову без змін, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ Нілс є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 08.11.2011 року № 12771200000000842, ідентифікаційний код юридичної особи 31586176, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зареєстрований платником податку на додану вартість з 22.11.2001 року, про що свідчить свідоцтво № 06583480. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту.

Відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ Нілс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ Укрспецстройтранс за період: листопад 2009 року - лютий 2010 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 07.12.2012 року № 6229/22-5-31586176 (а.с. 54).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток (по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Укрспецстройтранс ) на загальну суму 111 876,00 грн., в т.ч. 4 кв. 2009 року 56 592,00 грн., 1 квартал 2010 року у сумі 55 284,00 грн.;

2) п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Укрспецстройтранс ) на загальну суму 89 500,00 грн., у тому числі: листопад 2009 року - 17 850,00 грн., грудень 2009 року - 27 423,00 грн., січень 2010 року - 21 737,00 грн., лютий 2010 року - 22 490,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2012 року:

- № 0000301542, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 111 875,00 грн., з якої основний платіж 89 500,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 22 375,00 грн.;

- № 0000211540, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 139 845,00 грн., з якої основний платіж 111 876,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 27 969,00 грн.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ Укрспецстройтранс (Виконавець) укладено договір № 1/11 від 02.11.2009 року (а.с. 64).

Предметом договору є зобов'язання виконавця оказати Замовнику наступні послуги: з нанесення металевого покриття гальванічним способом (оцинковує) на металеві вироби; з нанесення порошкової окраски на металеві вироби; з пакування металевих виробів, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та сплатити за них відповідно до умов договору. Загальна сума договору складає з загального об'єму виконаних послуг, та обумовлюється у акті до кожної партії, відповідно до об'єму. Ціна на товар не є фіксованою і може змінюватися, підставою для зміни ціни буде підвищення цін на енергоносії, пальне, та на матеріали, які використовуються у процесі надання послуг. Оплата відбувається на підставі рахунків, розрахунки відбуваються у Національній грошовій одиниці, у гривнях.

Договір укладено строком до 31.12.2010 року.

Позивачем на виконання умов договору були надані:

- податкова накладна № 301106 від 30.11.2009 року на послуги по нанесенню покриття, пакування на загальну вартість 107 101,20 грн., в тому числі ПДВ 17 850,20 грн.;

- рахунок б/н за послуги по нанесенню покриття, пакування на загальну вартість 107 101,20 грн., в тому числі ПДВ 17 850,20 грн.;

- акт виконаних робіт № 301106 від 30.11.2009 року по нанесенню металевого покриття гальванічним засобом, порошкового фарбування на металеві вироби, пакування виробів за листопад 2009 року на загальну вартість 107 101,20 грн., в тому числі ПДВ 17 850,20 грн.;

- податкова накладна № 301202 від 30.12.2009 року на послуги по нанесенню покриття, по зняттю покриття, пакування на загальну вартість 164 540,45 грн., в тому числі ПДВ 27 423,41 грн.;

- рахунок № 301202 за послуги по нанесенню покриття, пакування на загальну вартість 164 540,45 грн., в тому числі ПДВ 27 423,41 грн.;

- акт виконаних робіт № 301202 від 30.12.2009 року по зняттю покриття, нанесенню металевого покриття гальванічних засобом, порошкового фарбування на металеві вироби, пакування виробів за грудень 2009 року на загальну вартість 164 540,45 грн., в тому числі ПДВ 27 423,41 грн.;

- податкова накладна № 290102 від 29.01.2010 року на послуги по нанесенню покриття на загальну вартість 130 420,32 грн., в тому числі ПДВ 21 735,72 грн.;

- рахунок № 290102 за послуги по нанесенню покриття, пакування на загальну вартість 130 420,32 грн., в тому числі ПДВ 21 735,72 грн.;

- акт виконаних робіт № 290102 від 29.01.2010 року по нанесенню металевого покриття гальванічних засобом, порошкового фарбування на металеві вироби, пакування виробів за січень 2010 року на загальну вартість 130 420,32 грн., в тому числі ПДВ 21 735,72 грн.;

- податкова накладна № 260205 від 26.02.2010 року на послуги по нанесенню покриття на загальну вартість 134 939,04 грн., в тому числі ПДВ 22 489,84 грн.;

- рахунок б/н за послуги по нанесенню покриття, пакування на загальну вартість 134 939,04 грн., в тому числі ПДВ 22 489,84 грн.;

- акт виконаних робіт № 260205 від 26.02.2010 року по нанесенню металевого покриття гальванічних засобом, порошкового фарбування на металеві вироби, пакування виробів за лютий 2010 року на загальну вартість 134 939,04 грн., в тому числі ПДВ 22 489,84 грн.

Також, ТОВ Нілс наданий акт взаємозаліку № 1 від 31.05.2010 року, відповідно до якого заборгованість замовника перед виконавче станом на 01.05.2010 року відповідно до акту звірення № 1 від 01.05.2010 року складає 875 807,61 грн., з урахуванням ПДВ. Грошове зобов'язання замовника, яке виникло у відповідності до договору № 1/11 від 02.11.2009 року на суму 655 204,20 грн., з урахуванням ПДВ - 109 200,70 грн., погашається заборгованістю виконавця за отриманими від замовника ТМЦ, відповідно до накладних № 22 від 07.05.2010 року, № 23 від 31.05.2010 року, № 24 від 31.05.2010 року на суму 655 204,20 грн., з урахуванням ПДВ 109 200,70 грн.

Крім того, позивачем надані звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку 26000375134001 від 22.10.2009 року, від 07.05.2009 року, від 01.07.2010 року, від 22.07.2010 року, реєстр прийнятих платіжних документів за період від 22.07.2010 року, виписку/особовий рахунок за 22.07.2010 року, платіжне доручення № 589 від 22.10.2009 року (а.с.93), платіжне доручення № 590 від 22.10.2009 року, платіжне доручення № 591 від 22.10.2009 року, платіжне доручення № 412 від 07.05.2010 року, платіжне доручення № 568 від 01.07.2010 року, № 628 від 22.07.2010 року, які підтверджують факт сплати (перерахування) грошових коштів ТОВ Укрспецстройтранс за послуги за договором № 1/11 від 02.11.2009 року та за послуги по нанесенню покриття у загальній сумі 130 400,00 грн.

Позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби надані Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, Податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року.

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договору № 1/11 від 02.11.2009 року, через суперечність інтересам держави та суспільства, а також у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та сумнівністю діяльності контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецстройтранс .

Колегія суддів зазначає, що у перевіряємому періоді бланк товарно-транспортної накладної був виключений із переліку бланків суворої звітності, у зв'язку з втратою чинності Наказу Міністерства статистики та Міністерства транспорту від 07.08.1996 року № 228/253 Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи .

Крім того, податковим органом не був врахований припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину .

Таким чином, діючим законодавством не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Податковий орган в акті перевірки та у своїх запереченнях вказує на порушення кримінальної справи № 69-150 за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарських відносин, матеріалами якої встановлено, що вказана група осіб на території міста Донецьк, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з іншими особами, протягом 2008-2010 років організувала схему незаконної діяльності, щодо сприяння платникам податків в ухилення від сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток, для функціонування якої зазначені особи створили суб'єкти підприємницької діяльності, за допомогою яких вони здійснювали прикриття незаконної діяльності, в тому числі - ТОВ Укрспецстройтранс . Позивачем надані протокол допиту свідка від 20.07.2012 року, протокол додаткового допиту свідка від 26.07.2012 року. Однак, у матеріалах справи відсутні докази порушення кримінальної справи або вироку відносно керівників ТОВ Укрспецстройтранс .

Однак, відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ Укрспецстройтранс правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Посилання відповідача на ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту... .

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також ... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами .

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/17768/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/17768/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 19.04.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко