Постанова

від 03.04.2013 по справі 826/1595/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2013 року 12:21 № 826/1595/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - Пащенка В.І., відповідача - Пашка І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Астра Трейдінг доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2012 року № 0000642260, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 листопада 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Астра Трейдінг (далі - ТОВ ТД Астра Трейдінг , позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2012 року № 0000642260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/1595/13-а призначено до судового розгляду на 19 березня 2013 року.

19 березня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 03 квітня 2013 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2011 року був сформований ним з дотриманням вимог статті 198 та статті 201 Податкового кодексу України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на акт Броварської ОДПІ від 18.04.2012 р. № 188/232/35612424 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ВКФ Ніколь Плюс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за грудень 2011 року , відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та покупців по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за грудень 2011 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ТД Астра Трейдінг (код ЄДРПОУ 37203901) зареєстроване 03 серпня 2010 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 776964 (номер запису в ЄДР 1 067 102 0000 015655). ТОВ ТД Астра Трейдінг знаходиться за адресою: 02090, м. Київ, вул. Кармелюка, 21.

ТОВ ТД Астра Трейдінг взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05 серпня 2010 року за № 22356 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100297790 (форма № 2-ПДВ) від 13 вересня 2010 року ТОВ ТД Астра Трейдінг є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 372039026539).

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ ТД Астра Трейдінг (код ЄДРПОУ 37203901) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП ВКФ Ніколь Плюс (код за ЄДРПОУ 35612424) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 04 жовтня 2012 року № 3250/22-621-37203901.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ ТД Астра Трейдінг задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 67 012, 00 грн. по взаємовідносинам з ПП ВКФ Ніколь Плюс , які не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення, зокрема, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року на загальну суму 67 012, 00 грн.

09 жовтня 2012 року ТОВ ТД Астра Трейдінг подано до податкового органу заперечення на акт перевірки від 04 жовтня 2012 року № 3250/22-621-37203901.

За результатами розгляду заперечень, 15 жовтня 2012 року (вих. № 12100/10/22-611, висновки викладені в акті 04 жовтня 2012 року № 3250/22-621-37203901, залишено без змін, а заперечення без задоволення.

18 жовтня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000642260, яким відповідно до пп 1 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу за порушення пп. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненням ТОВ ТД Астра Трейдінг збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 82 765, 00 грн., в тому числі 67 012, 00 грн. - основний платіж, 16 753, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення ТОВ ТД Астра Трейдінг оскаржено в адміністратвиному порядку до Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якого останні, рішеннями від 21 грудня 2012 року № 8780/10/12-114 та від 15 січня 2013 року № 566/6/10-2115, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 18 жовтня 2012 року № 0000642260, залишили без змін, а скарги без задоволення.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами рішення ТОВ ТД Астра Трейдінг , виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкової накладної від 01 лютого 2011 року № 1 контрагентом позивача)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України Про мови в Україні (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем в підтвердження своєї позиції, правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту надано договір поставки від 30 вересня 2010 року № ТД-30/09-10, укладений між ПП ВКФ Ніколь Плюс (Постачальник) та ТОВ ТД Астра Трейдінг (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити косметичну, паперово-чистову, друковану, подарункову, канцелярські товари та іншу продукцію для школи та офісу (надалі - Товар), відповідно до умов цього договору.

В підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано видаткові накладні від 01 грудня 2011 року № 1120131, № 1120132, № 1120133, від 02 грудня 2011 року № 1120215, від 15 грудня 2011 року № 1121505, від 16 грудня 2011 року № 1121606, податкові накладні від 01 грудня 2011 року № 30, № 31, № 32, від 02 грудня 2011 року № 47, від 15 грудня 2011 року № 148, від 16 грудня 2011 року № 156, акт звірки взаєморозрахунків станом на 31 грудня 2011 року.

Факт оплати за вказаними договорами підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ ТД Астра Трейдінг .

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Використання в подальшому придбаних за вказаним вище договорам товарів підтверджується наданими позивачем договорами, укладеними з ТОВ СУМАТРА-ЛТД , ТОВ Колос , ТОВ Чистий Дом Юг , ТОВ Коло-Маркет , ТОВ ШИК і БЛИСК та фізичною особою ОСОБА_4

В підтвердження використання складських приміщень, позивачем надано суду договір оренди від 03 серпня 2010 року № СП-0308-10, укладений між СПД ОСОБА_5 (Орендодавець) та ТОВ ТД Астра Трейдінг (Орендар), відповідно до якого вказаний договір вступає в силу з 03 серпня 2010 року та термін якого складає 1 (один) рік з моменту підписання. Відповідно до вказаного договору, якщо жодна з сторін за 1 місяць до закінчення цього Договору не заявить про намір його розірвання, цей Договір автоматично пролонгується на термін 1 (один) рік (п. 4.3 Договору). До вказаного договору надано акт приймання-передачі № 1 від 03.08.2010 року, а також свідоцтво про право власності на орендоване позивачем приміщення за ОСОБА_5 експлікацію внутрішніх площ до плану житлового будинку, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність орендованого приміщення встановленим медичним критеріям безпеки.

Водночас, судом не береться до уваги посилання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на акт перевірки Броварської ОДПІ від 18.04.2012 р. № 188/232/35612424 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ВКФ Ніколь Плюс (код за ЄДРПОУ 35612424) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_2) та ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_3) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року , з огляду на наступне.

Відповідно до вказаного акту перевірки, висновок щодо нікчемності угод, укладених ПП ВКФ Ніколь Плюс зроблено на підставі відсутності факту здійснення господарської діяльності його контрагентами ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 з ТОВ Рем-Пром та ТОВ Компанія Дамакс , які жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача не мають.

Окрім цього, Броварською ОДПІ під час зазначеної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що ПП ВКФ Ніколь Плюс знаходиться за адресою реєстрації, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та платник податку на додану вартість, загальна чисельністю працюючих, станом на 31.12.2011 року складає 8 осіб. Основним видом діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Судом, з метою підтвердження виконання договору поставки, укладеного між позивачем та ПП ВКФ Ніколь Плюс допитано представника ПП ВКФ Ніколь Плюс ОСОБА_8, який підтвердив факт укладання та реальність виконання вказаного вище договору. Окрім цього, останнім було зазначено, що товар за вказаним договором Покупцем забирався самостійно зі складу ПП ВКФ Ніколь Плюс .

Сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договору поставки та не дає підстав для сумніву щодо реальності його вчинення.

При цьому, виходячи з характеру спірної операції, її проведення пов'язано відповідає звичайній господарській діяльності позивача, продукція придбана з метою її використання у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 82 765, 00 грн. (67 012, 00 грн. - основний платіж, 16 753, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2012 року № 0000642260 підлягає скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 872, 06 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Астра Трейдінг задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000642260 від 18 жовтня 2012 року Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Астра Трейдінг понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 872, 06 грн. (вісімсот сімдесят дві гривні 06 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.04.2013 р.