Рішення

від 18.04.2013 по справі 913/1018/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2013 року Справа № 913/1018/13

Провадження №5пд/913/1018/13

За позовом

Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку", м. Луганськ

про визнання договору недійсним

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Ревенко С.С., представник за довіреністю від 01.03.2013 № б/н; Черненко І.І., представник за довіреністю від 01.03.2013 № б/н.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання договору № 126 від 22.02.2006 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю в договорі № 126 від 22.02.2006 істотних умов договору поставки.

Позивач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справі від 18.04.2013 № 1-12-1/619 у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі (справа № 913/849/13, призначена на 18.04.2013 об 11.40, та справа № 913/850/13, що призначена на 18.04.2013 о 10.20).

Дане клопотання судом відхиляється з огляду на те, що неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті та вказана у клопотанні обставина не є поважною причиною неявки до суду, оскільки надання представником пріоритету участі в судовому засіданні по справам господарського суду Луганської області №№ 913/850/13 та 913/849/13, які, зокрема, призначені на більш пізніший час, ніж дана справа, не свідчить про поважність причин неявки до господарського суду Луганської області для розгляду справи № 913/1018/13. Крім того, неможливість прибуття у судове засідання одного представника жодним чином не впливає на необхідність забезпечення участі в судовому засіданні іншого представника та надання витребуваних судом доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, відповідно до якого у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 97/1 від 17.04.2013, а саме вказує на те, що протягом дії договору сторонами укладались специфікації до вказаного договору, якими узгоджувались найменування, кількість, ціна, строк поставки та оплата товару. Умови договору в частині поставки товару виконані в повному обсязі, в частині оплати частково.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що 22 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство регіонального розвитку та Дочірнім підприємством Луганський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (позивач у справі) укладено договір № 126 (далі за текстом Договір).

Згідно із розділом 1 Договору продавець (відповідач у справі) зобов'язується передати у власність, а покупець (позивач у справі) прийняти та оплатити товар. Найменування - матеріали. Кількість та ціна за одиницю товару згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до розділу 2 Договору: форма поставки - за згодою сторін; форма оплати - з розрахункового рахунку Покупця; строк оплати - згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору

Строк дії Договору до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного погашення боргу (пункт 6.4. Договору).

Протягом дії договору відповідач та позивач укладали специфікації до вказаного Договору, якими узгоджували найменування, кількість, ціну товару, строки поставки та оплати (специфікації № 9, 10, 11, 12, 13 ,14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 , 21 / 2 , 22 ).

За поставлені до 1 травня 2011 року товари відповідач розрахувався в повному обсязі в обумовлені сторонами строки

З 1 травня 2011 року позивачу поставлені товарно-матеріальні цінності, а саме, паливо пічне нафтяне та бітум дорожній БНД 60/90 на загальну суму 11166287 грн. 03 коп.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0000006 від 04.05.2011р. на суму 256 313, 60 грн. (у т.ч. ПДВ - 42 718, 93 грн.), № РН- 0000008 від 18.05.2011р. на суму 239 924,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 39 987, 40грн.), № РН-0000009 від 27.05.2011р. на суму 333 540, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 55 590, 00 грн.), № РН-0000010 від 03.06.2011р. на суму 243 081, 30грн. (у т.ч. ПДВ - 40 513, 55 грн.), № РН-0000011 від 18.07.2011р. на суму 465 966, 96грн. ( у т.ч. ПДВ - 77 661, 16 грн.), № РН-0000012 від 18.07.2011р. на суму 451 747, 56грн. ( у т.ч. ПДВ - 75 291, 26 грн.), № РН-0000013 від 18.07.2011р. на суму 464 814, 96грн. ( у т.ч. ПДВ - 77 469, 16 грн.), № РН-0000014 від 18.07.2011р. на суму 464 814, 96грн. ( у т.ч. ПДВ - 77 469, 16 грн.), № РН-0000015 від 18.07.2011р. на суму 467 550, 96грн. ( у т.ч. ПДВ - 77 925, 16 грн.), № РН-0000016 від 27.07.2011р. на суму 204 550, 80грн. ( у т.ч. ПДВ - 34 091, 80 грн.), № РН-0000017 від 29.07.2011р. на суму 211 344, 00грн. (у т.ч. ПДВ - 35 224, 00 грн.), № РН-0000018 від 04.08.2011р. на суму 106 120, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 17 686, 67 грн.), № РН-0000026 від 18.08.2011р. на суму 222 281, 12грн. ( у т.ч. ПДВ - 37 046, 85 грн.), № РН-0000033 від 20.09.2011р. на суму 405 000, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 67 500, 00 грн.), № РН-0000035 від 04.10.2011р. на суму 187 500, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 31 250, 00 грн.), № РН-30 від 05.10.2011р. на суму 381 300, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 63 550, 00 грн.), № РН-0000037 від 05.10.2011р. на суму 75 000, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 12 500, 00 грн.), № РН-0000038 від 06.10.2011р. на суму 289 549, 50грн. (у т.ч. ПДВ - 48 258, 25 грн.), № РН-29 від 07.10.2011р. на суму 388 650, 00грн. ( у т.ч. ПДВ - 64 775, 00 грн.), № РН-33 від 17.10.2011р. на суму 296 670, 75грн. ( у т.ч. ПДВ - 49 445, 12 грн.), № РН-0000039 від 24.10.2011р. на суму 469 905,60 грн. ( у т.ч. ПДВ - 78317,60 грн.), № РН-0000040 від 24.10.2011р. на суму 470 355,60 грн. ( у т.ч. ПДВ - 78392,60 грн.), № РН-0000041 від 24.10.2011р. на суму 468 405,60 грн. ( у т.ч. ПДВ - 78067,60 грн.), № РН-0000042 від 24.10.2011р. на суму 468 105,60 грн. ( у т.ч. ПДВ - 78017,60 грн.), № РН-0000043 від 24.10.2011 р. на суму 475 212,96 грн. ( у т.ч. ПДВ - 79202,16 грн.), № РН-0000044 від 24.10.2011р. на суму 479 412,96 грн. ( у т.ч. ПДВ - 79902,16 грн.), № РН-0000045 від 24.10.2011р. на суму 477 912,96 грн. ( у т.ч. ПДВ - 79652,16 грн.), № РН-0000046 від 24.10.2011р. на суму 476 412,96 грн. ( у т.ч. ПДВ - 79402,16 грн.), № РН-0000047 від 24.10.2011р. на суму 472 962,96 грн. ( у т.ч. ПДВ - 78827,16 грн.), № РН-0000049 від 01.11.2011р. на суму 281 916,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 46986,00 грн.), № РН-0000050 від 07.11.2011 р. на суму 469 962,96 грн. ( у т.ч. ПДВ - 78327,16 грн.).

Окрім того, факт поставки товару підтверджується залізничними накладними:

- від 14.07.2011р. на відправку відповідачу бітуму нафтового у кількості 319,14 тон,

- від 02.11.2011р. на відправку відповідачу бітуму нафтового у кількості 62,18 тон.

Позивач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару частково виконав. Заборгованість становить 6 278 060,12 гривень.

За період дії спірного договору позивачем жодного разу не ставилась під сумнів його дійсність, це питання виникло після виникнення боргу перед відповідачем і звернення ТОВ Агентство регіонального розвитку до суду з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до умов договору кількість, ціна та строк оплати узгоджуються сторонами у специфікаціях до договору які є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з наданих відповідачем специфікацій до договору сторони узгодили всі істотні умови договору.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до вимог даної статті умовами чинності правочинів є дотримання низки вимог щодо їх змісту, дієздатності сторін, характеру вилевиявлення, форми, ставлення до настання наслідків, спеціальних вимог тощо.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України позивач повинний довести підстави недійсності вищезазначених договорів.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, у тексті договору № 126 від 22.02.2006 сторони обумовили всі істотні умови, які визначені ст.ст.180, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.631, 632, 638, 712 Цивільного кодексу України як обов'язкові для договору поставки.

Оспорюваний позивачем договір був неодноразово ним схвалений, що підтверджується вчиненням дій, що свідчать про прийняття його до виконання, зокрема, приймання товару та здійснення оплати за нього.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позовних вимог відмовити

2. Судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп. покласти на позивача.

У судовому засіданні 18.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 22.04.2013

Суддя С.В. Вінніков

Згідно з оригіналом

Помічник судді К.С.Гуленко

22.04.2013