Рішення

від 18.04.2013 по справі 913/841/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 =======================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18 квітня 2013 року Справа № 913/841/13

Провадження №14/913/841/13

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., при секретарі судового засідання Єретиковій К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К "ЄВРО ЛЮКС", м. Луганськ

про стягнення 25 236 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, адвокат, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Червонозаводським РВ ХМУ ГУМВС України в Луганській області 16.05.2011, свідоцтво № НОМЕР_3 від 04.07.2012, договір № 2 від 01.04.2013, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 04.04.2013;

від відповідача: не прибув,

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 06.03.2012 у розмірі 25 682 грн. 19 коп., у тому числі:

- 25 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість за договором;

- 236 грн. 30 коп. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат (з урахуванням заяви б/н від 04.04.2013 про зміну предмету позову та заяви про зменшення позовних вимог від 18.04.2013).

У судовому засіданні 18.04.2013 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, якою позивач просить суд стягнення з відповідача заборгованість за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 6.03.2012 у розмірі 25 236 грн. 30 коп., у тому числі: 25 000 грн. 00 коп. основного боргу за договором та 236 грн. 30 коп. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання. Також позивач просить суд стягнення з відповідача суму судових витрат.

Згідно п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зазначена заява судом розглянута та задоволена, у зв'язку з чим, позовними вимогами слід вважати: "позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 6.03.2012 у розмірі 25 682 грн. 19 коп., у тому числі:

- 25 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість за договором;

- 236 грн. 30 коп. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат."

Також від представника позивача у судовому засіданні надійшло письмове клопотання, у якому позивач просить суд у рішенні здійснити розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 4665 грн. 71 коп., у тому числі:

- 1 720 грн. 50 коп. - судовий збір;

- 2 400 грн. 00 коп. - послуги адвоката;

- 545 грн. 21 коп. - витрати пов'язані із явкою представника позивача у судове засідання.

Зазначене клопотання судом задоволено частково та разом із доданими до нього документами судом долучено до матеріалів справи.

Відповідач участі у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, про поважність причин відсутності не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.04.2013, яку було направлено рекомендованими листами з повідомленням на адресу відповідача, а саме: 91016, місто Луганськ, вул. Советская, будинок 75.

Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АВ№335328 від 29.03.2013 станом на 02.04.2013 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "К "ЄВРО ЛЮКС" є адреса: 91016, місто Луганськ, вул. Советская, будинок 75.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, ухвалу суду про відкладення розгляду справи було отримано представником відповідача 10.04.2013.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 91016, місто Луганськ, вул. Советская, будинок 75, за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Позивач, Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К "ЄВРО ЛЮКС" (Відповідач, Експедитор) було укладено Договір про організацію міжнародних перевезень № 721.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 721 Перевізник надає послуги з перевезення вантажів на підставі заявки, яка надається відповідачем в письмовій формі в тому числі шляхом направлення факсу, до початку завантаження.

Пункт 2.2 Договору передбачає, що заявка є прийнятою до виконання з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками. При цьому факс-копія має силу оригіналу.

Пунктом 3.4 Договору № 721 від 06.03.2012 передбачено обов'язок відповідача своєчасно здійснювати оплату за перевезення вантажу.

Згідно пункту 4.2 Договору вартість конкретного перевезення визначається в заяві на перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 5.3 зазначеного Договору № 721 від 06.03.2012 розрахунок має бути здійснений протягом 10 днів з моменту здійснення перевезення та направлення відповідачу акту здачі-приймання наданих послуг, податкову накладну, оригінал товарно-транспортних документів з відмітками вантажовідправника, вантажоодержувача та перевізника.

03 березня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "К "ЄВРО ЛЮКС" було погоджено та підписано Заявку-договір б/н на перевезення харчового устаткування.

Заявкою-договором б/н від 03.03.2012 датою навантаження було визначено 05 березня 2012 року, а адресою: Україна, Київська область, Київо-Святошинський район, вул. Потоки. У заявці визначена також і місце розвантаження, а саме: Росія, м. Новосибірськ, вул.. Восход 26/1.

В заявці визначено вартість перевезення 42 000 грн., з яких 10 000 грн. має бути сплачено в якості передплати, а 32 000 грн. після надання оригіналів документів.

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної СМR№ 0275348 вантаж було прийнято одержувачем (ТОВ "СибХлеб") 21.03.2012.

21.03.2012 сторонами було підписано акт приймання-здачі виконаних робіт (услуг) на суму 42 000 грн. без жодних зауважень.

Відповідно до умов договору позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фатуру № 12/3 від 12.03.2012 на суму 42 000 грн.

Відповідач частково сплатив за надані йому послуги, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 25 000 грн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії № 2 від 21.11.2012 та № 2 від 28.01.2013 з проханням сплатити заборгованість у розмірі 25 000 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 06.03.2012 у розмірі 25000 грн. та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 236 грн. 30 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 525, ст.526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.4 Договору № 721 від 06.03.2012 передбачено обов'язок відповідача своєчасно здійснювати оплату за перевезення вантажу.

Відповідно до Заявки-договори б/н від 03.03.2012 відповідач повинен був сплатити 32 грн. після отримання оригіналів документів. Оригінали документів відповідачем було отримано та перераховано на рахунок позивача лише 7000 грн.

Основна заборгованість ТОВ "К "ЄВРО ЛЮКС" перед ФОП ОСОБА_1 за перевезення складає 25000 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів оплати вартості послуг перевізника у розмірі 25000 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 06.03.2012 у розмірі 20 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 236 грн. 30 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до чинного законодавства, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією (ч.2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Претензія № 2 від 21.11.2012 була надіслана позивачем на адресу відповідача 21.11.2012 та отримана останнім, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи 23.11.2012. Таким чином, строк на добровільне виконання сплив 23.12.2012.

З огляду на зазначені норми права, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 236 грн. 30 коп. за період з 24.12.2012 по 17.04.2013 обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, та теж підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 06.03.2012 у розмірі 25 682 грн. 19 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача, у якому він просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат у розмірі 4665 грн. 71 коп., у тому числі: 1 720 грн. 50 коп. витрати пов'язані зі сплатою судового збору, 2 400 грн. 00 коп. витрати пов'язані зі сплатою за послуги адвоката та 545 грн. 21 коп. витрати пов'язані із явкою представника позивача у судове засідання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача в частині стягнення з відповідача витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп. та витрат пов'язаних зі сплатою за послуги адвоката у розмірі 2 400 грн. 00 коп. є обґрунтованим, такими, що підлягає задоволенню та відповідно до статей 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Оскільки, суд не визнавав явку представника позивача в судове засідання обов'язковою, то клопотання позивача в цій частині суд відхиляє та витрати пов'язані із явкою представника позивача у судове засідання у розмірі 545 грн. 21 коп. слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись вимогами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "К "ЄВРО ЛЮКС" про стягнення 25 236 грн. 30 коп. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К "ЄВРО ЛЮКС" (91016, місто Луганськ, вул. Советская, будинок 75, код ЄДРПОУ 36323536) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) основну заборгованість за Договором про організацію міжнародних перевезень вантажів № 721 від 06.03.2012 у розмірі 20 000 грн. 00 коп. , 3% річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 236 грн. 30 коп. , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп . та витрат пов'язаних зі сплатою за послуги адвоката у розмірі 2 400 грн. 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18 квітня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 22 квітня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький