Вирок

від 08.04.2013 по справі 1-1172/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-1172/11

Провадження №1/761/143/2013

В И Р О К

іменем України

08 квітня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сидорова Є.В.

при секретарі - Горбенко Г.Б.

з участю прокурора - Черната О.М., захисника підсудного Вахнія В.О., потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Черкаси, громадянина України, українця, неодруженого, освіта вища, навчається в аспірантурі, не працюючого, проживає за адресою АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

Суд встановив:

ОСОБА_3 19 лютого 2011 року, приблизно о 22 годині знаходячись в приміщенні виставкового центру, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40б на столі побачив мобільний телефон Нокіа 6230і ІМЕЙ НОМЕР_1, який вирішив викрасти.

Реалізуючи свій злочинний задум, ОСОБА_3, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до стола, після чого таємно викрав мобільний телефон Нокіа 6230і ІМЕЙ НОМЕР_1, вартістю 1500 гривень в середині якого знаходилась сім - картка оператора мобільного зв'язку МТС із номером НОМЕР_2, вартість 30 гривень на рахунку якої грошей не було, що належить ОСОБА_2, а всього майна на загальну суму 1530 гривень. Після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєному злочині, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю і надав суду покази, що він: 19 лютого 2011 року, у вечірній час, знаходився у виставковому центрі, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б. за вказаною адресою в виставковому центрі відбувалося зібрання земляцтва Івано-франківців у м. Києві. В той момент там відбувався концерт і виступи видатних людей з Івано-франківська. По закінченню вказаного організаційного заходу, він ОСОБА_3 вже виходив із зали і на виході на одному із столів, що там знаходились побачив мобільний телефон Нокіа . Він подивився по обидва боки, що за ним ніхто не спостерігає і таємно від всіх вирішив даний телефон забрати собі. З вказаною метою він підійшов поближче та взявши до рук телефон Нокіа 6230і поклав до своєї кишені і непомітно покинув приміщення виставкового центру. Через деякий час він, ОСОБА_3 викинув із викраденого телефону сім - картку та вставив туди свою. По даному телефону він декілька разів надсилав смс повідомлення та зробив декілька телефонних дзвінків. Згодом даний телефон від передав в користування в місця позбавлення волі для осіб, які там відбувають покарання, щоби останні могли здійснювати телефонні дзвінки рідним - це його життєва позиція. В скоєному сильно жалкує, при цьому усвідомив, що він скоїв крадіжку телефона, який належить іншій людині. Наміру відшукати власника телефону у нього не було. Бажає відшкодувати спричиненні збитки внаслідок викрадення телефону в повному обсязі. Просить суворо його не карати.

Вина підсудного ОСОБА_3 також доводиться і іншими зібраними та дослідженими доказами в своїй сукупності.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав суду наступні покази, що він: працює фотокореспондентом в газеті Правдошукач . 19 лютого 2011 року він починаючи з 16 години знаходився у виставковому центрі, що розташований в м. Києві, проспект Перемоги, 40-б, де відбувалося зібрання земляцтва Іванофранківців у м. Києві. В приміщенні виставкового центру присів за один із столиків та спостерігав за подіями, що відбувалися. Крім нього за цим столом сиділи незнайомі йому люди. Час від часу відходив від столу до сцени та проводив там фотографування. Приблизно о 21 годині 20 хвилин він залишив на столі за яким сидів мобільний телефон Нокіа 6230і ІМЕЙ НОМЕР_1 , вартістю 1500 гривень в середині якого знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку МТС із номером НОМЕР_2, вартістю 30 гривень на рахунку якої грошей не було та фотооб'єктиву Сігна , вартістю 6500 гривень пішов до сцени, де проводив фотографування. Назад за стіл повернувся приблизно о 22 годині та виявив відсутність речей які вказанні вище. Про вказаний інцидент повідомив працівників органів внутрішніх справ, які приїхали на місце події, де був складений протокол огляду та відібранні у нього з цього приводу пояснення. Хто міг скоїти крадіжку вказаних речей йому не відомо. Він особисто нікого не підозрює. Вартість телефону на момент крадіжки становила 1500 гривень. Під час розслідування справи від слідчого йому стало відомо, що крадіжку телефону скоїв громадянин ОСОБА_3 Ним було заявлено до ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення з останнього майнової та моральної шкоди. Під час судового розгляду на даному позові він наполягає і просить його задовольнити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала суду покази, що 03 березня 2011 року, о 19 годині біля ринку Колібріс , по вулиці Гната Юри вона зустрілась зі своєю подругою дитинства ОСОБА_5, 1988 року народження (НОМЕР_3), яка цього дня святкувала свій день народження. Через деякий час, о 20 годині до нас приєднався наш спільний знайомий ОСОБА_6, з яким я вже давно знайома, його номер телефону НОМЕР_4. під час спілкування ОСОБА_6 запропонував нам познайомитися із його другом ОСОБА_3. Після того як ми погодились ОСОБА_6 зробив телефонний дзвінок і через певний проміжок часу до нас приєднався чоловік на імя ОСОБА_3. Після того вечора вона з ОСОБА_3 обмінялась номером телефону. ОСОБА_3 користувався телефоном марки Нокіа. Після цієї зустрічі починаючи з 04 березня 2011 року ОСОБА_3 їй телефонував і слав смс повідомлення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав суду покази, що він громадянина ОСОБА_3 знає вже багато років, але тісні стосунки з останнім не підтримує. Останній раз він зустрічався з ОСОБА_3 в середині березня 2011 року на Подолі. Десь приблизно 03 березня 2011 року в обідній час ОСОБА_3 запропонував йому зустрітись і випити пива і ми домовились, що у ввечері зустрінемось. Цього ж дня святкувала свій день народження ОСОБА_5 десь о 20 годині біля ринку Колібріс , на вулиці Гната Юри де зустрілися з нею та громадянкою ОСОБА_4 Після зустрічі він зателефонував до ОСОБА_3 на номер НОМЕР_5 та запропонував приєднатися до нашої компанії. Через деякий час приїхав ОСОБА_3 і вони всі разом відпочивали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала суду покази, що: за адресою АДРЕСА_1 проживає разом із батьками. Користується мобільним телефоном марки Моторола ІМЕ1 НОМЕР_6 та сім-карткою оператора мобільного зв'язку Лайф із номером НОМЕР_3. 03 березня 2011 року вона, ОСОБА_5 святкувала свій день народження та разом із своєю подругою ОСОБА_9, приблизно о 19 годині знаходилася біля ринку Колібріс , що на вул. Гната Юри. Через деякий час, приблизно о 20 годині до них приєднався наш спільний знайомий ОСОБА_6, з яким вона вже давно знайома, його номер телефону НОМЕР_4. Під час спілкування ОСОБА_6 запропонував нам познайомитися із його другом ОСОБА_3. Після того як ми погодилися, останній кудись зателефонував (напевно до ОСОБА_3) та через деякий час до них приєднався чоловік віком приблизно 38 років, зріст приблизно 175 см, міцної тіло будови (товстий), волосся середньої довжини каштанового кольору, обличчя кругле. Пізніше від ОСОБА_6 вона дізналася, що це ОСОБА_3. Так, того вечора вони разом проводили час. Під час спілкування вона та ОСОБА_3 обмінялися номерами мобільних телефонів. Останній надав мені свій номер НОМЕР_5. Крім того, хочу зазначити, що в час коли ми обмінювалися номерами мобільних телефонів вона помітила, що телефон яким користується ОСОБА_3 марки Нокіа .

Приблизно через 3 дня після вказаної зустрічі до мене почав телефонувати ОСОБА_3, але вона слухавку не піднімала так як не бажала із ним спілкуватися. Після цього, він декілька раз писав їй смс повідомлення в яких пропонував піти разом випити пива та цікавився ОСОБА_9. Крім вказаного випадку вона випадково зустрілася із ОСОБА_3 на Контрактовій площі, коли це саме було точно пригадати не може. Хочу добавити, що всього ОСОБА_3 телефонував їй приблизно 4 дні, при цьому кожного дня від нього поступало приблизно 10 викликів.

Вина ОСОБА_3 доводиться і іншими доказами, які зібрані та дослідженні в повному обсязі в судових засіданнях.

Так, з оголошеного в судовому засіданні протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 17 березня 2011 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_3, як чоловіка, який сидів із ним за одним столом 19 лютого 2011 року у виставковому центрі, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-6,

З оглянутого в судовому засіданні протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 19 квітня 2011 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_3, як чоловіка з яким познайомилася 03 березня 2011 року та який повідомив їй, що користується номером НОМЕР_5.

З оглянутого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 19 лютого 2011 року, згідно якого оглянуто приміщення виставкового центру, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-6 та зафіксовано обстановку на місці вчинення крадіжки.

З оглянутого в судовому засіданні протоколу огляду та вилучення від 16 березня 2011 року, в ході якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено сім-картку оператора мобільного зв'язку Лайф із номером НОМЕР_5, яку він вставляв у мобільний телефон Мокіа 6230І ІМЕІ НОМЕР_1, який 19 лютого 2011 року викрав із виставкового центру, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-6.

З оглянутого в судовому засіданні протоколу огляду предметів в ході якого оглянуто СМС - повідомлення, які ОСОБА_3 надсилав із викраденого мобільного телефону Мокіа 6230І ІМЕІ НОМЕР_1 свідку ОСОБА_4

Речовим доказом: - сім-карткою оператора мобільного зв'язку Лайф із номером НОМЕР_5, яка 16 березня 2011 року була вилучена у ОСОБА_3

З оглянутої в судовому засіданні роздруківки телефонних дзвінків за номером абонента Лайф НОМЕР_5, в період часу з 28.02.2011 року по 16.03.2011 року, яку надало ТОВ Астеліт , згідно якої телефонні дзвінки із номера НОМЕР_5, яким користувався ОСОБА_3 здійснювалися із телефону Мокіа 6230І ІМЕІ НОМЕР_1 (який викрадено у ОСОБА_2) та в період користування вказаним мобільним телефоном ОСОБА_3 здійснював дзвінки на надсилав текстові повідомлення абоненту НОМЕР_7, яким користується ОСОБА_4

З оглянутого в судовому засіданні протоколу огляду роздруківки телефонних дзвінків за номером абонента Лайф НОМЕР_5, в період часу з 28.02.2011 року по 16.03.2011 року, яку надало ТОВ Астеліт , згідно постанови заступника голови Апеляційного суду м. Києва, згідно якої, телефонні дзвінки із номера НОМЕР_5, яким користувався ОСОБА_3 здійснювалися із телефону Нокіа 6230І ІМЕІ НОМЕР_1 (який викрадено у ОСОБА_2) та в період користування вказаним мобільним телефоном ОСОБА_3 здійснював дзвінки на надсилав текстові повідомлення абоненту НОМЕР_7, яким користується ОСОБА_4

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.

Дії, ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Визначаючи підсудному ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує, що він за місцем мешкання характеризується позитивно, щиро розкаявся в скоєному та активно сприяв розкриттю злочину; а також і те, що підсудний заявляв в судді бажання відшкодувати спричинені збитки потерпілому.

Вказані вище обставини суд вирішує такими, що пом'якшують його покарання.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 в судовому засіданні не з'ясовано.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення з останнього у відшкодування заподіяної шкоди на його користь матеріальної шкоди в сумі 13 431 грн. 84 коп. та моральної шкоди в розмірі 15 000 гривень.

Оцінюючи даний позов потерпілого, суд виходить з того, що вина ОСОБА_3 в заподіянні шкоди потерпілому, а саме у викраденні мобільного телефону марки Нокіа 6230і доведена повністю, тобто підтверджується той факт, що підсудний у причинному зв'язку викрав мобільний телефон вказаний вище. Тому суд знаходить позов в частині викрадення мобільного телефону обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню та у відповідності до ст. 1166 ЦК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 гроші в сумі 1530 гривень. В іншій частині позовних вимог потерпілого про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

З приводу заявлення моральної шкоди потерпілим ОСОБА_2 до підсудного ОСОБА_3 на суму 15 000 гривень, суд задовольняє частко та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

Разом з тим, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, а також і те, що ОСОБА_3 за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, обставин, що пом'якшують його покарання, суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, і призначення мінімального покарання, яке передбачено санкцією статті, а тому застосовує до нього штраф.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324, 328, 330, 332-335 КПК України (1960 р), суд

Засудив:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення з останнього у відшкодування заподіяної шкоди на його користь матеріальної шкоди в сумі 13 431 грн. 84 коп. та моральної шкоди в розмірі 15 000 гривень.

Оцінюючи даний позов потерпілого, суд виходить з того, що вина ОСОБА_3 в заподіянні шкоди потерпілому, а саме у викраденні мобільного телефону марки Нокіа 6230і доведена повністю, тобто підтверджується той факт, що підсудний у причинному зв'язку викрав мобільний телефон вказаний вище. Тому суд знаходить позов в частині викрадення мобільного телефону обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню та у відповідності до ст. 1166 ЦК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 гроші в сумі 1530 гривень. В іншій частині позовних вимог потерпілого про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

З приводу заявлення моральної шкоди потерпілим ОСОБА_2 до підсудного ОСОБА_3 на суму 15 000 гривень, суд задовольняє частко та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

Судові витрати по справі відсутні.

Речовий докази по справі: сім-картка оператора мобільного зв'язку Лайф із номером НОМЕР_5, яка 16 березня 2011 року була вилучена у ОСОБА_3 та яка зберігається при матеріалах кримінальної справи після вступу вироку в законну силу, залишити в матеріалах справи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - особиста порука скасувати після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Є. Сидоров