Рішення

від 15.04.2013 по справі 909/166/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 р. Справа № 909/166/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника прокурора м. Івано-Франківська

в інтересах держави в особі

виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка"

вул. Залізнична, 30, м. Івано-Франківськ, 76018

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фінансового управління виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради

вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76019

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватна фірма "Галицький двір"

вул. Південний Бульвар, 23/31, м. Івано-Франківськ, 76010

про стягнення 421989 грн. 21 коп., з яких:

399450 грн. 73 коп. основного боргу, 16600 грн. 12 коп. пені,

399 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 5538 грн. 91 коп. 3 % річних

За участю представників:

від прокуратури:Ворох А.В. - старший прокурор відділу, (посвідчення №007898 від 06.10.12)

від позивача: Буджак В.М. - заступник начальника юридичного відділу,

(довіреність № 48/01-20/66-в від 09.01.13, посвідчення № 308)

від відповідача: Гаргат Д.З. - представник, (довіреність №1Д від 25.06 13)

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача представники не з'явились

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Коржук Л.В. - представник, (довіреність вих.№ 01/18 від 18.01.13)

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України перший заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, на підставі покладеного на нього п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру представництва, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" про стягнення 421989 грн. 21 коп., з яких: 399450 грн. 73 коп. основного боргу, 16600 грн. 12 коп. пені, 399 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 5538 грн. 91 коп. 3 % річних.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України перший заступник прокурора м. Івано-Франківська в позовній заяві № 106/3-10-13 від 11.02.13 (вх. № 651/13 від 13.02.13) визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.03.13.

05.03.13 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.13, враховуючи приписи ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі: у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватну фірму "Галицький двір"; розгляд справи відкладено на 11.04.13.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримують з підстав викладених в позовній заяві та просять суд позов задовольнити.

В обгрунтування позовних вимог заступник прокурора посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1 про пайову участь замовників будівництва (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста від 28.05.12 в частині сплати 50% попереднього розміру пайового внеску, у зв язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 399450 грн. 73 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу до стягнення 16600 грн. 12 коп. пені, 399 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 5538 грн. 91 коп. 3 % річних.

Представник відповідача позов визнає в повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення на 8 місяців (клопотання про розстрочення заборгованості №15 від 12.04.13; вх. № 2520/13 від 15.04.13).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватна фірма "Галицький двір" в судовому засіданні зазначив, що видача довідки фінансового управління виконкому про участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (як про укладення угоди та сплату такого внеску, так і про звільнення від сплати пайового внеску) можлива лише за розстрочення виконання рішення суду, одноразово сплатити заборгованість відповідач невзмозі. У випадку відмови у розстрочці виконання рішення, і як наслідок, відсутності довідки, ТзОВ Галиць марка не зможе присвоїти поштову адресу і оформити право власності за мешканцями вказаного будинку, тобто у випадку відсутності вказаного документа, фізичні та юридичні особи не зможуть оформити власність на об єкти нерухомості.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.05.2012 року між позивачем (далі - виконком) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 1 про пайову участь замовників будівництва (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що за цим договором замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення №8 (по генплану) в мікрорайоні в межах вулиць Бельведерської-Пилипа Орлика-Короля Данила, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури мікрорайонів м. Івано-Франківська.

Розмір і порядок сплати пайового внеску визначений в розділі 3 Договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунок пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору .

Пунктом 3.2. договору встановлено, що замовник сплачує 50% відсотків попереднього пайового внеску у сумі 399450 грн. 73 коп. протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору.

Згідно пункту 3.3. Договору сторони погодили, що розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до остаточного договору, який оформляється після затвердженого в установленому порядку архітектурно-технічного паспорту та загальної вартості будівництва.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання умов договору.

Замовник прийняті на себе договірні зобов язання не виконав - 50% відсотків попереднього пайового внеску у сумі 399450 грн. 73 коп. не сплатив.

Частини друга та третя статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містять положення щодо обов'язку забудовника земельної ділянки взяти на певних умовах пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача. Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати 50% відсотків попереднього пайового внеску у сумі 399450 грн. 73 коп. не виконав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.

З огляду на вищевикладене, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 50% відсотків попереднього пайового внеску у сумі 399450 грн. 73 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 1 про пайову участь замовників будівництва (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста від 28.05.12 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 5.1. договору сторони обумовили, що при простроченні платежу, визначеного пунктами 3.2, 3.3, 3.4 Договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

На підставі вказаного пункту договору за прострочення платежу позивач просить стягнути пеню у розмірі16600 грн. 12 коп.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом встановлено, що договірний розмір пені не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України (граничний розмір пені згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних. Наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним .

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов язання за договором № 1 про пайову участь замовників будівництва (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста від 28.05.12 визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимоги щодо стягнення 16600 грн. 12 коп. пені, 399 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 5538 грн. 91 коп. 3 % річних обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали поданого відповідачем клопотання про розстрочення заборгованості рівними частинами на вісім місяців та матеріали справи в цілому, суд вважає його обгрунтованим з наступних підстав.

Згідно приписів п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що в зв язку із скрутним матеріальним положенням ТзОВ Галицька марка (відповідача), 12.12.2009 року між ТзОВ Галицька марка (відповідачем) та ПП Галицький двір (третя особа) укладено договір № 01/12 про сумісно-дольову участь в добудові об єкта незавершеного будівництва. Предметом якого є фінансування будівництва об єкту незавершеного будівництва житлових будинків №8,13 з вбудованими закладами громадського призначення в мікрорайоні вулиць Бельведерська - Пилипа Орлика - Короля Данила в м. Івано-Франківську, з метою отримання сторонами приміщень згідно умов цього Договору. Для належного та вчасного виконання умов вказаного договору ПФ Галицький двір сплатило кошти в розмірі 50000 грн. для фінансування мереж мікрорайону в межах вулиць Короля Данила - Пилипа Орлика-Бельведерської №№ 8,13, згідно договору № 1-05/10-13-ін від 30.06.2005 року про пайову участь на спорудження інженерних мереж та доріг мікрорайону в межах вулиць Бельведерська Пилипа Орлика-Короля Данила, укладеного між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, управлінням капітального будівництва міськвиконкому та ТзОВ Галицька марка . Станом на сьогоднішній день, багатоквартирному будинку з вбудованими закладами громадського призначення №8 (по генплану) не присвоєно поштову адресу, і як наслідок неможливо оформити право власності та провести вселення мешканців цього будинку. Відповідно до проекту рішення виконавчого комітету про присвоєння поштової адреси, яке готується Департаментом архітектури і містобудування на основі переліку документів відповідно до Реєстру адміністративних послуг, який застверджений розпорядженням міського голови № 86-р від 18.02.2011 року, необхідно представити довідку фінансового управління виконкому про участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (як про укладення угоди та сплату такого внеску, так і про звільнення від сплати пайового внеску). У випадку відсутності зазначеної вище довідки ТзОВ Галиць марка не зможе присвоїти поштову адресу і як наслідок оформити право власності за мешканцями вказаного будинку, тобто у випадку відсутності вказаного документа, фізичні та юридичні особи не зможуть оформити власність на об єкти нерухомості.

В обгрунтування клопотання про розстрочення заборгованості відповідачем подано суду довідку ПАТ Банк Київська Русь № 443/43.3 від 12 квітня 2013 року про залишок коштів на рахунку ТзОВ Галицька марка .

За наведених обставин та правових норм, беручи до уваги пояснення представника відповідача, представників третіх осіб - Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Приватної фірми "Галицький двір", згоду прокурора та позивача на розстрочку, суд, враховуючи інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 8 місяців.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 626 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватна фірма "Галицький двір" про стягнення 421989 грн. 21 коп., з яких: 399450 грн. 73 коп. основного боргу, 16600 грн. 12 коп. пені, 399 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 5538 грн. 91 коп. 3 % річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" (вул. Залізнична, 30, м. Івано-Франківськ, 76018; код 32361358) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, код 04054346; одержувач платежу - МБ м. Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002, МФО 836014, УДКСУ в м. Івано-Франківську, призначення платежу: на інфраструктуру міста) - 399450(триста дев"яносто дев"ять тисяч чотириста п"ятдесят) грн. 73 коп. основного боргу, 16600 (шістнадцять тисяч шістсот) грн. 12 коп. пені, 399(триста дев"яносто дев"ять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 5538(п"ять тисяч п"ятсот тридцять вісім) грн. 91 коп. 3 % річних.

Розстрочити стягнення 421989 грн. 21 коп. на вісім місяців.

Стягнення проводити по 52748(п ятдесят дві тисячі сімсот сорок вісім)грн. 70 коп. щомісячно протягом травня-грудня 2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" (вул. Залізнична, 30, м. Івано-Франківськ, 76018; код ) в доход бюджету - судовий збір в розмірі 8439(вісім тисяч чотириста тридцять дев ять)грн. 78 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"