Постанова

від 15.04.2013 по справі 5015/2870/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 5015/2870/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від ТзОВ Пері Україна - Явдощин О.Я.

від ТзОВ Пам'ять - Чериба З.В.

від ТзОВ Гурон Груп - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пам'ять", б/н від 10.09.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012 року (підписане 03.08.2012 року), суддя Т.Рим

у справі № 5015/2870/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пам'ять", м. Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурон Груп", м. Миколаїв

про стягнення заборгованості в сумі 153364,50 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пам'ять", м. Львів

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурон Груп", м. Миколаїв

про визнання недійсним договору поруки

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 01.08.2012 року по справі №5015/2870/12 первісний позов ТзОВ "Пері Україна" задоволено, стягнено солідарно з ТзОВ "Пам'ять" та ТзОВ "Гурон Груп" на користь ТзОВ "Пері Україна" - 153364,50 грн. орендної плати. В задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Пам'ять" про визнання недійсним договору поруки від 25.08.2011 року, укладеного між ТзОВ "Пам'ять", ТзОВ "Пері Україна", ТзОВ "Гурон Груп" - відмовлено.

Задовольняючи первісний позов судом взято до уваги положення ст.11, 16, 526, 530, 546, 759 ЦК України, умови договору оперативної оренди №316081 від 25.08.2011 року, договору поруки від 25.08.2011 року та факт порушення відповідачем-2 за первісним позовом договору оренди в частині сплати орендних платежів. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд вказує на норми ст.ст.203, 215, 229-233 ЦК України та зазначає, що посилання позивача за зустрічним позовом на те, що він вважав договір поруки від 25.08.2011 року формальним, і що такий укладено всупереч своїй внутрішній волі та без усвідомлення правових наслідків своїх дій, не свідчать про наявність підстав, які дають можливість визнати правочин недійсним.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Пам'ять подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012 року по справі №5015/2870/12 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ТзОВ Пам'ять та солідарного стягнення за первісним позовом з ТзОВ Пам'ять та ТзОВ Гурон Груп на користь ТзОВ Пері Україна 153364,50 грн. - орендної плати, прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задоволити, визнати недійсним договір поруки від 25.08.2011 року та стягнути з ТзОВ Гурон Груп 153364,50 грн. орендної плати. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не відкладено розгляд справи за клопотанням ТзОВ Пам'ять та прийнято рішення за відсутності його представника. Крім того, посилаючись на положення ст.ст.203, 215 ЦК України, апелянт вказує, що договір поруки від 25.08.2011 року ТзОВ Пам'ять підписано всупереч своїй внутрішній волі під впливом важких обставин і на невигідних умовах, не усвідомлюючи правових наслідків своїх дій, що, на думку скаржника, є підставою для визнання такого недійсним.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року прийнято зазначену вище апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 01.10.2012 року. В судових засіданнях 01.10.2012 року, 08.10.2012 року, 05.11.2012 року, 19.11.2012 року та 17.12.2012 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 14.01.2013 року зупинено провадження у справі № 5015/2870/12 до вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду Львівської області № 5015/4307/12 за позовом ТзОВ "Пам'ять" до відповідачів: ТзОВ "Пері Україна" та ТзОВ "Гурон Груп" про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою суду від 25.03.2013 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 08.04.2013 року. В судовому засіданні 08.04.2013 року розгляд справи відкладено до 15.04.2013 року.

Представник ТзОВ Пам'ять в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, вказувала на те, що рішенням господарського суду Львівської області 07.03.2013 року по справі №5015/4307/12 визнано недійсним договір поруки від 25.08.2011 року, укладений між ТзОВ Пері Україна , ТзОВ Пам'ять та ТзОВ Гурон Груп та що таке не оскаржувалось і набрало законної сили.

Представник ТзОВ Пері Україна в судовому засіданні проти вимог апелянта заперечив.

Представник ТзОВ Гурон Груп в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки явка вказаного представника не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників ТзОВ Пам'ять , ТзОВ Пері Україна , розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25.08.2011 року між ТзОВ Пері Україна (в тексті договору - орендодавець) та ТзОВ Гурон Груп (в тексті договору - орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання №316081, відповідно до умов якого орендодавець надає орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість і вартість якого вказується в актах прийму-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору. Ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4,00% від вартості переданого в оренду обладнання (пункт 4.2.1. договору оренди). У разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати її орендна плата збільшується у порядку і розмірі, визначеному пунктом 4.2.4 договору оренди.

В подальшому сторонами погоджувались наступні ставки орендної плати: за вересень 2011 р. - 3,00% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць (додаткова угода №1 від 01.09.2011 р. до договору оренди), за жовтень 2011 р. - 3,00% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць (додаткова угода №2 від 01.10.2011 р. до договору оренди), за листопад 2011 р. - 3,00% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць (додаткова угода №3 від 01.10.2011 р. до договору оренди).

ТзОВ Пері Україна надано ТзОВ Гурон Груп послуги з оренди обладнання на загальну суму 1 266 003,24 грн., що підтверджується актами приймання-здавання наданих послуг акт №0919 від 31.08.2011 р., №1028 від 30.09.2011 р., №1184 від 31.10.2011 р., №1317 від 30.11.2011 р. та додатками від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року, 30.11.2011 року до договору оренди про затвердження розрахунку вартості оренди, які підписані повноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

ТзОВ Гурон Груп в повному обсязі орендні платежі не провів, останнім сплачено 1112638,74 грн., про що свідчать банківські виписки долучені до матеріалів справи. Заборгованість ТзОВ Гурон Груп по орендній платі перед ТзОВ Пері Україна становить 153 364,50 грн.

До матеріал справи долучено акт звірки взаєморозрахунків підписаний ТзОВ Пері Україна та ТзОВ Гурон Груп станом на 01.01.2012 року, в якому відображено вказану заборгованість (арк. справи 89 т.І).

25.08.2011 року між ТзОВ Пері Україна (в тексті договору - кредитор), ТзОВ Пам'ять (в тексті договору - поручитель), ТОВ Гурон Груп (в тексті договору - боржник) укладено договір поруки, відповідно до умов якого, а саме п.1 поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №316081 від 25.08.2011 року, а саме: сплата орендних платежів; сплата інших платежів, що передбачені Договором оренди; повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу кредитора, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна.

Судом встановлено, що ТзОВ Пері Україна 11.05.2012 року надіслано ТзОВ Пам'ять вимогу про оплату (повідомлення) від 10.05.2012 року, в якому ТзОВ Пері Україна вказуючи на заборгованість ТзОВ Гурон Груп по договору оперативної оренди обладнання №316081 від 25.08.2011 року та наявність договору поруки від 25.08.2011 року, згідно якого поручителем Гурон Груп виступає ТзОВ Пам'ять , просить останнього сплатити заборгованість по орендній платі.

Станом на момент подання позову заборгованість по орендній платі становила 153364,50 грн., доказів погашення вказаної заборгованості відповідачами за первісним позовом не подано.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Орендар сплачує орендну плату щомісячно. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує оренду плату у вигляді 100% попередньої оплати. Орендна плата може сплачуватись на розсуд орендаря наступним чином: у вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходиться у орендаря). Строк оплати - 26 числа оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця або із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (пункти 4.1.5., 4.1.6. договору оренди).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 2.4 договору поруки від 25.08.2011 року у разі порушення боржником обов'язків за договором оренди, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Протягом 7 календарних днів з моменту пред'явлення кредитором повідомлення (виставлення вимоги про виконання), поручитель зобов'язаний здійснити із кредитором розрахунки за невиконаними боржником зобов'язаннями (по яким прийнята порука).

З огляду на наведене, враховуючи те, що ТзОВ Гурон Груп прийняв у користування майно, проте у порушення умов пунктів 4.1.5, 4.1.6 договору оренди не виконав обов'язок з оплати за користування ним, враховуючи наявність договору поруки від 25.08.2011 року, який станом на момент прийняття рішення не був визнаний недійсним в судовому порядку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та стягнув солідарно з ТзОВ Пам'ять та ТзОВ Гурон Груп на користь ТзОВ Пері Україна 153364,50 грн. заборгованості по орендній платі.

Щодо зустрічного позову ТзОВ Пам'ять про визнання недійсним договору поруки від 25.08.2011 року із посиланням на положення ст.ст.203, 215 ЦК України та те, що Товариство підписало договір поруки всупереч своїй внутрішній волі, не усвідомлюючи правових наслідків своїх дій, колегією суддів відзначено наступне:

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивач заявляючи вимогу про визнання недійсним договору посилається на частину 3 ст.203 ЦК України, якою передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. На цих підставах виділяють правочини, вчинені під впливом: помилки (ст.229 ЦК); обману (ст.230); насильства (ст.231); тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (ст.233), а також унаслідок зловмисної домовленості (ст.232).

Позивачем за зустрічним позовом не наведено обставин та не подано доказів того, що оскаржуваний договір поруки підписано всупереч своїй внутрішній волі, не усвідомлюючи правових наслідків своїх дій.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки, з підстав того, що позивач за зустрічним позовом укладаючи такий діяв всупереч своїй внутрішній волі, не усвідомлюючи правових наслідків своїх дій.

Слід зазначити, що договір поруки від 25.08.2011 року укладений між ТзОВ Пам'ять , ТзОВ Пері Україна та ТзОВ Гурон Груп визнано недійсним по справі №5015/4307/12 проте з інших підстав ніж ті, що зазначає позивач у зустрічному позові по справі №5015/2870/12, а саме рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2013 року по справі №5015/4307/12 визнано недійсним вказаний договір поруки із посиланням на положення ст.92, ч.2 ст.203, ст.215 ЦК України, статут ТзОВ Пам'ять та те, що уклавши вказаний договір керівник ТзОВ Пам'ять не діяв в інтересах товариства, а його дії фактично призвели до необхідності відшкодувати значні кошти.

Щодо посилання скаржника на те, що господарським судом безпідставно не відкладено розгляд справи за клопотанням ТзОВ Пам'ять , у зв'язку із перебуванням юриста у відпустці та прийнято рішення за відсутності представника Товариства, то таке не заслуговує на увагу, оскільки відхиляючи вказане клопотання господарський суд виходив з того, що таке не підтверджене жодними доказами та враховував ту обставину, що ТзОВ Пам'ять не було позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Таким чином, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012 року по справі №5015/2870/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пам'ять" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.