Рішення

від 10.04.2013 по справі 1506/135/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/2328/13

Головуючий у першій інстанції Бобуйок А.Д.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Драгомерецького М.М., Парапана В.Ф.

при секретарі - Горновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Одеське РУ АТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Вкусная планета , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

встановила:

Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Одеське РУ АТ Банк Фінанси та Кредит звернулось до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.09.2007р. між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 16к-216, згідно якого Банк надав останньому кредит у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень, які відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути в строк до 24.09.2010р. та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 17,5% річних, відповідно до п. 2.1, 3.2, 4.1. Кредитного договору.

В якості забезпечення повернення кредитних ресурсів 24.09.2007р. між Банком та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки № 1891/07, за яким відповідачка ОСОБА_3 виступає поручителем перед Банком по виконанню зобов'язань за Кредитним договором. Відповідно до п. 2.1. Договору поруки відповідачка ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати по Кредитному договору як солідарний боржник з ОСОБА_2

Крім того, в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів 24.09.2007р. між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 за реєстровим № 4595, згідно якого відповідач ОСОБА_2 передав у заставу Банку майнові права на земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 1.39 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116.

Згідно п. 9.1.13 Іпотечного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався в строк до 24 березня 2008 року отримати на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки Державний акт на право власності на земельну ділянку та протягом трьох днів з дня отримання зазначеного документа надати Іпотекодержателю оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, його нотаріально засвідчену копію та укласти з Іпотекодержателем додаткову угоду до цього Договору про уточнення опису предмета іпотеки відповідно до отриманого Державного акту.

15.11.2008р. відповідач ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 1,39 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, однак, всупереч п. 9.1.13 Іпотечного договору, не було укладено додаткової угоди до Іпотечного договору у зв'язку з навмисним ухиленням ОСОБА_2 від її укладання.

Далі, 24.11.2008р. земельна ділянка № НОМЕР_1, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, майнові права на яку є предметом Іпотечного договору, була розподілена відповідачем ОСОБА_2 на дві частини: 0,9 га та 1,30 га, яким були присвоєні два інших кадастрових номери 5121085400:01:002:0271 та 5121085400:01:002:0272 відповідно.

26.01.2011р. земельна ділянка АДРЕСА_1, площею 1,30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272 була продана відповідачем ОСОБА_2 товариству з обмеженою відповідальністю Вкусная планета на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 64.

В судовому засіданні представник позивача Чебан А.П. позовні вимоги за заявленим позовом підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги за заявленим позовом не визнав в повному обсязі, надав до суду письмові заперечення та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Вкусная планета Носенко І.П. в судовому засіданні позовні вимоги за заявленим позовом не визнав в повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_3 та третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Рішенням суду позов був задоволений. Було визнано недійсним укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Вкусная планета договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 від 26.01.2011 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 1.30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272. Сторони приведені у первісний стан.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги повністю законні та обґрунтовані.

Так, позивач, звернувшись з вказаним позовом, вказав на те, що ОСОБА_2 не мав права відчужувати 26.01.2011 року земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.30 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, так як вона знаходилась під іпотекою за іпотечним договором від 24.09.2007р., та відповідно до ст.ст. 50-51 Закону України Про заставу .

З такими доводами позивача погодився суд першої інстанції, та на підставі наведеного, керуючись ст.ст. 203, 215-216 ЦК України, ст.ст. 50-51 Закону України Про заставу задовольнив позов в повному обсязі.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки судом порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом Іпотечного договору була земельна ділянка № НОМЕР_1, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116.

26.01.2011 року за оспореним договором купівлі - продажу було відчужено земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, яка дійсно на момент відчуження не була під забороною.

Державний акт на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, та дії ОСОБА_2 щодо розподілу земельної ділянки № НОМЕР_1, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116 ніким оспорені не були.

Крім цього, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 від 30.05.2006р. ОСОБА_2 було зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - ФОП.

29.09.2010р. ФОП ОСОБА_2, в порядку, передбаченому ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2010р. було порушено провадження у справі № 7/407-10-4249 про банкрутство ФОП ОСОБА_2, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на майно боржника.

Постановою господарського суду Одеської області від 26.10.2010р. по справі № 7/407-10-4249 ФОП ОСОБА_2 було визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ОСОБА_2 ліквідатором банкрута, у зв'язку з чим зобов'язано його провести ліквідаційні заходи передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, постановою від 26.10.2010р. по справі № 7/407-10-4249, яка набрала законної сили, господарським судом Одеської області було скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали.

Відповідно до ч. 7 зазначеної статті Закону продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. При цьому, слід зазначити, що згідно ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, законодавець до такого майна відніс майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням особою підприємницької діяльності, але ця норма набрала законної сили лише 22.09.2011р. , тобто до 22.09.2011р. реалізації підлягало все майно фізичної особи - підприємця банкрута.

З урахуванням зазначеного та на виконання постанови господарського суду Одеської області від 26.10.2010р. по справі № 7 / 407 - 10 - 4249, вимог ст.ст. 25-31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-ХІІ ліквідатором банкрута - ОСОБА_2 було отримано відомості про відсутність нерухомого майна, транспортних засобів, зареєстрованих за ФОП ОСОБА_2

За наслідками оприлюднення у газеті Верховної Ради України "Голос України" від 09.11.2010р. № 210 (4960) постанови про банкрутство ФОП ОСОБА_2, ліквідатором банкрута розглянуті заяви та визнані кредиторські вимоги приватного підприємства "Юні-Пак" на суму 628.363,67 грн., а також товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" на суму 3.598.800 грн.

В процесі здійснення ліквідаційних заходів по справі № 7 / 407 - 10 - 4249 ліквідатором банкрута було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 є власником земельної ділянки №НОМЕР_1 загальною площею 1,30 га за межами населеного пункту на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №706679, виданого відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 24.11.2008р., а також власником земельної ділянки №НОМЕР_3 загальною площею 1,27 га за межами населеного пункту на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №706677, виданого відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 24.11.2008р.

В подальшому, з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, які звернулись із заявами про задоволення майнових вимог, ліквідатором банкрута було вжито заходів щодо реалізації належних йому на праві власності земельних ділянок про що були розміщені відповідні оголошення.

25.01.2011р. між ОСОБА_2, як ліквідатором банкрута, який діяв в межах ліквідаційної процедури по справі № 7 / 407 - 10 - 4249, та товариством з обмеженою відповідальністю "ВКУСНАЯ ПЛАНЕТА" були укладені відповідні договори купівлі-продажу на загальну суму експертної оцінки земельних ділянок у розмірі 1.804.000 грн., яка за змістом вимог ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повинна була розподілена між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог.

При цьому, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" під час провадження у справі № 7 / 407 - 10 - 4249 будь-яких своїх кредиторських вимог за кредитним договором №16к-216 від 24.09.2007р. не заявляло та в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003р. за захистом своїх прав за іпотечним договором реєстр. №4595 від 24.09.2007р. до суду не зверталось.

Крім вищезазначеного, в межах провадження у справі № 7 / 407 - 10 - 4249 із заявою з кредиторськими вимогами від 05.01.2011р. (вх. №113/2011) до господарського суду Одеської області звернулось публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК", яке просило суд включити заявника до реєстру кредиторів боржника та задовольнити грошові вимоги до ФОП ОСОБА_2 на загальну суму у розмірі 4.580.383 грн.

З огляду на викладене, ліквідатором банкрута по факту вжиття приведених вище заходів^ щодо реалізації існуючих активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів, які в межах провадження по справі № 7 / 407 - 10 - 4249 звернулись із заявами про задоволення майнових вимог, було одержано загальну суму у розмірі 1.804.000 грн.

Вказана сума грошових коштів, попри критичне ставлення ліквідатора банкрута до вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" за заявою з кредиторськими вимогами від 05.01.2011р., була розподілена між кредиторами пропорційно сумам їх вимог.

Вказані обставини були доведені наданими до матеріалів справи судовими рішеннями господарських судів як першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій, які набрали законної сили.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 під час реалізації спірної земельної ділянки діяв в межах діючої на той час редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд першої інстанції при вирішенні спору посилався лише на порушення ОСОБА_2 положень п.п.9.1.2.-9.1.3. Іпотечного договору та вимог ст.ст.50, 51 Закону України Про заставу .

Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застав, правила про іпотеку землі встановлюються законом.

Таким чином, у відношенні іпотечного майна діє спеціальна норма законодавства - Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003р.

Ні позивач в своїй позовній заяві, ні суд в своєму рішенні не послалися на жодне порушення норм Закону України "Про іпотеку" з боку відповідачів.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач не в достатній мірі обґрунтував з яких саме правових підстав слід визнати договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з'ясував в повній мірі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не дослідив усі докази, які є у справі, зокрема, надані представником відповідача, та не дав їм належної оцінки.

Крім того, судова колегія перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції не обмежена доводами апеляційної скарги, оскільки під час розгляду справи встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку щодо скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по суті спору у зв'язку з недоказаністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п. 1-4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким в задоволенні позову публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Одеське РУ АТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Вкусная планета , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним - відмовити.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький