Постанова

від 11.04.2013 по справі 826/3088/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2013 року 10:53 № 826/3088/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бєляєв К.М. (довіреність від 10.04.2013 р. № 13-04-10/01)

від відповідача - Штогрин П.А. (довіреність від 30.05.2012 р. № 50)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Бар'єр. Безпека бізнесу до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013 № 000012250,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство Бар'єр. Безпека бізнесу з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013 № 000012250, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 78 333,33 грн. за основним платежем та на 19 583,33 грн. за штрафними санкціями, яке прийнято за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ПП УНТК Енергоспецмонтаж за період серпня 2011 року.

Позивач зазначає, що спірне рішення ґрунтується лише на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, відповідно до якого ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій ПП УНТК Енергоспецмонтаж .

Проте, як зазначає позивач, згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з проведення цієї звірки контрагента визнано протиправними, а відтак, на думку позивача, зазначений акт є доказом здобутим з порушенням закону у зв'язку з чим цей акт не може бути підставою для формування висновків акту перевірки позивача.

У той же час, як зазначає позивач, спірні операції з контрагентом (ПП УНТК Енергоспецмонтаж ) фактично проведені, їх проведення оформлено первинними документами та супроводжується податковими накладними, а отже підстав для невизнання податкових вигод позивача не має.

При цьому, як зазначає позивач, під час перевірки відповідачу було надано вичерпний перелік документів, які супроводжували спірні операції, однак ДПІ по суті було проігноровано всю первинну документацію за спірними операціями, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити. У той же час, під час судового розгляду представником ДПІ зазначено, що всі висновки акту перевірки позивача, які покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються виключно на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП УНТК Енергоспецмонтаж , який складений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Приватне підприємство Бар'єр. Безпека бізнесу зареєстровано у статусі юридичної особи 06.12.2005 (код ЄДР 33882743, адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 15).

Згідно довідки з ЄДР до основних видів діяльності позивача за КВЕД належать, зокрема, 80.10 Діяльність приватних охоронних служб.

ПП Бар'єр. Безпека бізнесу видано ліцензію МВС України на право надання послуг з охорони власності та громадян.

ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС проведено документальну виїзну перевірку Приватного підприємства Бар'єр. Безпека бізнесу з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП УНТК Енергоспецмонтаж (код ЄДРПОУ 35522273) за період серпня 2011 року

Під час розгляду справи встановлено, що підприємство-контрагент припинено у зв'язку з визнанням банкрутом, про що 13.03.2012 р. до ЄДР внесено відповідний запис.

За результатами перевірки позивача складено Акт перевірки від 13.02.2013 № 452/22-40/338827743 (далі-Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивачем сформовано у серпні 2011 року податковий кредит у розмірі 78333,33 грн. за відносинами з ПП УНТК Енергоспецмонтаж .

В Акті перевірки позивача (т. 1, а.с. 11) зазначається лише про обставини перевірки господарської діяльності ПП УНТК Енергоспецмонтаж , встановлені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП УНТК Енергоспецмонтаж , від 07.11.2011 № 222/23-03-05/35522273.

Інших доводів чи висновків Акт перевірки позивача не містить.

У т.ч. відсутній аналіз первинних документів за спірними операціями.

При цьому, як вже зазначалось вище представником відповідача під час судового засідання зазначено, що всі висновки акту перевірки позивача, які покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються виключно на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП УНТК Енергоспецмонтаж .

За загальним висновком Акту перевірки позивача встановлено порушення ПП Бар'єр. Безпека бізнесу п. 185,1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що на думку перевіряючих призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту на 78333,33 грн. у серпні 2011 року.

При цьому в акті перевірки не зазначено, які саме порушення вчинено позивачем, їх обґрунтування тощо.

У той же час, під час розгляду даної справи встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 по справі № 2а-16775/11/2070, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012, адміністративний позов ПП УНТК Енергоспецмонтаж задоволено повністю, визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ПП УНТК Енергоспецмонтаж щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період, зокрема, серпня 2011 року, в результаті якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.11.2011 № 222/23-03-05/35522273.

Таким чином, зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача від 07.11.2011 № 222/23-03-05/35522273 є доказом здобутим з порушенням закону, а отже відповідно до вимог ч. 3 ст. 70 КАС України, висновки, викладені в цьому акті про неможливість зустрічної звірки, не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин здійснення спірних операцій за відносинами позивача з ПП УНТК Енергоспецмонтаж , під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, між позивачем (Замовник) та ПП УНТК Енергоспецмонтаж (Підрядник) укладено договір підряду № 14-МО від 01.06.2011 на виконання робіт. Згідно п. 1.1 договору підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок, проводити роботи з монтажу систем охоронної, пожежної сигналізації, у т.ч. систем відео спостереження, за заявками та на об'єктах замовника.

Окрім того, між позивачем (Замовник) та ПП УНТК Енергоспецмонтаж (Виконавець) також укладено договір від 01.07.2001 № 4, предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування працездатного та налагодженого устаткування охоронної сигналізації, відео спостереження, змонтованого на об'єкті замовника.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених договорів позивачем направлено контрагенту заявки на проведення монтажу систем охоронної сигналізації та відеоспостереження (т. 1, а.с. 25-32). Також між сторонами складено акти здачі-прийняття робіт.

На підставі договорів позивачу контрагентом видано податкові накладні № 572 від 31.08.2011 на суму 190000 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 31666,67 грн. та № 573 від 31.08.2011 на суму 280000 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 46666,67 грн.

Між сторонами проведено розрахунки по договорам, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 48,49).

Щодо подальшого використання придбаних робіт та послуг позивачем до матеріалів справи надано низку договорів укладених із третіми особами, предметами яких є охорона за допомогою пульта централізованого спостереження об'єктів обладнаних технічними засобами охорони (сигналізації та відеоспостереження).

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ наявності фактичних підстав та юридичних підстав, які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності у спірних відносинах .

В даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки позивача, висновки якого повністю ґрунтуються на акті ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача від 07.11.2011 № 222/23-03-05/35522273, який в свою чергу, як вже встановлено вище, є доказом здобутим з порушенням закону, а отже відповідно до вимог ч. 3 ст. 70 КАС України, висновки, викладені в цьому акті перевірки, не можуть братися судом до уваги при вирішення даної справи. В сукупності наведене вже само по собі вказує на протиправність спірного рішення, яке сформовано виключно на підставі акту про неможливість зустрічної звірки, зміст якого повністю відтворено в Акті перевірки позивача.

Тим не менш, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, (щодо ПДВ), а саме: п/п. 14.1.178 (щодо визначення податок на додану вартість ), п. 185.1. (щодо визначення об'єкт оподаткування ), п/п. 14.1.181 (щодо визначення податковий кредит ), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією та підписані уповноваженою особою.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (3) придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це : непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, сукупність досліджених під час розгляду справи вищезгаданих документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій та висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не простував наведені у первинних документах позивача обставин, не довів належними та допустимими доказами наявності інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому також ґрунтуються в даному випадку доводи ДПІ.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсним з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

Щодо власне виконання спірних операцій, слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не доведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але, на думку ДПІ, були відсутні.

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід зазначити, що під час розгляду справи не доведено жодних обставин, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Відтак, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкового кредиту за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення, не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушень податкового законодавства. В свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкового кредиту, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Бар'єр. Безпека бізнесу (код з ЄДР 33882743; адреса: 02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Зрошувальна, 16) задовольнити.

Визнати противним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 27.02.2013 № 000012250.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 18.04.2013 р.