Постанова

від 22.04.2013 по справі 826/2373/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/38

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

22 квітня 2013 року 11:15 № 826/2373/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Тревел" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 № 0001322220 та № 0001232220, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб Тревел" (далі - позивач, ТОВ "Клуб Тревел") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 № 0001322220 та № 0001232220 (далі - ППР № 0001322220, ППР № 0001232220).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2373/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/2373/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 15.04.2013 прибула представник відповідача. Представник позивача в судове засідання 15.04.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. При цьому, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 15.04.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 11.01.2013 по 17.01.2013 на підставі направлення від 11.01.2013 № 24 згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "Айсберг-Пром" (код ЄДРПОУ 38037429) за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 24.01.2013 № 279/22-222-34425617 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001232220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 74 943,00 грн. (за основним платежем - 59 952,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 988,00 грн.), оскільки позивачем, на думку податкового органу, було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 59 952,00 грн. за ІІ квартал 2012 року.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001322220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 71 371,00 грн. (за основним платежем - 57 097,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 274,00 грн.), оскільки позивачем, на думку податкового органу, було занижено податок на додану вартість на загальну суму 57 097,00 грн., у т.ч. за квітень 2012 року у сумі 33 409,00 грн., за травень 2012 року у сумі 23 688,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

ТОВ "Клуб Тревел" зареєстровано 15.06.2006 за № 10671070003008162 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 34425617). Місцезнаходження позивача: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.06.2006 за № 11569, в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на прибуток, податку на додану вартість, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основним видом діяльності позивача є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Айсберг-Пром" було укладено договір на надання послуг по підготовці документації для митно-брокерської діяльності № 12401 від 01.04.2012. Предметом даного договору було надання контрагентом позивача, діючи від імені та за рахунок позивача, послуг по підготовці документації для проведення митно-брокерського оформлення вантажу в митних органах України та по оформленню дозвільної документації, та зобов'язання позивача прийняти та оплатити належним чином надані контрагентом позивача послуги.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Айсберг-Пром" було надано суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 191, № 192, № 193, № 194, № 195, № 196, № 197, № 198, № 687, № 688, № 689, № 690 та копії наступних податкових накладних:

- № 191 від 05.04.2012 на суму 40 238,88 грн., в т.ч. ПДВ - 6 706,48 грн.;

- № 192 від 09.04.2012 на суму 22 683,10 грн., в т.ч. ПДВ - 3 780,52 грн.;

- № 193 від 11.04.2012 на суму 12 213,52 грн., в т.ч. ПДВ - 2 035,59 грн.;

- № 194 від 17.04.2012 на суму 27 635,51 грн., в т.ч. ПДВ - 4 605,92 грн.;

- № 195 від 19.04.2012 на суму 19 569,81 грн., в т.ч. ПДВ - 3 261,64 грн.;

- № 196 від 24.04.2012 на суму 28 556,88 грн., в т.ч. ПДВ - 4 759,48 грн.;

- № 197 від 26.04.2012 на суму 27 437,13 грн., в т.ч. ПДВ - 4 572,86 грн.;

- № 198 від 28.04.2012 на суму 22 121,57 грн., в т.ч. ПДВ - 3 686,93 грн.;

- № 687 від 10.05.2012 на суму 45 854,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7 642,33 грн.;

- № 688 від 16.05.2012 на суму 30 716,90 грн., в т.ч. ПДВ - 5 119,48 грн.;

- № 689 від 16.05.2012 на суму 33 048,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 508,00 грн.;

- № 690 від 29.05.2012 на суму 32 507,36 грн., в т.ч. ПДВ - 5 417,89 грн.

Крім цього, позивач надав платіжні доручення № 144 від 29.05.2012 на суму 100 456,40 грн., в т.ч. ПДВ - 16 742,73 грн.; № 159 від 14.06.2012 на суму 142 126,26 грн., в т.ч. ПДВ - 23 687,71 грн.; № 171 від 02.07.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн. та копії виписок по рахунку.

На підставі вищевказаних податкових накладних у період з 01.04.2012 по 30.06.2012 позивачем задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у сумі 285 486,00 грн.

Крім цього, суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним за період з 01.04.2012 по 30.06.2012 було включено позивачем до складу податкового кредиту у сумі 57 097,00 грн.

Відповідач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби було складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Айсберг-Пром" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2012 року" від 17.09.2012 № 641/1520/38037429 та акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Айсберг-Пром" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень та червень 2012 року" від 21.09.2012 № 670/1520/38037429.

Так, згідно висновків даних актів встановлено, що господарські операції між ТОВ "Айсберг-Пром" та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтвердились, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Айсберг-Пром" та контрагентами були фіктивними правочинами та такими, що вчинялись без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про укладення угоди між позивачем та ТОВ "Айсберг-Пром" без мети настання реальних наслідків у зв'язку з відсутністю надання ТОВ "Айсберг-Пром" послуг позивачу, тому вважає вищевказаний договір нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проте, судом не отримано жодних доказів надання ТОВ "Айсберг-Пром" послуг позивачу по підготовці документації для проведення митно-брокерського оформлення вантажу в митних органах України та по оформленню дозвільної документації на підставі договору на надання послуг по підготовці документації для митно-брокерської діяльності № 12401 від 01.04.2012 та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

В наданих позивачем копіях актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних та платіжних дорученнях в найменуванні послуг зазначено "обробка та підготовка ВМД". Вид робіт, який ТОВ "Айсберг-Пром" повинно було надати позивачу згідно договору на надання послуг по підготовці документації для митно-брокерської діяльності № 12401 від 01.04.2012 - це підготовка до оформлення вантажно-митних декларацій. Однак, доказів існування відповідних вантажно-митних декларацій суду не надано.

Крім цього, суд звертає увагу, що основним видом діяльності контрагента позивача є діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. При цьому, договором на надання послуг по підготовці документації для митно-брокерської діяльності № 12401 від 01.04.2012 не передбачено даний вид діяльності контрагента позивача.

Отже, суд дійшов висновку про підтвердження висновків Акту перевірки про те, що фактично послуги по підготовці документації для проведення митно-брокерського оформлення вантажу в митних органах України та по оформленню дозвільної документації позивачу не надавались та не були використані у господарській діяльності позивача.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів надання послуг по підготовці документації для проведення митно-брокерського оформлення вантажу в митних органах України та по оформленню дозвільної документації та використання позивачем у власній господарській діяльності наданих послуг, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договору у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 р. у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 р. у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Вищевказані дії були вчинені судом та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 про закінчення підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду у платника податків було витребувано ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

Дана ухвала суду отримана позивачем 13.03.2013, підтвердженням чого є відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, позивач витребувані судом докази не надав суду без поважних причин, про витребування даних доказів у суб'єкта владних повноважень, якщо вони таким суб'єктом вилучались у позивача, не просив, судове засідання у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних доказів неодноразово переносилось для надання можливості позивачу надати витребувану первинну документацію, проте докази так і не були надані, тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Окрему увагу слід звернути на припис Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: "судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Клуб Тревел" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Тревел" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова