Ухвала

від 02.04.2013 по справі 1570/3267/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р.Справа № 1570/3267/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Виробничого підприємства "Краянбуд" ВАТ ХК "Краян" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Виробниче підприємство "Краянбуд" ВАТ ХК "Краян" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2012 року № 0008352301, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 411 528 грн. (у т.ч. за основним платежем 375 482 грн., за штрафними санкціями - 36046 грн.) та № 0008362301, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 50706 грн. (у т.ч. за основним платежем - 50705 грн., за штрафними санкціями - 1 грн.)

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року адміністративний позов Виробничого підприємства "Краянбуд" ВАТ ХК "Краян" задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16 травня 2012 року № 0008352301 та № 0008362301.

В апеляційній скарзі представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст 78 ПК України відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої було складено акт від 25.04.2012 року № 85/22-213/22473940/598.

В акті перевірки зазначено, що позивачем допущені наступні порушення: пп.14.1.185, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 п.14.1 п. 198.3 ст. 18 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 375482 грн., у т.ч.: серпень 2010 р. - заниження на 4 409 грн., вересень 2010 р. - заниження на 43 608 грн., грудень 2010 р. - завищення на - 500 грн, березень 2011 р. - заниження на 162 569 грн., травень 2011 р. - заниження на 5 000 грн., червень 2011 р. - заниження на 64 915 грн., липень 2011 р. - заниження на 35 928 грн., серпень 2011 р. - заниження на 42 943 грн., вересень 2011 р. - заниження на 16 610 грн.; пп.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, пп.13.8.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 50 705 грн , у т. ч.: 1 кварталі 2011 р. - 27 304 грн., 2 квартал 2001 року - 23401 грн.

На підставі вказаного акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 року № 0008352301, яким визначено позивачу суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 411 528 грн. (у т.ч. за основним платежем - 375 482 грн., за штрафними санкціями -36046 грн.) та № 0008362301, яким визначено суму податкового зобов"язання позивача з податку на прибуток в сумі 50706 грн. (у т.ч. за основним платежем - 50705 грн., за штрафними санкціями - 1 грн.)

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та вважає, що при винесенні постанови судом першої інстанції повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Дельта Плюс Юг укладено договір поставки №3 від 17.03.2011 року, згідно якого, ТОВ "Дельта Плюс Юг" постачає та передає будматеріали у власність ВП "Краянбуд" ВАТ ХК "Краян".

Відповідно до умов вказаного договору позивачем отримані податкові накладні: № 11703 від 17.03.2011 року, № 21703 від 17.03.2011 року, № 30606 від 06.06.2011 року, № 40606 від 06.06.2011 року, у бухгалтерському обліку вищенаведена господарська операція, позивачем відображена у відповідних регістрах бухгалтерського обліку по рахункам 631, 31; оплата здійснена шляхом перерахуванням коштів по розрахунковому рахунку п/д №41 від 17.03.11 р. - 69 366,73 грн.; п/д №108 від 06.06.11р.- 34 710,72 грн., п/д №109 від 06.06.11 р. - 57 383,04 грн.

17.03.2011 року позивачем укладено договір поставки № 2 з ПП Мечта-ЄВ , згідно якого ПП "Мечта-ЄВ" постачає та передає будматеріали у власність ВП "Краянбуд" ХК ВАТ "Краян".

Відповідно до умов договору позивачем отримані податкові накладні № 020317 від 17.03.2011 року № 030317 від 17.03.2011 року, у бухгалтерському обліку вищенаведена господарська операція позивачем відображена у відповідних регістрах бухгалтерського обліку по рахункам 631, 31.; оплата здійснена шляхом перерахуванням коштів по розрахунковому рахунку: п/д №42 від 17.03.11 р. - 61 692,36 грн.;

На підтвердження реальності здійснення вище зазначених господарських операцій, позивачем були надані: договір купівлі - продажу № 3 від 17.032011р.; договір купівлі - продажу № 2 від 17.03.2011 р.; видаткові та податкові накладні; виписки банку; реєстр отриманих та виданих податкових накладних; картка рахунку №631 по контрагенту ТОВ "Дельта Плюс Юг" та контрагенту ПП "Мечта -СВ".

Крім того, 18.07.2011р., 20.07.2011р. та 16.08.2011 р. між позивачем та ТОВ Тетрабудсервіс було укладено такі договори: договір підряду №15/2011; договір підряду №16/2011; договір підряду №16-1/2011; договір підряду №20/2011.

Згідно вищезазначених договорів ТОВ "Тетрабудсервіс" виконує ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ВП "Краянбуд" ВАТ ХК "Краян".

Оплата за вище вказаними договорами здійснювалася шляхом перерахування коштів по розрахунковому рахунку: п/д №170 від 29.08.11 р. - 30 000 грн.; п/д №176 від 12.08.11 р. - 40 002 грн., п/д № 182 від 21 09.11 р. - 78 080 грн.; п/д №181 від 21.09.11 р. - 13, 810 грн.; шляхом передачі будівельних матеріалів (бартер): видаткова накладна №000005 від 12.08.11 р. на суму 36 503,31 грн.; видаткова накладна №000006 від 16.08.11 р. на суму 5 691,65 грн.; видаткова накладна №000007 від 16.08.11 р. на суму 14 377,13 грн., видаткова накладна №000008 від 22.08.11 р на суму 16 112,71 грн.; видаткова накладна №000011 від 21.09.11 р. на суму 15 979,98 грн.; шляхом надання послуг екскаватора (бартер): акт №18 від 21.09.11 р. на суму 5 600 грн.; шляхом переуступки прав вимоги (переуступка боргу) третім особам - ТОВ "Забудова світу" на загальну суму 132 710 грн., у т.ч. по договорам підряду №15/2011 від 18.07.11 р. у сумі 63 070 грн. та №16/2011 від 18.07.11 р. у сумі 69 640 грн..

На підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ Тетрабудсервіс , позивачем було надано: договори підряду №15/2011 від 18.07.2011 р.; №16/2011 від 18.07.2011 р.; №16-1/2011 від 20.07.2011р.; №20/2011 від 16.08.2011 р.; акти прийомки виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт; податкові накладні; виписки банку; реєстр отриманих та виданих податкових накладних; картка рахунку №631 по контрагенту ТОВ Тетрабудсервіс ; договори про переуступку прав вимоги №11 від 09.09.2011 р., №14 від 12.08.2011 р.; видаткові накладні та акт прийому - передач послуг на адресу ТОВ Тетрабудсервіс (бартерні операції).

Кірм того, ВП "Краянбуд" ВАТ ХК "Краян" укладено договір підряду №06/2011 від 26.05.2011 року з ТОВ Екстра-Білдінг , згідно якого ТОВ "Екстра-Білдінг" виконує поточний ремонт актової зали ДП "Одеській науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" по вул. Космонавтів, 34.

Відповідно до умов договору отримані акти та податкові накладні: акт виконих робіт № 300654 від 30.06.2011 року та податкова накладна № 104 від 27.05.2011 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ Екстра- Білдінг , позивачем надані: договір підряду №06/2011 від 26.05.2011р.; акт прийомки виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, податкова накладна; виписка банку; реєстр отриманих та виданих податкових накладних; картка рахунку №631 по контрагенту ТОВ Екстра -Білдінг .

Крім того, позивачем укладено наступні договори підряду з ТОВ "Забудова світу": №1/2011 від 17.02.2011 р.; №2/2011 від 17.02.2011 р.; №7/2011 від 26.05.2011 р.; №9/2011 від 17.05.2011р., №11/2011 від 17.06.2011 р.; №13/2011 від 30.06.2011 р.; №12/2011 від 12.07.2011р., згідно яких, ТОВ Забудова світу виконує ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ВП Краянбуд ВАТ ХК Краян .

Оплата здійснена шляхом перерахування коштів по розрахунковому рахунку: п/д №40 від 17.03.11 р. - 74 000 грн., п/д №43 від 17.03.11 р. - 72 000 грн.; п/д №45 від 18.03.11 р. - 73 000 грн.; п/д №50 від 24.03.11 р. - 73 000 грн.; п/д №51 від 24.03.11 р. - 74 000 грн.; п/д №54 від 25.03.11 р. - 74 000 грн.; п/д №55 від 25.03.11 р. - 75 000 грн.; п/д №57 від 28.03.11 р. - 75 000 грн.; п/д №58 від 28.03.11 р. - 3 837,96 грн.; п/д №59 від 28.03.11 р. - 17 136,05 грн.; п/д № від 14.07.11р.- 50 360,38 грн.; п/д № 139 від 22 07.11 р. - 380,26 грн.; п/д №140 від 22.07.11 р. - 8 880 грн.; п/д №151 від 09.08.11 р. - 11 573 грн.; шляхом передачі будівельних матеріалів (бартер): видаткова накладна №000001 від 24.06.11 р. на суму 117 982,72 грн.; видаткова накладна №000002 від 29.06.11 р. на суму 10 586,24 грн.; видаткова накладна №000003 від 18.03.11 р. на суму 9 621,55 грн.; видаткова накладна №000005 від 18.03.11 р. на суму 72 686,7 грн., видаткова накладна №000004 від 18.03.11 р. на суму 91 550,63 грн.; видаткова накладна №000004 від 18.03.11 р. на суму 2 426,68 грн.; видаткова накладна №000006 від 18.03.11 р. на суму 59 523.55 грн.; шляхом переуступки прав вимоги (переуступка боргу) третім особам - ТОВ "Екста -Білдінг" на загальну суму 310 773,64 грн., у т.ч.: №1 від 03.06.2011 р. у сумі 139 250,64 грн.; №2 від 29.07.2011 р. у сумі 29 197,5 грн.; №7 від 11.07.2011 р. у сумі 92 825,5 грн., №9 від 13.07.2011 р. у сумі 49 500 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ Забудова світу , позивачем надані документи: договір підряду №1/2011 від 17.02.2011 р.; договір підряду №2/2011 від17.02.2011 р.; договір підряду №9/2011 від 17.05.2011 р.; договір підряду №11/2011 від 17.06.2011 р.; договір підряду №13/2011 від 30.06.2011 р.; договір підряду №12/2011 від 12.07.2011 р.; акти прийомки виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт; податкові накладні; виписки банку; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; картка рахунку №631 по контрагенту ТОВ Забудова світу ; договори про переуступку прав вимоги №1 від 03.06.2011 р., №2 від 29.07.2011 р., №7 від 11.07.2011 р., №9 від 13.07.2011 р.; видаткові накладні на адресу ТОВ Забудова світу (бартерні операції).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем у постачальників товарів та послуг ТОВ "Дельта Плюс Юг", ПП Мечта-ЄВ , ТОВ Тетрабудсервіс , ТОВ Екстра-Білдінг , ТОВ Забудова світу , на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вище наведених вимог Податкового Кодексу України.

Між тим, отримані позивачем документи (договори, договори переуступки прав вимоги, податкові накладні, акт прийомки виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, платіжні доручення та інш.), на які в тому числі послався суд першої інстанції, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів своїм безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм Податкового кодексу України якими встановлено порядок та підстави формування податкового кредиту.

В свою чергу відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних повідомленнях - рішеннях, контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отримані від ТОВ "Дельта Плюс Юг", ПП Мечта-ЄВ , ТОВ Тетрабудсервіс , ТОВ Екстра-Білдінг , ТОВ Забудова світу відповідно до договорів товари та послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджені належними первинними документами, що також дало обґрунтовані підстави для висновку суду першої інстанції про реальність господарських операцій позивача з вказаними підприємствами -постачальниками та правомірністю віднесення позивачем до складу валових витрат понесених на придбання ТМЦ та ремонтних робіт за договорами підряду.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, податковий орган прийшов до висновку, що господарські відносини позивача з ТОВ "Дельта Плюс Юг", ПП Мечта-ЄВ , ТОВ Тетрабудсервіс , ТОВ Екстра-Білдінг , ТОВ Забудова світу не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, з урахуванням вище вказаних норм та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ТОВ "Дельта Плюс Юг", ПП Мечта-ЄВ , ТОВ Тетрабудсервіс , ТОВ Екстра-Білдінг , ТОВ Забудова світу , спираючись на акти інших податкових органів в яких зазначено про неможливість провести зустрічні перевірки вказаних підприємств та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо, -оскільки сама по собі відсутність вказаних умов не може свідчити про фіктивність господарських операцій, адже підприємство - постачальник послуг може здійснювати реальні операції по наданню відповідних послуг та товарів і необов'язково має бути їх виробником.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що Актом перевірки та іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

Отже, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що наявні у позивача податкові накладні (та інші первинні документи) та сплата на користь постачальників товарів (послуг) суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування, у повній мірі виконують функції, покладені на них Податковим Кодексом України та підтверджують фактичність здійснення господарських операцій.

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі про фактичну відсутність взаємовідносин позивача з вище зазначеними контрагентами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджені належними доказами та є лише припущеннями, які не є доказами у розумінні норм ст.69 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: