Ухвала

від 03.07.2006 по справі 30/493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.07.06р.

Справа № 30/493

За позовом  державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до  підприємства іноземного інвестора "Бошер Петролєум",м. Дніпропетровськ 

про визнання додаткової угоди №1 від 19.02.2004 року неукладеною

та за зустрічним позовом  підприємства іноземного інвестора "Бошер Петролеум", м. Дніпропетровськ

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про визнання права

Суддя  Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 27.12.2005 року по справі 30/493 за позовом державного  підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до підприємства іноземного інвестора „Бошер Петролеум” було задоволено зустрічний позов та визнано право державної власності на адміністративну будівлю з приміщенням кафе Літ. А-2, загальною площею 1081,2 м2, літній майданчик літ. а, ґанки літ. а 1, а2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6б, в задоволенні первісного позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ  про визнання неукладеною додаткової угоди №1 від 19.02.2004 року до договору оренди державного майна (нерухомого майна, що належить до державної власності) № ПР/НГЧ-1-03-01/НЮА-02  - відмовлено

03 липня 2006 року Підприємство іноземного інвестора „Бошер Петролеум”, м. Дніпропетровськ звернулося до суду з заявою про роз'яснення рішення суду від 27.12.2005 року щодо необхідності оформлення акту введення в експлуатацію на адміністративну будівлю з приміщення кафе літ.А-2, загальною площею 1081,2 м2, літній майданчик літ. а, ґанки літ. а 1, а2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6б для виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2005 року по справі 30/493 в частині реєстрації права власності.

Заява обґрунтована посиланням на Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, згідно якого право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації на підставі рішення суду. Під час звернення за реєстрацією встановленого права власності до КП „Дніпропетровське МБТІ” у підприємства було витребувано державний акт про прийняття адміністративної будівлі з приміщення кафе до експлуатації.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Розглянувши заяву підприємства іноземного інвестора "Бошер Петролєум", м. Дніпропетровськ, суд вважає за доцільне, в порядку статті 89 ГПК України, роз'яснити прийняте рішення.

          Керуючись  ст.ст.86,89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Роз'яснити рішення Дніпропетровського господарського суду від 27 грудня 2005 року по справі 30/493 в силу наступного.

Згідно додаткової угоди №1 від 19.02.2004 року до договору оренди № ПР/НГЧ-1-03-01/НЮА-02 від 01.03.2003 року, у зв'язку з перепрофілюванням та зміною назви об'єкта оренди, Державне підприємство „Придніпровська залізниця” та Підприємство іноземного інвестора „Бошер Петролєум” (сторони) дійшли згоди викласти п.1.1 договору в наступній редакції: “орендодавець  передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно з метою ефективного використання державного майна, а саме: адміністративну будівлю з приміщенням кафе та літнім майданчиком, загальною площею 1090,2 м2, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6б, що знаходиться на балансі Дніпропетровської дистанції цивільних споруд (балансоутримувача) –структурного підрозділу орендодавця, вартість якого, згідно експертної справедливої оцінки, становить 629400 грн.”

Наказом №130/Н від 18.02.2004 року державного підприємства “Придніпровська залізниця” зобов'язано начальника служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд перейменувати  об'єкт “будівля літнього кінотеатру” на “адміністративна будівля з приміщенням кафе і літнім майданчиком” (п.1), внести відповідні зміни у балансовий облік та технічну документацію (п.1.1), направити до міжміського бюро технічної інвентаризації листа про видачу свідоцтва на право власності об'єкта адміністративної будівлі з приміщенням кафе і літнім майданчиком  з урахуванням зміни його назви (п.1.2).

Отже, Державне підприємство „Придніпровська залізниця”, на балансі якої перебував літній кінотеатр „Експрес”, здійснила перепрофілювання та зміну назви цього об'єкту з будівлі літнього кінотеатру на адміністративну будівлю з приміщенням кафе. При цьому не здійснювалось нове будівництво, не проводились реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, тому об'єкт не підлягав введенню в експлуатацію.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року №1243 „Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування”.

          Як вбачається з матеріалів справи ДП „Придніпровська залізниця”, яке було балансоутримувачем  літнього кінотеатру „Експрес”, здійснила перепрофілювання та зміну назви цього обькту з будівлі літнього кінотеатру на адміністративну будівлю з приміщенням кафе. Об'єкт нерухомості, право власності на яке підлягає реєстрації, не є об'єктом нового будівництва, не підлягало реконструкції, реставрації, капітальному ремонту та не підлягає введенню в експлуатацію”.

Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” регулює  відносини,  пов'язані  з  державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до статті 2 цього Закону, який набрав чинності з 03.08.2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень –це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до п.5 розділу У Прикінцевих положень цього Закону до  створення  єдиної  системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру прав  у  складі  державного земельного  кадастру  реєстрація  об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Державна реєстрація прав на нерухомість здійснюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого в Міністерстві юстиції України 07.02.2002 року №7/5 (надалі –Тимчасове Положення).

Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам (п.3.5 Тимчасового Положення). Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п.3.6 Тимчасового положення).

Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, зазначені в Додатку №1 до Тимчасового Положення (п.2.1 Тимчасового Положення) та документи, передбачені статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Згідно переліку правовстановлювальних документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, який є Додатком №1 до Тимчасового положення та абз.13 частини 1 статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” рішення суду   стосовно   речових  прав  на  нерухоме  майно відносяться до правовстановлювальних документів, які є підставою для   державної  реєстрації  прав,  що  посвідчують виникнення,  перехід,  припинення речових прав на нерухоме  майно, обмежень цих прав.

Акт прийому нерухомого майна до експлуатації також віднесено до правовстановлювальних документів, які є підставою реєстрації прав власності. Однак, Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”  не вимагає при здійсненні реєстрації прав власності надання усіх перелічених у статті 19 вищевказаного Закону право встановлювальних документів у сукупності.

Отже, при реєстрації права власності на підставі рішення господарського суду оформлення акту введення в експлуатацію на адміністративну будівлю з приміщенням кафе  Літ. А-2, загальною площею 1081,2 м2, літній майданчик літ. а, ґанки літ. а 1, а2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 6б, не є обов'язковим.

Суддя

Н.М. Євстигнеєва