Рішення

від 10.04.2013 по справі 922/720/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р.Справа № 922/720/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного АТ "АКБ "Базис" м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Шльонських О.М. довіреність б/н від 21.01.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного АТ "АКБ "Базис", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 883,90 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно договору банківського рахунку №750/3-04, який укладено між позивачем та відповідачем, та судовий збір.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав додаткові документи згідно супровідного листа за вх.№9022, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 11 березня 2013 року відзив на позовну заяву згідно якого відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно Постанови Правління Національного банку України від 23.08.2012 року №357 у ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ "АКБ" Базис" з 28.08.2012 р. відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора ПАТ "АКБ" Базис", тому відповідач зазначив, що позивач може звернутися у встановленому законодавством України порядку до ПАТ "АКБ "Базис" про внесення позивача до реєстру кредиторів.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

16 березня 2004 року між позивачем, як клієнтом та відповідачем, як банком було укладено договір банківського рахунку № 750/3-04 (далі по тексту - Договір) для здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно умов якого банк зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача.

Відповідно до п.1.1 Договору, Банк відкрив клієнту поточний рахунок в українській гривні № 26006301750.

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, крім випадків обмеження права розпорядження коштами у випадках встановлених законодавством України.

Пунктом 2.3.1 Договору встановлений обов'язок Банку приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

19 січня 2006 року між позивачем, як клієнтом та відповідачем було укладено договір 750/3-КБ за яким відповідач (банк) взяв на себе банківське обслуговування позивача (клієнта) в системі електронних платежів, а також інших документів довільного формату по рахунках згідно додатку № 1 з використанням програмного комплексу Клієнт-Банк "Стиль". До вказаного договору між сторонами було підписано додатки № 1-3.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач, платіжним дорученням: №47 від 18.04.12 р., №48 від 20.04.12 р. надав відповідачу розпорядження про перерахування грошових коштів, які знаходяться на рахунку позивача, згідно з призначенням платежу, зазначеному в дорученні.

В порушення вищезазначених умов Договору та норм чинного законодавства України відповідач не виконав розпорядження позивача у вигляді платіжного доручення та грошові кошти не перерахував. 23.04.12 р. та 25.04.12 року надав позивачу повідомлення про невиконання розрахункового документа, у зв'язку із тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку.

26.04.2012 р. позивачем надано тимчасовій адміністрації відповідача лист з проханням розблокувати грошові кошти на поточному рахунку.

24.05.2012 р. відповідачем було надано відповідь на вимогу щодо вільного руху грошових коштів на поточному рахунку, відповідно до якої посилався на свої тимчасові фінансові труднощі, а також на те, що згідно постанови Правління НБУ від 20.04.12 р. №168 у ПАТ "АКБ "Базис" призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців і 23.04.12 р. по 23.10.12 р. та введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 23.04.12 р. по 23.07.12 р.

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач зазначає про те, що вищевказані дії відповідача щодо невиконання розрахункового документу, є незаконними та такими, що порушують умови укладеного між позивачем та відповідачем договору, в зв'язку з чим, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом грошей з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також, здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до п.1.1 Договору, Банк відкрив клієнту поточний рахунок в українській гривні № 260033011548.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Як встановлено судом, платіжні доручення: №47 від 18.04.12 р., №48 від 20.04.12 р. на загальну суму 440,00 грн. із призначеннями платежу: "плата за бланки МД-3, МД-6 згідно рахунка №12/04-3 від 12.04.12 р.", "плата за послуги зв'язку на лицевий рахунок"; було оформлено належним чином та прийнято відповідачем на виконання. Зауважень щодо правильності оформлення документів або відсутності необхідної кількості коштів на рахунку платника з боку відповідача не було.

Посилання відповідача у відповіді на звернення позивача від 19.09.2012 р. щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставними і не відносяться до спірних взаємовідносин сторін у справі з огляду на наступне.

У відповідності до статі 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" мораторій - це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

В ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначені поняття клієнта та кредитора банку: клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Як зазначено в частині 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження відповідача про перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями: № 47 від 18.04.12 р., №48 від 20.04.12 р.

Посилання відповідача на постанову Правління НБУ від 20.04.2012 р. № 168, є безпідставним з огляду на наступне.

У відповідності до частини 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 Цивільного кодексу України, встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (надалі - Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Враховуючи те, що законодавство та умови Договору надають можливість банку виконувати розрахункові документи на наступний робочий день, суд зобов'язання відповідача перед позивачем щодо перерахування грошових коштів з рахунку виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Статтями 80 та 81 Закону України "Про банки і банківську діяльність" також вичерпно встановлені права або обов'язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов'язаними із забезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна із вищеназваних норм не містить визначення клієнта банку (тобто особи, якій надаються послуги за договором розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку не залучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.

Тобто, з огляду на наведене, відповідач не є "боржником" у зобов'язанні (за договором про розрахунково-касове обслуговування), а позивач - "кредитором" - особою, на користь якої зобов'язаний виконати певні дії, оскільки зобов'язальні правовідносини пов'язані з правом власності (речовим правом) та виконання майнових зобов'язань призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності, чого не відбувається між сторонами у зобов'язаннях за договором банківського рахунку.

Таким чином, зобов'язання відповідача у даних спірних правовідносинах являються зобов'язаннями, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, на які не поширюється мораторій у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення своїх зобов'язань за договором та вимог Закону відповідач не здійснив розрахунково-касове обслуговування, а саме не перерахував кошти за платіжними дорученнями: №47 від 18.04.2012 р., №48 від 20.04.2012 р.

Господарський суд вважає, що зобов'язання відповідача виконати доручення клієнта виникло у банка з моменту укладення договорів: від 16 березня 2004 року за №750/3-04, та №750/3-КБ від 26 січня 2006 року та діє до припинення договорів.

Враховуючи, що 23.08.2012 року Постановою Національного банку України №357 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ "АКБ" Базис" з 28.08.2012 р. року відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора ПАТ "АКБ" Базис" Ладоненко Віру Миколаївну , на даний час відповідач має право здійснювати банківські операції, до яких відноситься і виконання платіжного доручення, а отже у відповідача виникає обов'язок повернути залишок позивачу, що знаходиться на розрахунковому рахунку позивача а саме в розмірі 14 883,90 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача.

Згідно з пунктом 9.1. глави 9. розділу 6. Постанови Правління Національного банку України від 28.08.2012 року № 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", ліквідатор протягом п'яти робочих днів із дня розміщення інформації про початок ліквідаційної процедури в засобах масової інформації має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку. Одночасно ліквідатор повідомляє про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити про свої вимоги до банку, а також: зазначає адресу для їх надсилання.

21.09.2012 р. набрав чинності Закон України від 23.02.2012 р. № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пунктом З Прикінцевих і Перехідних положень якого передбачено, що ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції, що діяла на момент виникнення таких правовідносин.

Відповідно з частиною 1 статті 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Частиною 2 статті 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України.

Позивачем за вх. № 1540 від 19.09.12р. подано до відповідача вимогу про задоволення вимог кредитора.

Відповідно до повідомлення від 28.11.12р. вих. № 559 вимоги позивача акцептовано відповідачем у загальній сумі 14883,90 грн.

Однак визначення позивача кредитором та віднесення до 7 черги кредиторів у відповідності до Закону України "Про банки та банківську діяльність" неправомірним, оскільки у ПАТ АКБ "Базис" відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем, оскільки між сторонами існують відносини обслуговування банківського рахунку та здійснення розрахункових операцій з грошовими коштами позивача, які знаходяться на його рахунку або надходять на його користь.

Враховуючи вищенаведене, неправомірні дії відповідача щодо невиконання розрахункових документів, а саме: платіжних доручень: №47 від 18.04.2012 р. та №48 від 20.04.2012 р. та те, що у відповідача є обов'язок повернути залишок грошових коштів позивачу, що знаходиться на розрахунковому рахунку позивача а саме в розмірі 14 883,90 грн., суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 883,90 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. ст. 80, 81, 85, 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, ідентифікаційний код: 19358916, МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" (61020, м. Харків, вул. Шульженко Клавдії, 12, п/р 26003382886700 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, код 24674602) грошові кошти у розмірі 14 883, 90 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, ідентифікаційний код: 19358916, МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" (61020, м. Харків, вул. Шульженко Клавдії, 12, п/р 26003382886700 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, код 24674602) судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Повне рішення складене 15 квітня 2013 року.