cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2013 р. Справа № 926/193/13-г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Інрафарб»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсид»
про стягнення заборгованості в сумі 288 229,23 грн.
Суддя С.О. Миронюк.
Представники:
Від позивача - Ткаліч В.В. - представник. Довіреність від 06.02.2013 р.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-Інрафарб», пр. Миру, 93/117 (пр. Миру, 95/124), м. Дніпропетровськ, звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсид», вул. Достоєвського, 8а/6, м. Чернівці, про стягнення заборгованості згідно Договору поставки № 140302 від 14.03.2011 р. в сумі 288 229,23 грн., в тому числі: 218 422,89 грн. основного боргу, 58 323,89 грн. пені та 11 482,45 грн. 3 % річних.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що відповідачем отримано товар згідно договору поставки на загальну суму 196 149,51 грн. Проте, відповідач за отриманий товар не розрахувався, а тому повинен сплатити згідно ч.3 ст.225 ГК України розмір збитків із врахування ціни, що існувала на день подання позову до суду в розмірі 218 422, 89 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 06.05.2011 р. по 14.02.2013 р. в розмірі 58 323,89 грн. та 11 482,45 грн. річних.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи призначено на 16.04.2013 р.
16.04.2013 р. позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, вимоги позивача не спростував. Зазначене не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявним в справі поштовим повідомленням підтверджується належне повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне:
Так, відповідно до укладеного договору поставки від 14.03.2011 р. за № 140302 позивач зобов'язався поставити відповідачу лакофарбову продукцію, а відповідач зобов'язався в свою чергу прийняти цю продукцію та сплатити за неї грошову суму, передбачену договором. Асортимент, ціна та кількість товару, що постачається, наводиться в специфікаціях або накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, видаткових накладних та довіреностей що містяться в матеріалах справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 356 842,50 грн.
Згідно п. 5.4 Договору розрахунки за товар проводяться між Постачальником та Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати постачання кожної партії товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, оплативши товар на суму 160 392,99 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 196 149,51 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаємних розрахунків від 18.03.2013 р. підписаним обома сторонами без заперечень.
Разом з цим, позивач вважає що, йому були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) та неодержаного доходу в розмірі 22 273,38 грн., розраховуючи суму заборгованості в цінах на день подачі позову до суду на підставі ч. 3 ст. 225 ГК України.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ч. 1 ст. 225, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що звертаючись з позовом у даній справі, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу). При цьому, збитками, які позивач заявляє до стягнення, є вартість фактично переданого позивачем відповідачу товару за договором постачання № 140302 від 14.03.2011 р.
Враховуючи вищенаведені норми закону, які визначають поняття та склад збитків, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума, не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ЦК України, від так, задоволенню підлягає лише сума заборгованості переданого товару в розмірі 196 149,51 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно до проведеного судом розрахунку розмір 3 % річних становить 10 906,63 грн.
Крім того, відповідно до п 6.2 Договору, встановлено обов'язок відповідача (як покупця) у разі порушення строків оплати товару оплатити Позивачу (як постачальнику) пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Позивач за прострочку відповідачем оплати продукції нарахував пеню в сумі 58 323,89 грн.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивачем безпідставно проведено нарахування пені за період з 20.11.2011 р. по 14.02.2013 р., а тому розмір пені, що підлягає стягненню становить 17 737,84 грн. за період з 07.11.2011 р. по 19.11.2011 р.
Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про погашення заборгованості відповідач до суду не подав.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсид», вул. Достоєвського, 8а/6, м. Чернівці код 22847286, ІПН 228472824122 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Інрафарб», пр. Миру, 93/117 (пр. Миру, 95/124), м. Дніпропетровськ код 35682580, ІПН 356825804644, - основний борг в сумі 196 149,51 грн., грн., 10 906,63 грн. річних, 17 737,84 грн. пені, а також 4495,87 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити за безпідставністю.
У судовому засіданні 16.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 22 квітня 2013 р.
Суддя С.О. Миронюк
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30837718 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Миронюк Сергій Олександрович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Миронюк Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні