Постанова

від 22.04.2013 по справі 5011-58/14623-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа№ 5011-58/14623-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Скрипки І.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Костянецький М.В. (довіреність б/н від 10.10.2012 р.)

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер»

на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року

у справі №5011-58/14623-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо Енерджі Україна»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер» про стягнення загальної заборгованості за Договором №3 від 01.02.2012 р., яка складається з суми боргу за виконані роботи в розмірі 40000,00 грн. та 3% річних в розмірі 229,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо Енерджі Україна».

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. у справі №5011-58/14623-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідач на користь позивача 40000,00 грн. боргу, 229,50 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер» було подано до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року у справі №5011-58/14623-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є безпідставним, неаргументованим та незаконним, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення без змін.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 22.04.2013 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2013 р. та від 09.04.2013 р. явка представників учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. розгляд справи вже відкладався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.02.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконати та оплатити монтажні та пуско-налагоджувальні роботи, а також навчання персоналу та роботи по запуску лінії з виробництва гранули з соломи. Повний детальний перелік послуг визначений у додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.п 2.1, 2.2 договору, загальна вартість робіт по договору складає 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 20000, 00 грн., замовник по узгодженню сторін сплачує вартість послуг у декілька етапів, а саме: А) передплата - 50000, 00 грн., Б) 25000, 00 грн. - після закінчення монтажних робіт, В) 25000, 00 грн. - після закінчення пуско-налагоджувальних робіт та отримання «першої» гранули, Г) 20000, 00 грн. - після закінчення навчання та отримання 20 т. гранул.

Відповідно п. 3.1 договору, місце виконання робіт: АР Крим, Нижньогірський р-н, с. Лиственне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив за договором частину виконаних робіт - монтажні та пуско-налогоджувальні роботи згідно акта надання послуг № 240412 від 24.04.2012 р. та акта надання послуг № 110512 від 11.05.2012 р. на загальну суму 80000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 223 від 06.03.2012 р. на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням № 76 від 24.04.2012 р. на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням № 106 від 11.05.2012 р. на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням № 216 від 24.02.2012 р. на суму 20000,00 грн., також актом звіряння взаємних розрахунків від 11.05.2012р..

Позивач стверджує, що в подальшому відповідач в односторонньому порядку відмовився від підписання акта надання послуг № 230512 від 23.05.2012 р. щодо отримання ним робіт по проведенню навчання персоналу та отриманню дослідної партії готової продукції і, відповідно, не оплатив позивачу вартість вказаних робіт на загальну суму 40000,00 грн. Вказаний акт отримано 30.05.2012 р. відповідальною особою відповідача Богдановою.

Да матеріалів справи позивачем долучено копію журналу про виконані роботи по договору № 3 від 01.02.2012 р. за підписом відповідальної особи зі сторони замовника, згідно якого зазначено наступні роботи: заклад фундаменту, монтаж обладнання, встановлення обладнання, запуск обладнання, налаштування обладнання, приведення робочої потужності, навчання персоналу, отримання готової продукції (20 тон), усунення несправностей.

21.06.2012 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію вих. № 21-6-2012, в якій позивач вимагав виконати свої зобов'язання та перерахувати 40000,00 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 526, 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано послуги за договором та виконано роботи на загальну суму 40000,00 грн., згідно акта надання послуг № 230512 від 23.05.2012 р. Проте, відповідач зазначений акт не підписав, мотивованої відмови з зазначенням підстав такої відмови не підписання не направив.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія акта звіряння взаємних розрахунків на суму 80000,00 грн., складнений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер» за період з 01.01.2012 р. по 11.05.2012 р. Вказаний акт звіряння підписаний сторонами без будь-яких заперечень та скріплений їх печатками.

Відповідачем лише частково виконано свої зобов'язання перед позивачем.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 40000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 229,50 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 229, 50 грн. 3 % річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер», в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на ті обставини, що рішення суду першої інстанції є безпідставним, неаргументованим та незаконним, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопартнер» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. у справі №5011-58/14623-2012 залишити без змін.

Справу №5011-58/14623-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Скрипка І.М.