Постанова

від 19.03.2013 по справі 804/1719/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р. Справа № 804/1719/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріМединській А.О. за участю: представника позивача представника відповідача Стадніченко В.О. Колот В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Реарді» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Реарді» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про:

- визнання дій відповідача по зменшенню ПП «Реарді» в акті перевірки від 24.12.2012 року за №1942/225/32702478, щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по кінцевих покупцях за період: січень 2009 року у сумі ПДВ 6 382 668грн.: лютий 2009 року у сумі ПДВ 5 033 383,34грн.; березень 2009 року у сумі ПДВ 5 271 747,2грн.; квітень 2009 року у сумі ПДВ 5 211 377,1грн.; травень 2009 року у сумі ПДВ 5 503 451,67грн.; червень 2009 року у сумі ПДВ 5 376 904,6грн.; липень 2009 року у сумі ПДВ 3 892 221,31грн.; серпень 2009 року у сумі ПДВ 142 252грн.; вересень 2009 року у сумі ПДВ 218 171,2грн.; жовтень 2009 року у сумі ПДВ 119 437,3грн. доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2012 на суму 37 151 614грн. - неправомірними;

- зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП "Реарді" в стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 24.12.2012 року за №1942/225/32702478.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що за результатами перевірки ПП «Реарді» відповідачем складено Акт перевірки №1942/225/32702478 від 24.12.2012р., яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України в наслідок чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності. ПП «Реарді» не здійснювало продаж товару шляхом роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій, протягом 2009р. товар поставлявся юридичним особам, господарські операції з контрагентами мали реальний характер. Відповідачу були надані усі податкові декларації та розрахунки, обставини для проведення перевірки відсутні. Правочини між позивачем та контрагентами відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, правочини сторонами було виконано, грошові кошти сплачено, що підтверджується наданими позивачем первинними документами. Право органу податкової служби в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини відсутнє. Оскільки внесені в систему програмного забезпечення АС-АУДИТ висновки Акту перевірки вплинули на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС, суми включені вищевказаними контрагентами виключені, що є порушенням прав як позивача так і третіх осіб.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що на адресу відповідача надіслано наказ від 11.12.12р.№ 856 та повідомлення № 247 від 11.12.12р., станом на початок перевірки документи за період діяльності, який підлягав перевірці не надані. Уточнюючі розрахунки, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості згідно до ч.ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Перевіркою не встановлено факт повернення товарів від кінцевих покупців підприємства ПП «Реарді», та не підтверджено факт реалізації товарів (робіт, послуг) та завищено податкові зобов'язання по підприємствам-покупцям ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем», ПП «ТК «Сальве», ППФ «Меркурій», ПП «Центрстроймаркет», ПФ «Сальве», ПП «Маркет-Експрес» на загальну суму 222909682,32грн., у т.ч. ПДВ - 37151613,72грн. У зв'язку з чим, висновки викладені в акті перевірки №1942/225/32702478 від 24.12.2012р. є правомірними, а позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та уточненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №059705 Приватне підприємство «Реарді» зареєстровано 03.11.2003р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100249221 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ №16012539 станом 05.03.2013р. відносно ПП «Реарді», місцезнаходження юридичної особи: 49064 м.Дніпропетровськ пр.Калініна, буд.62, основний вид економічної діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. 19.10.2010, в стані припинення підприємницької діяльності, за судовим рішенням про банкрутство.

Відповідно до постанови господарського суду Дніпропетровської області №Б38/129-09 від 12.10.10р. приватне підприємство «Реарді» визнано банкрутом. Ліквідатором ПП «Реарді» призначено арбітражного керуючого Яковлєву А.В. (м.Дніпропетровськ, вул.Метростроївська, 12/109).

Згідно Ліцензії Діяльність арбітражних керуючих Серія АД №077516 від 03.09.2012р., Яковлєва А.В. проживає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Метростроївська, 12/109.

Приватне підприємство «Реарді» зареєстровано платником податку на додану вартість, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100249221 від 09.12.2003р., та перебуває на обліку ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Відповідно Листа ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №4064/10/225 від 25.04.12р. направленого на адресу Ліквідатора ТОВ ВКФ «Метиз», ТОВ «Стілмет», ПП «Реарді» Яковлєвій А.В., відповідач просив надати пояснення та завірені належним чином копії первинних документів, щодо фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ ВКФ «Метиз», ТОВ «Стілмет», ПП «Реарді» за період з 01.04.2009р по 31.03.2012, який направлено за адресою вул.Металургів, 12/109, м. Дніпропетровськ.

Вказаний лист повернувся на адресу податкового органу, із штампом поштового відділення та зазначенням про відсутність вказаної адреси «вул.Металургів, 12/109» в м.Дніпропетровську, в судовому засіданні досліджено оригінал вказаного конверта.

Копія наказу №856 від 11.12.2012р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Реарді» та повідомлення №247 від 11.12.2012р. по проведення перевірки було направлено на адресу арбітражного керуючого Яковлєвої А.В. (АДРЕСА_1), проте конверт також повернувся на адресу податкового органу із штампом поштового відділення та зазначено «не правильно написана адреса»., оригінал вказаного конверта також досліджено в судовому засіданні, копія залучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що в період з 12.12.2012р. по 18.12.2012р. на підставі наказу №856 від 11.12.2012р. та повідомлення №247 від 11.12.2012р., згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, 78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Реарді» за наслідками якої складено Акт «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Реарді», щодо документального підтвердження фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2012р.» №1942/225/32702478 від 24.12.2012р.

Згідно п.2.3.2 вказаного Акту, місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49064, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 62.

Згідно розділу 3 акта перевірки зазначено, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська для проведення перевірки було надіслано наказ від 11.12.12 № 856 та повідомлення № 247 від 11.12.2012 на адресу арбітражного керуючого Яковлевої А.В. Станом на початок проведення перевірки документи за період діяльності підприємства ПП «Реарді» з 01.01.09 по 30.09.12 надані не були. Для проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Реарді» було використано наступні дані : - висновок від управління оподаткування юридичних осіб від 10.12.12 №239; - уточнюючі розрахунки з ПДВ за період з січня по жовтень 2009 року надані 27.12.2010, 30.12.2010, 21.01.2011, інша наявна податкова інформація.

Підприємством ПП «Реарді» було надано до ДПІ у Ленінському районі наступні уточнюючі розрахунки за переліком в кількості 16.

Як вбачається, підприємством не подавався звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій до органу ДПС, в якому б зазначалось про повернення товару, що дає підстави вважати про відсутність повернення товару на загальну суму 222 909 682,32 грн., в т.ч. ПДВ - 37 151 613,72 грн. Доктриною «Ділова мета» встановлено, що правочин, який спрямований винятково на зменшення бази оподаткування, та не маючий під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, може бути визнаний недійсним. При цьому для запобігання ухиленню від сплати податків, одержана податкова вигода не визначається діловою метою правочину.

Під час проведення перевірки встановлено, що підприємством ПП «Реарді» було сформовано податковий кредит контрагентам - покупцям на суму ПДВ повернутого товару, чим надано податкову вигоду без настання реальних наслідків, т.я. фактичного повернення товару не було, первинні документи які фіксують факт повернення -відсутні.

ПП «Реарді» на підставі уточнюючих розрахунків за період з січня по жовтень 2009 року віднесло до складу податкових зобов'язань вартість начебто реалізованих товарів (послуг) без наявності підтверджуючих повернення товару від кінцевих споживачів документів підприємствам ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем» (код 32607521), ПП «ТК «Сальве» (код 32176622), ППФ «Меркурій» (код 23946524), ПП «Центрстроймаркет» (код 34986244), ПФ «Сальве» (код 25015020), ПП «Маркет-Експрес» (код 36574689) на загальну суму ПДВ 37 151 614 грн.

Таким чином, враховуючи, що уточнюючі розрахунки, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Враховуючі вищевикладене, перевіркою невстановлено факт повернення товарів від кінцевих покупців підприємства ПП «Реарді», та не підтверджено факт реалізації товарів (робіт, послуг) та завищено податкові зобов'язання по підприємствам-покупцям.

Згідно висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення: 1. ч.ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим ПП «Реарді» документально не підтверджено реальність здійснення реалізації товарів (робіт, послуг) з ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем», ПП «ТК «Сальве», ППФ «Меркурій», ПП «Центрстроймаркет», ПФ «Сальве», ПП «Маркет-Експрес»...2. п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України, п.п.4.5.3 ,п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно надано уточнюючі розрахунки до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 21.01.11 №1100344, від 30.12.10 №1073700, від 21.01.11 №1100346, від 30.12.10 №1073714, від 20.01.11 №1100348, від 30.12.10 №1073713, від 21.01.11 №1100355, від 27.12.1 №1073562, від 21.01.10 №1100350, від 27.12.10 №1073565, від 21.01.11 №1100351, від 27.12.10 №1073573, від 21.01.11 №1100353, від 27.12.10 №1073575, від 27.12.10 №1073578, від 21.01.11 №1100342, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ по кінцевих покупцях.

Згідно листа ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №25186/10/22-5 від 24.12.12р. відповідачу направлено акт про результати проведення позапланової невиїзної перевірки на адресу вул.Метростроевская 12/109, проте конверт повернувся з позначкою «не правильно написали адрес», що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до Договору поставки №361-с від 05.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» (Постачальник) та ДП «СВ-ДІМ» ТОВ «Стройіммосистем» (Покупець), предметом якого є: постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у товарної накладної, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно Договору поставки №1354/9 від 03.08.2009р. укладеного між ПП «Реарді» (Постачальник) та ПП «Маркет-Експрес» (Покупець), предметом якого є: постачальник зобов'язується передавати товар у власність Покупця, а останній приймати та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Договору поставки №1001/9 від 02.02.2009р. укладеного між ПП «Реарді» (Постачальник) та ПФ «Сальве» (Покупець), предметом якого є: Постачальник зобов'язується на умовах, передбачених цим договором, поставляти і передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати товар. Повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому і інші параметри товару містяться в накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно Договору поставки №988/9 від 14.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» (Постачальник) та ПП «Центрстроймаркет» (Покупець), предметом якого є: Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількість та за цінами, вказаними у товарної накладної, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Договору поставки №930/9 від 12.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» (Постачальник) та ПФ «Меркурій» (Покупець), предметом якого є: Постачальник зобов'язується на умовах, передбачених цим договором, поставляти і передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати товар. Повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому і ін. параметри товару містяться в накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно договору поставки №911 від 09.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» (Постачальник) та ПП «Торгова компанія «Сальве» (Покупець), предметом якого є: постачальник зобов'язується передавати товар у власність Покупця, а останній приймати та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно досліджених судом роздруківок Витягу з Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по платнику ПДВ ПП «Реарді», на підставі перевірки позивача згідно Акту перевірки відносно Приватного підприємства "Реарді" від 24.12.2012р. за № 1942/225/32702478 внесені зміни до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в частині виключення відомостей про задекларовані Приватним підприємством «Реарді» податкових зобов'язань з податку на додану вартість по кінцевих покупцях, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період 01.01.2009 р. по 30.09.2012 на суму 37 151 614грн. Вказане відповідачем не заперечується.

Судом також досліджені надані сторонами докази: Лист ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №4064/10/225 від 25.04.12р. на адресу Ліквідатора ТОВ ВКФ «Метиз», ТОВ «Стілмет», ПП «Реарді»; повідомлення про проведення перевірки №247 від 11.12.2012р. та Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №856 від 11.12.2012р.; Податкові та видаткові накладні ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем» за період з 14.01.09 по 30.01.09, 27.04.09 на 89арк.; Податкові та видаткові накладні ПП «Маркет-Експрес» за період 04.08.09 по 02.10.09 на 21арк.; Податкові та видаткові накладні ПП «Торгова компанія Сальве» за період 15.01.09 по 26.07.09 на 232арк.; Податкові та видаткові накладні ПФ «Сальве» за період 13.02.09 по 20.07.09 на 319арк.; Податкові та видаткові накладні ПП «Центрстроймаркет» за період 13.01.09 по 11.07.09 на 351арк.; Податкові та видаткові накладні ПФ «Меркурій» за період 11.01.09 по 11.07.09 на 359арк.; Товарно-транспортні накладні ПП «Торгова компанія Сальве» 2009р. на 9арк.; Товарно-транспортні накладні ПФ «Сальве» 2009р. на 28арк.; Товарно-транспортні накладні ПФ «Меркурій» січень, березень, червень, липень 2009р. на 23арк.; Товарно-транспортні накладні ПП «Маркет-Експрес» серпень, вересень, жовтень, 2009р. на 8арк.; Товарно-транспортні накладні ПП «Центрстроймаркет» лютий, липень, 2009р. на 6арк.; Товарно-транспортні накладні ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем» січень, квітень 2009р. на 14арк.; Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень, червень, березень 2009 рік.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Згідно пп.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин,зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Ст.78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; п.п.78.4 про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

П.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з п.86.2., 86.3 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до ч.4 п.86.7 ст.86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України, Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним за ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. Згідно ч.1,2,3 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"вказав, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду

Пленум Верховного Суду України в п.18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, тощо.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено вище, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх владних повноважень передбачених п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України. При цьому такий наказ відповідно до вимог вказаної статті є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Як вбачається з акту перевірки позивача від 24.12.2012р. підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочинів, порушення публічного порядку, суперечність інтересам держави та суспільства, вчинення удавано з метою ухилення від сплати податків третіми особами не спрямування їх на реальне настання правових наслідків, є відсутність на початок проведення перевірки документів за період діяльності підприємства ПП «Реарді» з 01.01.09 по 30.09.12 які, як вказано в акті надані не були. При цьому для проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Реарді» було використано висновок від управління оподаткування юридичних осіб від 10.12.12 №239 та уточнюючі розрахунки з ПДВ за період з січня по жовтень 2009 року надані 27.12.2010, 30.12.2010, 21.01.2011.

Проте як встановлено судом, відповідно Листа ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №4064/10/225 від 25.04.12р. направленого на адресу Ліквідатора ПП «Реарді» Яковлєвої А.В., про надання пояснень та завірених належним чином копій первинних документів, щодо фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.04.2009р по 31.03.2012, останній направлено за адресою вул.Металургів, 12/109, м. Дніпропетровськ. Вказаний лист повернувся на адресу податкового органу, із штампом поштового відділення про відсутність вказаної адреси «вул.Металургів, 12/109,» в м. Дніпропетровськ, в судовому засіданні досліджено оригінал вказаного конверта.

Зазначена адреса не відповідає адресі Ліквідатора ПП «Реарді» Яковлєвої А.В., зазначеній в постанові господарського суду Дніпропетровської області №Б38/129-09 від 12.10.10р., якою призначено арбітражного керуючого Яковлєву А.В. (м.Дніпропетровськ, вул.Метростроївська, 12/109).

Так, лист ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №4064/10/225 від 25.04.12р. на адресу Ліквідатора ПП «Реарді» Яковлєвої А.В., в якому відповідач просив надати пояснення та завірені належним чином копії первинних документів, позивачем не отримувався, оскільки був направлений за адресою вул.Металургів, 12/109, м. Дніпропетровськ. Вищевказана помилка в адресі арбітражного керуючого позбавила позивача можливості надати витребувані податковим органом первинні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки позивача від 24.12.12р. № 1942/225/32702478 перевіркою встановлено, що протягом січня-жовтня 2009р. ПП «Реарді» проводив господарську діяльність, а саме - здійснював роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Реалізація товарів відбувалась через реєстратори розрахункових операцій. Відповідно до наданої податкової звітності за січень-жовтень 2009 ПП «Реарді» було здійснено продаж товарів через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 223 008 620,4 грн., в т.ч. ПДВ - 37 168 1034 грн. кінцевому покупцю.

Проте судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з юридичними особами ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем», ПП «ТК «Сальве», ППФ «Меркурій», ПП «Центрстроймаркет», ПФ «Сальве», ПП «Маркет-Експрес», що підтверджується Договором поставки №361-с від 05.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» та ДП «СВ-ДІМ» ТОВ «Стройіммосистем», Договором поставки №1354/9 від 03.08.2009р. укладеного між ПП «Реарді» та ПП «Маркет-Експрес», Договором поставки №1001/9 від 02.02.2009р. укладеного між ПП «Реарді» та ПФ «Сальве», Договором поставки №988/9 від 14.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» та ПП «Центрстроймаркет», Договором поставки №930/9 від 12.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» та ПФ «Меркурій», Договором поставки №911 від 09.01.2009р. укладеного між ПП «Реарді» та ПП «Торгова компанія «Сальве».

Вказаними Договорами передбачені всі істотні умови, укладені Договори підписані від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто також відповідають вимогам п.2 статті 207 Цивільного Кодексу України.

Фактичне виконання умов договорів оформлено первинними документам які наявні в матеріалах справи. Первинні документи - видаткові накладні, податкові накладні, якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

На підтвердження факту належного виконання умов договору, судом також досліджені, належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Оригінали вказаних документів досліджені в судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи, зауваження з боку представника відповідача щодо форм та змісту вказаних документів відсутні.

Тобто фізична, технічна та технологічна можливості підприємства позивача ПП «Реарді» до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції за договорами поставки укладеними між ПП «Реарді» та ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем», ПП «ТК «Сальве», ППФ «Меркурій», ПП «Центрстроймаркет», ПФ «Сальве», ПП «Маркет-Експрес», та наявність господарської мети, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Тобто доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача від 24.12.2012р. та запереченнях не відповідають обставинам справи, та спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позивач повністю виконав свої зобов'язання перед його контрагентами, що підтверджено зазначеними вище документами та правомірно сформував показники податкової звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України.

В справі також відсутні докази того, що спірними правочинами порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави. Порушення публічного порядку доводиться або вироком суду в кримінальній справі, яким встановлено чи мало місце діяння та чи вчинено воно певною особою, або судовим рішенням, яке набуло законної сили, про визнання договору недійсним, з огляду на укладення та виконання його з порушенням вимог законодавства та інтересів держави. Такі докази відповідачем надані суду не були.

Згідно ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, висновки відповідача зроблені в акті перевірки в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, відображених в акті перевірки, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, між позивачем та ДП «СВ-Дім» ТОВ «Стройіммосистем», ПП «ТК «Сальве», ППФ «Меркурій», ПП «Центрстроймаркет», ПФ «Сальве», ПП «Маркет-Експрес» не обґрунтовуються законом, так як з цих підстав договір може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду. Такого рішення суду відповідачем не надано.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до позовних вимог в частині визнання дій відповідача по зменшенню ПП «Реарді» в акті перевірки від 24.12.2012 року за №1942/225/32702478, щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по кінцевих покупцях за період: січень 2009 року у сумі ПДВ 6 382 668грн.: лютий 2009 року у сумі ПДВ 5 033 383,34грн.; березень 2009 року у сумі ПДВ 5 271 747,2грн.; квітень 2009 року у сумі ПДВ 5 211 377,1грн.; травень 2009 року у сумі ПДВ 5 503 451,67грн.; червень 2009 року у сумі ПДВ 5 376 904,6грн.; липень 2009 року у сумі ПДВ 3 892 221,31грн.; серпень 2009 року у сумі ПДВ 142 252грн.; вересень 2009 року у сумі ПДВ 218 171,2грн.; жовтень 2009 року у сумі ПДВ 119 437,3грн. доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2012 на суму 37 151 614грн. - неправомірними, суд звертає увагу, позивача, що заявляючи вимоги у такий спосіб позивач фактично просить визнати неправомірним акт перевірки.

За вимогою процесуальних норм права, вирішуючи по суті вказані спірні правовідносини, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права процесуально-правовим формам його захисту, що передбачені законодавством, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), а також планові та позапланові виїзні перевірки.

Отже, наведена вище норма Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII надає органам державної податкової служби право здійснювати документальні перевірки, а порядок їх проведення регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.05 за №925/11205 (далі -Порядок №327), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно п.1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, відповідно до п.1.5 вищевказаного Порядку, повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

З огляду на те, що Акт - це лише службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а тому він сам по собі не порушує права та обов'язки суб'єкта господарювання.

При цьому, суд зазначає, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП "Реарді" в стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 24.12.2012 року за №1942/225/32702478, суд зазначає наступне.

Так відповідно досліджених судом роздруківок Витягу з Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по платнику ПДВ ПП «Реарді» на підставі перевірки позивача згідно Акту перевірки від 24.12.2012р. за № 1942/225/32702478, внесені зміни до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані ПП «Реарді» податкових зобов'язань з податку на додану вартість по кінцевих покупцях, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період 01.01.2009р. по 30.09.2012 на суму 37 151 614грн. Вказане відповідачем не заперечується.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України).

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" порушує права та інтереси позивача, оскільки фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст..49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а порушене право поновленню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо внесення змін до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані Приватним підприємством «Реарді» податкових зобов'язань, на підставі висновків Акту перевірки від 24.12.2012р. за № 1942/225/32702478, та зобов'язання відновити у вказаній в автоматизованій системі інформацію щодо позивача в стан до внесення висновків Акту перевірки відносно Приватного підприємства "Реарді" від 24.12.2012р. за № 1942/225/32702478.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Реарді" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо внесення змін до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані Приватним підприємством «Реарді» податкових зобов'язань з податку на додану вартість по кінцевих покупцях, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період 01.01.2009 р. по 30.09.2012 на суму 37 151 614грн. на підставі висновків Акту перевірки відносно Приватного підприємства "Реарді" від 24.12.2012р. за № 1942/225/32702478.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію щодо Приватного підприємства "Реарді" в стан до внесення висновків Акту перевірки відносно Приватного підприємства "Реарді" від 24.12.2012р. за № 1942/225/32702478.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 25.03.2013 року.

Суддя Н.В. Турлакова