Ухвала

від 18.04.2013 по справі 825/356/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/356/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Спартус» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Спартус» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 року № 0004012320, № 0004022320 та від 20.12.2012 № 0005882320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 08.10.2012 № 2886 та від 08.10.2012 № 2885, виданих ДПІ у м. Чернігові, працівниками податкової служби згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI та відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 08.10.2012 № 2849, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Спартус» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за травень та липень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди операцій з ПНВФ «Діатест».

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки від 15.10.2012 року № 2052/22/31818892.

За висновками, викладеними в Акті, позивачем порушено вимоги п.п.139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток за 2 квартал на 257,00 грн., за 2-3 квартал 1780,00 грн.;п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України від року №2755 - VI (зі змінами та доповненнями), встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ у сумі 223,00 грн. за травень 2011 та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у загальній сумі 1324,00 грн. за липень 2011 року.

Висновок податкового органу ґрунтується на актах, складених ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ ПНВФ «Діатест» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «Хармарт» та ПП «ОВД трейд» та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хармарт», щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Адванта».

Оскільки у ТОВ ПНВФ «Діатест» відсутні необхідні умови для ведення власної господарської діяльності, то відповідач дійшов висновку, що операції купівлі продажу по всьому ланцюгу прямих та непрямих контрагентів мають ознаки нікчемності, а отже і витрати ПП «Спартус» перед ПНВФ «Діатест» за товари (роботи, послуги) є такими, що не пов'язані із здійсненням компенсації вартості товарів, які придбаваються для подальшого використання у власній господарській діяльності платника податків; не пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а тому не підлягають включенню до складу валових витрат звітного податкового періоду.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 року:

№ 0004012320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1780,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 1780,00 грн.);

№ 0004022320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1655,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 1324,00 грн., за штрафними санкціями - 331,00 грн.);

№ 0004032320, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 223,00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до ДПС у Чернігівській області з скаргою від 08.11.2012 року № 122, за результатами розгляду якої ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 27.11.2012 року № 1782/10/10-215, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 року № 0004012320 та № 0004022320, скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 року № 0004032320 та зобов'язано відповідача прийняти податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 223,00 грн. за травень 2011 із застосуванням відповідної суми штрафних санкцій.

В свою чергу, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 року № 0005882320, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Спартус» з податку на додану вартість на загальну суму 224,00 грн. в тому числі за основним платежем 223,00 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ДПС у Чернігівській області позивач звернувся до ДПС України з скаргою від 05.12.2012 року № 139, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 26.12.2012 року № 7849/0/61-12/10-2115, яким рішення ДПС у Чернігівській області від 27.11.2012 року № 1782/10/10-215 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні порушення податкового обліку саме позивачем - ПП «Спартус», та останнім правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит на підставі первинних документів, що отриманні від контрагента ТОВ ПНВФ «Діатест».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини та факти.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, видами діяльності (за КВЕД), які мало право здійснювати ПП «Спартус» за період, що перевірявся були: 51.46.0 «Оптова торгівля фармацевтичними товарами», 33.10.3 «Ремонт і технічне обслуговування медичної техніки, включаючи хірургічне устаткування та ортопедичних пристосовань».

09.04.2009 року між ПП «Спартус» та ПНВФ «Діатест» (код за ЄДРПОУ 31633660) укладено договір постачання № 74-2009 та додаткову угоду від 24.12.2010 року № 1 до договору постачання від 09.04.2009 року № 74-2009 на систематичне постачання тест -реагентів (вартість придбаного товару 9284,82 грн. у т.ч. ПДВ - 1547,47 грн.).

Факт надання послуг позивачу за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: відповідні податкові та видаткові накладні. Факт транспортування товару від ТОВ ПНВФ «Діатест» підтверджується вантажними деклараціями, відповідними довіреностями та рахунками-фактурами.

Здійснення оплати послуг за вищевказаними договорами підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, в подальшому товар (тест-реагенти) отриманий від ТОВ ПНВФ «Діатест» був реалізований фізичним особам - підприємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується наданими позивачем документами.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ПНВФ «Діатест» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних контрагентів, відповідачем суду не дано.

Крім того, жодного документального підтвердження щодо правовідносин позивача із ПП «Хармарт», ПП «ОВД трейд», ТОВ «Адванта» (діяльність яких відповідач досліджує в Акті перевірки), відповідачем до матеріалів справи надано не було.

За відсутності правовідносин між позивачем та ПП «Хармарт», ПП «ОВД трейд», ТОВ «Адванта», позивач не може нести відповідальності за здійснення останніми господарської діяльності, оскільки товарність господарських операцій з ТОВ ПНВФ «Діатест» (що зареєстроване в ЄДРПОУ та зареєстроване платником ПДВ) була підтверджена належними доказами.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів бухгалтерського обліку.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених по ланцюгу контрагентів позивача, правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі в даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.