Ухвала

від 23.04.2013 по справі 0306/7379/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0306/7379/2012 Провадження №11/773/208/13 Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М. Категорія:скарга на постанову про направлення справи на додаткове розслідування Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бешти Г.Б.,

суддів - Хомицького А.М., Польового М.І.,

за участю прокурора - Кухтей-Хилюк Л.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2013 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, з середньо спеціальною освітою, працюючої, директор ПП «Еколіс», розлученої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимої та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_2, з середньо спеціальною освітою, розлученої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово безробітної, судимої:

- вироком Маневицького районного суду Волинської області від 31.07.2009 року за ст.ст. 175 ч.1, 366 ч.1, 272 ч.1 КК України до штрафу в сумі 9 000 грн. з позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, які пов'язані з організаційно-розпорядчими обов'язками на строк 2 роки;

- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.05.2011 року за ст.ст. 212 ч.3, 358 ч.1, 358ч.2, 358 ч.3, 366 ч.2 КК України, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209, КК України повернуто Ковельському міжрайонному прокурору для організації і проведення додаткового розслідування,

В С Т А Н О В И Л А :

Органом досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у тому, що 9 лютого 2011 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Стиль», с. Цміни, Маневицького р-ну, Волинської області, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, представляючись оптовими виробниками та продавцями гранул паливних пресованих з лушпиння соняшника та не маючи технічної можливості виробництва останніх, в ході переговорів з представниками ТзОВ «Кавон», (покупцем), юридична адреса Республіка Польща, м. Домброва-Гурнича, вул. Гранична, 10, в особі голови правління ОСОБА_8 та директора ОСОБА_4, шляхом надання неправдивої інформації про наявність ліній по виготовленню біопалива, уклали з останніми зовнішньоекономічний контракт №P09/02 від 09.02.2011, предметом якого була поставка з території України на територію Польщі 12 000 тонн гранул паливних пресованих з лушпиння соняшника по ціні 84 євро за тонну. Загальна сума контракту складала 1 000 800,00 євро. В подальшому надавши неправдиву інформацію про наявність першої партії товару, підсудні відправили ТзОВ «Кавон» рахунок-фактуру (інвойс) № 1 від 14.02.2011, таким чином ініціювавши попередню оплату за гранули паливні пресовані з лушпиння соняшника кількістю 344 тонн на суму 28 896 євро, що відповідно до курсу НБУ на момент скоєння злочину складало 308 495,55 грн., та, не виконавши умови зовнішньо економічного договору, отримані кошти звернули на свою користь, заподіявши ТзОВ «Кавон» матеріальної шкоди на суму 308 495,55 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Крім того, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, отримавши 15.02.2011 незаконним шляхом кошти в сумі 28 896 євро від ТзОВ «Кавон» з рахунку №882490005000460069747274, відкритого у банку AiorBank S.A. Польща на валютний рахунок 2600901328528/978, ТзОВ «Полісся Стиль» відкритий у ПАТ «Кредобанк», з призначенням платежу: «попередня оплата згідно рахунку-фактури №1 від 14.02.2011 за гранули паливні пресовані з лушпиння соняшника, контракт №P09/02 від 09.02.2011», вчинили їх легалізацію шляхом списання коштів з валютного рахунку та зарахування гривневого еквіваленту на розрахунковий рахунок №2600901328528/980, відкритий у ПАТ «Кредобанк».

Таким чином, за період з 15.02.2011 по 5.04.2011, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинили фінансові операції з незаконно одержаними ним коштами в сумі 28 896 євро, що відповідно до курсу НБУ на момент скоєння злочину складало 308 495,55 грн.

У судовому засіданні в суді першої інстанції захисник обвинувачених ОСОБА_6 заявив клопотання, яке підтримали обвинувачені, про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, оскільки недоліки попереднього слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Суд, направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, у постанові зазначив, що в результаті судового слідства у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, була встановлена така неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

У поданій апеляції старший прокурор Ковельської міжрайонної прокуратури просить постанову скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Посилається на те, що підстави повернення справи на додаткове розслідування, є надуманими, а зазначені в постанові недоліки досудового слідства можна було усунути в ході судового слідства, зокрема, шляхом дачі судових доручень в порядку ст. 315 1 КПК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови і доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію і просив скасувати постанову суду, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисника ОСОБА_3, які заперечили апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження або спростування таких обставин.

Неправильним досудове слідство визнається у разі, коли органами досудового слідства під час вчинення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального або кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянуто в суді.

При цьому всі слідчі дії органу розслідування в першу чергу повинні бути спрямовані на встановлення події злочину і всіх його правових ознак, тобто вимог, що стосуються об'єкту та об'єктивної сторони злочинного діяння. Невстановлення зазначених істотних обставин свідчить про неповноту і однобічності досудового слідства.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ці вимоги закону належним чином виконані не були. Органом розслідування недостатньо досліджені фактичні обставини інкримінованого злочину, що мають важливе значення для справи, допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, у зв'язку з чим, суд був позбавлений можливості ухвалити по справі обвинувальний або виправдувальний вирок.

Посилання прокурора в апеляції на те, що неповнота досудового слідства виявлена під час судового слідства могла бути усунута судом шляхом давання судових доручень, в порядку передбаченому ст. 315-1 КПК України є таким, що не ґрунтується на законі.

Так, згідно вищевказаної постанови Пленуму, виклик і допит нових свідків, витребування документів, давання в порядку ст. 315-1 КПК України, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускається тільки за клопотанням сторін, а згідно протоколу судового засідання такі клопотання до суду не надходили. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних одержаних в ході судового слідства, а не встановлення нових обставин.

Обставини, які завадили обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконати зобов'язання перед ТзОВ «Кавон» та повернути отримані від вказаного товариства на виконання контракту кошти, взагалі не були предметом збирання доказів, тому їх необхідно встановлювати шляхом проведення як слідчих дій, так і оперативно-розшукових заходів, а не перевіряти шляхом допиту додаткових свідків, витребування документів чи шляхом дачі судового доручення в порядку ст.315-1 КПК України (в ред. 1960 року).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ряд обставин, зокрема показання обвинувачених та свідка ОСОБА_7 щодо залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для перевезення пелетів з лузги соняшника автоперевізників; показання обвинувачених щодо вжиття ними заходів з метою повернення боргу ТзОВ «Авон» та ін. досудовим слідством не перевірялись, а тому не можуть вважатися встановленими фактичними даними, в зв'язку з чим не підлягають перевірці в порядку ст. 315-1 КПК України, про що ставиться питання в апеляції.

Для усунення вищевказаної неповноти і однобічності досудового слідства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність проведення значного обсягу слідчих і процесуальних дій, виконання яких виходить за рамки юрисдикції суду і не притаманне стадії судового розгляду.

Постанова суду є достатньо мотивованою, законною і обґрунтованою і не може бути скасована апеляційним судом Волинської області на підставі тих доводів, які виклав у своїй апеляції прокурор, і які свого підтвердження в суді апеляційної інстанції не знайшли і є необґрунтованими.

На підставі наведеного і керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, ст.ст. 365, 366 КПК України від 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію старшого прокурора Ковельської міжрайонної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду від 20 лютого 2013 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209, КК України повернуто Ковельському міжрайонному прокурору для організації і проведення додаткового розслідування, - без зміни.

Головуючий:

Судді: