Постанова

від 03.02.2009 по справі 23/252-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/252-Б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 лютого 2009 р.                                                                                    № 23/252-Б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Голосіївському районі м. Києва

на постанову

господарського суду м. Києва від 16.10.2008

у справі господарського суду№ 23/252-бм. Києва   

за заявою ТОВ "Компанія "Український бізнес"

доПриватного підприємства "Партена Сім"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва – Мишковець О.В.

від ТОВ " Компанія " Український бізнес" – Мазко С.М.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 16.10.2008 року у справі № 23/252-б на підставі ст.ст.22,23,24,52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  Приватне підприємство "Партена Сім" визнано банкрутом; припинено процедуру розпорядження майном; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора –ТОВ "Компанія "Український бізнес"; ліквідатора зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; надати суду докази такої публікації; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання усіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав з 16.10.2008 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову  господарського суду міста Києва від 16.10.2008 , а справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на порушення місцевим судом норм ГПК України, ст. 52  Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову місцевого господарського суду,   на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування  місцевим судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга   підлягає  задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду міста Києва від  09.10.2008 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Компанія "Український бізнес" до Приватного підприємства "Партена Сім" про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою господарського суду м. Києва від 16.10.2008 року у справі № 23/252-б на підставі ст.ст.22,23,24,52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  Приватне підприємство "Партена Сім" визнано банкрутом; припинено процедуру розпорядження майном; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора –ТОВ "Компанія "Український бізнес"; ліквідатора зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; надати суду докази такої публікації; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання усіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав з 16.10.2008 року.

       Статтею  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

      Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Місцевим господарським судом  в постанові  від 16.10.2008 встановлено, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.09.2008, вбачається, що відомості про юридичну особу –Приватне підприємство "Партена Сім" не  підтверджені.

Однак, місцевим господарським судом зазначено, що у матеріалах справи знаходяться докази відсутності боржника, які надані заявником.

Відповідно до вимог ст.1   Закону України   “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ”,  місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).

Згідно з ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1, ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України,   лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням  до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

     Однак,  матеріали справи не містять  підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцем знаходження.  

     Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців,  якщо до Єдиного державного реєстру не  внесено  запис  про відсутність  юридичної  особи  за її місцезнаходженням,  то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей  про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової    служби   повідомлення   встановленого   зразка   про відсутність юридичної  особи  за  її  місцезнаходженням  державний реєстратор  зобов'язаний  у строк,  що не перевищує десяти робочих днів з дати,  яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу,  або з дати одержання повідомлення від органу  державної  податкової  служби,  направити рекомендованим    листом    юридичній   особі   повідомлення   про необхідність подання державному реєстратору  реєстраційної  картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним  реєстратором  реєстраційної  картки  від юридичної  особи  або  найменування  органу  державної  податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор    залишає   реєстраційну   картку   про підтвердження  відомостей  про  юридичну  особу  без  розгляду  та повідомляє  про  це заявника у випадках і в порядку,  встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного  реєстратора  рекомендованого листа  з  відміткою  відділення  зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою  протягом місяця   з   дати   направлення   їй   відповідного   повідомлення реєстраційної картки про  підтвердження  відомостей  про  юридичну особу  державний  реєстратор  повинен внести до Єдиного державного реєстру   запис   про   відсутність   юридичної   особи   за    її місцезнаходженням   або   запис   про   відсутність  підтвердження відомостей про юридичну особу.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку стосовно того, що   вказані  норми передбачають можливість  внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців"  процедури,  до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , а також запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Внесення вказаних записів має різну правову природу, а також різні правові  наслідки  , в зв'язку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсутність  підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника, чому  господарський суд  не надав належної правової оцінки.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва  задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 16.10.2008 року у справі № 23/252-б скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          Л.В. Продаєвич