Постанова

від 10.02.2009 по справі 5/595-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/595-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 лютого 2009 р.                                                                                    № 5/595-07  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Сумські кабельні телемережі”, смт Свеса Ямпільського району Сумської області (далі –ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі”)

на рішення господарського суду Сумської області від 10.12.2007

зі справи № 5/595-07

за позовом відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе”, м. Суми (далі –ВАТ “Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе”)

до ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі”

про стягнення 2 708, 86 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 2 708, 86 грн., в тому числі:                 1 099, 57 грн. боргу внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором; 1 496, 44 грн. пені; 86, 87 грн. інфляційних збитків; 26, 18 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.12.2007 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено; з ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” стягнуто на користь ВАТ “Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе” зазначені суми та суму судових витрат зі справи. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на приписи статей 526, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), статей 193 і 232 Господарського кодексу України (далі –ГК України), статей 1 і 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходив з обґрунтованості позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду з даної справи скасувати та передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано тим, що назване підприємство не було належним чином повідомлено про розгляд справи господарським судом, не отримало копії позовної заяви, не одержало своєчасно рішення суду.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе” заперечує доводи касаційної скарги, зазначаючи про їх безпідставність і про правильність застосування попередньою судовою інстанцією норм матеріального і процесуального права, і просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши на підставі встановлених судом першої інстанції  фактичних обставин справи правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- сторонами було укладено договір від 01.10.2006 № ПР 63-6/306               (далі – Договір), згідно з яким ВАТ “Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе” зобов'язалося надавати ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” послуги з централізованого опалення, а останнє, в свою чергу, зобов'язалося прийняти і оплатити послуги у розмірі та в строки, передбачені цим договором;

- згідно з накладними, копії яких наявні у матеріалах справи, ВАТ “Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе” надало, а ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” отримало відповідні послуги на загальну суму 2 808, 48 грн.;

- згідно з Договором ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” зобов'язане було не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим, сплачувати ВАТ “Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе” вартість спожитої теплової енергії, але на порушення умов Договору розрахувалося частково, і на день розгляду справи його заборгованість складає 1 099, 11 грн.;

- відповідно до пункту 15 Договору за прострочення платежу ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” повинне сплатити ВАТ “Сумське МНВО            ім. М.В. Фрунзе” пеню в розмірі подвійної облікової ставки; здійснений названим товариством розрахунок пені є обґрунтованим та правомірним, так само як і розрахунок інфляційних збитків;

- ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” не подано доказів на підтвердження сплати ним суми заборгованості.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 193 ГК України:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Обов'язок щодо оплати наданих за договором послуг передбачено і статтями 901, 903 ЦК України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якою є, зокрема, грошова сума, що її боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 546, частина перша статті 549 ЦК України).

Відповідно до положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”:

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1);

- розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням з'ясованих у розгляді справи фактичних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” не заперечує існування заборгованості за Договором, але зазначає про порушення місцевим господарським судом приписів статей 42, 43, 87 ГПК України, а позивачем –статті 56 ГПК України і посилається на розгляд господарським судом справи за відсутності сторони (відповідача), не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

У зв'язку з цим Вищий господарський суд України відзначає таке.

У числі додатків до позовної заяви (а. с. 2 - 4) зазначено оригінал поштової квитанції про відправлення копії позовної заяви відповідачу. Така квитанція наявна в матеріалах справи (а. с. 5).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2007 (а. с. 1) було порушено провадження в даній справі, її розгляд призначено в судовому засіданні 19.11.2007 о 10-00 год. у приміщенні названого господарського суду і зобов'язано, зокрема, відповідача подати відзив на позовну заяву та інші матеріали. На звороті зазначеної ухвали міститься штамп суду з належною відміткою про відправку цього процесуального документа сторонам 06.11.2007.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 19.11.2007 господарським судом ухвалою від зазначеної дати (а. с. 54, 55) було відкладено розгляд справи на 10.12.2007 о 10 год. 10 хв. у приміщенні господарського суду та вдруге зобов'язано ПП “ТРК “Сумські кабельні телемережі” подати відзив на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції. На звороті зазначеної ухвали також є штамп суду з належною відміткою про відправку цього процесуального документа сторонам 22.11.2007.

Однак і в судове засідання 10.12.2007 відповідач не з'явився, про що свідчать протокол цього засідання і текст судового рішення (а. с. 56 і 57).

Відтак справу було розглянуто господарським судом згідно із статтею 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, не знаходять підтвердження доводи касаційної скарги щодо розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

На зворотному боці рішення зі справи (а. с. 58) так само наявний штамп суду з належною відміткою про відправку цього судового акта сторонам 18.12.2007. Хоча, як вже зазначалося в ухвалі Вищого господарського суду України з даної справи від 16.12.2008, цю відправку здійснено з пропуском (в один день) відповідного процесуального строку, ГПК України не визначає таку обставину як підставу для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Сумської області від 10.12.2007 зі справи           № 5/595-07 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Сумські кабельні телемережі” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов