Рішення

від 15.04.2013 по справі 916/574/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р.Справа № 916/574/13-г

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК СПЕКТОР"

про стягнення 43380,80грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Лисков В.І. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 15.04.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Лисков В.І. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ" звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК СПЕКТОР" про стягнення заборгованості в сумі 43380,80грн., яка складається з основного боргу в сумі 41704,58грн. та пені 1703,49грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2013р. було порушено провадження по справі №916/574/13-г.

25.04.2013р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 42406,03грн. яка складається з основного боргу в сумі 40704,58грн. та пені в розмірі 1701,45грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ", згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 11.03.2013р., відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.04.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

25.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК СПЕКТОР" (Покупець) був укладений договір поставки №СМ-0000142 (далі -договір).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями Покупцеві вироблену ним парфюмерно-косметичну продукцію та товари побутової хімії, надалі „Товар", а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його.

Асортимент, кількість товару у партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є його невід'ємною частиною. (п.1.2 договору). Кількість Товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках -фактурах на кожну партію Товару (п.2.1 договору).

Підставою для здійснення поставки є заявка Покупця на кожну окрему партію товару. Заявка може бути подана Покупцем в усній або письмовій формі, шляхом надсилання її електронною поштою або по факсу (п.1.3 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Постачальник відпускає Товар Покупцю протягом 7 (семі) днів з моменту погодження Сторонами асортименту, ціни та кількості Товару в кожній партії. Поставка Товару проводиться на умовах DDP (склад Покупця) (ІНКОТЕРМС 2010) (п.3.2 договору).

Перехід права власності і ризиків на Товар з Постачальника на Покупця відбувається після відвантаження Товару на склад Покупця. Датою поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної (п.3.3 договору). Товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів (п.3.4 договору).

Розділом 4 договору врегульовані питання щодо вартості товару та загальної суми. Так пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість Товару зазначається в рахунках-фактурах на окрему партію Товару та встановлюється на умовах DDP (склад Покупця). Загальна сума даного договору складається із сумарної ціни Товару поставленого на протязі дії цього договору (п.4.2 договору).

Розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту поставки партії Товару (п.5.1 договору). Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури Постачальника шляхом перерахування грошей на р/р Постачальника (п.5.2 договору).

Позивач вказує, що на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 68194,14грн., що підтверджується видатковими накладними: №СМ-0001154 від 01.11.2012р. на суму 3978,24грн., №СМ-0001153 від 01.11.2012р. на суму 6932,16грн., №СМ-0001148 від 02.11.2012р. на суму 10488,48грн., №СМ-0001149 від 02.11.2012р. на суму 5543,70грн., №СМ-0001151 від 02.11.2012р. на суму 32945,40грн., №СМ-0001152 від 02.11.2012р. на суму 8306,16грн.

Проте відповідач свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав, здійснив оплату за поставлений товар лише в сумі 7000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з не оплатою відповідачем поставленого товару, за двосторонню домовленістю між Позивачем та Відповідачем останнім було проведено повернення частини нереалізованого Товару на загальну суму 19489,65грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення товару.

Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.11.2012р. по 06.02.2013р. склад 41704,58грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків.

Втім підчас розгляду справи відповідачем було проведено часткова оплата заборгованості в сумі 1000грн., в зв'язку у чим позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно якої загальний розмір заборгованості станом на теперішній час складає 40704,58грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язання за договором поставки № СМ-0000142 від 25.10.2012р. щодо розрахунку за отриманий товар, змусило товариства з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ" звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №СМ-0000142 від 25.10.2012р. в сумі 40704,58грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №СМ-0000142 від 25.10.2012р., а саме не сплатив позивачу вартість поставленого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 1701,45грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п.7.3 договору, Покупець за прострочення сплати вартості Товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем уточнений розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні товариства з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1701,45грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №СМ-0000142 від 25.10.2012р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТК СПЕКТОР" (65003, м. Одеса, вул. П. Кравцова, 6; код 34507338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СУПЕРМАШ" (м. Київ, вул. Верхній Вал 30-А; код 14295447) 40704 (сорок тисяч сімсот чотири)грн. 58 коп. основного боргу за договором поставки №СМ-0000142 від 25.10.2012р., 1701 (одну тисячу сімсот одну)грн. 45коп. пені та 1720 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 50коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.04.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.