Рішення

від 25.02.2009 по справі 10/261-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/261-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в інтересах держави в особі Позивача звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про зобов'язання  повернути зайняті  земельні ділянки площею 0,1284 га та площею 0 ,46328 га за адресою :   м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 19 - державі в особі Дніпропетровської міської ради та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Ерсі" привести земельну ділянку в придатний до використання стан, включаючи знесення бетонної огорожі .

  Підстави з якими Прокурор пов'язує свої позовні вимоги –Відповідач в порушення вимог чинного законодавства, без наявності  правовстановлюючіх документів - самовільно займає зайняті  земельні ділянки площею 0,1284 га та площею 0,46328 га за адресою :           м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 19.  Даний факт підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним  фахівцями управління  з  контролю  за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області.  

         Позивач та Третя особа підтримали позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

         Представники Позивача та третіх осіб у судове засідання на виклик суду не з'явилися, витребувані судом документи не надали. Вказані учасники судового процесу були належним чином повідомлені судом про час і місце проведення судових засідань.

         Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.

         Відповідач проти задоволення позовних вимог Прокурора заперечує, зазначаючи на їх безпідставності та необґрунтованості, посилаючись на здійснення з його боку певних дій направлених на оформлення права користування вказаними земельними ділянками, шляхом звернення до міської ради, Також, Відповідач посилається на Угоду про компенсацію витрат на будівництво будинку по Донецькому шосе від 29.08.2006 р., укладеного з Управлінням капітального будівництва міської ради, на виконання якої перерахував на користь міської ради - 699 273 грн.

          Відповідач вказує на те, що рішенням Бабушкінського районного суду                          м. Дніпропетровська від 28.12.2007 р. по справі № 2-4647/07 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Ерсі" право власності на самовільно збудовану не житлову будівлю –станцію технічного обслуговування автомобілів ( СТО ) літ. А-1, загальною площею 238,2 кв. м., що розташована за адресою :                           м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 19 „Д”, без додаткових актів вводу в експлуатацію. Вказане СТО знаходиться на земельній ділянці площею 0,46328 га, яке є предметом спору. Представник Відповідача зазначив на тому, що стосовно спірної земельної ділянки з виконавчим комітетом був укладений Договір резервування земельної ділянки на період виконання проектно-кошторисної документації об'єкта та розробки проекту відведення земельної ділянки, а на цей час проводяться певні роботи пов'язані з отриманням вказаної земельної ділянки в користування відповідно до вимог чинного законодавства.

         Також, представником Відповідача надано суду Акт № 007/09 перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель складеного 11.02.2009 р., відповідно до якого бетонна огорожа самовільно зайнятої земельної ділянки ( відповідно до план-схеми, земельна ділянка площею 0,1284 га ) була знесена. На підставі вказаного, представник Відповідача стверджує, що зазначена земельна ділянка звільнена Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційною фірмою "Ерсі".

         Представник Прокурора вважає вказаний акт не належним доказом звільнення Відповідачем зазначеної земельної ділянки.

         Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо      запис ) представниками сторін  не заявлялося.

        За згодою представників Прокурора та Відповідача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши  матеріали  справи,  заслухавши  пояснення  представників  Прокурора та Відповідача, господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.08.2008 р., 03.06.2008 р., складених державним інспектором з  контролю  за використанням і охороною земель, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна  фірма  "Ерсі" використовує земельні  ділянки  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 19, площею 0,1284 га та площею 0,46328 га - під розміщення автостоянки, без оформлення документів, які посвідчують право користування землею, чим порушує вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Після самовільного зайняття земельної ділянки, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна  фірма  "Ерсі", для здійснення підприємницької діяльності огородила їх бетонною огорожею.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України,  право   власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації. Право  на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.  Приступати   до   використання   земельної   ділянки    до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності  на  земельну  ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується  державними  актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону ( ст. 126 Земельного кодексу України ).

         У ст. 2 Земельного кодексу України зазначено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

         Відповідно до ст. 12 вказаного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

         На підставі п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” міські ради вирішують відповідно до Закону питання регулювання земельних відносин.

         Згідно зі ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельних  ділянок – будь-якої дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі, до одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.

        Відповідно до матеріалів справи, у Відповідача відсутні документи, які посвідчують його право власності чи право на користування земельною ділянкою площею 0,1284 га за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 19, що свідчить про її самовільне зайняття.

        Ст. 212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі  або  землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих   земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

        Відповідно до Акту № 007/09 перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровськоої районної у місті Дніпропетровську раді, складеного 11.02.2009 р. за участю : заступника голови районної у місті ради, головного архітектора району, головного спеціаліста відділу у справах будівництва та архітектури у присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної  фірми "Ерсі" –на момент повторної перевірки, здійсненої 11.02.2009 р. - бетонна огорожа самовільно зайнятої земельної ділянки ( відповідно до план-схеми, земельна ділянка площею 0,1284 га ) була знесена.

       Виходячи зі складу осіб, що приймали участь у перевірці дотримання вимог земельного законодавства, у суду відсутні підстави не враховувати вказаний Акт № 007/09 перевірки в якості доказу звільнення Відповідачем вказаної земельної ділянки.

       Тобто, після порушення провадження у справі, Відповідач звільнив самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1284 га шляхом знесення бетонної огорожі, що свідчить про відсутність предмета спору у вказані частині та є підставою для припинення провадження у справі з віднесенням судових витрат на Відповідача, оскільки спір у вказаній частині був доведений до суду за його вини.

      Щодо позовних вимог Прокурора пов'язаних із зобов'язанням Відповідача повернути іншу частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,46328 га.

      В обґрунтування своїх заперечень, Відповідач надав суду рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2007 р. по справі № 2-4647/07, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ерсі" право власності на самовільно збудовану не житлову будівлю –станцію технічного обслуговування автомобілів ( СТО ) літ. А-1, загальною площею 238,2 кв. м., що розташована за адресою :    м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 19 „Д”, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

                 Відповідно до Технічного паспорту на громадський будинок ( інвентарна справа № 4644-Б ДУ-54 ) виготовленого КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” станом на 07.02.2008 р. - станція технічного обслуговування автомобілів          ( СТО ) літ. А-1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,46328 га, яка є предметом спору.

                 Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Згідно ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Оскільки позивач набув право власності на нерухоме майно, він має право користування як земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, так і земельною ділянкою, необхідною для обслуговування нерухомого майна. В силу глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою складається із права постійного користування і права оренди. Оскільки Позивач не має право на постійне користування земельною ділянкою в силу Земельного кодексу України, у нього є право оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки реалізується шляхом укладення відповідного договору між власником земельної ділянки ( у даному випадку Дніпропетровською міською радою ) і особою, що має право на оренду земельної ділянки. Наявність відповідного права у однієї сторони не може існувати без відповідного обов'язку у іншої сторони, тобто Позивач, реалізуючи своє право на оренду земельної ділянки, подав відповідну заяву, наявність такого права повинно підтверджуватися відповідним документом ( договором оренди ). Наявність угоди про компенсацію витрат на будівництво будинку по Донецькому шосе від      29.08.2006 р., укладеного з Управлінням капітального будівництва міської ради, на виконання якої Відповідач перерахував на користь міської ради - 699 273 грн. та Договору резервування земельних ділянок № 116/16 від 13.07.2004 р. –не є доказом підтвердження права Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ерсі" на оренду вказаної земельної ділянки, але свідчать про те, що з власником земельної ділянки існують певні погодження, які повинні вирішуватися згідно з положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки законом встановлений строк і порядок розгляду заяви позивача, Відповідач був зобов'язаний розглянути подану заяву і прийняти відповідне рішення з урахуванням всіх обставин.

В силу зазначених вище правових норм право користування земельною ділянкою виникло у Відповідача в силу закону, який є обов'язковим для застосування органом місцевого самоврядування.

Оскільки спірна земельна ділянка не є такою, що самовільно зайнята Відповідачем, у задоволенні позовних вимог у вказані частині слід відмовити.

                 Згідно вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 27, 29, 44, 49, 75, п. 1.1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

      Провадження у справі щодо позовних вимог Прокурора пов'язаних із зобов'язанням Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційну   фірму   "Ерсі"   повернути самовільно зайняті  земельні  ділянки  по вул. Донецьке шосе, 19 у м. Дніпропетровську, площею 0,1284 га та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знесення бетонної  огорожі - припинити.

     В задоволенні позовних вимог Прокурора пов'язаних із зобов'язанням Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційну   фірму   "Ерсі"   повернути самовільно зайняті  земельні  ділянки  по вул. Донецьке шосе, 19 у м. Дніпропетровську, площею 0,46328 га та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знесення бетонної  огорожі - відмовити.

Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної    фірми "Ерсі"  ( 51200, м. Новомосковськ  Дніпропетровської обл. , вул. Сучкова , 117, ідентифікаційний номер 20306474 ) на користь   Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ ( рахунок № 31118095700005 в УДКУ  Дніпропетровській  обл., МФО   805012, відділення банку УДКУ Дніпропетровській області, код 22090200, код ЄДРПОУ 24246786 )   – 85  ( вісімдесят п'ять ) грн. 00 коп. витрат на державне мито.

Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної    фірми "Ерсі"  ( 51200, м. Новомосковськ  Дніпропетровської обл. , вул. Сучкова , 117, ідентифікаційний номер 20306474 ) на користь   Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ ( рахунок №31211259700005  відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області,  МФО 805012, код 22050000, ЗКПО 24246786 ) –118 ( сто вісімнадцять )  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

        Накази   видати після набрання рішенням законної сили.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.          

     Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.