Рішення

від 27.02.2009 по справі 33/5-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/5-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом  Приватного підприємства "Арт-Медіа Груп Плюс", м. Севастополь 

до  Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 277 270 грн. 93 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Бондар К.П., довіреність № 34 від 01.01.2008 року 

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Арт-Медіа Груп Плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Реарді" про стягнення 273 557 грн. 66 коп. - основної заборгованості по договору  № 1517-93 від 01.01.2008 року, 2 955 грн. 79 коп. - пені, 382 грн. 65 коп. - інфляційних втрат, 3% річних - 374  грн. 83 коп.  і витрат по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити.

Відповідач не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 217 749грн. 31 коп. , в стягненні штрафних санкцій просить суд відмовити, а також просить в частині суми 217 749грн. 31 коп.- основного боргу   розстрочити виконання рішення на 14 календарних  місяців рівними частками (уточнення до відзиву від 25.02.2009 р.)

В судовому засіданні 26.02.2009 р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,  відповідача, суд, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1517-93 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти товар покупцю, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Відповідно до п.2.3. Договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ Інкотермс-2000 (доставка сплачена до) місце, яке вказане покупцем. Конкретні найменування, асортимент, кількість та строки поставки товару погоджуються сторонами шляхом обміну факсимільним чи електронним зв'язком, телефонограмою і т.д.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється протягом 80 календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно до п.2.6. Договору постачальник  надає покупцю  при передачі товару наступні документи: накладну на товар, податкову накладну, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою постачальника.

Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 766 699грн. 20 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи , підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін (том. 1-а.с.42-50, том 2 а.с. 1-150, том.3 а.с.1-150,   т.4 а.с. 1-131 ).

Відповідач оплату за товар здійснив частково,  що підтверджується, банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи і не заперечується представниками сторін у сумі 350032 грн. 80 коп.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим  до виконання.

       Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

    Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

      Факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 217 749 грн. 31 коп.  повністю підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

            Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

           Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

      Відповідно до п.п .7.1 Договору, у разі порушення терміну оплати вартості товару,  покупець зобов"язаний сплати постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, пеня складає –2 955 грн. 79 коп. і підлягає стягненню.

     Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні –382 грн. 65 коп., які підлягають задоволенню та 3% річних –374 грн. 83 коп.

    З урахуванням викладеного, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 217 749 грн. 31 коп.   –основної заборгованості по Договору № 1517-93 від 01.01.2008 р., 2 955 грн. 79 коп. –пені, 382 грн. 65 коп. –суми інфляції, 374 грн. 83 коп. – 3% річних.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд , приймаючи рішення , має право  відстрочити або розстрочити  виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду , суд вважає що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав :

Відповідно до статті 121 ГПК України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

      Згідно  Роз'яснення  ВАСУ від 12.09.96р.   N 02-5/333  “Про деякі питання практики застосування статті 121  Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу  та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють   виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.    Проте,  вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку  виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні  інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.  

       Враховуючи  матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан ,ступінь вини  відповідача  у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про  наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення, а також у зв'язку з тимчасовим скрутним фінансовим становищем,  сторони  знаходяться  в рівнозначних економічних умовах.

Відповідно до п. 1 ч. 1, 2  ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» у разі внесення державного мита у більшому розмірі , ніж передбачено чинним законодавством повертається позивачу у сумі 3 745 грн. 38 коп. за платіжним дорученням № 54 від 06.11.2008 р., про що видати довідку.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст.  49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського  процесуального кодексу України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

           Стягнути з Приватного підприємства "Реарді"(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 19  , р/р 26005301034501 у ФАБ «Південний», МФО 306458, код ЄДРПОУ 32702478) на користь Приватного підприємства "Арт-Медіа Груп Плюс" (99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, буд. 53, кв. 47, р/р 260011193301 в ДРУ ВАТ Банк «Фінанси та кредит», МФО 307231, код ЄДРПОУ 35598541) 217 749 (двісті сімнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 31 коп. – основного боргу, 2 955 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп. –пені, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 65 коп. –суми інфляції, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 83 коп. – 3% річні, 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 62 коп. – державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.   

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Повернути  Приватному підприємству "Арт-Медіа Груп Плюс" (99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, буд. 53, кв. 47, р/р 260011193301 в ДРУ ВАТ Банк «Фінанси та кредит», МФО 307231, код ЄДРПОУ 35598541) зайве сплачене державне мито у розмірі  3 745 грн. 38 коп.  відповідно  до п. 1 ч. 1, 2  ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене  за платіжним дорученням   № 54 від 06.11.2008 р., про що видати довідку.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська