Постанова

від 22.04.2009 по справі 33/5-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/5-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2009                                                                                       Справа№  33/5-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Куліш Р.Ф. (доповідача),

суддів:    Лисенко О.М., Виноградник О.М.,

при секретарі: Прокопець Т.В.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомленні належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області   від  26.02.2009р. у справі № 33/5-09

за позовом  приватного підприємства “Арт-Медіа Груп Плюс”, м. Дніпропетровськ

до  приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 277 270 грн. 93 коп.

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008 року між приватним підприємством “Арт-Медіа Груп Плюс” в особі Дніпропетровської філії приватного підприємства “Арт-Медіа Груп Плюс” (далі –ПП “Арт-Медіа Груп Плюс”) та приватним підприємством “Реарді” (далі- ПП “Реарді” був укладений договір поставки №1517-93 (далі –договор), по якому ПП “Арт-Медіа Груп Плюс” бере на себе обов'язок передати певний товар (лікеро-горілчану, винну продукцію та безалкогольні напої), а ПП “Реарді” прийняти товар і сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.

Згідно з  п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ Інкотермс-2000 (доставка сплачена до) місце, яке вказане покупцем. Конкретні найменування, асортимент, кількість та строки поставки товару погоджуються сторонами шляхом обміну факсимільним чи електронним зв'язком, телефонограмою і т.д.

Також, пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється протягом 80 календарних днів з дня отримання товару.

Пунктом 2.6 договору постачальник надає покупцю при передачі товару наступні документи: накладну на товар, податкову накладну, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою постачальника.

Позивач на виконання своїх  договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 766 699 грн. 20 коп., що підвереджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач оплату за товар здійснив частково, що підвереджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи, у сумі 350 032 грн. 80 коп.

Приватне підприємство “Арт-Медіа Груп Плюс” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства “Реарді” про стягнення 273 557 грн. 66 коп. –основного боргу по договору №1517-93 від 01.01.2008 р., 2 955 грн. 79 коп. –пені, 382 грн. 65 коп. –інфляційних втрат, 3% річних –374 грн. 83 коп.  і витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009 р.  стягнуто з ПП “Реарді” на користь ПП “Арт-Медіа Груп Плюс” 217 749 грн. 31 коп. –основного боргу; 2 955 грн. 79 коп. –пені; 382 грн. 65 коп. -  суми інфляції; 374 грн. 83 коп. –3% річних; 2 214 грн. 62 коп. –державного мита; 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Повернуто позивачу зайве сплачене державне мито у розмірі 3 745 грн. 38 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось  ПП “Реарді”, просить рішення суду змінити розстрочивши виконання рішення шляхом поділу суми заборгованості рівними частинами, строком на чотирнадцять місяців. Вказує, що рішення господарського суду винесено    з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним  з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

До Дніпропетровського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Колегія суддів,  вирішила, відхилити подане клопотання відповідача та розглянути справу у відсутності представників сторін, оскільки представники сторін про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, і перевіряє  законність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, проаналізувавши  доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.  

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач оплату за товар здійснив частково, що підвереджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи, у сумі 350 032 грн. 80 коп.

Відповідно до п.п. 7.1 договору, у разі порушення терміну оплати вартості товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, присуджених до стягнення рішенням суду, але не виплачених у зв'язку з його невиконанням.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо стягнення індексу інфляції, процентів річних та пені.

Що стосується відстрочки (розстрочки) то, чинним законодавством у виняткових випадках допускається відстрочка або розстрочка виконання рішення суду, зміна способу та порядку виконання, а також зупинення виконання судового рішення. Такі питання регулюються статтею 121 ГПКУ. Відповідно до неї господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або з власної ініціативи. Підставами для цього є обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а їх наявність встановлюється судом у десятиденний строк у судовому засіданні з викликом сторін. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку його виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. За необхідності ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або

роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Надавши оцінку уточненню до відзиву на позовну заяву ПП “Реарді” про надання відстрочки на виконання рішення, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення, а також у зв”язку з тимчасовим скрутним фінансовим становищем, так як сторони знаходять в рівнозначних   економічних умовах.

Тому, підстав для задоволення апеляційної скарги приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 121Господарського процесуального кодексу  України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

- апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення;

-  рішення господарського суду Дніпропетровської області   від  26.02.2009р. у справі № 33/5-09 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Р.Ф.Куліш        

Суддя                                                                                           О.М. Лисенко       

Суддя                                                                                           О.М. Виноградник

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                            Ю.А. Тараненко