Постанова

від 26.02.2013 по справі 825/416/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                      Справа № 825/416/13-а ЧЕРНІГІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ 20 лютого 2013 року          Чернігівський    окружний    адміністративний   суд   у   складі: головуючої судді          Житняк Л.О. за участі секретаря          Сугакової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу                  за позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до Приватного багатопрофільного підприємства "МІП" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, - В С Т А Н О В И В: 29.01.2013 Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (далі – Чернігівська МДПІ) звернулась до суду з уточненим (а. с. 30-31) адміністративним позовом до Приватного багатопрофільного підприємства "МІП" (далі – ПБП "МІП") про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, по орендній платі за землю у сумі 24 879,95 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою суду (а. с. 29), надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. від 20.02.2013 № 3108). Відповідач також до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: вул. Чернишевського, 15-а/17, м. Чернігів, 14000, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15642765 станом на 18.01.2013 (а. с. 9-11) та матеріалах справи. Переданий поштою до суду конверт з повісткою, який направлявся відповідачу, з довідкою поштового відділення від 16.02.2013 "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 та ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ПБП "МІП" (ід.код 24836536) зареєстровано як юридичну особу, 28.02.2006 включено відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР № 15642765, а. с. 9-11) і взято на облік до Чернігівської МДПІ як платника податків. Перевіряючи правомірність звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з ПБП "МІП" коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, по орендній платі за землю у сумі 24 879,95 грн., суд зазначає наступне. В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Встановлюючи обставини спору, суд враховує пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яким визначено термін "податкове зобов'язання", як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Крім того, суд враховує пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яким встановлено, що плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно в силу п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Отже, згідно п. 109.2 ст. 109 Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (довідка про стан розрахунків з бюджетом станом на 21.01.2013, а. с. 8) відповідач має податковий борг по орендній платі за землю у сумі 36 284,65 грн., з них заявлено до стягнення 24 879,95 грн. (у т. ч. основний платіж – 23 852,26 грн., пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання – 1 027,69 грн.). Податковий борг по орендній платі за землю у сумі 24 879,95 грн. (з урахуванням часткової сплати у сумі 1 238,08 грн.) підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2011 рік від 31.01.2011 № 728 (2 280,94 грн./місяць, всього нараховано за лютий-грудень 2011 року – 25 090,34 грн., з них за лютий місяць – 1 042,86 грн., за інші місяці – 2 280,94 грн., а. с. 16-17). Враховуючи, що податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, суд зазначає, що така податкова декларація в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті. При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Також суд враховує п. 287.3 ст. 287 Кодексу, яким визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 Кодексу). При цьому, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу), а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу). В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). При цьому, п. 131.1 ст. 131 Кодексу встановлено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. Таким чином, відповідно до вимоги ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 03.08.2010 № 1/198 у розмірі 2 275,95 грн. (а. с. 13) та друга податкова вимога від 06.09.2010 № 2/229 у розмірі 4 560,30 грн. (а. с. 12), які були отримані ним 07.08.2010 та 08.09.2010 відповідно, а отже податкові зобов'язання є узгодженими. Суд зазначає, що відповідно до облікової картки платника (зворотній бік, скорочена форма) починаючи з 06.09.2010 (а. с. 38-42) існуючий податковий борг відповідача з моменту надіслання йому другої податкової вимоги від 06.09.2010 № 2/229 не погашався в повному обсязі, а отже відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України вищевказана податкова вимога не є відкликаними та не потребують винесення нової податкової вимоги на підставі кореспондування вищезазначених законодавчих норм порядку надіслання податкової вимоги. Так, оскільки відповідач не вчинив жодних заходів для погашення існуючого податкового боргу, Чернігівська МДПІ прийняла рішення від 08.10.2010 № 25 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 14). Також, суд враховує, що Чернігівська МДПІ зменшила свої позовні вимоги (а. с. 30-31), оскільки постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 по справі № 2а/2570/178/2012 за позовом Чернігівської МДПІ до ПБП "МІП" про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у рахунок погашення податкового боргу в сумі 11 404,70 грн. – позов задоволено повністю (а. с. 22-23). Постанова суду набрала законної сили, на виконання якої 09.02.2012 був виписаний виконавчий лист (платіжна вимога від 03.04.2012 № 13 повернулась без виконання). При цьому, на банківський рахунок ПБП "МІП", на який була звернена платіжна вимога від 03.04.2012 № 13, накладено арешт для забезпечення виконання за іншим виконавчим документом (а. с. 24). Тому, оскільки в касі ПБП "МІП" здійснюється готівковий обіг, податковий борг був сплачений готівкою, що підтверджується листом ПБП "МІП" до Чернігівської МДПІ та відповідними квитанціями (а. с. 32,33). Враховуючи встановлене, оскільки на рахунок у банку, обслуговуючого ПБП "МІП", накладено арешт, суд визнає правомірним звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з ПБП "МІП" коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. За вказаних обставин, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання. Суд враховує, що п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1. Відповідно до п. п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби. Тобто, посадова особа Чернігівської МДПІ зобов'язана внести, стягнуті на підставі даного судового рішення, готівкові кошти до банку для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу ПБП "МІП" (ід.код 24836536), а саме: у сумі 24 879,95 грн. по орендній платі за землю перерахувати на р/р 33219812700549, одержувач: УК у Чернігівському районі /с. Ульянівка/13050200, код отримувача 38053813, банк ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592. З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.1 ст. 87 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, по орендній платі за землю у сумі 24 879,95 грн. – підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  35, 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства "МІП" (вул. Чернишевського, 15-а/17, м. Чернігів, 14000, ід.код 24836536) кошти у сумі 24 879,95 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять гривень 95 коп.) у рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                                 Л.О. Житняк