Постанова

від 22.02.2013 по справі 825/299/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/299/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Галенко Р.В., Косолаповій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Юкос ЮА» до Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 3-тя особа на стороні позивача: ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Юкос ЮА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 3-тя особа на стороні позивача: ОСОБА_1, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати дії відповідача протиправними по не нарахуванню коштів на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 по тимчасовій непрацездатності в сумі 1477,26 грн., згідно поданої заяви-розрахунку від 24.10.2012 року яке було нараховане згідно листка непрацездатності серії АВУ № 928182, виданого Корюківською районною поліклінікою 20.08.2012 року; зобов'язати відповідача перерахувати позивачу кошти в сумі 1477,27 грн. на поточний рахунок для зарахування страхових коштів № НОМЕР_1, відкритому в м. Києві, МФО 380805 на оплату застрахованій особі ОСОБА_1 листка непрацездатності серії АВУ № 928182; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму матеріальних витрат, понесену підприємством в зв'язку з розглядом даної справи згідно поданого розрахунку та наданих документів; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору; звернути постанову суду до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не здійснено фінансування для виплати матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 по тимчасовій непрацездатності, згідно поданої заяви-розрахунку від 24.10.2012 року. Стверджує, що матеріальне забезпечення ОСОБА_1, яка працює в позивача на посаді бухгалтера 1 категорії, було нараховане на підставі лікарняного листка у строгій відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266.

Представник позивача в судовому засіданні позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити та пояснив, що під час проведення позапланової перевірки позивача щодо використання страхових коштів було встановлено, що ОСОБА_1 була оформлена на посаду бухгалтера фактично не діючого підприємства, заробітна плата нарахована у завищеному розмірі, зазначені обставини призвели до неправомірного призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

3-тя особа на стороні позивача: ОСОБА_1 вважала, що позов підлягає задоволенню, оскільки не фінансування відповідачем виплат матеріального забезпечення порушує її конституційні права на соціальний захист.

Вислухавши пояснення, осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Юкос ЮА» є юридичною особою, зареєстроване 22.12.2011 року, код ЄДРПОУ 37749950, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 303990 (а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу приватного підприємства «Юкос ЮА» від 17.08.2012 року № 10-к, ОСОБА_1 з 20.08.2012 року прийнята на роботу бухгалтера 1 категорії з посадовим окладом, згідно штатного розпису, в розмірі 2500,00 грн.

В зв'язку з наданням позивачу застрахованою особою ОСОБА_1 листка непрацездатності серії АВУ № 928182 про санаторно-курортне лікування з 22.08.2012 року по 10.09.2012 року, позивачем було подано заяву-розрахунок до відповідача про відшкодування коштів на загальну суму 1477,29 грн. (а.с. 9, 24).

На підставі направлення від 25.10.2012 року № 203 (а.с. 46), відповідачем проведено позапланову перевірку позивача щодо використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої складено акт проведення перевірки по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.01.2013 року (а.с. 54-55).

Як слідує зі змісту вказаного акту, безпідставне та неправомірне нарахування позивачем заробітної плати ОСОБА_1 призвело до необґрунтованого призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в порушення вимог частини першої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а тому допомога в розмірі 1477,29 грн. не профінансована відповідачем та не виплачена застрахованій особі.

Також, за зверненням відповідача, Територіальною державною інспекцією з питань праці у Чернігівській області проведено перевірку додержання законодавства про працю ПП «Юкос-ЮА» в результаті якої встановлено, зокрема, що позивачем не виплачено кошти за додаткову відпустку, не визначено строків виплати заробітної плати та її розмір, заробітна плата виплачується з порушенням термінів виплати та без авансування, що є порушенням статті 115 КЗпП України (а.с. 50-51).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі санаторно-курортного лікування.

Особам, віднесеним до категорії 1 лікарняний листок видається на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку (пункт 1 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно абзацу другого та третього частини першої статті 21 Закону підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для фінансування відповідачем суми матеріального забезпечення позивачу є заява-розрахунок, яка оформляється позивачем згідно листка непрацездатності, поданого застрахованою особою.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач звертався до відповідача із заявою-розрахунком, яка підписана керівником та головним бухгалтером і засвідчена печаткою підприємства, проте відповідачем кошти не відшкодовані. Рішення про відмову у відшкодуванні коштів на даний час відповідачем також не прийнято.

Суд вважає, що не перерахування коштів позивачу для виплати матеріального забезпечення застрахованій особі порушує її право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Твердження представника позивача про те, що позивачем нарахування заробітної плати проводилось з порушенням діючого законодавства і фінансові можливості позивача не дозволяли встановлювати заробітну плату у високому розмірі, суд не приймає до уваги, оскільки розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується. Крім того, встановлення позивачем посадового окладу працівнику у великому розмірі не впливає на суть правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Окрім цього, перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності визначений статтею 36 Закону, серед якого відсутня підстава, як неправильне нарахування заробітної плати.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не перерахування коштів на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 по тимчасовій непрацездатності в сумі 1477,26 грн., згідно поданої заяви-розрахунку від 24.10.2012 року, яка була оформлена згідно листка непрацездатності серії АВУ № 928182, виданого Корюківською центральною районною лікарнею 20.08.2012 року; зобов'язання відповідача перерахувати позивачу кошти в сумі 1477,26 грн. на поточний рахунок для зарахування страхових коштів № НОМЕР_1, відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805 на оплату застрахованій особі ОСОБА_1 листка непрацездатності серії АВУ № 928182.

Також, за правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 34,41 грн.

Відповідно до частини другої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Факт сплати представником позивача вартості проїзду, в зв'язку з прибуттям до суду, з м. Корюківки до м. Чернігова та назад на автомобільному транспорті, а також проїзд міським транспортом (автобусом) в розмірі 119,61 грн. підтверджується відповідними проїзними документами (а.с. 80, 81, 83).

Тому, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, що пов'язані із прибуттям до суду, в розмірі 119,61 грн.

Вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту) та компенсацію за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять в загальному розмірі 1029,12 грн. задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Добові - це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб сторони та (або) її представника у разі переїзду до іншого населеного пункту. Ці витрати можуть бути підтверджені касовими чеками, рахунком готелю тощо. Позивачем не надано жодного доказу про фінансові витрати представника, пов'язані з перебування в іншому населеному пункті.

Крім того, право на одержання компенсації за втрачений заробіток мають самозайняті особи та підприємці, які забезпечують себе роботою самостійно, представник позивача є найманим представником, а тому не має права на компенсацію втраченого заробітку, оскільки останній ним не втрачено.

Стосовно вимоги позивача про звернення постанови суду до негайного виконання суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; 7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання; 8) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них. Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Тобто, частинами першою та другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений вичерпний перелік постанов суду, які виконуються негайно.

Питання, з приводу яких суд дійшов висновку про задоволення позову, не входять у зазначений перелік, а тому відсутні підстави для негайного виконання постанови суду.

Згідно з частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов приватного підприємства «Юкос ЮА» підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Юкос ЮА» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо не перерахування коштів на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 по тимчасовій непрацездатності в сумі 1477,26 грн., згідно поданої заяви -розрахунку від 24.10.2012 року, яка була оформлена згідно листка непрацездатності серії АВУ № 928182, виданого Корюківською центральною районною лікарнею 20.08.2012 року.

Зобов'язати Корюківську міжрайонну виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перерахувати приватному підприємству «Юкос ЮА» кошти в сумі 1477,26 грн. на поточний рахунок для зарахування страхових коштів № НОМЕР_1, відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805 на оплату застрахованій особі ОСОБА_1 листка непрацездатності серії АВУ № 928182.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Юкос ЮА» судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Стягнути з Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь приватного підприємства «Юкос ЮА» витрати, що пов'язані із прибуттям до суду, в розмірі 119,61 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Непочатих В.О.