Постанова

від 23.04.2013 по справі 825/299/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/299/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Грищенко Т.М., суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі - Киш С.А., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Юкос ЮА» до Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третьою особою - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звертався до суду з даним адміністративним позовом у зв»язку з протиправними, на його думку, діями по не нарахуванню коштів на фінансування для виплат по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_2 в сумі 1477,26 грн., згідно з поданою заявою-розрахунком від 24.10.2012 року у відповідності з листком непрацездатності серії АВУ №92818, виданим Корюківською районною поліклінікою 20.08.2012 року, і просив зобов»язати відповідача нарахувати та перерахувати йому вказані кошти на його рахунок для відповідної виплати ОСОБА_2. та стягнути з державного бюджету на користь підприємства витрати, пов»язані з розглядом даної справи та судовий збір.

Свій позов позивач мотивував тим, що ОСОБА_2 працює на підприємстві бухгалтером першої категорії з 20.08.2012 року осадовим окладом згідно штатного розпису в сумі 2500 гривень. У зв»язку з санаторно-курортним лікуванням ОСОБА_2 з 22.08. по 10.09. 20123 року, позивачем була подана до відповідача заява-розрахунок про відшкодування коштів на суму 1477,29 грн., у зв»язку з чим відповідачем була проведена перевірка, якою встановлене безпідставне та неправомірне нарахування позивачем заробітної плати третій особі і відповідно необґрунтоване призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності з порушенням вимог ст. 35 Закону України «про загальноорбов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а тому вказана допомога відповідачем не була профінансована та не виплачена.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

18 лютого 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою позов ПП «Юкос ЮА» задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо не перерахування коштів наи здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_2 по тимчасовій непрацездатності в сумі 1477,26, згідно поданої заяви - розрахунку від 24.10.2012 року, яка була оформлена згідно листка непрацездатності серії АВУ № 928182, виданого Корюківською центральною районною лікарнею 20.08.2012 року, зобов»язав відповідача перерахувати позивачу кошти в сумі 1477,26 грн. на відповідний рахунок на оплату застрахованій особі ОСОБА_2 листка непрацездатності серії АВУ №928182, стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 34,41 грн., а з відповідача 119,61 грн. витрат на прибуття до суду, в решті позову відмовив.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що неперерахування коштів позивачу для виплати матеріального забезпечення застрахованій особі порушує її право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням.

При цьому, суд не взяв до уваги твердження відповідача про порушення, допущені позивачем при нарахуванні заробітної плати і відсутність можливостей у підприємства на встановлення високого рівня заробітної плати, і вказав, що розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується, а також зазначив, що призначення високого окладу працівнику не впливає на суть правовідносин, що існують між позивачем та відповідачем.

Суд вказав, що у ст. 36 Закону відсутня така підстава для відмови у наданні допомоги, як неправильне нарахування заробітної плати.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав на неї апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та винести нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що при винесенні даної постанови судом було неповно з»ясовані обставини справи, не оцінені належним чином докази та не взято до уваги, що позивачем свій позов не доведений.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, вивчивши представлені у справі докази, взявши до уваги доводи, викладені у постанові суду першої інстанції та у апеляційній скарзі, приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-Ш.

У статті 1 цього Закону викладене поняття загальнообов»язкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Воно передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв»язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною - інвалідом, хворим членом сім»ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов»язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім»ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом. Тобто, в даному випадку, очевидно йдеться про матеріальне забезпечення громадянина у зв»язку з втратою заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом №9-к від 1.08.2012 року директором ПП «Юкос ЮА» був затверджений штатний розпис, згідно з яким його посадовий оклад встановлений в розмірі 1102 грн. на 0,25 одиниць, тобто склав 275,50 грн., а посадовий оклад бухгалтера, котрим була третя особа, встановлений повним в розмірі 2500 грн. При цьому, ОСОБА_2 призначена на посаду бухгалтера наказом №10-к від 17.08.2012 року з 20.08.2012 року і в серпні 2012 року відпрацювала два дні, а потім їй як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС було видано лікарняний лист ЛН № 928182 з 22.08 по 10.09. 2012 року на період санаторно-курортного лікування по путівці та нарахована допомога у розмірі 1477,29 грн. Далі на підставі заяви та наказу №11-к від 11.09.2012 року, ОСОБА_2 була надана додаткова відпустка строком на 16 днів з 13 по 28 вересня 2012 року по Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, яків постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з оплатою за рахунок держаних коштів.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 не має фахової освіти бухгалтера, на підприємстві відсутні наймані працівники, немає доказів, які б підтверджували обсяг виконуваних бухгалтером підприємства робіт, особливі та окремі його досягнення чи показники.

З представленої у суді довідки ДПІ у Корюківському районі Чернігівської області № 1710/10/15-035 від 29.12.2012 року вбачається, що ПП «Юкос ЮА» за третій квартал 2012 року отримало дохід в сумі 1000 грн., а за минулі 1 та П квартали загальна сума доходу склала 194 грн.

До справи додана копія постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 28.12.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП «Юкос ЮА» ОСОБА_4 по ч.1 ст. 41 КУпАП за порушення норм ст.ст. 96 та 115 КЗпП України, зокрема і за порушення співвідношень тарифних ставок та порядку обчислення заробітної плати на підприємстві. Постанова набула чинності.

З наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги твердження відповідача щодо порушень з боку позивача законодавства, що регулює порядок встановлення та нарахування заробітної плати та її виплати. Твердження суду, що розмір заробітної плати, який розміром не обмежується, залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, нічим у даній справі не підтверджується і це, всупереч висновкам суду, впливає на суть правовідносин, що склались між сторонами.

При цьому, дійсно, серед підстав ст. 36 Закону №2240 немає такої, як неправильне нарахування заробітної плати.

Однак, ст. 29 цього Закону передбачається обов»язок застрахованих осіб надавати достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення і соціальні послуги.

Колегія суддів вважає цілком обґрунтованими дії відповідача у зв»язку з виникненням у нього сумнівів щодо дотримання позивачем норм законодавства про працю та правомірності вимог позивача щодо перерахування коштів на оплату листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 і вбачає певні зловживання з боку позивача правами громадян на матеріальне забезпечення і соціальні послуги та принципами загальнообов»язкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності. Відповідачем з дотриманням норм Інструкції про проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління від 22.12.2010 року №29, була проведена позапланова перевірка використання страхових коштів Фонду у зв»язку з встановленим перевищенням розміру середньоденної допомоги над розміром середньоденної заробітної плати, страхувальника ПП «Юкос ЮА» по листку непрацездатності ОСОБА_2 та складений акт від 18.01.2013 року, яким встановлене безпідставне та неправомірне нарахування заробітної плати ОСОБА_2, що призвело до необґрунтованого призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в порушення ч.1 ст. 35 Закону №2240 - Ш від 18.01.2001 року в сумі 1477,29 грн.

Суд першої інстанції, не надавши належної оцінки доказам, що надані до справи, неповно з»ясував обставини справи, важливі для її вирішення, залишив недоведеними ті обставини, які вважав встановленими, помилково витлумачив норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, та зробив невідповідні обставинам справи висновки, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та винесення нового у відповідності з ст. 202 КАС України.

При винесенні нового рішення, суд виходить з положень ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що у даних правовідносинах відповідачам не були порушені наведені вище засади Конституції України, а відповідач діяв у межах наданих йому Законом №2240-Ш та відповідною Інструкцією повноважень.

1.02.2013 року за №02-20/126 позивачу була надана обґрунтована відповідь на його звернення щодо підстав і наслідків проведеної перевірки та невідповідності розміру допомоги зазначеної в заяві-розрахунку нормам законодавства.

З наведених підстав, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову ПП «Юкос ЮА» слід відмовити з огляду на те, що його доводами не доказана неправомірність дій позивача щодо невиплати допомоги у відповідності з заявою-розрахунком від 24.10.2012 №12. У зв»язку з відмовою у задоволенні позову в частині основних вимог, слід відмовити у задоволенні і решти вимог щодо відшкодування витрат на проїзд та судового збору.

Керуючись статтями 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року, - скасувати та винести нову постанову.

У позові Приватного підприємства «Юкос ЮА» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

суддя І.О.Лічевецький

суддя В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.