Постанова

від 04.02.2013 по справі 825/3/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/3/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дітел - Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дітел - Плюс» (далі - ТОВ «Дітел - Плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) від 16.11.2012 № 0006882320.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Так, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дітел - Плюс» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс». З результатами перевірки складено акт перевірки від 01.10.2012 № 1972/22/34191024 про встановлення порушень, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 15.10.2012 № 0003552320, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 138264,00 грн, в т.ч. за основним платежем 122719,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15545,00 грн. Позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПС у Чернігівський області була направлена скарга від 25.10.2012 за вих. № 17/12 про оскарження податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012 № 0003552320. За результатами розгляду скарги ДПС у Чернігівській області 12.11.2012 було прийняте рішення, яким скасоване податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 15.10.2012 № 0003552320 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн, та скаргу товариства в цій частині задоволено, в іншій частині, податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові від 15.10.2012 № 0003552320 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 138263,00 грн, з яких за основним платежем 122719,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 15544,00 грн залишено без змін, а скаргу в цій частині - без задоволення. ДПІ у м. Чернігові 16.11.2012 було винесено податкове повідомлення - рішення № 0006882320, яким товариству донарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 138263,00 грн, з них за основним платежем 122719,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 15544,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення отримано підприємством 12.12.2012. Позивач, вважає, що у відповідача не було жодних підстав для проведення перевірки, так як в наказі ДПІ у м. Чернігові вказано, що підставою для проведення перевірки ТОВ «Дітел - плюс» стало ненадання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Чернігові щодо декларування в податковій звітності з ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2011 року в складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс». Проте, в наказі немає посилання на номер та дату відправлення запиту щодо надання пояснень, та товариство ніяких запитів з цього приводу не отримувало. ДПІ у м. Чернігові не надано жодних доказів підтвердження цих обставин. Отже, ТОВ «Дітел - плюс» у травні, червені, липні, серпні 2011 року мало господарські відносини з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс», про що між підприємствами були укладені договори. В результаті господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» позивачем задекларовано податкового кредит на загальну суму 122719,00 грн, в т.ч. за травень 2011 року в сумі 11321,00 грн, за червень 2011 року в сумі 49230,00 грн, за липень 2011 року в сумі 25254,00 грн, за серпень 2011 року в сумі 36914,00 грн. При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів про надання послуг, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, їх товарності та реальності. За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів позивача з його контрагентом відповідач бере лише наявність службової записки № 14273/26-06/38 від 07.11.2011, відповідно до якої встановлено, що ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» має ознаки «фіктивності», оскільки за місцем реєстрації не знаходиться, згідно податкової звітності у нього відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, у зв'язку з чим, діяльність ТОВ «Компанія «Радабудсервіс»» ставить під сумнів факт реального здійснення господарських операцій. Такі висновки ДПІ у м. Чернігові позивач вважає протиправними. Таким чином, ТОВ «Дітел - плюс» правомірно сформувало податковий кредит у травень, червень, липень, серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс», а тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, оскільки ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дітел - Плюс» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс». За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 01.10.2012 № 1972/22/34191024 та винесено податкове повідомлення - рішення від 15.10.2012 № 0003552320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 138264,00 грн, в т.ч. за основним платежем 122719,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15545,00 грн. Висновки акту перевірки позивача були зроблені ДПІ у м. Чернігові на підставі акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1507/237/37318176 від 22.11.11 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.08.11 та службової записки № 14273/26-06/38 від 07.11.2011, якими встановлено, що ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» має ознаки «фіктивності», оскільки за місцем реєстрації не знаходиться, згідно податкової звітності у нього відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Директором ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» значиться гр. ОСОБА_1, який за місцем реєстрації не проживає, фактичне місцезнаходження якого встановити не вдалось можливим. Також, представник відповідача в своїх запереченнях наголошує на тому, що з акту перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» вбачається, що відповідно до проведеного висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці від 15.10.2011 № 1819 спеціалістом зроблено висновок, що підпис від імені директора ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» гр. ОСОБА_1 в податковій звітності виконані другою особою. Також, додається висновок спеціаліста № 414 від 14.10.2011 в якому вказано, що підпис, який виконаний від імені гр. ОСОБА_1, який міститься в довіреності ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» від 28.11.2010 виконаний однією собою, а підписи в податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.08.2011 виконані другою особою. З вищевказаного, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Компанія Радабудсервіс», фінансово-господарські взаємовідносини між ним та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що ТОВ «Дітел - плюс» безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс», так як документи, отримані від ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат, та, в свою чергу, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «Дітел - плюс» (ідентифікаційний код 34191024) зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.03.2006 та 10.03.2006 взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові за № 10214, також, 09.06.2006 зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 623189 (а.с. 12 т.1), копією довідки про взяття на облік платника податків від 24.02.2010 № 123/10/29-017 (а.с. 14 т. 1), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.06.2006 № 100275426 (а.с. 15 т.1).

Судом встановлено, що на підставі направлення № 2461 від 18.09.2012, вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 2537 від 18.09.2012 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дітел - плюс» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (а.с. 22, 23 т. 2).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 01.10.2012 № 1972/22/34191024 (а.с. 30-45 т. 2), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI, в результаті чого ТОВ «Дітел - плюс» занижено податок на додану вартість на загальну суму 122719,00 грн, в т.ч. за травень 2011 року в сумі 11321,00 грн, за червень 2011 року в сумі 49230,00 грн, за липень 2011 року в сумі 25254,00 грн, за серпень 2011 року в сумі 36914,00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.10.2012 № 0003552320, яким ТОВ «Дітел - плюс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 138264,00 грн, в т.ч. за основним платежем 122719,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15545,00 грн.

Позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПС у Чернігівський області була направлена скарга від 25.10.2012 за вих. № 17/12 (а.с. 238-243 т.1) про оскарження податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012 № 0003552320. За результатами розгляду скарги ДПС у Чернігівській області 12.11.2012 було прийняте рішення, яким скасоване податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 15.10.2012 № 0003552320 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн, та скаргу товариства в цій частині задоволено, в іншій частині, податкове повідомлення - рішення від 15.10.2012 № 0003552320 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 138263,00 грн, з яких за основним платежем 122719,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 15544,00 грн залишено без змін, а скаргу в цій частині - без задоволення (а.с. 244-249 т.1). ДПІ у м. Чернігові 16.11.2012 було винесено нове податкове повідомлення - рішення № 0006882320, яким позивачу донарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 138263,00 грн, з яких за основним платежем 122719,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 15544,00 грн (а.с. 237 т.1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ «Дітел - плюс» є будівництво будівель, будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, будівництво інших споруд, діяльність у сфері інжинірингу та інше, що підтверджується копією довідкою Головного управління статистики у Чернігівській області серії АА № 334577 від 18.04.2011 (а.с. 13 т.1) та копією ліцензії з додатком на зайняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури серії АГ № 577796 від 24.05.2011 (а.с. 19-20 т. 1). Також, ТОВ «Дітел - плюс» надано дозвіл на виконання робіт підвищеної безпеки відповідно до переліку доданого до дозволу Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.12.2009 (а.с. 21-22 т.1).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Дітел - плюс» здійснювало господарську діяльність із контрагентом ТОВ «Компанія «Радабудсервіс».

Так, 21.03.2011 між ТОВ «Дітел - плюс» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (Виконавець) було укладено договір № 118/2011-РБ, у відповідності до вимог якого Виконавець надає обов'язкові послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту та необов'язкові послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту щодо підтримання в належному технічному стані об'єктів, тобто за визначеннями згідно договору антено - вежових споруд (АВС), антено - фідерних пристроїв (АФП) та об'єктів телекомунікаційної системи Замовника - базових станцій (БС). Виконавець надає обов'язкові послуги на об'єктах за свій рахунок та своїми ресурсами відповідно до умов договору. Послуги надаються згідно з вимогами діючих керівних нормативних документів (КНД 45-205-2003), проектної та виробничої технічної документації на об'єкти та обов'язковим дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці. Обов'язкові послуги надаються Виконавцем згідно з узгодженим сторонами графіком надання обов'язкових послуг (а.с. 44-49 т.1).

Вартість надання обов'язкових послуг для різних типів АВС складає 115060,83 грн, крім того ПДВ - 23012,17 грн, всього з ПДВ - 138073,00 грн. Оплата послуг здійснюється Замовником щомісячно протягом 20 банківських днів після одержання від Виконавця рахунку - фактури, оформленого належним чином.

Протягом трьох робочих днів з моменту проведення технічного обслуговування по кожному об'єкту складається та передається Замовнику протокол проведення технічного обслуговування на об'єкті, на підставі підписаних сторонами протоколів узгодження наданих обов'язкових послуг Виконавець складає та надає акт здачі - приймання наданих послуг.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє включно до 31.08.2011, а в частині зобов'язань Замовника щодо оплати за надані послуги до повного їх виконання.

Надалі між ТОВ «Дітел - плюс» та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» 01.06.2011, укладались додаткові угоди до договору про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту антено - вежових споруд та антено - фідерних пристроїв базових станцій від 21.03.2011 (а.с. 50, 51, 52, 53, 54 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 2 від 01.08.2011 на загальну суму з ПДВ 69589,00 грн, № 91 від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 995,00 грн, № 89 від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 1184,00 грн, № 90 від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 1019,00 грн, № 88 від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 995,00 грн, № 33 від 09.06.2011 на загальну суму з ПДВ 68214,00 грн, № 87 від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 948,00 грн (а.с. 181, 196, 197, 198, 199, 202, 208 т. 1);

- акти здачі - приймання наданих послугу від 09.06.2011 на загальну суму з ПДВ 68214,00 та від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 948,00 грн, 955,00 грн, 995,00 грн, 1184,00 грн, 1019,00 грн, 4146,00 грн, (а.с. 158, 161, 162, 163, 164, 165, 166 т.1).

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку ТОВ «Дітел - плюс» (а.с. 65-105 т.2).

Всі податкові накладні, видані та отримані ТОВ «Дітел - плюс», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за червень, серпень 2011 року (а.с. 218-223, 234-235 т.1).

Свої податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Дітел - плюс» самостійно визначило в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року (а.с. 215 - 217, 230-233 т.1).

Також, 21.03.2011 між ТОВ «Дітел - плюс» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (Виконавець) було укладено договір № 176/2010-РБ, у відповідності до вимог якого Виконавець надає обов'язкові послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту та необов'язкові послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту щодо підтримання в належному технічному стані об'єктів, тобто за визначеннями згідно договору антено - вежових споруд (АВС), антено - фідерних пристроїв (АФП) та об'єктів телекомунікаційної системи Замовника - базових станцій (БС). Виконавець надає обов'язкові послуги на об'єктах за свій рахунок та своїми ресурсами відповідно до умов договору. Послуги надаються згідно з вимогами діючих керівних нормативних документів (КНД 45-205-2003), проектної та виробничої технічної документації на об'єкти та обов'язковим дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці. Обов'язкові послуги надаються Виконавцем згідно з узгодженим сторонами графіком надання обов'язкових послуг (а.с. 105-109 т.1).

Вартість надання обов'язкових послуг для різних типів АВС складає 80666,67 грн, крім того ПДВ - 16133,33 грн, всього з ПДВ - 96800,00 грн. Оплата послуг здійснюється Замовником щомісячно протягом 20 банківських днів після одержання від Виконавця рахунку - фактури, оформленого належним чином.

Протягом трьох робочих днів з моменту проведення технічного обслуговування по кожному об'єкту складається та передається Замовнику протокол проведення технічного обслуговування на об'єкті, на підставі підписаних сторонами протоколів узгодження наданих обов'язкових послуг Виконавець складає та надає акт здачі - приймання наданих послуг.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє включно до 30.06.2011, а в частині зобов'язань Замовника щодо оплати за надані послуги до повного їх виконання.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 86 від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 4146,00 грн, № 34 від 09.06.2011 на загальну суму з ПДВ 96800,00 грн (а.с. 195, 203 т. 1);

- акти здачі - приймання наданих послугу від 09.06.2011 на загальну суму з ПДВ 96800,00 та від 24.06.2011 на загальну суму з ПДВ 4146,00 грн (а.с. 157, 166 т.1 ).

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку ТОВ «Дітел - плюс» (а.с. 65-105 т.2).

Всі податкові накладні, видані та отримані ТОВ «Дітел - плюс», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за червень 2011 року (а.с. 218-223 т.1).

Свої податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Дітел - плюс» самостійно визначило в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року (а.с. 215 - 217 т.1).

Крім того, 01.05.2011 між ТОВ «Дітел - плюс» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (Виконавець) було укладено договір № 436/11-РБ, у відповідності до вимог якого Виконавець за плату зобов'язаний надати послуги по підтримці температурного режиму на всіх об'єктах Замовника, а саме в приміщеннях базових станцій мобільного зв'язку и в приміщеннях технічних центрів, які знаходяться експлуатації Дніпровського територіального управління (ДТУ) ПрАО «МТС Україна», а Замовник приймає та оплачує виконані роботи та надані послуги на умовах договору (а.с. 64-69 т.1).

Договірна ціна по наданню послуг складає 311060,44 грн, в тому числі ПДВ - 62212,09 грн, всього з ПДВ - 373272,53 грн.

Виконані роботи приймаються шляхом підписання актів прийому - передачі робіт.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє включно до 30.11.2011.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 95 від 30.08.2011 на загальну суму з ПДВ 53383,00 грн, № 105 від 29.07.2011 на загальну суму з ПДВ 48300,00 грн, № 106 від 29.07.2011 на загальну суму з ПДВ 1490,00 грн, № 98 від 29.06.2011 на загальну суму з ПДВ 54000,00 грн, № 88 від 27.05.2011 на загальну суму з ПДВ 67924,00 грн (а.с. 187, 193, 194, 200, 204 т. 1);

- акти здачі - приймання виконаних робіт від 29.06.2011 на загальну суму з ПДВ 54000,00 грн, від 27.05.2011 на загальну суму з ПДВ 67924,00 грн, від 30.08.2011 на загальну суму з ПДВ 53383,00 грн (а.с. 129-140, 147-156, 169-178 т.1 ).

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку ТОВ «Дітел - плюс» (а.с. 65-105 т.2).

Всі податкові накладні, видані та отримані ТОВ «Дітел - плюс», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за червень, липень, серпень 2011 року (а.с. 218-223,227-229, 234-235 т.1).

Свої податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Дітел - плюс» самостійно визначило в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2011 року (а.с. 215 - 217,224-226, 230-233 т.1).

Також, 31.05.2011 між ТОВ «Дітел - плюс» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (Виконавець) було укладено договір № 3221/05-РБ, у відповідності до вимог якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно - монтажних робіт, а саме: підготовка майданчику, покриття подрібненим гравієм, монтаж контейнера телекомунікаційного, монтаж та пусконалагоджування кондиціонеру та інше згідно п. 1.2 договору, базової станції мобільного зв'язку LVILVI MT1, що розташована з адресою: м. Львів, вул. Чупринки, 72 (а.с. 92-95 т.1).

Вартість вказаних робіт складає 65447,50 грн, в тому числі ПДВ - 13089,50 грн, всього з ПДВ - 78537,00 грн.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх обов'язків.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 94 від 30.08.2011 на загальну суму з ПДВ 937,00 грн, № 6 від 01.07.2011 на загальну суму з ПДВ 77600,00 грн (а.с. 188,190 т. 1);

- акти здачі - приймання виконаних робіт від 01.07.2011 на загальну суму з ПДВ 77600,00 грн, від 30.08.2011 на загальну суму з ПДВ 937,00 грн (а.с. 127-128, 142 т.1).

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку ТОВ «Дітел - плюс» (а.с. 65-105 т.2).

Всі податкові накладні, видані та отримані ТОВ «Дітел - плюс», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за липень, серпень 2011 року (а.с. 227-229, 234-235 т.1).

Свої податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Дітел - плюс» самостійно визначило в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року (а.с. 224-226, 230-233 т.1).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємство - контрагент позивача ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» було зареєстровано в якості юридичної особи та платника податків, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 11.01.2013 (а.с. 25-27 т.2) та відомостями по платнику податків (а.с. 28, 29 т. 2) .

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Дітел - плюс», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1507/237/37318176 від 22.11.11 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.08.11 та службову записку № 14273/26-06/38 від 07.11.2011, якими встановлено, що ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» має ознаки «фіктивності», оскільки за місцем реєстрації не знаходиться, згідно податкової звітності у нього відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Директором ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» значиться гр. ОСОБА_1, який за місцем реєстрації не проживає, фактичне місцезнаходження якого встановити не вдалось можливим. З чого вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Компанія Радабудсервіс», фінансово-господарські взаємовідносини між ним та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виходячи з даних акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1507/237/37318176 від 22.11.11 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.08.11 посилається на проведення експертизи спеціалістом Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці від 15.10.2011 № 1819, за результатами якої зроблено висновок, що підпис від імені директора ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» гр. ОСОБА_1 в податковій звітності виконані другою особою. Також, посилається на висновок спеціаліста № 414 від 14.10.2011, в якому вказано, що підпис, який виконаний від імені гр. ОСОБА_1, який міститься в довіреності ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» від 28.11.2010 виконаний однією собою, а підписи в податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.08.2011 виконані другою особою.

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентом позивача фінансово - господарської діяльності у зв'язку з відсутністю його за своїм місцезнаходженням, відсутністю у нього основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є контрагентами ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» та здійснення ним незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Отже, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дітел-Плюс", - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.11.2012 № 0006882320, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 138263,00 грн, з них за основним платежем 122719,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 15544,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дітел - плюс» судові витрати в сумі 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн 63 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан