Постанова

від 14.03.2013 по справі 825/538/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Справа № 825/538/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Брус Майстер'' до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю ''Брус Майстер'' (далі - ТОВ "Брус Майстер'') звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Чернігівська МДПІ):

від 17.09.2012 № 0000382340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 133 897 грн.;

від 17.09.2012 № 0000402340, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 1 540 758 грн.;

від 17.09.2012 № 0000412340, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 740 758 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "Брус Майстер'' з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, якою встановлені порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 150.1 ст. 150 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 1 квартал 2011 року на 1 540 758 грн., за 2 квартал 2011 року на 740 758 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 133 897 грн. в 2-3 кварталах 2011 року, про що складено Акт від 03.09.2012 № 102/22/34090453.

При цьому, позивач звернув увагу на те, що підставою для донарахування ТОВ "Брус Майстер'' податку на прибуток у сумі 133 897 грн., та відповідно вирахування залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 1 540 758 грн.; за 2 квартал 2011 року у розмірі 740 758 грн., є лише висновки про безпідставне віднесення витрат, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, що є, на його думку, протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за невиконання договору його контрагентом.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 03.09.2012 № 102/22/34090453 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0000382340, від 17.09.2012 № 0000402340, від 17.09.2012 № 0000412340 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представники відповідача наголосили на тому, що ТОВ "Брус Майстер'' безпідставно відніс до валових витрат 800 000 грн. не підтверджених первинними бухгалтерськими документами. Також до рядку 06.4 декларації "фінансові витрати" незаконно віднесено витрати по нарахуванню відсотків та комісій за користування кредитними коштами у розмірі 740 758 грн., не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, оскільки Договір кредитної лінії від 18.08.2009 № ВКЛ-938/2, укладений ТОВ "Брус Майстер'' з ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'', на думку відповідача, не має статусу юридично значимого.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Брус Майстер'' (ід. код 34090453) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської районної ради (Свідоцтво про державну реєстрацію від 08.02.2006 № 1 060 102 0000 000512), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до Чернігівської МДПІ як платника податків з 13.02.2006 за № 796.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі наказу Чернігівської МДПІ від 08.08.2012 № 118 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Брус Майстер'' з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року.

Перевірка проводилась з 06.08.2012 по 27.08.2012, про що складено Акт від 03.09.2012 № 102/22/34090453 (а. с. 14-28 т. 1).

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлені порушення:

п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'' та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 150.1 ст. 150 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 1 квартал 2011 року на 1 540 758 грн., за 2 квартал 2011 року на 740 758 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 133 897 грн. в 2-3 кварталах 2011 року.

На підставі вказаного Акту перевірки від 03.09.2012 № 102/22/34090453 прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 17.09.2012 № 0000382340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 133 897 грн.;

від 17.09.2012 № 0000402340, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 1 540 758 грн.;

від 17.09.2012 № 0000412340, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 740 758 грн. (а. с. 11-13).

При цьому підставою складення Акту перевірки від 03.09.2012 № 102/22/34090453 став висновок про те, що до рядку 06.4 декларації "фінансові витрати" віднесено витрати по нарахуванню відсотків та комісій за користування кредитними коштами у розмірі 740 758 грн., не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, оскільки Договір кредитної лінії від 18.08.2009 № ВКЛ-938/2, укладений ТОВ "Брус Майстер'' з ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'', на думку відповідача, не має статусу юридично значимого.

Також за результатами перевірки декларації за 1 квартал 2011 року було зменшено рядок декларації інші витрати (рядок 06.5) на суму 800 000 грн., до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат. Відповідач в Акті перевірки зазначив, що детальної розшифровки сум та назв таких витрат ТОВ "Брус Майстер'' не надано як при поданні декларації, так і при проведенні перевірки показників цієї декларації.

Таким чином відповідач прийшов до висновку про те, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'' ТОВ "Брус Майстер'' було включено до рядка 06.5 декларації ''Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" витрати в сумі 800 000 грн. які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Загальна сума, на яку було зменшено витрати ТОВ "Брус Майстер'' за 1 квартал 2011 року склала 740 758 грн. + 800 000 грн. = 1 540 758 грн.

З врахуванням такого зменшення від'ємне значення об'єкту оподаткування (рядок 06.6 декларації), задеклароване ТОВ "Брус Майстер'' в сумі 1 962 487 грн. за результатами перевірки було зменшено на суму 1 540 758 грн.

Відповідно за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2012 № 0000402340 було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 1 540 758,00 грн.

ТОВ "Брус Майстер'' подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року (вх. № 9010432038 від 08.11.2011), в якій задекларовано витрати (рядок 04) - в сумі 2 320 491 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (рядок 06.6) - в сумі 1 162 487 грн.

За результатами перевірки було зменшено рядок декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (рядок 06.6) на суму 740 758 грн.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділуПодаткового кодексу України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України сума витрат в розмірі 740 758 грн. була перенесена платником з минулого звітного періоду - 1 кварталу 2011 року.

Але оскільки перевіркою було визнано, що вказані витрати, а саме витрати по нарахуванню відсотків та комісій за користування кредитними коштами згідно договору кредитної лінії від 18.08.2009 №ВКЛ-938/2, укладеного з ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'' не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача, значення об'єкту оподаткування (рядок 06.6 декларації), задекларовані 1 162 487 грн. за результатами перевірки було зменшено на суму 740 758 грн. Також в Акті перевірки зазначено, що задекларована у 1 кварталі 2011 року в рядку декларації інші витрати (рядок 06.5) сума витрат 800 000 грн. до від'ємного значення 2 кварталу 2011 року ТОВ "Брус Майстер'' не переносилась.

При цьому, дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'' у редакції від 22.05.2007 № 283-97 із змінами та доповненнями та п. 150.1 ст.150. п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), необхідно зазначити: ''валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.'' (п. 5.1 Закону).

''п. 5.5.1. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності, платника податку.''

''п. 5.3.9. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі м звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені п. 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з наданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не надасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недоплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення. ''

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т. ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, судом враховано ст. 185 та ст. 188 Кодексу, якими визначені операції платників податку, які є об'єктами оподаткування та порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'' та Податкового кодексу України свідчить про те, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Так, в ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ТОВ "Брус Майстер'' з ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'' та контрагенами-нерезидентами Chesbord holdings Limited (Чесборд холдінгс Лімітед) та Trading Limited (Гренсон Трейдінг Лімітед).

Господарська діяльність перевірялась відповідачем на підставі наступних документів:

Оборотно-сальдові відомості по рахунку 681.1 за 2 квартал 2011 року (а. с. 61 т. 1).

Оборотно-сальдові відомості по рахункам 312, 502, 506, 371.2 за 9 місяців 2011 року помісячно (а. с. 62-90 т. 1).

Договір кредитної лінії від 18.08.2009 № ВКЛ-938/2, укладений з ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'' (а. с. 91-95 т. 1).

Довідки по нарахуванню відсотків та комісій по кредитним договорам з ПАТ ''Укрсоцбанк'' за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року (а. с. 147-260 т. 1, а. с. 1-170 т. 2).

Банківські виписки ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'' за 9 місяців 2011 року (а. с. 96-134).

Довідка ПАТ ''Укрсоцбанк'' від 09.08.2012 №10.1-12/67-16872 про нарахування банківських комісій за кредитними договорами (а. с. 135-140).

Договір купівлі-продажу від 25.01.2011 № Сh-25/01/11 укладений з Chesbord holdings Limited (Чесборд холдінгс Лімітед) (Беліз) ( (а. с. 141-143 т. 1).

Договір купівлі-продажу від 23.03.2011 №/03/11 укладений з Granson Trading Limited (Гренсон Трейдінг Лімітед) (Беліз) (а. с. 144-146 т. 1).

Банківські виписки про перерахування (23.03.2011) та повернення коштів згідно Договору з Гренсон трейдінг Лімітед (12.07.2011, 13.09.2011, 14.09.2011).

Банківські виписки про перерахування (28.01.2011) та повернення коштів згідно Договору з Чесборд холдінгс Лімітед (21.07.2011).

Платіжне доручення в іноземній валюті № 22 від 28.01.2011 на суму 5 000 000,00 дол. США. (а. с. 55 т. 1).

Платіжне доручення в іноземній валюті № 24 від 23.03.2011 на суму 4 000 000,00 дол. США. (а. с. 54 т. 1).

Отже, в ході перевірки були надані банківські виписки та довідки по нарахуванню відсотків та комісій по кредитам ПАТ ''Укрсоцбанк'' та ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'' по договору кредитної лінії від 18.09.2008 № ВКЛ-938/1 на суму 157 978,00 грн. за 2 квартал 2011 року та 317 554,00 грн. за 2-3 квартали 2011 року. В декларації на прибуток рядок 06.4 "Фінансові витрати" за 2 квартал 2011 року було відображено витрати в сумі 144 874,00 грн. та за 2-3 квартали 2011 року - 200 987,00 грн. Сума заниження фінансових витрат (відсотки та комісії банків) склала 116 567,00 грн. В ході перевірки всі підтверджуючі документи були надані.

При цьому в розділі 3.2 Акту перевірки "Перевірка дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 зазначено: в січні 2011року між Продавцем Чесборд Холдингс Лімітед та Покупцем ТОВ "Брус Майстер'' (позивач) укладено договір купівлі-продажу від 25.01.2011 № Сh-25/01/11, згідно умов якого передбачено поставку товару - заморожені курячі ніжки на загальну суму 5 000 000,86 дол. США. На виконання умов даного договору позивач перерахував кошти в іноземній валюті в розмірі 5 000 000,00 дол. США. 21.07.2011 Чесборд Холдингс Лімітед повернуто передплату, отриману від позивача в розмірі 5 000 000,00 дол. США. в зв'язку з тим, що товар поставлений своєчасно не був.

На підтвердження виконання даного договору позивач надав всі необхідні документи бухгалтерського обліку. Разом з тим, відповідач операції, що проводилися позивачем з Чесборд Холдингс Лімітед визнав такими, що відповідають критеріям сумнівних фінансових операцій.

Далі в Акті перевірки зазначено, що між позивачем та компанією Granson Trading Limited (Гренсон Трейдінг Лімітед) (Беліз)укладено договір купівлі-продажу від 23.03.2011 №/03/11 згідно умов якого передбачено поставку товару - жмих аргентинських соєвих бобів з високим вмістом білку вальною вартістю товару 4 000 000,37 дол. США. На виконання умов даного договору позивач перерахував кошти в розмірі 4 000 000,00 дол. США на рахунок Гренсон Трейдінг Лімітед. В зв'язку з тим, що товар поставлений не був покупцеві, Гренсон Трейдінг Лімітед повернуто передплату, отриману від позивача в загальному розмірі 4 000 000,00 дол. США.

Разом з тим, відповідач операції, що проводилися позивачем з Гренсон Трейдінг Лімітед вважає такими, що відповідають критеріям сумнівних фінансових операцій.

Стосовно нікчемності угод між позивачем та Чесборд Холдингс Лімітед, між позивачем та Гренсон Трейдінг Лімітед суд зазначає, що згідно Статуту, інших реєстраційних документів позивач має можливість проводити господарську діяльність і купівлі-продажу товарів, а також займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

Незважаючи на той факт, що відповідачу надані всі первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують факт взаємовідносин між позивачем та Чесборд Холдингс Лімітед, між позивачем та Гренсон Трейдінг Лімітед, відповідач безпідставно вказав в Акті перевірки про те, що дані угоди відповідають критеріям сумнівних фінансових операцій, визначених наказом державної податкової служби України від 17.11.2011 № 155 "Про затвердження Положення про порядок ведення банку даних про сумнівні фінансові операції" тобто є нікчемними в розумінні ст. 228 Цивільного Кодексу України.

В даному випадку має місце невірне застосування відповідачем норм матеріального права, оскільки ст. 202 Цивільного кодексу України встановлює поняття правочину, згідно з якою правочином є дія особи, спрямована на набуття або припинення цивільних прав та обов'язків, а ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсні правочини прямо встановлені нормами ст. ст. 219, 220, 221, 224, 226, 228 Цивільного Кодексу України, де визначено, які правочини за певних обставин вважаються нікчемними. Нікчемність правочину вчиненого позивачем з Чесборд Холдингс Лімітед та Гренсон Трейдінг Лімітед, на підставі зазначених в Акті перевірки, прямо не встановлена законом. Згідно вимог матеріального права, правочин, вчинений без наміру настання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, про що йдеться в Акті перевірки, зазначається як фіктивний в розумінні ст. 234 Цивільного Кодексу України. Фіктивні правочини не віднесені кодексом до нікчемних, їх недійсність визнається судом на підставі заяви зацікавленої особи.

У відповідності до укладеного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов останнього, підписано та скріплено печатками підприємств. На момент укладання договору позивач у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

За виконання умов договорів купівлі-продажу ТОВ "Брус Майстер'' здійснило оплату на користь контрагентів-нерезидентів, що підтверджується виписками по рахунку, що містяться в матеріалах справи (а. с.96-134 т. 1). При цьому, оскільки вимоги договорів купівлі-продажу не виконані контрагентами-нерезидентами, валютні кошти було повернуто та перераховано до належних фінансових установ. Сторони Договору кредитної лінії претензій не мають.

Із зазначеного зроблено висновок, що валові витрати позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що дійсність господарських операцій за договором кредитної лінії та факт отримання позивачем валютних коштів підтверджується також наданими в судове засідання виписками по рахунку.

Так, враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, перерахування коштів на рахунок на виконання договору кредитної лінії, є достатніми підставами для формування таких витрат.

Таким чином, господарська операція по отриманню кредиту мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем в ході судового розгляду, були враховані та досліджені судом.

Суд прийшов до висновку про законність дій позивача, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, що в силу ст. 174 цього ж Кодексу є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань.

Разом з тим, укладення Договору кредитної лінії здійснювалось позивачем в межах ведення власної господарської діяльності. Розірвання зовнішньоекономічних договорів, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, було зумовлено неможливістю належного виконання контрагентами-нерезидентами взятих на себе зобов'язань, а не позивача. Відсутність порушень з боку позивача своїх обов'язків як покупця у договорах з контрагентами-нерезидентами, так і позичальника у відносинах з ТОВ ''Комерційний банк ''Дельта'' щодо дисципліни сплати сум кредиту та процентів, загальний обсяг операцій вказують на характер комерційної (господарської) діяльності позивача.

Отже, посилання відповідача на те, що віднесення до валових витрат по нарахуванню відсотків та комісій за користування кредитними коштами не пов'язане з веденням господарської операції, оскільки операції купівлі-продажу у зв'язку розірванням контрактів фактично взагалі не відбувались, є необґрунтованим, оскільки розірвання договору не спростовує факту його укладання та виникнення на його підставі зобов'язань. Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків лише недійсний правочин. Доказів нечинності або недійсності договорів купівлі-продажу з контрагентами-нерезидентами в матеріалах справи відсутні.

Також є протиправним висновок відповідача про те, що валові витрати 80% збитку 2009 року, які не ввійшли до витрат 2010 року в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'' та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України незаконно перенесені платником податку.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділуПодаткового кодексу України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України сума витрат в розмірі 800 000 грн. була перенесена платником з минулого звітного періоду до 1 кварталу 2011 року правомірно, про що було зазначено в додатку до декларації - Довідка (а. с. 206 т. 2).

Відповідно до встановленого, суд визнав, що платник податку діяв згідно п. 3 підрозділу 4 розділуПодаткового кодексу України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу, яким визначено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Щодо причини зменшення суми витрат в розмірі 800 000 грн. перенесеної платником з минулого звітного періоду, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат, відповідач в Акті перевірки зазначив, що детальної розшифровки сум та назв таких витрат ТОВ "Брус Майстер'' не надано як при поданні декларації, так і при проведенні перевірки показників цієї декларації.

Так, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, враховуючи викладене, питання отримання органами державної податкової служби інформації від платників податків та порядок проведення перевірок прямо врегульовано Податковим кодексом України, який Чернігівською МДПІ не дотримано.

На противагу заперечень відповідача про те, що витрати в сумі 800 000 грн. не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, в судовому засіданні встановлено, що у розшифровці до уточнюючої декларації за 1 квартал 2011 року (рядок 06.5.37) вказано валові витрати 80% збитку 2009 року, які не ввійшли до витрат 2010 року згідно абз. 1 п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Інформація по вказаних валових витратах від платника податків Чернігівською МДПІ не витребувалась, в додатках до Акту перевірки не відображена та пояснення про підтвердження вказаних валових витрат попередніми перевірками - не приймались, при поданні декларації з додатками - питань не виникало, у зв'язку із чим в цій частині порядок проведення планової виїзної перевірки врегульований Податковим кодексом України, - не дотримано.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими позивачем документами повністю підтверджується факт отримання та повернення кредиту, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на відсутності поставки товару за договорами купівлі-продажу з контрагентами-нерезидентами, що є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за невиконання договору його контрагентом.

Тому враховуючи досліджені та враховані в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року включив до складу валових витрат 1 540 758 грн. та 740 758 грн. відповідно.

З урахуванням досліджених фінансових операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - не врахування підстав формування валових витрат, вказане не давало відповідачу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансова діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми 740 758 грн. та 800 00 грн. зі складу об'єкту оподаткування та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 133 897 грн. - є незаконним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ від 17.09.2012 № 0000382340, від 17.09.2012 № 0000402340, від 17.09.2012 № 0000412340 підлягають скасуванню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції від 17.09.2012 № 0000382340, від 17.09.2012 № 0000402340, від 17.09.2012 № 0000412340.

Стягнути з Державного бюджету України р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брус Майстер'' (ід.код 34090453) 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 05.02.2013 № 422.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк