Ухвала

від 23.07.2015 по справі 825/538/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Київ К/800/31488/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К .Ю .

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 23 .0 7.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі № 825/538/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Брус Майстер"

до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської

області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Брус Майстер" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000382340 від 17.09.2012; №0000402340 від 17.09.2012; №0000412340 від 17.09.2012.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0000382340 від 17.09.2012; №0000402340 від 17.09.2012; №0000412340 від 17.09.2012.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року та складено акт №102/22/34090453 від 03.09.2012

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000382340 від 17.09.2012, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 133897 грн.; № 0000402340 від 17.09.2012, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 1540758 грн.; № 0000412340 від 17.09.2012, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в розмірі 740758 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.21 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 150.1 ст. 150 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 1 квартал 2011 року на 1540758 грн., за 2 квартал 2011 року на 740758 грн., занижено податок на прибуток у сумі 133897 грн., в 2-3 кварталах 2011 року.

Позивачем було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року від 08.11.2011 в яких задекларовано в рядку 04 витрати у розмірі 2320491 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (рядок 06.6) в сумі 1162487 грн.

Згідно з пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що валові витрати позивачем сформовано правомірно, дійсність господарських операцій за договором кредитної лінії та факт отримання позивачем валютних коштів підтверджується виписками по рахунку.

Позивач, укладаючи договір кредитної лінії, діяв в межах законодавства України та здійснював господарську діяльність.

Щодо висновків суду першої інстанції про протиправність висновків відповідача стосовно того, що валові витрати 80% збитку 2009 року, які не увійшли до витрат 2010 року, незаконно перенесені платником податку, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями п. 150.1 ст. 150 ПК України встановлено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність факту допущення позивачем порушення п. 150.1 ст. 150 ПК України, оскільки позивачем здійснено розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів 2011 року з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Подальше відображення розрахунку об'єкта оподаткування здійснено позивачем у відповідності до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, п. 150.1 ст. 150 ПК України, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 у справі № 825/538/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 у справі № 825/538/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко