Постанова

від 28.03.2013 по справі 825/900/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/900/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Євпаторійського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2013 року Євпаторійський міський центр зайнятості (далі - Євпаторійський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення грошових коштів у розмірі 10726,19 грн. з яких: незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі - 1768,43 грн. та вартість наданих соціальних послуг за перший рік праці на умовах надання дотації роботодавцю - 8957,76 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що в період перебування на обліку в Євпаторійському міському центру зайнятості з 16.12.2005 року по 23.06.2006 року ОСОБА_1 з 25.07.2002 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що є порушенням частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та частини 3 пункту «б» Закону України «Про зайнятість населення» у редакції від 17.11.2005 року. Листом від 28.12.2012 №4687 Євпаторійський МЦЗ звертався до ОСОБА_1 з пропозицією добровільно повернути заборгованість, але до цього часу кошти повернуті не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та надала заперечення в яких зазначила, що в акті №72 від 03.12.2012 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення зазначено, що в період перебування на обліку в Євпаторійському міському центрі зайнятості з 16.12.2005 року по 23.06.2006 року ОСОБА_1 з 25.07.2002 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що є порушенням «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення». Згідно до частини 2 статті 36 названого Закону України «Про зайнятість населення» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. За час перебування у статусі безробітного обставини, що впливають на умови виплати допомоги, не виникали. Вважає, що на момент отримання статусу безробітного, одержання допомоги по безробіттю не вела підприємницької, іншої діяльності, за яку б одержувала дохід у будь-якому вигляді.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.12.2005 року по 23.06.2006 року перебувала на обліку у Євпаторійському МЦЗ як безробітна і отримував соціальні послуги та забезпечення у відповідності до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується персональною карткою відповідача від 09.12.2005 року №010522305120900005 (а.с.11) та заявами про надання статусу безробітного від 09.12.2005 року, 16.12.2005 року (а.с. 10, 12). При цьому в заявах зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Євпаторійського МЦЗ 03.12.2012 року проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. За результатами розслідування був складений акт №72, яким встановлено, що в період перебування на обліку в Євпаторійському МЦЗ з 16.12.2005 року по 23.06.2006 року, ОСОБА_1 була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності (а.с.28).

Вказаний факт підтверджується постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (а.с.25-27) та довідкою ЄДРПОУ (а.с. 20).

26.12.2012 року директором Євпаторійського МЦЗ Заскока В.М. прийнято наказ №80 "Про повернення коштів гр. ОСОБА_1" (а.с. 30-31) та листом від 28.12.2012 року №4687 запропоновано відповідачці добровільно повернути незаконно отримані кошти (а.с. 32).

Станом на час звернення Євпаторійського міського центру зайнятості до суду відповідачем сума незаконно отриманою допомоги по безробіттю до позивача повернута не була.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 року №803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон №803-XII) (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (далі - Порядок №219) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Згідно пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 (далі - Порядок №307) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14. Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно статті 36 Закону України від 02.03.2000 року №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

За таких обставин, відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, про що не повідомив центр зайнятості всупереч статті 36 Закону №1533-III, що свідчить про незаконне отримання останнім допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин, з урахуванням того, що сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 10726, 19 грн. відповідачем до Євпаторійського МЦЗ не повернута, доказів повернення відповідачем зазначеної допомоги станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Євпаторійського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Євпаторійського міського центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Євпаторійського міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 10726 (десять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 19 коп. з яких: незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі - 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 43 коп. та вартість наданих соціальних послуг за перший рік праці на умовах надання дотації роботодавцю - 8957 (вісім тисяч дв'ятсот п'ятдесят сім) грн. 76 коп. на р/р 37171001000295, банк ГУДКСУ АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708592.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць