Ухвала

від 28.05.2013 по справі 825/900/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/900/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року в справі за адміністративним позовом Євпаторійського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Євпаторійський центр зайнятості звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 10 726,19 грн із яких: незаконно отримана матеріальна допомога по безробіттю у розмірі 1768,43 грн, вартість наданих соціальних послуг за перший рік праці на умовах надання дотації роботодавцю у розмірі 8957,76 грн.

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, провіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 16.12.2005 року по 23.06.2006 року перебувала на обліку в Євпаторійському МЦЗ як безробітна і отримувала соціальні послуги та забезпечення у відповідності до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Для отримання зазначених виплат відповідачка писала відповідні заяви у яких вказала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

03.12.2012 року посадовими особами Євпаторійського МЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. За результатами розслідування був складений акт №72, яким встановлено, що в період перебування на обліку в Євпаторійському МЦЗ з 16.12.2005 року по 23.06.2006 року відповідачка була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Вказані обставини підтверджуються постановою Окружного адміністративного суду АР Крим та довідкою ЄДРПОУ.

26.12.2012 року директором Євпаторійського МЦЗ Заскока В.М. прийнято наказ №80 про повернення коштів ОСОБА_2 та листом від 28.12.2012 року запропонованого відповідачці добровільно повернути незаконно отримані кошти, проте остання кошти не повернула.

Згідно статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»( в редакції, яка діяла станом на грудень 2005року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (в редакції закону від 23.02.2006 року).

Відповідно до п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

За змістом п.6.14 Порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, оскільки відповідачка незаконно отримувала допомогу по безробіттю, так як була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та не повідомила про це Цент зайнятості, зобов'язана повернути всі кошти, незаконно нею отримані як допомогу по безробіттю, що становить 1768,43 грн. та вартість наданих соціальних послуг за перший рік праці на умовах надання дотації роботодавцю у розмірі 8957,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.