Постанова

від 15.04.2013 по справі 825/1073/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1073/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРС» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРС» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 15.02.2013 № 0000192200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Так, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРС» (далі - ТОВ «Вірс») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2012. За результатами перевірки складено акт від 04.02.2013 № 123/22-32631784 про встановлення порушень, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення 15.02.2013 № 0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємству розмірі 295763,65 грн, в тому числі за основним платежем - 250004,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 45758,79 грн. Позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПС у Чернігівський області була направлена скарга від 21.02.2013 № 15, зокрема про оскарження податкового повідомлення - рішення від 15.02.2013 № 0000192200. За результатами розгляду скарги ДПС у Чернігівській області було прийняте рішення від 13.03.2013 № 553/10/10-215, яким залишено без змін зазначене податкове повідомлення - рішення, а скарга - без задоволення. Ніжинська ОДПІ за результатами перевірки визнала, що в податковому обліку за перевірений період, ТОВ «Вірс» безпідставно сформувало податкові зобов'язання та валові доходи, а відтак і податковий кредит та валові витрати пов'язані з придбанням та подальшим постачанням товарів, придбаних у ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-05» (надалі разом - постачальники), оскільки, на думку Ніжинської ОДПІ, вказані операції постачання мали безтоварний характер, а первинні документи по ним оформлювались на підставі нікчемних/фіктивних правочинів, в результаті чого у ТОВ «Вірс» відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток та ПДВ. Відтак, ТОВ «Вірс» нібито занизив у перевіреному періоді податок на прибуток. На підтвердження висновків Ніжинська ОДПІ наводить такі аргументи: ТОВ «Вірс» нібито не надав до перевірки первинних документів, які підтверджують товарний характер поставок від постачальників; від податкових інспекцій за місцем реєстрації постачальників отримано акти перевірок, якими правочини вказаних підприємств визнано нікчемними, а також нібито встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні господарських операцій; у ТОВ «Вірс» нібито відсутні склади, а наявні приміщення не зареєстровані як склади; щодо постачальників до ЄДР внесено записи про відсутність за місцем знаходження; стосовно деяких постачальників, на час перевірки існувало кримінальне провадження. Вказані аргументи є необґрунтованими і не можуть бути підставою для висновків, наведених у акті та для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів позивача з його контрагентами відповідач бере лише наявність актів перевірки.

Таким чином, ТОВ «Вірс» правомірно сформувало податковий кредит, а тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, та надали письмові заперечення (а. с. 65-68 т. 6) згідно яких Ніжинською ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 04.02.2013 № 123/22-32631784. Перевіркою встановлені порушення: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ «Вірс» занижено суму податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.03.2011 всього в сумі 215137,50 грн; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ «Вірс» занижено суму податку на прибуток з 01.04.2011 по 30.09.2012 у сумі 34873,40 грн. Що між ТОВ «Компанія Вайліс» (код 36445186) та ТОВ «Вірс» укладено договори № ПЦ 280510 від 28.05.2012, № ПЦ 100610 від 10.06.2010 про постачання хрому, порошку олива, порошку ПНЄ. Крім того, укладено договір № 30 від 17.10.2011 про поставку товару зазначеного у розрахунку фактурі. Перевіркою встановлено, що валові витрати сформовано безпідставно. В ході перевірки не надано первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт отримання даного товару. Відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи документи на відрядження матеріально відповідальних осіб, інші документи, які підтверджують транспортування та доставку товару на склади ТОВ «Вірс», документи, що підтверджують повноваження осіб підписувати вищевказані документи на момент їх укладання (наприклад, угода, наказ, реєстраційні і дозвільні документи), складським обліком не підтверджено оприбуткування даного товару на складі. Первинні документи виписані з порушенням встановлених вимог до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а саме у видаткових накладних відсутня інформація звідки відвантажено і куди отримано товар який зазначено у накладній, у графі «замовлення» посилання робиться на рахунок фактуру, які виписані і підписані особами, які фактично не встановлені, прізвища у накладних для перевірки рахунках фактури не зазначені. В ході перевірки не надані доручення на матеріально відповідальних осіб ТОВ «Вірс» для отримання ТМЦ з складських приміщень ТОВ «Компанія Вайліс» із зазначенням адреси складського приміщення.

В ході перевірки Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС зроблений запит до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 25.12.2012 № 14091/7/22-016 про підтвердження взаємовідносин ТОВ «Вірс» з ТОВ «Компанія Вайліс» в перевіряємому періоді. На даний запит надано акт від 13.02.2012 № 282/23-1/36445186 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 по 31.12.2011, в якому зазначено про відсутність у ТОВ « Компанія Вайліс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останне, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

Між ТОВ «Вірс» та ТОВ «ТД Техносплав» було укладено договір № 13/22/05/09 від 22.05.2009 на поставку товару зазначеного у відповідній специфікації (мідь катодна). Поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Київ, бульвар Лепсе, 16. 12.10.2010 укладено договір № ПЦ121010 від 12.10.2010. Умови поставки визначені FCA - м. Київ, бульвар Лепсе, 16. Також, між ТОВ «Торговий дім Техносплав» та ТОВ «Вірс» було укладено договори № 280101 від 28.01.2011 та № 160101 від 16.01.2012 на поставку кольорового металу. Відповідно до п. 6.1 зазначених договорів товар вважається переданий продавцем та принят покупцем на складі продавця - м. Запоріжжя даний контрагент сформував валові витрати для ТОВ «Вірс» в сумі - 426597,15 грн.

Первинні документи виписані з порушенням встановлених вимог до складання первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а саме: у видаткових накладних відсутня інформація звідки відвантажено і куди отримано товар який зазначено у накладній, у графі «замовлення» посилання робиться на рахунок фактуру які виписані і підписані особами які фактично не встановлені, прізвища у накладних для перевірки рахунках фактури не зазначені. В ході перевірки не надані доручення на матеріально відповідальних осіб ТОВ «Вірс» для отримання ТМЦ з складських приміщень

ТОВ «ТД Техносплав» із зазначенням адреси складського приміщення. В ході перевірки Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС зроблений запит до ДПІ Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 26.12.2012 № 14144/7/22-016 про підтвердження взаємовідносин ТОВ «Вірс» з ТОВ «Торговий дім Техносплав» (код за ЄДРПОУ 34789498) в перевіряємому періоді. На даний запит надано акт від 11.05.2012 № 1086/2215/34789498 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ТД Техносплав», (код ЄДРПОУ 34789498) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, з якого вбачається відсутність у ТОВ «ТД Техносплав» адміністративно-господарськитх можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останне, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з ТОВ «Вірс» був укладений усний договір купівлі-продажу товару всього на загальну суму 1359685,05 грн. Первинні документи виписані з порушенням встановлених вимог до складання первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а саме: у видаткових накладних відсутня інформація звідки відвантажено і куди отримано товар який зазначено у накладній, у графі «замовлення» посилання робиться на рахунок фактуру які виписані і підписані особами які фактично не встановлені, прізвища у накладних для перевірки рахунках фактури не зазначені. В ході перевірки не надані доручення на матеріально відповідальних осіб ТОВ «Вірс» для отримання ТМЦ з складських приміщень ТОВ «ТПК «Техномашпостач» із зазначенням адреси складського приміщення. В ході перевірки Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС зроблений запит до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 26.12.2012 № 14136/7/22-016 про підтвердження взаємовідносин ТОВ «Вірс» з ТОВ «ТПК «Техномашпостач», (код ЄДРПОУ 36803875) в перевіряємому періоді. На даний запит надано акт від 07.04.2011 № 280/7/23-1/34789498 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТПК «Техномашпостач», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2011. З цього акту вбачається, що відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 10.04.2012, вона порушена старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції Небелюк В.І. відносно фізичних осіб ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактами фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783), ПП «Клер шато фиорд» (код ЄДРПОУ 32395460), ТОВ «Техінпром-прилад» (код ЄДРПОУ 35976719), ТОВ «Техномашпостач» (код ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Маркой групп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Остін-трейд» (код ЄДРПОУ 37582931).

Відповідно до договору № 88-1 від 01.07.2011 з ТОВ «Добробут-05» ТОВ «Вірс» було поставлено товар - пруток титановий, суміш ВК, сплав ВЗК, пруток молібденовий, порошок нікелю на загальну суму 151623,50 грн. Первинні документи виписані з порушенням встановлених вимог до складання первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а саме: у видаткових накладних відсутня інформація звідки відвантажено і куди отримано товар який зазначено у накладній, у графі «замовлення» посилання робиться на договір постави № 88-1 від 01.07.2011, який не надано в ході перевірки, в рахунках фактури не зазначено прізвищ хто складав і підписував первинний документ. В ході перевірки не надані доручення на матеріально відповідальних осіб ТОВ «Вірс» для отримання ТМЦ з складських приміщень ТОВ «Добробут-05» із зазначенням адреси складського приміщення. В ході перевірки Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС зроблений запит до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 16.01.2013 № 299/7/22-016 про підтвердження взаємовідносин ТОВ «Вірс» з ТОВ «Добробут-05» в перевіряємому періоді. На даний запит надано інформацію, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС складено акт від 23.12.2011 № 515/23-404/33746694 про результати про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Добробут-05» (код ЄДРПОУ 33746694) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.10.2011. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2011 по 31.10.2011 між ТОВ «Добробут-05» та його контрагентами, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, отримано постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 08.02.2012, старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва старшого лейтенанта податкової міліції Рожкова Ю.О. за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Також, перевіркою встановлено, що нежитлові приміщення, орендовані ТОВ «Вірс» за адресою м. Київ, бульвар І.Лепсе, 16, не обладнані і не зареєстровані належним чином під складські приміщення для законного зберігання ТМЦ. Більш того, проїзд до нежитлових приміщень обмежений для легкових автомобілів, а для вантажних автомобілів, які повинні пробити доставку товару взагалі заборонений. У власності ТОВ «Вірс» в перевіряємому періоді знаходився легковий автомобіль ВАЗ 2104 та орендувалися легкові автомобілі, згідно договорів оренди. Аналізуючи транспорт, який брав участь у господарській діяльності ТОВ «Вірс» видно, що жоден із вищенаведених транспортних засобів не передбачений для перевезення і доставки вантажу.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи провинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст .2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позиція Ніжинської ОДПІ підтримана ДПС у Чернігівській області (рішення про результати розгляду скарги позивача № 553/10/10-215 від 13.03.2013).

Враховуючи вищевикладене, Ніжинська ОДПІ просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Вірс» (код ЄДРПОУ 32631784) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.05.2004 за № 3430, станом на 30.09.2012 перебувало на обліку у Носівському відділення Ніжинської ОДПІ Чернігівської області ДПС, також, зареєстрований платником податку на прибуток, податку на додану вартість, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, збору за забруднення навколишнього природного середовища, екологічного податку, податку з власників транспортних засобів, плати за землю. Підприємство не перебувало на консолідованій сплаті податків.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, відповідно до наказу Ніжинської ОДПІ Чернігівської області № 892 від 13.12.2012 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Вірс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 04.02.2013 № 123/22-32631784 (а. с. 19-150), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, згідно яких задекларований податковий кредит за січень 2010 року - вересень 2012 року завищено ПДВ 346846,43 грн, в тому числі за травень 2010 року в сумі 10700,00 грн, за червень 2010 року в сумі 28437,42 грн, за липень 2010 року в сумі 59961,29 грн, за серпень 2010 року в сумі 49649,45 грн, за вересень 2010 року в сумі 45612,28 грн, за листопад 2010 року в сумі 11336,74 грн, за грудень 2010 року в сумі 14984,90 грн, за січень 2011 року в сумі 9481,06 грн, за лютий 2011 року в сумі 103041,22 грн, за березень 2011 року в сумі 13642,05 грн;

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, згідно яких ТОВ «Вірс» занижено суму податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 всього в сумі 215131,46 грн, в тому числі за II-IV квартал 2010 року в сумі 183031,17 грн, за перший квартал 2011 року в сумі 32100,29 грн;

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ТОВ «Вірс» занижено суму податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 у сумі 34873,40 грн, в т.ч. за III квартал 2011 року в сумі 34873,40 грн;

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України, що привело до заниження нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 3583,47 грн, в т.ч. за 2011 рік в сумі 2137,76 грн, за 2012 рік в сумі 1445,71 грн;

- пп.3.1.13 п.3.1, п.3.2, п.3.3, п3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, а саме: в звіті № 1-ДФ за III-IV квартали 2011 року та I-II квартали 2012 року не в повному обсязі були надані відомості про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та були допущені помилки в визначенні ознак та сум доходу (а. с. 19-150 т. 1).

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, Ніжинська ОДПІ Чернігівської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.02.2013 № 0000192200 (а. с. 162 т. 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 295763,65 грн, в тому числі за основним платежем - 250004,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 45758,79 грн.

Позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПС у Чернігівський області була направлена скарга від 21.02.2013 № 15 про оскарження податкових повідомлень - рішень від 15.02.2013 № 0000192200 та № 0000011700 про збільшення грошових зобов'язань. За результатами розгляду скарги ДПС у Чернігівській області 13.03.2013 № 553/10/10-215 було прийняте рішення, яким залишено без змін зазначене податкове повідомлення - рішення (а. с. 11-17 т. 1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ «Вірс» є оптова торгівля хімічними продуктами, будівництво будівель, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, діяльність у сфері інжинірингу, рекламна діяльність, що підтверджується копією довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Вірс» та результати його діяльності за період з 01.07.2007 по 31.12.2009 (а. с. 153-154 т. 1).

Судом встановлено, що позивач володів орендованими приміщеннями, які використовував для здійснення господарської діяльності та зберігання товару на підставі договорів суборенди: № 01-Е від 01.02.2009 з ТОВ «КТД-Експорт» загальною площею 136 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 151-156 т. 2); за додатковими угодами № 01-Е від 16.03.2010 з ТОВ «КТД-Експорт» - загальною площею 199,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 160 т. 2); № 69/1 від 01.04.2010 з ТОВ «Інвест Файненс» - загальною площею 183,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 162-167 т. 2); № 191 від 01.02.2011 з ТОВ «КС Інвест» - загальною площею 183,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 170-175 т. 2); № 431 від 01.02.2012 з ТОВ «КС Інвест» - загальною площею 183,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 178-184 т. 2); № 635 від 01.09.2012 з ТОВ «КС Інвест» - загальною площею 133,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 191-197 т. 2).

Крім того, ТОВ «Вірс» володів орендованими транспортними засобами: вантажним автомобілем державний номер СВ7206АС; вантажним автомобілем державний номер АА2766СХ, які також використовувались у господарській діяльності (а. с 200-203 т. 2), зокрема, доставка товару від контрагентів здійснювалася позивачем самостійно, а також з використанням власного транспорту, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 207 т. 2).

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 та продовжили бути у період його дії, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також чинними на даний час.

Платників податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»

Згідно з п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Вірс» здійснював господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-05».

Так, 02.08.2010, 06.01.2011 між ТОВ «Вірс» (Покупець) та ТОВ «Техномашпостач» (Постачальник) було укладено договори поставки № 020810, № 1/1, у відповідності до вимог яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 163-164, 165 т. 1).

Договори підписано директором ТОВ «Вірс» Клочок О.М. та заступником директора ТОВ «Техномашпостач» Дмитренком В.П. та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 010911 від 01.09.2010 на суму 189043,20 грн (в т.ч. ПДВ - 31507,20 грн), № 060909 від 06.09.2010 на суму 98675,14 грн (в т.ч. ПДВ - 16445,86 грн), № 080908 від 08.09.2010 на суму 72726,15 грн (в т.ч. ПДВ - 12121,03 грн), № 240908 від 24.09.2010 на суму 91231,50 грн (в т.ч. ПДВ - 15205,25 грн), № 111005 від 11.10.2010 на суму 36308,33 грн (в т.ч. ПДВ -6051,39грн), № 011006 від 01.10.2010 на суму 67031,82 грн (в т.ч. ПДВ - 11171,97 грн), № 141006 від 14.10.2010 на суму 28960,80 грн (в т.ч. ПДВ - 4826,80 грн), № 201005 від 20.10.2010 на суму 27934,44 грн (в т.ч. ПДВ - 4655,74 грн), № 261004 від 26.10.2010 на суму 31732,62 грн (в т.ч. ПДВ - 5288,77 грн), № 011105 від 01.11.2010 на суму 42496,18 грн (в т.ч. ПДВ - 7082,70 грн), № 021102 від 02.11.2010 на суму 64309,62 грн (в т.ч. ПДВ - 10718,27 грн), № 081107 від 08.11.2010 на суму 67624,50 грн (в т.ч. ПДВ - 11270,75 грн), № 111105 від 11.11.2010 на суму 85835,95грн (в т.ч. ПДВ - 14305,99 грн), № 161109 від 16.11.2010 на суму 59244,85 грн (в т.ч. ПДВ - 9874,14 грн), № 241105 від 24.11.2010 на суму 24749,70 грн (в т.ч. ПДВ - 4124,95 грн), № 021206 від 02.12.2010 на суму 33407,30 грн (в т.ч. ПДВ - 5567,88 грн), № 131207 від 13.12.2010 на суму 22017,50 грн (в т.ч. ПДВ - 3669,58 грн), № 211211 від 21.12.2010 на суму 85269,30 грн (в т.ч. ПДВ -14211,55 грн), № 110106 від 11.01.2011 на суму 136884,00 грн (в т.ч. ПДВ - 22814,00 грн), № 210106 від 21.01.2011 на суму 56710,70 грн (в т.ч. ПДВ - 9451,78 грн), № 310112 від 31.01.2011 на суму 75543,85 грн (в т.ч. ПДВ - 12590,64 грн), № 86 від 07.02.2011 на суму 60206,80 грн (в т.ч. ПДВ - 10034,47 грн), № 186 від 17.02.2011 на суму 45792,00 грн (в т.ч. ПДВ - 7632,00 грн), № 231 від 23.02.2011 на суму 88045,00 грн (в т.ч. ПДВ - 14674,17 грн), № 199 від 18.03.2011 на суму 39840,75 грн (в т.ч. ПДВ - 6640,13 грн) (а. с. 169, 172, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 191, 194, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 223, 226, 229, 232, 235, 238 т. 1);

- видаткові накладні № 010911 від 01.09.2010 на суму 189043,20 грн (в т.ч. ПДВ - 31507,20 грн), № 060909 від 06.09.2010 на суму 98675,14 грн (в т.ч. ПДВ - 16445,86 грн), № 080908 від 08.09.2010 на суму 72726,15 грн (в т.ч. ПДВ - 12121,03 грн), № 240908 від 24.09.2010 на суму 91231,50 грн (в т.ч. ПДВ - 15205,25 грн), № 111005 від 11.10.2010 на суму 36308,33 грн (в т.ч. ПДВ -6051,39грн), № 011006 від 01.10.2010 на суму 67031,82 грн (в т.ч. ПДВ - 11171,97 грн), № 141006 від 14.10.2010 на суму 28960,80 грн (в т.ч. ПДВ - 4826,80 грн), № 201005 від 20.10.2010 на суму 27934,44 грн (в т.ч. ПДВ - 4655,74 грн), № 261004 від 26.10.2010 на суму 31732,62 грн (в т.ч. ПДВ - 5288,77 грн), № 011105 від 01.11.2010 на суму 42496,18 грн (в т.ч. ПДВ - 7082,70 грн), № 021102 від 02.11.2010 на суму 64309,62 грн (в т.ч. ПДВ - 10718,27 грн), № 081107 від 08.11.2010 на суму 67624,50 грн (в т.ч. ПДВ - 11270,75 грн), № 111105 від 11.11.2010 на суму 85835,95грн (в т.ч. ПДВ - 14305,99 грн), № 161109 від 16.11.2010 на суму 59244,85 грн (в т.ч. ПДВ - 9874,14 грн), № 241105 від 24.11.2010 на суму 24749,70 грн (в т.ч. ПДВ - 4124,95 грн), № 021206 від 02.12.2010 на суму 33407,30 грн (в т.ч. ПДВ - 5567,88 грн), № 131207 від 13.12.2010 на суму 22017,50 грн (в т.ч. ПДВ - 3669,58 грн), № 211211 від 21.12.2010 на суму 85269,30 грн (в т.ч. ПДВ -14211,55 грн), № 110106 від 11.01.2011 на суму 136884,00 грн (в т.ч. ПДВ - 22814,00 грн), № 210106 від 21.01.2011 на суму 56710,70 грн (в т.ч. ПДВ - 9451,78 грн), № 310112 від 31.01.2011 на суму 75543,85 грн (в т.ч. ПДВ - 12590,64 грн), № 70214 від 07.02.2011 на суму 60206,80 грн (в т.ч. ПДВ - 10034,47 грн), № 170213 від 17.02.2011 на суму 45792,00 грн (в т.ч. ПДВ - 7632,00 грн), № 230215 від 23.02.2011 на суму 88045,00 грн (в т.ч. ПДВ - 14674,17 грн), № 180316 від 18.03.2011 на суму 39840,75 грн (в т.ч. ПДВ - 6640,13 грн) (а. с. 167, 170, 173, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 224, 227, 230, 233, 236 т. 1).

- рахунки фактури № 010911 від 01.09.2010 на суму 189043,20 грн (в т.ч. ПДВ - 31507,20 грн), № 060909 від 06.09.2010 на суму 98675,14 грн (в т.ч. ПДВ - 16445,86 грн), № 240908 від 24.09.2010 на суму 91231,50 грн (в т.ч. ПДВ - 15205,25 грн), № 111005 від 11.10.2010 на суму 36308,33 грн (в т.ч. ПДВ -6051,39грн), № 011006 від 01.10.2010 на суму 67031,82 грн (в т.ч. ПДВ - 11171,97 грн), № 141006 від 14.10.2010 на суму 28960,80 грн (в т.ч. ПДВ - 4826,80 грн), № 201005 від 20.10.2010 на суму 27934,44 грн (в т.ч. ПДВ - 4655,74 грн), № 011105 від 01.11.2010 на суму 42496,18 грн (в т.ч. ПДВ - 7082,70 грн), № 021102 від 02.11.2010 на суму 64309,62 грн (в т.ч. ПДВ - 10718,27 грн), № 081107 від 08.11.2010 на суму 67624,50 грн (в т.ч. ПДВ - 11270,75 грн), № 111105 від 11.11.2010 на суму 85835,95грн (в т.ч. ПДВ - 14305,99 грн), № 161109 від 16.11.2010 на суму 59244,85 грн (в т.ч. ПДВ - 9874,14 грн), № 241105 від 24.11.2010 на суму 24749,70 грн (в т.ч. ПДВ - 4124,95 грн), № 021206 від 02.12.2010 на суму 33407,30 грн (в т.ч. ПДВ - 5567,88 грн), № 131207 від 13.12.2010 на суму 22017,50 грн (в т.ч. ПДВ - 3669,58 грн), № 211211 від 21.12.2010 на суму 85269,30 грн (в т.ч. ПДВ -14211,55 грн), № 110106 від 11.01.2011 на суму 136884,00 грн (в т.ч. ПДВ - 22814,00 грн), № 310112 від 31.01.2011 на суму 75543,85 грн (в т.ч. ПДВ - 12590,64 грн), № 70214 від 07.02.2011 на суму 60206,80 грн (в т.ч. ПДВ - 10034,47 грн), № 170213 від 17.02.2011 на суму 45792,00 грн (в т.ч. ПДВ - 7632,00 грн), № 230215 від 23.02.2011 на суму 88045,00 грн (в т.ч. ПДВ - 14674,17 грн), № 180316 від 18.03.2011 на суму 39840,75 грн (в т.ч. ПДВ - 6640,13 грн) (а. с. 168, 171, 176, 179, 182, 185, 188, 193, 196, 199, 202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 225, 228, 231, 234, 237 т. 1).

Розрахунок за договором поставки здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями банківських реєстрів документів по ТОВ «Вірс» за період з 01.01.2010 по 31.09.2012 (а. с. 150 т. 2).

Також, 10.06.2010, 28.05.2010, 17.01.2011 між ТОВ «Вірс» (Покупець) та ТОВ «Компанія «Вайліс» (Постачальник) було укладено договори поставки № ПЦ100610, № ПЦ280510, № 30, у відповідності до вимог яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 239-240, 241-242, 243 т. 1).

Договори підписано директором ТОВ «Вірс» Клочок О,М. та директором ТОВ «Компанія «Вайліс» Павлуніним В.В. та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 280503 від 28.05.2010 на суму 64199,99 грн (в т.ч. ПДВ - 10700,00 грн), № 100601 від 10.06.2010 на суму 106424,50 грн (в т.ч. ПДВ - 17737,42 грн), № 300909 від 30.09.2010 на суму 21919,20 грн (в т.ч. ПДВ - 3653,20 грн), № 230903 від 23.09.2010 на суму 125619,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20936,50 грн), № 231108 від 23.11.2010 на суму 25629,50 грн (в т.ч. ПДВ -4271,58 грн), № 111103 від 11.11.2010 на суму 42390,96 грн (в т.ч. ПДВ - 7065,16 грн), № 300703 від 30.07.2010 на суму 164160,00 грн (в т.ч. ПДВ - 27360,00 грн), № 210603 від 21.06.2010 на суму 64199,99 грн (в т.ч. ПДВ - 10700,00 грн), № 160701 від 16.07.2010 на суму 34239,36 грн (в т.ч. ПДВ - 5706,56 грн), № 070701 від 07.07.2010 на суму 51293,32 грн (в т.ч. ПДВ - 8548,89 грн), № 020702 від 02.07.2010 на суму 51359,04 грн (в т.ч. ПДВ - 8559,84 грн), № 280701 від 28.07.2010 на суму 58716,00 грн (в т.ч. ПДВ - 9786,00 грн), № 190801 від 19.08.2010 на суму 64368,60 грн (в т.ч. ПДВ - 10728,10 грн), № 270802 від 27.08.2010 на суму 97521,12 грн (в т.ч. ПДВ - 16253,52 грн), № 040802 від 04.08.2010 на суму 71982,18 грн (в т.ч. ПДВ - 11997,03 грн), № 180802 від 18.08.2010 на суму 64024,80 грн (в т.ч. ПДВ - 10670,80 грн), № 130903 від 13.09.2010 на суму 85439,86 грн (в т.ч. ПДВ - 14239,98 грн), № 170901 від 17.09.2010 на суму 40695,60 грн (в т.ч. ПДВ -6782,60 грн), № 081201 від 08.12.2010 на суму 66265,70 грн (в т.ч. ПДВ - 11044,28 грн), № 101202 від 10.12.2010 на суму 23643,70 грн (в т.ч. ПДВ - 3940,62 грн), № 270107 від 27.01.2011 на суму 18726,24 грн (в т.ч. ПДВ - 3121,04 грн), № 310109 від 31.01.2011 на суму 38160,00 грн (в т.ч. ПДВ - 6360,00 грн), № 59 від 08.02.2011 на суму 7183,90 грн (в т.ч. ПДВ - 1197,32 грн), № 78 від 14.02.2011 на суму 35113,72 грн (в т.ч. ПДВ - 5852,29 грн), № 81 від 15.02.2011 на суму 25699,49 грн (в т.ч. ПДВ -42802,25 грн), № 127 від 25.02.2011 на суму 120192,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20032,00 грн) (а. с.247, 248 т. 1, 3-20, 56, 59, 62, 65, 68, 71 т. 2).

- видаткові накладні № 280503 від 28.05.2010 на суму 64199,99 грн (в т.ч. ПДВ - 10700,00 грн), № 100601 від 10.06.2010 на суму 106424,50 грн (в т.ч. ПДВ - 17737,42 грн), № 300903 від 30.09.2010 на суму 21919,20 грн (в т.ч. ПДВ - 3653,20 грн), № 230903 від 23.09.2010 на суму 125619,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20936,50 грн), № 231108 від 23.11.2010 на суму 25629,50 грн (в т.ч. ПДВ -4271,58 грн), № 111103 від 11.11.2010 на суму 42390,96 грн (в т.ч. ПДВ - 7065,16 грн), № 300701 від 30.07.2010 на суму 164160,00 грн (в т.ч. ПДВ - 27360,00 грн), № 210603 від 21.06.2010 на суму 64199,99 грн (в т.ч. ПДВ - 10700,00 грн), № 160701 від 16.07.2010 на суму 34239,36 грн (в т.ч. ПДВ - 5706,56 грн), № 070701 від 07.07.2010 на суму 51293,32 грн (в т.ч. ПДВ - 8548,89 грн), № 020702 від 02.07.2010 на суму 51359,04 грн (в т.ч. ПДВ - 8559,84 грн), № 280701 від 28.07.2010 на суму 58716,00 грн (в т.ч. ПДВ - 9786,00 грн), № 190801 від 19.08.2010 на суму 64368,60 грн (в т.ч. ПДВ - 10728,10 грн), № 270802 від 27.08.2010 на суму 97521,12 грн (в т.ч. ПДВ - 16253,52 грн), № 040802 від 04.08.2010 на суму 71982,18 грн (в т.ч. ПДВ - 11997,03 грн), № 180802 від 18.08.2010 на суму 64024,80 грн (в т.ч. ПДВ - 10670,80 грн), № 130903 від 13.09.2010 на суму 85439,86 грн (в т.ч. ПДВ - 14239,98 грн), № 170901 від 17.09.2010 на суму 40695,60 грн (в т.ч. ПДВ -6782,60 грн), № 081201 від 08.12.2010 на суму 66265,70 грн (в т.ч. ПДВ - 11044,28 грн), № 101202 від 10.12.2010 на суму 23643,70 грн (в т.ч. ПДВ - 3940,62 грн), № 270107 від 27.01.2011 на суму 18726,24 грн (в т.ч. ПДВ - 3121,04 грн), № 310109 від 31.01.2011 на суму 38160,00 грн (в т.ч. ПДВ - 6360,00 грн), № 080205 від 08.02.2011 на суму 7183,90 грн (в т.ч. ПДВ - 1197,32 грн), № 140205 від 14.02.2011 на суму 35113,72 грн (в т.ч. ПДВ - 5852,29 грн), № 150203 від 15.02.2011 на суму 25699,49 грн (в т.ч. ПДВ -42802,25 грн), № 250203 від 25.02.2011 на суму 120192,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20032,00 грн) (а. с. 245, 249, т. 1, 1, 21, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 57, 60, 63, 66, 69 т. 2);

- рахунки фактури № 280501 від 28.05.2010 на суму 64199,99 грн (в т.ч. ПДВ - 10700,00 грн), № 080601 від 08.06.2010 на суму 106424,50 грн (в т.ч. ПДВ - 17737,42 грн), № 230903 від 23.09.2010 на суму 125619,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20936,50 грн), № 231108 від 23.11.2010 на суму 25629,50 грн (в т.ч. ПДВ - 4271,58 грн), № 111103 від 11.11.2010 на суму 42390,96 грн (в т.ч. ПДВ - 7065,16 грн), № 300702 від 30.07.2010 на суму 164160,00 грн (в т.ч. ПДВ - 27360,00 грн), № 180601 від 18.06.2010 на суму 64199,99 грн (в т.ч. ПДВ - 10700,00 грн), № 160701 від 16.07.2010 на суму 34239,36 грн (в т.ч. ПДВ - 5706,56 грн), № 070701 від 07.07.2010 на суму 51293,32 грн (в т.ч. ПДВ - 8548,89 грн), № 010701 від 02.07.2010 на суму 51359,04 грн (в т.ч. ПДВ - 8559,84 грн), № 280701 від 28.07.2010 на суму 58716,00 грн (в т.ч. ПДВ - 9786,00 грн), № 190801 від 19.08.2010 на суму 64368,60 грн (в т.ч. ПДВ - 10728,10 грн), № 270802 від 27.08.2010 на суму 97521,12 грн (в т.ч. ПДВ - 16253,52 грн), № 040803 від 04.08.2010 на суму 71982,18 грн (в т.ч. ПДВ - 11997,03 грн), № 180801 від 18.08.2010 на суму 64024,80 грн (в т.ч. ПДВ - 10670,80 грн), № 130903 від 13.09.2010 на суму 85439,86 грн (в т.ч. ПДВ - 14239,98 грн), № 170901 від 17.09.2010 на суму 40695,60 грн (в т.ч. ПДВ - 6782,60 грн), № 081201 від 08.12.2010 на суму 66265,70 грн (в т.ч. ПДВ - 11044,28 грн), № 101202 від 10.12.2010 на суму 23643,70 грн (в т.ч. ПДВ - 3940,62 грн), № 270107 від 27.01.2011 на суму 18726,24 грн (в т.ч. ПДВ - 3121,04 грн), № 310109 від 31.01.2011 на суму 38160,00 грн (в т.ч. ПДВ - 6360,00 грн), № 080205 від 08.02.2011 на суму 7183,90 грн (в т.ч. ПДВ - 1197,32 грн), № 140205 від 14.02.2011 на суму 35113,72 грн (в т.ч. ПДВ - 5852,29 грн), № 150203 від 15.02.2011 на суму 25699,49 грн (в т.ч. ПДВ - 42802,25 грн), № 250203 від 25.02.2011 на суму 120192,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20032,00 грн) (а. с. 246, 249 т. 1, 2, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 58, 61, 64, 67, 70 т. 2)

Розрахунок за договором поставки здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями банківських реєстрів документів по ТОВ «Вірс» за період з 01.01.2010 по 31.09.2012 (а. с. 146 т. 2).

Також, 22.05.2009, 12.10.2010, 28.01.2011, 16.01.2012 між ТОВ «Вірс» (Покупець) та ТОВ «Торговий дім Техносплав» (Постачальник) було укладено договори поставки № ПЦ13-22/05/09, № ПЦ121010, № 280101, № 160101, у відповідності до вимог яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 72-73, 75-76, 78-80,82-84 т.2).

Загальна сума договору № ПЦ13-22/05/09 від 22.05.2009 складає 85653,68 грн, № ПЦ121010 від 12.10.2010 - 1000000,00 грн, № 28010 від 28.01.2011 - 264000,00 грн, № 160101 від 16.01.2012 - 41374,06 грн.

Договори підписано директором ТОВ «Вірс» Клочок О,М. та директором ТОВ «Торговий дім Техносплав» Пацатий Ю.С. та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 52 від 30.03.2011 на суму 38340,00 грн (в т.ч. ПДВ - 6390,00 грн), № 41 від 23.03.2011 на суму 3876,00 грн (в т.ч. ПДВ - 646,00 грн), № 34 від 18.03.2011 на суму 26733,24 грн (в т.ч. ПДВ - 4455,54 грн), № 32 від 18.03.2011 на суму 49,60 грн (в т.ч. ПДВ - 8,27 грн), № 23 від 15.03.2011 на суму 7645,12 грн (в т.ч. ПДВ - 1274,19 грн), № 55 від 28.02.2011 на суму 92000,64 грн (в т.ч. ПДВ - 15333,44 грн), № 17 від 07.02.2011 на суму 20496,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3416,00 грн), № 28 від 15.02.2011 на суму 264000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 44000,00 грн), № 52 від 23.02.2011 на суму 20794,70 грн (в т.ч. ПДВ - 3465,78 грн), № 20 від 08.02.2011 на суму 25070,40 грн (в т.ч. ПДВ - 4178,40 грн), № 29 від 15.02.2011 на суму 957,17 грн (в т.ч. ПДВ - 159,53 грн), № 28 від 17.03.2011 на суму 5208,34 грн (в т.ч. ПДВ - 868,06 грн), № 16 від 07.02.2011 на суму 6745,28 грн (в т.ч. ПДВ - 1124,21 грн) (а. с. 110-122 т. 2);

- видаткові накладні № СП-0000722 від 23.03.2011 на загальну суму з ПДВ 3845,40 грн, № № СП-0000733 від 30.03.2011 на загальну суму з ПДВ 38340,00 грн, № СП-0000718 від 21.03.2011 на загальну суму з ПДВ 26733,24 грн, № СП-0000715 від 18.03.2011 на загальну суму з ПДВ 5257,94 грн, № СП-0000708 від 15.03.2011 на загальну суму з ПДВ 7645,12 грн, № СП-0000687 від 28.02.2011 на загальну суму з ПДВ 92000,64 грн, № СП-0000684 від 23.02.2011 на загальну суму з ПДВ 20794,70 грн, № СП-0000668 від 15.02.2011на загальну суму з ПДВ 957,17 грн, № СП-0000667 від 15.02.2011 на загальну суму з ПДВ 264000,00 грн, № СП-0000658 від 08.02.2011 на загальну суму з ПДВ 25070,40 грн, № СП-0000655 від 07.02.2011 на загальну суму з ПДВ 6745,28 грн, № СП-0000656 від 07.02.2011 на загальну суму з ПДВ 20496,00 грн (а. с. 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107 ,109 т. 2);

- рахунки фактури № СП-2001033 від 20.01.2011 на загальну суму з ПДВ 20496,00 грн, № СП-180304 від 18.03.2011 на загальну суму з ПДВ 3876,00 грн, № СП-290308 від 29.03.2011 на загальну суму з ПДВ 38340,00 грн, № СП-160302 від 16.03.2011 на загальну суму з ПДВ 26733,24 грн, № СП-170302 від 17.03.2011 на загальну суму з ПДВ 5257,94 грн, № СП-150306 від 15.03.2011 на загальну суму з ПДВ 7645,12 грн, № СП-220201 від 22.02.2011 на загальну суму з ПДВ 92000,64 грн, № СП-230206 від 23.02.2011 на загальну суму з ПДВ 20794,70 грн, № СП-150201 від 15.02.2011 на загальну суму з ПДВ 957,17 грн, № СП-100202 від 10.02.2011 на загальну суму з ПДВ 264000,00 грн, № СП-080201 від 08.02.2011 на загальну суму з ПДВ 25070,40 грн, № СП-040201 від 04.02.2011 на загальну суму з ПДВ 6745,28 грн (а. с. 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108 т. 2).

Розрахунок за договором поставки здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями банківських реєстрів документів по ТОВ «Вірс» за період з 01.01.2010 по 31.09.2012 (а. с. 148-149 т. 2).

Також, 01.07.2011 між ТОВ «Вірс» (Покупець) та ТОВ «Добробут-05» (Постачальник) було укладено договір поставки № 88-1 у відповідності до вимог яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 123-124, т.2).

Договір підписано директором ТОВ «Вірс» Клочок О,М. та директором ТОВ «Добробут-05» Мочарським О.В. та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 0107019 від 01.07.2011 на суму 157180,20 грн (в т.ч. ПДВ - 26196,70 грн), № 0407011 від 04.07.2011 на суму 24768,00 грн (в т.ч. ПДВ - 4128,00 грн (а. с. 132-133 т. 2);

- видаткові накладні № РН-0000195 від 01.07.2011 на суму 157180,20 грн (в т.ч. ПДВ - 26196,70 грн), № РН-0000196 від 04.07.2011 на суму 24768,00 грн (в т.ч. ПДВ - 4128,00 грн (а. с. 127,129 т. 2);

- Рахунки фактури № СФ-0000184 від 01.07.2011 на суму 157180,20 грн (в т.ч. ПДВ - 26196,70 грн), № СФ-0000195 від 04.07.2011 на суму 24768,00 грн (в т.ч. ПДВ - 4128,00 грн (а. с. 128,130 т. 2);

Розрахунок за договором поставки здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями банківських реєстрів документів по ТОВ «Вірс» за період з 01.01.2010 по 31.09.2012 (а. с. 147 т. 2).

Відповідно до пояснень позивача (а. с. 3-6 т. 3) приймання - передача основної маси товару відбувалась на території складу транспортної компанії ТОВ «ТК «САТ» за адресою м. Київ, вул. Гродненська, 32. Поставка товару відбувалась таким чином. Позивач за допомогою засобів електронного зв'язку завчасно надсилав постачальнику заявку на поставку потрібної кількості товару. Товар доставлявся постачальниками на їх вантажних автомобілях на територію складу компанії ТОВ «ТК «САТ», де з вантажних автомобілів постачальників перевантажувався на вантажні автомобілі позивача, після чого вантажні автомобілі позивача доставляли товар на склад позивача. Приймання-передання товару та оформлення первинної документації, яка стосується даних поставок, здійснювала заступник директора ТОВ «Вірс» Кайль Анжеліка Олександрівна (наказ на призначення на посаду-а. с. 7 т.3), яка супроводжувала перевезення товару. Кайль А.О. приймала товар на підставі довіреностей на одержання ТМЦ, реквізити яких зазначені у видаткових накладних. Вказані довіреності на одержання ТМЦ залишались у представників постачальників, які здійснювали доставку товару.

Видаткові та податкові накладні на поставку вказаного товару Кайль А.О. отримувала від водіїв постачальників, які здійснювали транспортування товару. Після підписання вказаних документів, один екземпляр видаткової накладної та довіреність на ТМЦ передавалась водію постачальника, що підтверджується копіями подорожніх листів, копіїями квитанцій виданих ТОВ «ТК «САТ».

Іншим додатковим доказом реального/товарного характеру господарських операцій позивача у перевірений відповідачем період є те, що Кайль А.О. виїжджала у відрядження у місцезнаходження ТОВ «Торговий дім «Техносплав» для огляду товару та підписання договору поставки, про що свідчить наказ про відрядження, завдання на відрядження, посвідчення про відрядження, та документи про прийняття відповідного товару на складі ТОВ «ТК «САТ» (а. с. 8-249 т. 3, 1-250 т. 4, 1-250 т. 5, 1-22 т. 6).

Отже, правовідносини за спірними правочинами мали реальний характер, в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-05» були зареєстровані в якості юридичних осіб та платниками податків, що підтверджується витягами з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, свідоцтвами про державну реєстрацію, довідками з управлінь статистики (а. с. 213-237), та що не заперечується сторонами та у відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства дані обставини не потребують додаткового доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1, 2 раза.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Вірс», містять всі реквізити передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-05» відповідач посилається на акт від 13.02.2012 № 282/23-1/36445186 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 по 31.12.2011, в якому зазначено про відсутність у ТОВ « Компанія Вайліс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останне, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків (а. с. 127-143 т. 6), акт від 11.05.2012 № 1086/2215/34789498 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ТД Техносплав», (код ЄДРПОУ 34789498) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, з якого вбачається відсутність у ТОВ «ТД Техносплав» адміністративно-господарськитх можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останне, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків (а. с. 105-119 т. 6), акт від 07.04.2011 № 280/7/23-1/34789498 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТПК «Техномашпостач», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2011. З цього акту вбачається,що було порушення кримінальної справи від 10.04.2012, вона порушена старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції Небелюк В.І. відносно фізичних осіб ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактами фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783), ПП «Клер шато фиорд» (код ЄДРПОУ 32395460), ТОВ «Техінпром-прилад» (код ЄДРПОУ 35976719), ТОВ «Техномашпостач» (код ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Маркой групп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Остін-трейд» (код ЄДРПОУ 37582931) (а. с. 81-104 т. 6), акт від 23.12.2011 № 515/23-404/33746694 про результати про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Добробут-05» (код ЄДРПОУ 33746694) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.10.2011. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2011 по 31.10.2011 між ТОВ «Добробут-05» та його контрагентами, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків (а. с. 120-126 т. 2).

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача фінансово - господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності щодо купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно - матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Отже, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій одни до одних не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРС", - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 15.02.2013 № 0000192200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРС" судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) грн .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Д.В. Лобан