Ухвала

від 02.07.2013 по справі 825/1073/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1073/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.13р. у справі №825/1073/13-а за позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРС» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ВІРС» звернулось до суду з позов про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.02.13р. №0000192200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-5» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків в силу відсутності адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, що підтверджується актами перевірок. Окрім того, апелянт зазначив про невідповідність первинних документів вимогам Закону N 996-XIV.

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 30.09.12р., за результатами якої складено акт від 04.02.13р. №123/22-32631784.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000192200 від 15.02.13р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 295 763,65 грн., в т.ч. 250 004,86 грн. - основний платіж, 45 758,79 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття податкового повідомлення рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актами перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність фактичної можливості товариств здійснювати господарську діяльність в силу відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна для здійснення господарських операцій. А саме: актом від 13.02.12р. № 282/23-1/36445186 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.09р. по 31.12.11р. та актом від 11.05.212р. № 1086/2215/34789498 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ТД Техносплав» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.03.11р. встановлено відсутність у ТОВ «Компанія Вайліс» та ТОВ «ТД Техносплав» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам; актом від 07.04.11р. № 280/7/23-1/34789498 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.12р. по 01.03.1р. встановлено порушення старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції кримінальної справи №80-0263 відносно фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Маркой групп Ко», ТОВ «Остін-трейд», ТОВ «Компанія Вайліс» (а. с. 81-104 т. 6), актом від 23.12.11р. № 515/23-404/33746694 про результати про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Добробут-05» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.11р. по 31.10.11р. встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.11р. по 31.10.11р. між ТОВ «Добробут-05» та його контрагентами (а. с. 120-126 т. 2).

Окрім того, податковим органом зазначено про дефектність первинних документів, зокрема, відсутність у видаткових накладних інформації звідки відвантажено і куди поставлено товар, зазначений у накладній; у графі «замовлення» посилання робиться на рахунок фактуру, які виписані і підписані особами, які фактично не встановлені, прізвища у накладних для перевірки рахунках фактури не зазначені. В ході перевірки не надані доручення на матеріально відповідальних осіб контрагентів-постачальників для отримання ТМЦ з складських приміщень.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, передача товару, оплата вартості придбаного товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, копій подорожніх листів та перевезення товару та інших документів бухгалтерського обліку, які в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні правові норми закріплені у Податковому кодексі України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься «інші види оптової торгівлі».

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач в перевіряємому періоді володів орендованими приміщеннями, які використовував для здійснення господарської діяльності та зберігання товару на підставі договорів суборенди: № 01-Е від 01.02.09р. з ТОВ «КТД-Експорт» загальною площею 136 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 151-156 т. 2); за додатковими угодами № 01-Е від 16.03.10р. з ТОВ «КТД-Експорт» - загальною площею 199,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 160 т. 2); № 69/1 від 01.04.10р. з ТОВ «Інвест Файненс» - загальною площею 183,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 162-167 т. 2); № 191 від 01.02.11р. з ТОВ «КС Інвест» - загальною площею 183,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 170-175 т. 2); № 431 від 01.02.12р. з ТОВ «КС Інвест» - загальною площею 183,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 178-184 т. 2); № 635 від 01.09.12р. з ТОВ «КС Інвест» - загальною площею 133,8 кв.м. за адресою м. Київ, бул. І.Лепсе, 16 (а. с. 191-197 т. 2).

Окрім того, позивач володів орендованими транспортними засобами: вантажним автомобілем НОМЕР_1; вантажним автомобілем НОМЕР_2, які також використовувались у господарській діяльності (а. с 200-203 т. 2), зокрема, доставка товару від контрагентів здійснювалася позивачем самостійно, згідно умов укладених договорів, а також і з використанням власного транспорту, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 207 т. 2).

Так, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-05».

02.08.10р. та 06.01.2011 між позивачем та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» було укладено договори поставки № 020810 та відповідно № 1/1, у відповідності до вимог яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар (проволока, дисульфід молібдену) по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 163-164, 165 т. 1).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури підписані від імені постачальника - заступником директора Дмитренко В.Г. та скріплені печаткою підприємства.

Оплата за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПК «Техномашпостач», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських реєстрів.

10.06.10р., 28.05.10р., 17.01.11р. між позивачем та ТОВ «Компанія «Вайліс» було укладено договори поставки № ПЦ100610, № ПЦ280510 та № 30 відповідно, згідно умов яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар (хром, порошок олива, порошок ПНЄ) по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 239-240, 241-242, 243 т. 1).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури підписані від імені постачальника - директора Павлуніна В.В. та скріплені печаткою підприємства.

Оплата за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Вайліс», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських реєстрів.

22.05.09р., 12.10.10р., 28.01.11р., 16.01.12р. між позивачем та ТОВ «Торговий дім Техносплав» було укладено договори поставки № ПЦ13-22/05/09, № ПЦ121010, № 280101, № 160101 відповідно, згідно умов яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар (свинець, коло М1, ферромолибден, дисульфід молибдена тощо) по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 72-73, 75-76, 78-80,82-84 т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури підписані від імені постачальника - директора Пацатого Ю.С. та скріплені печаткою підприємства.

Оплата за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий дім Техносплав», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських реєстрів.

Також, 01.07.11р. між позивачем та ТОВ «Добробут-05» було укладено договір поставки № 88-1 у відповідності до вимог яких постачальник зобов'язувався поставити позивачеві товар (суміш, сплав, пруток молібденовий тощо) по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договорів (а. с. 123-124, т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури підписані від імені постачальника - директора Мочарського О.В. та скріплені печаткою підприємства.

Оплата за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Добробут-05», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських реєстрів.

Судом першої інстанції встановлено, що приймання - передача основної маси товару відбувалась на території складу транспортної компанії ТОВ «ТК «САТ» за адресою м. Київ, вул. Гродненська, 32.

Поставка товару здійснювалась наступним чином: позивач за допомогою засобів електронного зв'язку завчасно надсилав постачальнику заявку на поставку потрібної кількості товару, товар доставлявся постачальниками на їх вантажних автомобілях на територію складу компанії ТОВ «ТК «САТ», де з вантажних автомобілів постачальників перевантажувався на вантажні автомобілі позивача, після чого вантажні автомобілі позивача доставляли товар на склад позивача; приймання-передання товару та оформлення первинної документації, яка стосується даних поставок, здійснювалась заступником директора позивача ОСОБА_10 (наказ на призначення на посаду-а. с. 7 т.3), яка супроводжувала перевезення товару; ОСОБА_10 приймала товар на підставі довіреностей на одержання ТМЦ, реквізити яких зазначені у видаткових накладних; вказані довіреності на одержання ТМЦ залишались у представників постачальників, які здійснювали доставку товару.

Видаткові та податкові накладні на поставку вказаного товару ОСОБА_10 отримувала від водіїв постачальників, які здійснювали транспортування товару, після підписання яких, один екземпляр видаткової накладної та довіреність на ТМЦ передавалась водію постачальника, що підтверджується копіями подорожніх листів, копіями квитанцій виданих ТОВ «ТК «САТ».

Отже, матеріалами справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій з придбання та доставки товару, а також наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент їх вчинення (ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Торговий дім Техносплав», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Добробут-05» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ)

Покликання апелянта на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Документи податкового обліку містять обов'язкові реквізити первинних документів та розкривають зміст і обсяг господарських операцій.

При цьому, самі по собі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Податковим органом не доведено належними засобами доказування можливу обізнаність позивача щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів, як і не доведено факт відсутності у відповідних посадових осіб чи інших учасників контрагентів повноважень на складання первинних документів.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи №80-0263. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних договорів на поставку товарів мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Покликання ДПІ на те, що ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» зареєстровані на підставних осіб згідно пояснень останніх, наданих в ході досудового слідства, не можуть бути достатнім доказом нездійснення вищевказаних господарських операцій, оскільки з пояснень, що наведені у акті перевірки, не вбачається, що поставки не виконувались взагалі чи що Товариствами взагалі не здійснювалась господарська діяльність.

Між тим, до контрагента особи, зареєстрованої з порушенням законодавства, навіть якщо таке і мало місце, за змістом ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не можуть застосуватись негативні публічно-правові наслідки, коли він не знав, що відомості про таку особу, внесені до Єдиного державного реєстру, є недостовірними.

Окрім того, апелянтом не надано належним чином засвідчені копії таких пояснень, а тому покликання на них лише у акті перевірки не є достатнім доказом в спірному випадку.

Щодо посилань податкового органу на акт від 23.12.11р. № 515/23-404/33746694 про результати про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Добробут-05» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.11р. по 31.10.11р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Добробут-05» з покликанням на порушення в ланцюгу поставки товару - не заслуговують на увагу.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.13р. у справі №825/1073/13-а - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.13р. у справі №825/1073/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 03.07.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Глущенко Я.Б.