Постанова

від 19.03.2013 по справі 825/665/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/665/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Лазаренко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор БК» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксор БК» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 31.01.2013 № 0000792200 та № 0000802200. Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняті ДПІ у м. Чернігові ДПС податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 72 919,00 грн. та податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) у розмірі 77 945,00 грн. (за основним платежем 63 408,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 537,00 грн.) є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіал Альянс» (далі - ТОВ «Тіал Альянс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора шип транс» (далі - ТОВ «Аврора шип транс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Валідея-Трейд-Люкс» (далі - ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс») товари (роботи, послуги) пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту та сум, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду до валових витрат. Крім того, угоди між позивачем та вищезазначеними контрагентами як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з ПДВ, та як наслідок оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування ПДВ за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 операцій з ТОВ «Тіал Альянс», за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 операцій з ТОВ «Аврора шип транс», за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 операцій з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та податку на прибуток за відповідні періоди. За результатами складено акт перевірки та встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 63 408,00 грн. та занижено податок на прибуток у розмірі 72 919,00 грн. В ході перевірки встановлено, що згідно автоматизованої системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України між податковим зобов'язанням станом на 03.12.2012 ТОВ «Тіал Альянс» та позивачем існує розбіжність на загальну суму ПДВ 101 666,67 грн. ТОВ «Тіал Альянс» має « 11» стан - припинено, але не знято з обліку. В порушення вимог ПК України у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Тіал Альянс» на суму ПДВ 20 000,00 грн. також, в ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС були використані: 1. акт Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі - Білгород-Дністровська ОДПІ) від 28.03.2012 № 376/22-01/37010501 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Аврора шип транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Едвертайзінг», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Реконструкція» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, яким встановлено, що операції по отриманню товару, послуг які проводились ТОВ «Аврора шип транс» у ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «Реконструкція», ТОВ «ВСТК», ПП «Восторг Строй» носять безтоварний характер. ТОВ «Аврора шип транс» не має активів на балансі та виробничих потужностей, тобто завідомо укладено угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, вчинення удаваного правочину з метою приховування, ухилення від сплати податків. 2. акт Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі - Ізмаїльська ОДПІ) від 26.06.2012 № 0837/2250/37184439 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року, яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства. Таким чином, перевіркою встановлено «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та контрагентами та юридичну дефектність первинних документів, наявність та здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому винесені ДПІ у м. Чернігові ДПС податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 19.07.2006 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 19.07.2006 № 1064102000000469 та з 21.07.2006 взятий на облік до ДПІ у м. Чернігові ДПС, як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.07.2006 № 10/29-017 (том № 1 а.с.238).

Згідно Свідоцтва № 33927639 про реєстрацію платника ПДВ позивач з 26.07.2006 є платником ПДВ (том № 1 а.с.239).

Крім того, позивач має ліцензії, а саме: Чернігівської обласної державної адміністрації на здійснення будівельної діяльності згідно з переліком Серії АВ № 109190 від 04.09.2006 (том № 2 а.с.22) та Державно архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Серії АЕ № 181850 від 24.10.2012 (том № 2 а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2011 позивачем (Орендар) з метою здійснення виробничої та господарської діяльності укладено договір оренди № 01/01-11 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ільма» (Орендодавець), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення в адмінбудівлі: « 1-2», « 1-1», загальною площею 20,0 кв.м., лісопильний цех, площею 70,9 кв.м., цех лісопильний з прибудовами - 153,1 кв.м., кран козловий - 1 шт., пилорама лен точна - Магр., «Номинал» - 1 шт., «Агрореммаш» - 1 шт., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Кільцева, 7. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.45). Виконання договору підтверджується актом приймання-передачі (том № 2 а.с.46).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 21.11.2012 № 3421, від 26.11.2012 № 3522, вимог п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказів від 21.11.2012 № 3452 (том № 1 а.с.18) та від 26.11.2012 № 3558 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, операцій з ТОВ «Аврора шип транс», за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, операцій з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 № 2624/22/34453089 (том № 1 а.с.19-30).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 43 408,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 5 266,00 грн., за вересень 2011 року на суму 38 142,00 грн.;

п.п.14.1.127 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 49 919,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 6 056,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 43 863,00 грн.

Також, на підставі направлення від 28.11.2012 № 3549, вимог п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу від 28.11.2012 № 3595 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, операцій з ТОВ «Тіал Альянс», відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 № 2623/22/34453089 (том № 1 а.с.37-51).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 101 667,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 101 667,00 грн.;

п.п.14.1.127 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 116 917,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 116 917,00 грн.

Не погоджуючись з висновками вищезазначених актів перевірок позивачем 12.12.2012 подано до ДПІ у м. Чернігові заперечення № 72 (том № 1 а.с.31-36) та № 71 (том № 1 а.с.52-56), відповідно.

ДПІ у м. Чернігові ДПС надано 20.12.2012 відповідь № 13727/10/22-610, в якій зазначено, що підприємство в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки не в повному обсязі надало пояснення та документальні підтвердження по господарським операціям по реалізації товарів та послуг за червень 2011 року, вересень 2011 року, а висвітило їх в ході розгляду заперечення, ДПІ у м. Чернігові ДПС буде проведено документальну позапланову виїзну перевірку (том № 1 а.с.57-58).

Наказом від 25.12.2012 № 4024 ДПІ у м. Чернігові ДПС призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача (том № 1 а.с.59).

На підставі направлення від 25.12.2012 № 3989, вимог п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу від 25.12.2012 № 3989 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування ПДВ за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 операцій з ТОВ «Тіал Альянс», за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 операцій з ТОВ «Аврора шип транс», за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 операцій з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та податку на прибуток за відповідні періоди, за результатами якої складено акт від 09.01.2013 № 38/22/34453089 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.60-74).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

ст.ст.185,188, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 63 408,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 5 266,00 грн., за серпень 2011 року на суму 20 000,00 грн., за вересень 2011 року на суму 38 142,00 грн.;

п.п.14.1.127 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 72 919,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 6 056,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 66 863,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем 16.01.2013 подано до ДПІ у м. Чернігові ДПС заперечення № 3 (том № 1 а.с.75-79), однак 25.01.2013 ДПІ у м. Чернігові ДПС надано відповідь № 1310/10/22-610, відповідно до якої дані заперечення залишено без задоволення (том № 1 а.с.80-81).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013:

№ 0000792200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 72 919,00 грн. (том № 1 а.с.82);

№ 0000802200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 77 945,00 грн. (за основним платежем 63 408,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 537,00 грн.) (том № 1 а.с.83).

Відповідно до податкової декларації № 123954 від 19.07.2011 за червень 2011 року позивачем задекларовано усього податкових зобов'язань в сумі 39 850,00 грн. та податкового кредиту в сумі 37 901,00 грн. (том № 1 а.с.220-221) та податкової декларації № 196765 від 20.09.2011 позивачем за серпень 2011 року задекларовано усього податкових зобов'язань в розмірі 142 219,00 грн. та податкового кредиту у розмірі 142 064,00 грн. (том № 1 а.с.104-105). Також, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток № 138386 від 09.08.2011 (том № 1 а.с.223-224).

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 21.07.2011 між Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (далі - ПАТ «МАУП») (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір будівельного підряду № 17/07-11 на виконання робіт по будівництву котельні на території гуртожитку ПАТ «МАУП», відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт на будівництво котельні на території гуртожитку ПАТ «МАУП», що розташована м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, згідно додатку № 1 Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, та оплатити в порядку, визначеному цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.90-91).

12.09.2011 між ПАТ «МАУП» (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір підряду № 24/09-11, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання закупити матеріали, доставити їх власним транспортом на буд майданчик, провести роботи по монтажу трубопровідної арматури, автоматики, труби, газоходів та пусконалагоджельні роботи згідно робочого проекту котельні № 1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.161-162). Додаток № 1 до даного договору (том № 2 а.с.55,58).

З метою виконання вимог вищезазначених договорів позивачем (Замовник) укладено:

21.07.2011 з ТОВ «Тіал Альянс» (Підрядник) договір будівельного підряду № 17/07-11, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт на будівництво котельні на території гуртожитку МАУП, що розташована м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, згідно Додатку № 1 Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, та оплатити в порядку, визначеному цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.84-85).

Виконання даного договору підтверджується податковою накладною від 31.08.2011 № 8025 на суму з ПДВ 120 000,00 грн., квитанціями до прибуткових касових ордерів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за вересень 2011 року, актом виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 6852, реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.86-88, 95-103);

24.09.2011 з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» (Підрядник) договір будівельного підряду № 24/09-11, відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт на будівництво котельні № 1 на території ПАТ «МАУП», що розташована м. Київ, вул. Фрометівська, 2 згідно Додатку № 1 Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити в порядку, визначеному цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.158-159).

Виконання даного договору підтверджується податковою накладною від 30.09.2011 № 0936 на суму з ПДВ 120 000,00 грн., квитанціями до прибуткових касових ордерів, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку:631, реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том № 1 а.с.160, 164-176).

А, відповідно договори укладені між ПАТ «МАУП» та позивачем підтверджуються податковими накладними від 31.08.2011 № 18 на суму з ПДВ 85 000,00 грн., від 26.09.2011 № 48 на суму з ПДВ 125 000,00 грн., актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт /та затрат/ за вересень, жовтень 2011 року, а оплата - випискою по особовому рахунку (том № 1 а.с.92-94, 163, том № 2 а.с.3-18, 53-54, 56-57).

Також, позивач (Одержувач) мав господарські відносини з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» (Постачальник), що підтверджується видатковими накладними № 0911 від 12.09.2011 на суму з ПДВ 20 777,70 грн. № 0919 від 16.09.2011 на суму з ПДВ 25 367,58 грн., № 0903 від 05.09.2011 на суму з ПДВ 23 521,74 грн., № 0915 від 14.09.2011 на суму з ПДВ 39 187,20 грн., податковими накладними від 12.09.2011 № 0911 на суму з ПДВ 20 777,70 грн., від 16.02.2011 № 0919 на суму з ПДВ 25 367,58 грн., від 05.09.2011 № 0903 на суму з ПДВ 23 521,74 грн., від 14.02.2011 № 0915 на суму з ПДВ 39 187,20 грн. та квитанціями до прибуткових касових ордерів (том № 1 а.с.116-121, 153-154, том № 2 а.с.47-52).

В подальшому придбаний товар позивачем було реалізовано: Чернігівському державному технологічному університету, що підтверджується видатковою накладною № ЛК-0000092 від 01.09.2011 на суму з ПДВ 3 600,00 грн., податковою накладною від 01.09.2011 № 26 на суму з ПДВ 3 600,00 грн. та довіреністю на отримання товару № 328 від 01.09.2011 (том № 1 а.с.122-123, том № 2 а.с.42); ОСОБА_1 - видатковою накладною № ЛК-0000095 від 01.09.2011 на суму з ПДВ 2 370,00 грн. та податковою накладною від 01.09.2011 № 60 на суму з ПДВ 1 500,00 грн. (том № 1 а.с.124-125); ТОВ «Поліський виробничо-експериментальний завод» - видатковими накладними № ЛК-0000100 від 07.09.2011 на суму з ПДВ 1 440,00 грн., № ЛК-0000102 від 08.09.2011 на суму з ПДВ 1 440,00 грн., № ЛК-0000104 від 12.09.2011 на суму з ПДВ 1 440,00 грн., № ЛК-0000106 від 15.09.2011 на суму з ПДВ 1 340,00 грн. та податковими накладними від 07.09.2011 № 20 на суму з ПДВ 1 440,00 грн., від 08.09.2011 № 21 на суму з ПДВ 1 440,00 грн., від 12.09.2011 № 22 на суму з ПДВ 1 440,00 грн., від 15.09.2011 № 23 на суму з ПДВ 1 340,00 грн. (том № 1 а.с.127-128, 131-132, 135-138); ПП «Авангард буд-сервіс» - видатковими накладними № ЛК-0000099 від 07.09.2011 на суму з ПДВ 1 200,00 грн., № ЛК-0000107 від 23.09.2011 на суму з ПДВ 480,00 грн., видатковими накладними від 07.09.2011 № 75 на суму з ПДВ 1 200,00 грн., від 23.09.2011 № 76 на суму з ПДВ 480,00 грн. та довіреністю на отримання товару № 66 від 07.09.2011 (том № 1 а.с.129-130, 141-142, том № 2 а.с.43-44); ОСОБА_3 - видатковою накладною № ЛК-0000103 від 09.09.2011 на суму з ПДВ 2 088,00 грн. та податковою накладною від 09.09.2011 № 61 на суму з ПДВ 2 088,00 грн. (том № 1 а.с.133-134); ПП «СВОД-С» - видатковими накладними № ЛК-0000108 від 23.09.2011 на суму з ПДВ 3 600,00 грн., № ЛК-0000112 від 29.09.2011 на суму з ПДВ 3 600,00 грн., податковими накладними від 23.09.2011 № 9 на суму з ПДВ 3 600,00 грн., від 28.09.2011 № 14 на суму з ПДВ 3 600,00 грн. та довіреностями на отримання товару № 392 від 28.09.2011, № 388 від 22.09.2011 (том № 1 а.с.139-140, 147-148, том № 2 а.с.39, 41); ТОВ «Термінус» - видатковою накладною № ЛК-0000110 від 26.09.2011 на суму з ПДВ 31 561,40 грн., податковими накладними від 26.09.2011 № 12 на суму з ПДВ 21 561,40 грн., від 21.09.2011 № 11 на суму з ПДВ 10 000,00 грн., від 27.09.2011 № 27на суму з ПДВ 10 000,00 грн. та довіреністю на отримання товару № 723 від 26.09.2011 (том № 1 а.с.143-146, том № 2 а.с.40); ВАТ «Чезара» - видатковою накладною № ЛК-0000114 від 29.09.2011 на суму з ПДВ 1 300,00 грн. та податковою накладною від 28.09.2011 № 25 на суму з ПДВ 1 300,00 грн. (том № 1 а.с.149-150); ТОВ «Компанія Спорттехніка» - видатковою накладною № ЛК-0000116 від 30.09.2011 на суму з ПДВ 10 000,00 грн., податковою накладною від 26.09.2011 № 18 на суму з ПДВ 10 000,00 грн., довіреністю на отримання товару № 1275 від 30.09.2011 (том № 1 а.с.151-152, том № 2 а.с.38); ПАТ «Ніжинський цегельний завод» - видатковою накладною № ЛК-0000111 від 15.09.2011 на суму з ПДВ 39 736,00 грн., довіреністю на отримання товару № 154 від 15.09.2011 та податковою накладною від 15.09.2011 № 15 на суму з ПДВ 39 736,00 грн. (том № 1 а.с.155-157). Також, реалізація товару підтверджується вантажно-митними деклараціями (том № 1 а.с.191-202).

Крім того, 01.04.2011 між ТОВ «Аврора шип транс» (Експедитор) та позивачем (Замовник) укладено договір експедирування № 20/11, відповідно до якого Експедитор зобов'язується за оплату і за рахунок Замовника виконати чи організувати виконання послуг пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.185-186).

Виконання даного договору підтверджується актом № 3 прийому-здачі робіт по транспортній експедиції лісо продукції від 30.06.2011, податковими накладними від 02.06.2011 № 0066 на суму з ПДВ 10 500,00 грн., від 15.06.2011 № 0000073 на суму з ПДВ 10 500,00 грн., від 30.06.2011 № 0000082 на суму з ПДВ 10 597,24 грн., карткою рахунку: 68, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а оплата підтверджується виписками по рахунку (том № 1 а.с.187-190, 203-219).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 задекларовано валові витрати у сумі 2 384 545,00 грн. та податок на прибуток у сумі 2 288,00 грн. Також, позивачем за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 37 901,00 грн., за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 у сумі 142 064,00 грн., за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 у сумі 145 904,00 грн.

Підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові ДПС про порушення позивачем вимог ПК України є акт Білгород-Дністровська ОДПІ від 28.03.2012 № 376/22-01/37010501 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Аврора шип транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Едвертайзінг», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Реконструкція» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 та акт Ізмаїльська ОДПІ від 26.06.2012 № 0837/2250/37184439 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року, яким встановлено ознаки нікчемності правочинів.

Необхідно зазначити, що згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При цьому суд, зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ними, оскільки товар (роботи, послуги) були надані, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС в акті перевірки на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'язань сторони.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Також в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 ПК України, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаного контрагента та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС в акті перевірки позивача на акт Білгород-Дністровська ОДПІ від 28.03.2012 № 376/22-01/37010501 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Аврора шип транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Едвертайзінг», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Реконструкція» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 та акт Ізмаїльська ОДПІ від 26.06.2012 № 0837/2250/37184439 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року не береться судом до уваги, оскільки чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ у м. Чернігові ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Крім того, згідно довідки ДПІ у м. Чернігові ДПС від 20.12.2011 № 1020/23/34453089 про результати зустрічної звірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СК Ост-буд», ТОВ «Авитек Груп ЛТД», ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, будь-яких порушень ПК України з баку позивача не встановлено (том № 1 а.с.227-230).

Також, необхідно зазначити, що по-перше, відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене є безпідставними і висновки ДПІ у м. Чернігові ДПС щодо наявності порушення вимог позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку) по операціям з вказаними контрагентами.

Підпунктом 138.1.1. пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Всі передбачені вище вимоги (у тому числі щодо документального підтвердження понесених витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю) позивачем виконані в повному обсязі, що свідчить про неправомірне донарахування ДПІ у м. Чернігові ДПС податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 № 0000792200 та № 0000802200.

Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 31.01.2013 № 0000792200 та № 0000802200.

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор БК» (код ЄДРПОУ 34453089) судовий збір в розмірі 1 508 (одна тисяча п'ятсот вісім) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Тихоненко