Ухвала

від 25.09.2013 по справі 825/665/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/665/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор БК» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксор БК» (далі - позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у місті Чернігові ДПС від 31.01.2013 року № 0000792200 та № 0000802200.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 13 березня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 19.07.2006 року був зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

На підставі направлень від 21.11.2012 року № 3421, від 26.11.2012 № 3522, вимог п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказів від 21.11.2012 року № 3452 та від 26.11.2012 року № 3558 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, операцій з ТОВ «Аврора шип транс», за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, операцій з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 року № 2624/22/34453089.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 43 408,00 грн.;

п.п.14.1.127 п.14.1 ст. 14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 49 919,00 грн.

Також, на підставі направлення від 28.11.2012 року № 3549, вимог п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу від 28.11.2012 року № 3595 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, операцій з ТОВ «Тіал Альянс», відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 року № 2623/22/34453089.

Не погоджуючись з висновками вищезазначених актів перевірок позивачем 12.12.2012 року подано до ДПІ у місті Чернігові заперечення № 72.

Після розгляду заперечень, Наказом від 25.12.2012 року № 4024 ДПІ у м. Чернігові ДПС призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року по операціям з ТОВ «Аврора шип транс», за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 операцій з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та податку на прибуток за відповідні періоди, за результатами якої складено акт від 09.01.2013 № 38/22/34453089 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ст.ст. 185,188, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 63 408,00 грн.; п.п.14.1.127 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 72 919,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем 16.01.2013 подано до ДПІ у м. Чернігові ДПС заперечення № 3, які залишено без задоволення.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013:

№ 0000792200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 72 919,00 грн.

№ 0000802200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 77 945,00 грн. (за основним платежем 63 408,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 537,00 грн.).

Відповідно до податкової декларації № 123954 від 19.07.2011 року за червень 2011 року позивачем задекларовано усього податкових зобов'язань в сумі 39 850,00 грн. та податкового кредиту в сумі 37 901,00 грн. та податкової декларації № 196765 від 20.09.2011 позивачем за серпень 2011 року задекларовано усього податкових зобов'язань в розмірі 142 219,00 грн. та податкового кредиту у розмірі 142 064,00 грн. Також, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток № 138386 від 09.08.2011 року.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2011 року між приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (далі - ПАТ «МАУП») (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір будівельного підряду № 17/07-11 на виконання робіт по будівництву котельні на території гуртожитку ПАТ «МАУП». Відповідно до договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт на будівництво котельні на території гуртожитку ПАТ «МАУП», що розташована м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових. Згідно додатку № 1 Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, та оплатити в порядку, визначеному цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

12.09.2011 року між ПАТ «МАУП» (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір підряду № 24/09-11, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання закупити матеріали, доставити їх власним транспортом на буд майданчик, провести роботи по монтажу трубопровідної арматури, автоматики, труби, газоходів та пусконалагоджельні роботи згідно робочого проекту котельні № 1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

З метою виконання вимог вищезазначених договорів позивачем (Замовник) укладено

21.07.2011 року з ТОВ «Тіал Альянс» (Підрядник) договір будівельного підряду № 17/07-11, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт на будівництво котельні на території гуртожитку МАУП, що розташована м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, згідно Додатку № 1 Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, та оплатити в порядку, визначеному цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Виконання даного договору підтверджується податковою накладною від 31.08.2011 року № 8025 на суму з ПДВ 120 000,00 грн., квитанціями до прибуткових касових ордерів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за вересень 2011 року, актом виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 6852, реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

24.09.2011 року з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» (Підрядник) договір будівельного підряду № 24/09-11, відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт на будівництво котельні № 1 на території ПАТ «МАУП», що розташована м. Київ, вул. Фрометівська, 2, згідно Додатку № 1 Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити в порядку, визначеному цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Виконання даного договору підтверджується податковою накладною від 30.09.2011 року № 0936 на суму з ПДВ 120 000,00 грн., квитанціями до прибуткових касових ордерів, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631, реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

А, відповідно договори укладені між ПАТ «МАУП» та позивачем підтверджуються податковими накладними від 31.08.2011 року № 18 на суму з ПДВ 85 000,00 грн., від 26.09.2011 року № 48 на суму з ПДВ 125 000,00 грн., актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт /та затрат/ за вересень, жовтень 2011 року, а оплата - випискою по особовому рахунку.

Також, позивач (Одержувач) мав господарські відносини з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» (Постачальник), що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та квитанціями до прибуткових касових ордерів (том № 1 а.с.116-121, 153-154, том № 2 а.с.47-52).

В подальшому придбаний товар позивачем було реалізовано: Чернігівському державному технологічному університету, ОСОБА_2, ТОВ «Поліський виробничо-експериментальний завод», ПП «Авангард буд-сервіс», ОСОБА_4, ПП «СВОД-С», ТОВ «Термінус», ВАТ «Чезара», ТОВ «Компанія Спорттехніка», ПАТ «Ніжинський цегельний завод», що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарів. Також, реалізація товару підтверджується вантажно-митними деклараціями (том № 1 а.с.191-202).

Крім того, 01.04.2011 між ТОВ «Аврора шип транс» (Експедитор) та позивачем (Замовник) укладено договір експедирування № 20/11, відповідно до якого Експедитор зобов'язується за оплату і за рахунок Замовника виконати чи організувати виконання послуг пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.185-186).

Виконання даного договору підтверджується актом № 3 прийому-здачі робіт по транспортній експедиції лісопродукції від 30.06.2011 року, податковими накладними від 02.06.2011 року № 0066 на суму з ПДВ 10 500,00 грн., від 15.06.2011 року № 0000073 на суму з ПДВ 10 500,00 грн., від 30.06.2011 року № 0000082 на суму з ПДВ 10 597,24 грн., карткою рахунку: 68, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а оплата підтверджується виписками по рахунку (том № 1 а.с.187-190, 203-219).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року задекларовано валові витрати у сумі 2 384 545,00 грн. та податок на прибуток у сумі 2 288,00 грн. Також, позивачем за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 37 901,00 грн., за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 року у сумі 142 064,00 грн., за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року у сумі 145 904,00 грн.

Підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові ДПС про порушення позивачем вимог ПК України є акт Білгород-Дністровська ОДПІ від 28.03.2012 року № 376/22-01/37010501 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Аврора шип транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Едвертайзінг», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Реконструкція» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року та акт Ізмаїльської ОДПІ від 26.06.2012 № 0837/2250/37184439 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року, яким встановлено ознаки нікчемності правочинів.

З даного приводу, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність твердження податкового органу про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами в силу норм ст. ст. 203, 216 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно положень ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ними, оскільки товар (роботи, послуги) були надані, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаного контрагента та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Крім того, згідно довідки ДПІ у м. Чернігові ДПС від 20.12.2011 року № 1020/23/34453089 про результати зустрічної звірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СК Ост-буд», ТОВ «Авитек Груп ЛТД», ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, будь-яких порушень ПК України з боку позивача не встановлено (том № 1 а.с.227-230).

Також, необхідно зазначити, що по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене є безпідставними і висновки ДПІ у м. Чернігові ДПС щодо наявності порушення вимог позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку) по операціям з вказаними контрагентами.

Всі передбачені вище вимоги (у тому числі щодо документального підтвердження понесених витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю) позивачем виконані в повному обсязі, що свідчить про неправомірне донарахування ДПІ у м. Чернігові ДПС податку на прибуток приватних підприємств.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.