Рішення

від 22.04.2013 по справі 638/2834/13-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2834/13-ц

2/638/2486/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Григор`євої А.О.

при серетарі Виставной А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно - промисловий банк» про припинення поруки,

У С Т А Н О В И В:

05 березня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно - промисловий банк», в якому просить суд припинити поруку ОСОБА_2 перед ПАТ «Інпромбанк», яка виникла на підставі договору поруки від 14 листопада 2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Інпромбанк» на виконання зобов'язань Акціонерного товариства «ВЕГА» (код 23914808) за кредитним договором № 31-2008 від 14.11.2008 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.11.2008 р. між ПАТ «ІНПРОМБАНК» та Акціонерним товариством «ВЕГА» (код 23914808) укладено кредитний договір № 31-2008, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом кредитування в сумі 650 000,00 грн. з остаточним терміном повернення 12 листопада 2009 року.

09.11.2010р. між ПАТ «Інпромбанк» та АТ «ВЕГА» укладено договір про зміну кредитного договору № 31-2008, відповідно до якого змінено п.1.2 кредитного договору, а саме змінено строк остаточного повернення кредиту до 28 лютого 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 31-2008 від 14.11.2008р., 14 листопада 2008 року між ПАТ «Інпромбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

09 листопада 2010 року між ПАТ «Інпромбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про зміну договору поруки, яким змінено строк остаточного повернення кредиту позичальником до 28 лютого 2011 року.

Згідно із постановою господарського суду Харківської області від 29.08.2012р. по справі № 5023/3278/12 Акціонерне товариство «ВЕГА» (код 23914808) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В процесі ліквідаційної процедури ПАТ «Інпромбанк» були заявлені до позичальника кредиторські вимоги в сумі 333 239,95 грн., які ліквідатором позичальника були повністю визнані та включені до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю. Ліквідатором позичальника проведено ліквідаційну процедуру відповідно до законодавства України.

Пунктом 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги кредиторів незадоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 12.02.2013р. про затвердження ліквідаційного балансу по справі № 5023/3278/12 юридичну особу банкрута - Акціонерне товариство «ВЕГА» (код 23914808) ліквідовано. Згідно з п.4 резолютивної частини вказаної ухвали суду вимоги ПАТ «Інпромбанк» м.Харків в сумі 333 239,95 грн. визнані погашеними.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - довідки з Департаменту з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.02.2013р. за № 15924935 - запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - АТ «ВЕГА» у зв'язку з визнанням її банкрутом було внесено державним реєстратором 20.02.2013р. за № 1 480 117 0011 002350.

Відповідно до ч.1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 1 ст. 559 Цивільного Кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із ст. 609 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Частиною 4 ст. 91 Цивільного Кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами ч.2 ст.104 цього кодексу юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, грошове зобов'язання позичальника - АТ «ВЕГА» перед ПАТ «ІНПРОМБАНК» було припинено у зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи.

Уповноважений представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги свого довірителя та просила їх задовольнити, посилаючись на наведене у позовній заяві обґрунтування.

Уповноважений представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тими обставинами, що ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2012р. по справі № 5023/3278/12 були включені до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Інпромбанк» до АТ «ВЕГА» в сумі 332 166,95 грн. - у четверту чергу, та 1 073,00 грн. - в першу чергу.

Таким чином, наявність заборгованості АТ «ВЕГА» перед ПАТ «Інпромбанк» за кредитним договором № 31-2008 від 14.11.2008р. у загальній сумі 333 239,95 грн. є встановленою господарським судом Харківської області.

Відповідно до ст. 61 Цивільного Процесуального Кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2013р. по справі № 5023/3278/12, боржник - АТ «ВЕГА» було ліквідоване, а вимоги ПАТ "Інпромбанк" до боржника в сумі 333 239,95 грн., визнані погашеними.

Таким чином, судом визнані погашеними вимоги ПАТ «Інпромбанк» саме до АТ «ВЕГА», а не до поручителів за кредитним договором, які не брали участь у справі про визнання боржника банкрутом, і щодо яких чинним законодавством встановлено солідарну відповідальність перед кредитором (ст. 554 Цивільного Кодексу України).

В забезпечення виконання зобов'язань АТ «ВЕГА» перед ПАТ «Інпромбанк» 14.11.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки. Відповідно до п.4.1 зазначеного договору, цей договір набирає чинності з часу його підписання. Згідно з п.4.2 договору порука за цим договором припиняється виконанням зобов'язань за кредитним договором або після закінчення 3 (трьох) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Договором про зміну кредитного договору від 09.11.2010р. строк повернення кредитного договору був встановлений сторонами 28.02.2011р. Зазначений вище строк повернення кредиту був указаний і в договорі поруки, в результаті внесення до нього змін, що також відбулося 09.11.2010р.

Стаття 598 Цивільного Кодексу України визначає можливість припинення зобов'язань з підстав визначених договором. Договором поруки були встановлені виключні підстави його припинення, а саме: виконання зобов'язань за кредитним договором або закінчення трьох років з дня настання терміну повернення кредиту.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту невиконані, а трирічний строк з дня настання терміну погашення кредиту спливає лише 28 лютого 2014 року, вимоги позивача щодо припинення поруки за договором поруки суперечать умовам укладеного сторонами договору.

Крім того, відповідно до п.5.2 договору поруки, сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Однак, жодних пропозицій щодо розірвання або припинення договору поруки від позивача на цей час не надходило. Таким чином, подання позовної заяви про припинення договору поруки до надіслання відповідачу відповідних пропозицій, є передчасним.

Суд, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування заявлених вимог та заперечень на позовні вимоги, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що 14 листопада 2008р. між ПАТ «Інпромбанк» та АТ «ВЕГА» було укладено кредитний договір № 31-2008, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом кредитування в сумі 650 000,00 грн. з остаточним терміном повернення 12 листопада 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 31-2008 від 14.11.2008р., 14 листопада 2008 року між ПАТ «Інпромбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

09 листопада 2010 року між ПАТ «Інпромбанк» та АТ «ВЕГА» укладено договір про зміну кредитного договору № 31-2008, відповідно до якого змінено п.1.2 кредитного договору, а саме змінено строк остаточного повернення кредиту до 28 лютого 2011 року.

09 листопада 2010 року між ПАТ «Інпромбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про зміну договору поруки, яким змінено строк остаточного повернення кредиту позичальником до 28 лютого 2011 року.

Згідно із постановою господарського суду Харківської області від 29.08.2012р. по справі № 5023/3278/12 Акціонерне товариство «ВЕГА» (код 23914808) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2012р. по справі № 5023/3278/12 були включені до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Інпромбанк» до АТ «ВЕГА» в сумі 332 166,95 грн. - у четверту чергу, та 1 073,00 грн. - в першу чергу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2013р. по справі № 5023/3278/12, боржник - АТ «ВЕГА» було ліквідоване, а вимоги ПАТ "Інпромбанк" до боржника в загальній сумі 333 239,95 грн., визнані погашеними.

Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного Кодексу України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із конструкції ст. 554 Цивільного Кодексу України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 Цивільного Кодексу).

Ця позиція підтверджується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та викладена в листі головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 року: «п.2 Виходячи з положень частини першої статті 533, частини першої статті 544 ЦК України, поручитель хоча і пов'язаний із боржником зобов'язальними правовідносинами, проте він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором».

Згідно зі ст. 543 Цивільного Кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

При солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Обставини, за яких припиняється порука, визначені статтею 559 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 559 Цивільного Кодексу України, на яку як на підставу припинення поруки посилається позивач, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із статтею 598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені в статті 526 цього Кодексу, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання боржника - АТ «ВЕГА» перед кредитором - ПАТ «ІНПРОМБАНК» по своєчасному та в повному обсязі поверненню кредиту за кредитним договором № 31-2008 від 14.11.2008р., забезпеченням якого виступає договір поруки від 14.11.2008р., укладений між ПАТ «ІНПРОМБАНК» та ОСОБА_2, належним чином не невиконані.

Відповідно до пункту 4.1 договору поруки, цей договір набирає чинності з часу його підписання. Згідно з пунктом 4.2 договору порука за цим договором припиняється виконанням зобов'язань за кредитним договором або після закінчення 3 (трьох) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідно до положень частини першої статті 559 Цивільного Кодексу України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Так, згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 18 червня 2012 року в справі 6-73цс12, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. Саме у цих випадках у поручителя з`являється право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим з підстав, передбачених частиною 1 статті 559 Цивільного Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Інпромбанк» та ОСОБА_2 09 листопада 2010 року укладено договір про зміну договору поруки, яким у відповідності до змін, внесених ПАТ «Інпромбанк» та АТ «ВЕГА» до кредитного договору, змінено строк остаточного повернення кредиту позичальником до 28 лютого 2011 року. Доказів внесення будь-яких інших змін кредитором та позичальником до основного зобов'язання представником позивача у справі не надано.

Згідно із частиною четвертою статті 559 Цивільного Кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вказаний строк може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк). Чинний Цивільний Кодекс виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у частині 4 статті 559 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного Кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в пункті 4.2 договору поруки було передбачено, що порука припиняється після закінчення трьох років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Договором про зміну кредитного договору від 09.11.2010р. строк повернення кредиту був узгоджений між кредитором та позичальником, а саме - 28.02.2011р.. Зазначений вище строк повернення кредиту був визначений і в договорі поруки, в результаті внесення до нього змін, що також відбулося 09.11.2010р. Таким чином, трирічний строк з дня настання терміну погашення кредиту, протягом якого кредитор має право пред'явити свої вимоги до поручителя, спливає 28 лютого 2014 року.

Таким чином, враховуючи обставини справи, з аналізу вказаних норм законодавства та з урахуванням умов, зазначених в договорі поруки вбачається, що припинення поруки за договором поруки на підставах, передбачених статтею 559 Цивільного Кодексу України, суперечить умовам укладеного сторонами договору та загальним положенням, що регулюють забезпечення виконання та припинення зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного Процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, суд вважає, що у випадку виникнення між сторонами договору спору з приводу припинення договору, прав і обов'язків сторін за договором, сторона, яка вважає, що оспорюється або порушується її право, може звернутися за його захистом до суду. Проте, позивачем не були надані суду докази порушення або оспорювання відповідачем його прав за договором поруки.

Згідно зі статтею 6, частиною 1 статті 627, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту договору поруки, а саме відповідно до п.5.2, випливає, що сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, однак, представник позивача не надав суду доказів направлення пропозицій з боку позивача щодо розірвання (припинення) договору поруки. Слід врахувати, що розірвання договору є одним із способів припинення зобов'язання, і таким чином, подання позовної заяви про припинення поруки за договором поруки до надіслання відповідачу відповідних пропозицій, є передчасним, а недотримання з боку позивача процедури, передбаченої договором поруки є підставою для відмови в позові.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню за наявності досліджених у судовому засіданні доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214-215 Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст. 221, 526, 553-559, 598-599, 627, 628 Цивільного Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ПАТ "Інпромбанк" про визнання договору поруки від 14 листопада 2008 року , укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Інпромбанк" на виконання зобов*язань Акціонерного товариства "Вега" за кредитним договором № 31-2008 від 14.11.2008р.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Григор*єва А.О.