Постанова

від 18.02.2009 по справі 11/164-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/164-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" лютого 2009 р.                                                           Справа № 11/164-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Будішевської Л.О.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Солодкової С.І. - представника за довіреністю №1 від 14.01.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод Керамзит", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "18" листопада 2008 р. у справі № 11/164-08 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Торговельна компанія "ТВС", м.Черкаси

до Відкритого акціонерного товариства "Завод Керамзит", м.Вінниця

про стягнення 27336,67грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.11.2008р. у справі №11/164-08 позов Приватного підприємства "Торговельна компанія "ТВС", м.Черкаси до Відкритого акціонерного товариства "Завод Керамзит", м.Вінниця про стягнення 27336,67грн. задоволено.

Стягнуто з ВАТ "Завод Керамзит" на користь ПП "Торговельна компанія "ТВС" - 26200,00грн. основного боргу, 1136,67грн. пені, 273,37грн. відшкодування витрат, пов'язаних зі сплати державного мита та 118,00грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Завод Керамзит" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- в порушення вимог ухвали господарського суду Вінницької області від 17.10.2008р. не було проведено взаємозвірку заборгованості та не складено і не підписано відповідачем акт звірки, оскільки представники позивача не з'явились до відповідача, що в свою чергу свідчить про недотримання позивачем норм ст.34 ГПК України;

- суд першої інстанції прийняв рішення за одне судове засідання, без участі представника відповідача, не відклавши розгляду справи, що позбавило відповідача надати свої пояснення по даному позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства та з повним з'ясуванням усіх обставин справи, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке. 

Приватне підприємство "Торговельна Компанія "ТВС" звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Керамзит" про стягнення заборгованості за договором поставки б/н від березня 2008р. в загальному розмірі 27336,67грн., з яких: 26200,00грн. основного боргу та 1136,67грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2008р. між Приватним підприємством "Торговельна Компанія "ТВС" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Керамзит" (покупець) укладено договір поставки, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки, а покупець - прийняти та оплатити пічне пальне (далі - товар), в кількості та по ціні, вказаній у цьому договорі на умовах "СРТ - м.Вінниця" за реквізитами: м.Вінниця, вул.Айвазовського, 28 відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (п.1.1. договору).

Ціна за один літр товару становить 2,950 грн. з ПДВ (п.1.4. договору).

Пунктами 2.6. та 2.7. договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 3-ох банківських днів з дня поставки його на склад покупця; остаточний розрахунок по поставленій партії товару покупець зобов'язаний здійснити протягом 4-ох банківських днів з дня поставки товару.   

Відповідно до п.6.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 01 квітня 2009р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору від кожної із сторін не надійде заяви про його припинення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31200,00грн., що підтверджується накладною №46 від 06.06.2008р.

Відповідач згідно довіреності серії НБІ №137860 від 06.06.2008р. отримав вказаний товар та платіжним дорученням №747 від 03.07.2008р. перерахував на рахунок позивача 5000,00грн.

Таким чином борг відповідача перед позивачем складає 26200,00грн.

08.09.2008р. позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №30 про проведення розрахунків за поставлений товар, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Судовою колегією враховується наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 ГК України).

А відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Місцевим господарським судом встановлено, що ВАТ "Керамзит" порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оскільки розрахувався за поставлений товар лише  частково, сплативши вартість отриманого товару у розмірі 5000грн., тому заборгованість ВАТ "Керамзит" перед ПП "Торговельна Компанія "ТВС" складає 26200грн., що підтверджується належним чином оформленими документами.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки основний борг відповідача становить 26200,00грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, господарський суд Вінницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача.  

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути, згідно розрахунку  №4 від 08.10.2008р., 1136,67грн. пені за прострочення зобов'язань за період з 06.06.2008р. по 08.10.2008р. у розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Умовами п.3.4. договору передбачено, що у випадку затримки оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позивач підставно застосував зазначений вид відповідальності до відповідача.

Однак, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок розміру пені з урахуванням п.п.2.7. та 3.4. договору, звертає увагу на те, що фактично пеня має бути нарахована за період з 13.06.2008р. по 02.07.2008р. на суму 31200,00грн, що складає 388,72грн. та за період з 03.07.2008р. по 08.10.2008р. на суму 26200,00грн., що складає 1666,50грн., а всього - 2055,22грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення менший розмір пені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням вимог законодавства, прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з ВАТ "Керамзит" пені в розмірі 1136,67грн.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно невідкладення судом розгляду справи, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття  неправильного рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак не реалізував права судового захисту своїх прав та інтересів, а невідкладення судом першої інстанції розгляду справи не призвело до прийняття неправильного рішення, тому вказана обставина не може бути підставою для скасування судового акту.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 18 листопада 2008 року у справі №11/164-08 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької областівід 18 листопада 2008 року у справі № 11/164-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод Керамзит", м.Вінниця - без задоволення.

2. Справу № 11/164-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Будішевська Л.О.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд