Постанова

від 17.04.2013 по справі 811/913/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року Справа № 811/913/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представників позивача - Гавриш Г.О., Забожко О.М.

представника відповдіача - Панасенко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія - Феліз" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення -

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ПП «Вікторія-Феліз» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 27 листопада 2012 р. №0006121520, яким збільшено суму грошового зобов'язанні в розмірі 166666,66 грн.

В обґрунтування позовної заяви підприємство зазначає, що за результатами позапланової перевірки винесене податкове - повідомлення рішення є протиправним, оскільки на час винесення рішення, підприємство самостійно виключено суму податкового кредити по податкові накладній №17 від 27.10.2011 р., а відтак податковий орган помилково дійшов висновку про наявність порушень податкового законодавства.

Відповідач не погоджуючись з позовом надав суду заперечення на позов, які обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено, що ПП «Вікторія-Феліз» помилково сформовано суму податкового кредиту на підставі податкової накладної №17 від 27.10.2011 р., оскільки підприємством окрім заяви про відмову продавця надати податкову накладні належним чином зареєстровану в Єдиному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не направлено до податкового органу скаргу на дії такого платника податків з доданням усіх необхідних первинних документів, які були виписані за господарською операцією з ТОВ «Олеко-будзв'язок».

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги адміністративного позову з підстав наведених в самому позову та зазначили, що підприємством правомірно було віднесене до складу податкового кредити суму ПДВ в розмірі 133333,33 грн. на підставі податкової накладної №17 від 27.10.2011 р., оскільки і заяву - Додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 р. і скаргу із усіма належними документами було подано до податкового органу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував поти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову. Крім того, представник відповідача зазначив, що за відповідний звітний період - квітень 2012 р. позивачем подано разом з декларацією з ПДВ за квітень 2012 р. та Додаток 8 до декларації, проте скарги на відмову продавця надати підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідних первинних документів до податкового органу не надходило.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Вікторія-Феліз» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа та відомості щодо неї внесені до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою №563097 (а.с.14) та є платником податку на додану вартість (а.с.16).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач), в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

На підставі наказу від 12.11.2012 р. №2281 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість проведено перевірку за результатами якої складено акт про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 16.11.2012 р. №992/1520/31146326, яким встановлено, що підприємство в порушення п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України включило до складу податкового кредиту за квітень 2012 р. суму ПДВ в розмірі 133333,33 грн. згідно податкової накладної №17 від 27.10.2011 р., яка видана ТОВ «Олеко-Будзв'язок» без реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та до додатку 8 не подано копій документів, які є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, що засвідчують факт сплати та отримання таких товарів (далі акт перевірки, а.с.18).

На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення - рішення від 27.11.2012 р. №0006121520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133333,33 грн. - за основним платежем та 33333,33 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.19).

Позивач не погоджуючись з винесеним податковим повідомлення - рішення подав скаргу до ДПС у Кіровоградській області.

Рішенням ДПС у Кіровоградській області від 01.02.2013 р. №348/10/10-208 «Про результати розгляду первинної скарги» скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.21-22).

Не погоджуючись з винесеними рішенням позивач подав повторну скаргу до ДПС України, рішенням якої від 05.03.2013 р. №3423/6/10-2115 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а в задоволенні скарги відмовлено.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про збільшення грошових зобов'язань з ПДВ є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Як вбачається з акту перевірки, позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2012 р. суму ПДВ в розмірі 133333,33 грн. згідно податкової накладної №17 від 27.10.2011 р., яка видана ТОВ «Олеко-Будзв'язок» без реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та до додатку 8 податкової декларації за квітень 2012 р. не подано до податкового органу копій документів, які є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, що засвідчують факт сплати та отримання таких товарів.

Представники позивача заперечували проти таких висновків, пославшись на те, що одночасно з подачею податкової декларації за квітень 2012 р. до податкового органу були подані копії первинних документів, які підтверджували реальність господарської операції.

Такі пояснення представників позивач суд оцінює критичне та не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.

Між ТОВ «Олеко-Будзв'язок» та ТОВ «Вікторія-Феліз» укладено договір поставки від серпня 2011 р., згідно якого позивач в жовтні 2011 р. частково оплатив товар та частково його отримав (а.с.27-29, 40-45, 53).

За наслідками господарської операції ТОВ «Олеко-Будзв'язок» виписало податкову накладну №17 від 27.10.2011 р. на суму 800000 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн. (далі податкова накладна, а.с.54).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всупереч зазначеному, ТОВ «Олеко-Будзв'язок» видано податкову накладну без її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суму ПДВ в зазначеній податковій накладній позивачем віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2012 р. та заповнено Додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 р. (а.с.30-34).

Відповідно до абзаців 11 та 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проте, всупереч вищезазначеній нормі, позивач не надав до податкового органу копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Ухвалою суду від 15.04.2013 р. витребувано від відповідача оригінал журналу реєстрації вхідної кореспонденції за період з 05 травня 2012 р. (а.с.96) по 20 травня 2012 р. (останній день подачі податкової звітності за квітень 2012 р.).

Оглянувши оригінал журналу реєстрації вхідної кореспонденції за період з 05 травня 2012 р. (а.с.96) по 21 травня 2012 р., копія якого залучена до матеріалів справи (а.с.103-172), суд зазначає, що Кіровоградською ОДПІ в зазначений період не було зареєстровано жодної вхідної кореспонденції від ТОВ «Вікторія-Феліз».

Посиланні позивача щодо направлення таких документів до податкового органу, але неможливість довести даних обставин зумовлена проведення обшуку на підприємстві, суд оцінює критично, оскільки такі посилання спростовані доказами наданими відповідачем.

Крім того, представник позивача, зазначав, що оскаржуваним рішенням протиправно збільшено грошове зобов'язання з ПДВ, оскільки до винесення такого рішення, позивач самостійно виправив помилку, надавши розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ, віднісши до суми податкового кредиту за жовтень 2012 р. ПДВ по податковій накладній, додавши до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. додаток 8 та первинні документи, які супроводжували господарську операції (а.с.48-52, 95).

Такі посилання позивача також судом не беруться до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, визначених в пункту 50.1 Податкового Кодексу України, а саме: коригування даних податкової декларації за квітень 2012 р. до проведення перевірки, нарахування штрафних санкцій самостійно нарахованих тощо.

Наказ про проведення перевірки від 12.11.2012 р. №2281 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» позивач отримав 15.11.2012 р., що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні. Дане підтверджується також зазначення у верхньому правому куті номеру та дати отримання позивачем даного наказу (а.с.56). Перевірку проведено 16 листопада 2012 р., що вбачається з дати складання акту перевірки.

Як зазначили представники позивача в судовому засіданні, після отримання наказу про проведення позапланової перевірки, позивачем було самостійно знято суму податкового кредиту за квітень 2012 р., задекларувавши її в сумі податкового кредиту за жовтень 2012 р., подавши Додаток 1 до податкової декларації з ПДВ до податкового органу 18.11.2012 р. (а.с.71-72).

Відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового Кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Тобто, позивач самостійно виправив помилку у формуванні податкового кредиту за квітень 2012 р. вже після проведення відповідачем перевірки та складення акту перевірки, а тому дії позивача по внесенню змін до податкової звітності після проведення перевірки не звільняють його від відповідальності за порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу щодо встановлених порушень та винесення оскаржуваного рішення, а тому, в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія - Феліз" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2013 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна