Рішення

від 18.02.2009 по справі 33/24-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/24-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.09р.

Справа № 33/24-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД", м. Київ 

до  Приватного підприємства "Автоальянс", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 3 046 грн. 49 коп.

                                                                                                                     Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Мільчаков О.Л., довіреність б/н від 29.12.2008 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підриємства "Автоальянс" про стягнення 1 867 грн. 00 коп.  - основної заборгованості по договору № 2146/2008К від 22.01.2008 року, 1 120 грн. 20 коп. - штрафу, 7 грн. 03 коп. - 3% річних, 52 грн. 26 коп. - інфляційні втрати і витрат по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було повідомлено належним чином, доказом чого є поштове повідомлення № 868348.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

22.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" (постачальник) та приватним підприємством "Автоальянс" (покупець) був укладений договір поставки № 2146/2008 К (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві (відповідачу по справі) товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити  товар на умовах Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,29% від вартості, вказаної у Додатках до Договору та наступної помісячної оплати у відповідності з графіками, вказаними в Додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.2. Договору підставою для оплати є видаткові накладні, які надаються постачальником покупцю.

Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 9806 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № ЕДН01220010 від 23.01.2008 р. на суму 4 794 грн. 00 коп., № ЕДН03280012 від 31.03.2008 р. на суму 5 012 грн. 00 коп. та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯОЛ № 222811 від 22.01.2008 р., серії ЯОЛ № 222818 від 27.03.2008 р.

Відповідач розрахувався з позивачем частково в сумі 7 939грн. , що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи,  у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1 867 грн. 00 коп.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

       Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

       Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

  Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

        Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

  Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі   1 867 грн. 00 коп.  доведені і підлягають задоволенню.

              Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

                За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

                Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Відповідно до п.10.3 Договору, у разі порушення терміну оплати вартості товару,  покупець зобов"язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 60% від загальної вартості невиконаного зобов'язання, штраф складає 1 120 грн. 20 коп. і підлягає стягненню.

          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі –52 грн. 26 коп. (за період з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р.) та 3% річних –7 грн. 03 коп. (за період з вересня 2008 р. по листопад 2008 р.).

           З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 1 867 грн. 00 коп. –основної заборгованості по договору поставки № 2146/2008 К від 22.01.2008 р., 1 120 грн. 20 коп. –штрафу, 52 грн. 26 коп. –інфляційних збитків, 7 грн. 03 коп. –3% річних.

  Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

  Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

  Керуючись ст. ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського  процесуального кодексу України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

  Стягнути з Приватного підприємства "Автоальянс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Севастопольська, 2/94, п/р № 26008050212122 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 32860065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а, п/р № 26008038849651 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 35493625) –1 867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп. –основного боргу, 1 120 (одна тисяча сто двадцять) грн. 20 коп. –штрафу, 52 (п'ятдесят дві) грн. 26 коп. –інфляційних збитків, 7 (сім) грн. 03 коп. –3% річні, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська