Постанова

від 16.04.2013 по справі 802/1077/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 квітня 2013 р. Справа № 802/1077/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Любові Євгеніївни

представників сторін:

позивача: Гаврилюк В.К. - директор; Мєнков Є.П. - представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "В.К."

до: Державної інспекції України з контролю за цінами

про: визнання дій неправомірними та скасування рішення № ІЦ-02-12/21 від 04.04.2011р.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "В.К" (далі - ПП "В.К.") з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (далі - ДІКЦ у Вінницькій області) про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДІКЦ у Вінницькій області починаючи з 14 березня 2011 року по 28 березня 2011 року було проведено перевірку ПП "В.К." на предмет дотримання суб'єктом господарювання порядку декларування та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог законодавства. За результатами перевірки 28 березня 2011 року відповідачем було складено акт №000120, у відповідності до якого встановлено, що загальна сума необґрунтовано отриманої виручки по даному акту перевірки з 01 квітня 2010 року по 15 березня 2011 року в результаті застосування оптово - відпускних цін з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни та застосування завищених торгівельних надбавок на продукти харчування, ціни, які підлягають державному регулюванню, становить 17066,04 грн., яка відповідно ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року за №298/519, підлягає вилученню до бюджету із застосуванням штрафу у розмірі 200 відсотків. 04 квітня 2011 року на підставі вищезазначеного акту суб'єктом владних повноважень, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області, було прийнято рішення № ІЦ-02-12/21 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Вказане рішення містить посилання на порушення ПП "В.К." вимог розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 26.10.2007 року №399 "Про декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари" із змінами та доповненнями від 22.01.2007 року №18 "Про державне регулювання цін на основні продукти харчування із змінами та доповненнями", і, як наслідок, інформація про вилучення у ПП "В.К." у дохід державного бюджету 17066,04 грн. необґрунтовано отриманої виручки та застосування штрафних санкцій у розмірі 34132,08 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2013р. допущено заміну відповідача - Державну інспекцію з контролю за цінами у Вінницькій області її правонаступником - Державною інспекцією України з контролю за цінами.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги повністю, надавши пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 16.04.2013р. на адресу суду надійшло його клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Приватне підприємство "В.К." здійснює свою діяльність згідно зі Статутом підприємства, в редакції, затвердженій рішенням засновника № 1 від 08.10.1998 року, зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13.10.1998р., номер запису про державну реєстрацію - 1 174 120 0000 006369.

Основними видами діяльності ПП "В.К." за КВЕД є: інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами.

В період з 14 березня 2011 року по 28 березня 2011 року, відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови КМУ від 13.12.2000р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», пункту 3.1.1., 3.1.2. плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на І квартал 2011 року на підставі посвідчення №233 від 10.03.2011 року начальником відділу Дужаком М.І. та провідним державним інспектором Мазур О.І. проведена перевірка ПП "В.К." з питань дотримання останнім державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні цін на окремі види продовольства відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року, розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №399 від 26.10.2007 року за період з квітня 2010 року по березень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №000120 від 28.03.2011 року, яким встановлено, що в період з 01.04.2010р. по 15.03.2011р. завищення оптово-відпускних цін на масло вершкове жирн. 72,5 % та сир кисломолочний жирн. 0% і 9 % більш ніж на 1% протягом місяця без обов'язкової процедури декларування їх зміни. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 8705 грн. 41 коп. В період з 27.10.2010р. по 22.02.2011р. завищення оптово-відпускних цін на сири тверді внаслідок застосування торговельних надбавок в розмірі від 15,7% до 38,4%, що перевищує граничний розмір на 15%. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 8360 грн. 63 коп. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки становить 17 066 грн. 04 коп., в зв'язку з чим було порушено вимоги розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації № 399 від 26.10.2007 року «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» та № 18 від 22.01.2007р. «Про державне регулювання цін на основі продуктів харчування» .

На підставі зазначеного акту 04.04.2011 року начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області прийнято рішення №ІЦ-02-12/21 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", вирішено вилучити у приватного підприємства "В.К." в дохід державного бюджету 17066,04 грн. та стягнути штраф в розмірі 34132,08 грн.

Вважаючи вказане рішення про застосування економічних санкцій протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № ІЦ-02-12/21 від 04.04.2011р. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до пункту 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 03.12.2001 року № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Відповідно до пункту 1.6 зазначеної вище Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Обчислення суми виручки, отриманої внаслідок порушення чинного порядку встановлення і застосування цін регулюється розділом 2 Інструкції.

Згідно пункту 2.1.Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

В актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Для визначення суми виручки необхідно проаналізувати надходження коштів на банківський рахунок та в касу підприємства, а також дебіторську заборгованість по розрахунках за відпущену в періоді, що перевіряється, продукцію.

Відповідно до Листа ДПА від 14.06.2010 року №3658/ф/17-0714 виручкою від реалізації продукції товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Виключний перелік первинних документів, якими підтверджується надходження виручки суб'єкту господарювання та їх обов'язкових реквізитів визначено у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджено Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року №637 та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22.

Отже, істотною умовою для застосування відповідачем штрафних санкцій та вилучення необґрунтованої виручки є наявність доказів отримання позивачем такої необґрунтовано одержаної суми виручки, зокрема, платіжних доручень, квитанцій прибутково-касових ордерів, банківських виписок про зарахування коштів.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що підприємство "В.К." здійснює та отримує платежі виключно в безготівковій формі, готівки в касу підприємство не отримує, касові апарати відсутні, що також підтверджується листом Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС № 7827 від 15.04.2013р.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії укладених договорів з покупцями, що визначені перевіряючим в акті перевірки, як основні покупці продукції, зі змісту яких вбачається лише безготівковий розрахунок за поставлений товар.

Під час проведення перевірки, перевіряючий повинен був проаналізувати наявність чи відсутність дебіторської заборгованості по розрахункам за відпущену, в період, що перевірявся, продукцію.

В матеріалах справи містяться акти звірки взаєморозрахунків, які були сформовані з "основними" покупцями підприємства "В.К." (т. 1 а.с.175-203), а саме:

- акт звірки розрахунків № 27 від 31.03.2011р. ТОВ НВП "Аргон";

- акт звірки розрахунків № 27 від 30.04.2011р. ТОВ НВП "Аргон";

- акт звірки розрахунків № 27 від 31.03.2011р. ТОВ "Картошка";

- акт звірки розрахунків № 27 від 30.04.2011р. ТОВ "Картошка";

- акт звірки від 14.03.2011р. ПП "ТОБІ-ГНГ";

- акт звірки від 14.03.2011р. ПП "ТОБІ-ГНГ";

- акт звірки розрахунків № 0000271 від 31.03.2011р. ТОВ "Валіс";

- акт звірки розрахунків № 0000271 від 30.04.2011р. ТОВ "Валіс";

- акт перевірки розрахунків від 20.05.2011р. ДП "Гарантія-Маркет";

- акт звірки розрахунків № 26 від 30.04.2011р. ТОВ "ЕКО".

Зі змісту вказаних актів вбачається наявність дебіторської заборгованості в сумі 195 409 грн. 19 коп.

Загальна сума дебіторської заборгованості за період перевірки, а саме, з 01.04.2010р. по 15.03.2011р., становить 181 974 грн. 76 коп., що підтверджується листом за № 11 від 12.04.2013р.

Також перевіряючим під час проведення перевірки не було враховано тієї обставини, що більшість товару, який було реалізовано позивачем, було повернено, що підтверджується накладними на повернення товару, за період з 01.04.2010р. по 17.02.2011р., а саме, № 5530 від 13.04.2010р., № 6544 від 14.04.2010р., № 5681 від 18.05.2010р., № А96-002764 від 27.05.2010р., № 5736 від 01.06.2010р.№ 5908 від 07.07.2010р., № 7032 від 11.06.2010р., № А96-003123 від 15.06.2010р., № 7134 від 24.06.2010р., № А92-003939 від 23.07.2010р., № 128202 від 14.09.2010р., № 128366 від 24.09.2010р., № 8186 від 01.11.2010р., № 7667 від 02.11.2010р., № 7689 від 02.11.2010р., № 3914 від 08.11.2010р./,/ № 128674 від 13.10.2010р., № А96-006193 від 26.10.2010р., № 128897 від 27.10.2010р., № 128947 від 29.10.2010р., № 128978 від 30.10.2010р., № 19536 від 02.11.2010р., № 2202761362 від 10.12.2010р., № А55-004977 від 30.12.2010р., № 130115 від 09.01.2011р., № 130140 від 10.01.2011р., № А97-000219 від 11.01.2011р., № 2202916494 від 13.01.2011р., № 130248 від 16.01.2011р.№ 130419 від 23.01.2011р., № 130363 від 20.01.2011р., № 2202996904 від 28.01.2011р., № 2203096847 від 17.02.2011р.

З огляду на вищезазначене, випливає, що під час здійснення Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області перевірки, сума виручки розраховувалась на підставі видаткових накладних на продукцію, які свідчать лише про кількість продукції, що була відпущена та її сумарну ціну.

Разом з тим, під час визначення суми виручки перевіряючим не було проаналізовано надходження коштів на банківський рахунок та в касу підприємства, а також не встановлено наявність чи відсутність дебіторської заборгованості по розрахунках за відпущену в періоді, що перевіряється, продукцію.

Факт отримання виручки від реалізації продукції вказаної в накладних та про яку зазначав перевіряючий в ході розгляду справи не встановлено.

Ретельно дослідивши довідки про необґрунтовано отриману виручку ПП "В.К.", акти звірки розрахунків в судовому засіданні встановлено, що перевіряючим не врахований факт відсутності оплати за видатковими накладними по постачальниках - "Вершкова долина", ТМ "Домашній", ВАТ "Звенигородський сиркомбінат", ТМ "Наш молочник". При цьому, суми із даних накладних перевіряючим внесено до довідки про необґрунтовано отриману виручку ПП "В.К.".

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що акт перевірки № 000120 від 28 березня 2011 року та довідки безпідставно отриманої виручки не містять підтверджень первинними бухгалтерськими документами, що, в свою чергу, не дозволяє зробити обґрунтований висновок про розмір отриманої ПП «В.К.» виручки від реалізації продукції і визначити суму необґрунтовано отриманої виручки. Крім того, матеріалами справи спростовується розмір суми необґрунтовано отриманої виручки, яка визначена перевіряючим у вказаних вище довідках.

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків відповідача викладених в акті перевірки № 000120 від 28 березня 2011 року, з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № ІЦ-02-12/21 від 04.04.2011р.

Одночасно суд звертає увагу, що позивачем оскаржуються дії Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області, результат яких знайшов своє відображення у прийнятті рішення, яке також визначено позивачем як об'єкт оскарження. При оскарженні відповідного рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його прийняття і, у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує дане рішення.

Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін охоплює в собі й визнання протиправними дій щодо неповного дослідження обставин, на підставі яких визначено суму необґрунтовано отриманої виручки, а тому питання протиправності дій, в даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки в даному випадку результатом вчинених дій стало рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, оскаржуючи яке в повній мірі позивачем реалізовується право на судовий захист та виявляється можливість у відновленні порушених прав та інтересів в даних правовідносинах.

Тому, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій протиправними дій Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Вирішуючи спір, суд враховує положення ч. 3 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні.

В даному випадку відповідачем не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку про визнання протиправним і скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № ІЦ-02-12/21 від 04.04.2011р.. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (Постанова N 845) встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про ціни і ціноутворення", Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 03.12.2001 року № 298/519, Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № ІЦ-02-12/21 від 04.04.2011р.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "В.К." (вул. Ватутіна, 56/130, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 30164662) судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Державної інспекції України з контролю за цінами (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 38005487).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович