Рішення

від 24.02.2009 по справі 51/329-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/329-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2009 р.                                                            Справа № 51/329-08

вх. № 9541/5-51

Суддя господарського суду Шарко Л.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Раєвська В.М., довіреність б/н від 20.01.2009 р.,  відповідача - Староста В.І., начальник ВЮЗ ХНУВС, довіреність №1/65 від 16.01.2009 року (до перерви), після перерви - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ фірма "Адап", м. Харків  

до  Харківського Національного університету внутрішніх справ МВС України,м. Харків  

про стягнення 15157,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15157,70 грн. заборгованості, з яких: 11064,00 грн. основного боргу; 4093,70 грн. інфляційних; 481,00 грн. трьох відсотків річних, що виникла з договору купівлі-продажу № 06/05 від 30.05.2007 року. Позов обгрунтовано статтями 625, 691, 692 ЦК України та статтею 193 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

20.02.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази надіслання відповідачу 3 примірники акту звірки взаємних розрахунків за договором купівлі-продажу № 06/05 від 30.05.2007 року з додатками.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

23.02.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від відповідача надійшли заперечення проти позовних вимог, в яких відповідач позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши надані заперечення, долучає їх до матеріалів справи.

Сторони у судовому засіданні 23.02.2009 року звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи за межами двохмісячного терміну, встановленого ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання сторін про продовження терміну розгляду справи, вважає за можливе зазначене клопотання задовольнити, як таке, відповідає нормам діючого законодавства.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.02.2009 року з 11:45 години до 24.02.2009 року до 10:15 години.

24.02.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення проти позовних вимог.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання після перерви 24.02.2009 року свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить підпис відповідача на внутрішній стороні обкладинки справи.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 24.02.2009 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

30 травня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 06/05 (далі - договір), відповідно до умов якого, продавець  (позивач по справі) зобов"язується поставити та передати у власність покупцю (відповідач по справі) поліграфічну продукцію, а покупець зобов"язується прийняти цю продукцію та своєчасно її  оплатити (аркуші справи №№ 09-10).

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № 786 від 14.06.2007 року на суму 11064,00 грн.; довіреністю серії ЯИН № 497831 від 07.06.2007 року (аркуші справи №№ 13-14).

Відповідно до пункту 3.3. договору відповідач зобов"язаний оплатити поставлену продукцію протягом 05 (п"яти) банківських днів з дати її поставки.

Однак відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 30.0.2009 року складає 11064,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд у позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь 1370,00 грн. інфляційних нарахувань та 481,00 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Слід зазначити, що в своїх запереченннях проти позову від 23.02.2009 року представник відповідача вказує, що позовні вимоги необгрунтовані, оскільки пунктами 6.1. та 6.2. договору сторони визначили відповідальність сторін, а саме позивач сплачує відповідачу пеню за порушення строків виконання зобов"язання по договору у розмірі 0,1 % від вартості товару, а також за прострочення понад 30 днів додатково стягується з позивача на користь відповідача штраф у розмірі 7%. Тобто, відповідач зазначає, що сторони домовились не встановлювати відповідальності з боку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не вказує в позові про пеню або штраф взагалі та не заявляє про їх стягнення з відповідача на свою користь. Натомість, позивач нарахував 3% річних та інфляційні, які згідно ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача згідно закону.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11064,00 грн. основного боргу; 481,00 грн. трьох відсотків річних; 1370,00 грн. інфляційних обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27, код 08571096, п/р 35227002000112 банк УДК в Харківській області, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Адап" (61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, корп. 7, поверх 4, код 23761049, п/р 26008016813036 у ХФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО 351618) - 11064,00 грн. основного боргу; 481,00 грн. трьох відсотків річних; 1370,00 грн. інфляційних; 157,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Шарко Л.В.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний "27" лютого 2009 року.