cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/5587/13 18.04.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 910/5587/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Імпульс.М.»;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій Дім «ІМПЕКС СТАЛЬ»;
про стягнення 126120,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Баранікова М.М., довіреність б/н від 01.03.2013р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Імпульс.М.» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій Дім «ІМПЕКС СТАЛЬ» (надалі - відповідач) про стягнення 126120 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач без достатньої правової підстави володіє грошовими коштами позивача в розмірі 126120,00 грн., перерахованими згідно платіжного доручення № 1434 від 13.11.2012р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/5587/13 та призначено її розгляд на 18.04.2013р.
Присутніми в судовому засіданні представниками позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судове засідання 18.04.2013р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.03.2013р. не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 28.03.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Ухвала суду була отримана відповідачем 08.04.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення пошового відправлення.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з платіжним дорученням № 1434 від 13.11.2012р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 126120,00 грн. із призначенням платежу «оплата за металопрокат , згідно рах. СФ-0002812 від 08.11.2012, в т.ч. ПДВ 21020,00 грн.».
Проте, як зазначає позивач у позові, сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов та не уклали договір поставки, .
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано доказів (листів, пропозицій) проведення переддоговірних переговорів та досягнення домовленості щодо укладення договору поставки.
27.02.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 19/02-юр від 20.02.2013р. з вимогу про повернення перерахованих коштів у сумі 126120,00 грн.
Однак, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.
Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 1434 від 13.11.2012р. було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 126120,00 грн., однак договірних відносин між позивачем та відповідачем не виникло, доказів протилежного станом на момент вирішення спору - суду надано не було.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки позивачем перераховано грошові кошти в сумі 126120,00 грн. без достатньої правової підстави, натомість відповідачем вказані кошти не повернуті, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 126120,00 грн. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій Дім «ІМПЕКС СТАЛЬ» (02156, м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 22; код ЄДРПОУ 38096155) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Імпульс.М.» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, 1-й провулок Фрунзе, 6; код ЄДРПОУ 36319949) 126120,00 грн. - безпідставно перерахованих коштів, 2522 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 22.04.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30852112 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні