Постанова

від 19.04.2013 по справі 823/962/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Справа № 823/962/13-а

09 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: прокурора Шевчук Н.В. - за посвідченням, представника позивача Обруча Ю.Д. - за довіреністю, представника відповідача Чорная В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «Лівс»» про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міжрайонний прокурор Черкаської області в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «Лівс»» про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор стверджує, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», надав послуги з перевезення вантажу без оформлених документів, а саме: автомобіль, на якому здійснювалось перевезення вантажів, не обладнаний тахографом, а також індивідуальна контрольна книжка водія не відповідає вимогам наказу № 340 від 07.06.2010 року чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з приводу чого надав суду заперечення на позовну заяву, згідно з якими відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду з підстав того, що прокурором пропущений строк на звернення до адміністративного суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, по справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Судом встановлено, що 31.05.2012 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Результати перевірки зафіксовані в акті перевірки за № 033290 від 31.05.2012 року.

Відповідно до вищезазначеного акту при перевірці транспортного засобу, що належить позивачеві, виявлено порушення - автомобіль КАМАЗ 54115-010 д.н.з. НОМЕР_1, на якому здійснювалось перевезення вантажів, не обладнаний тахографом, а також індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_3 не відповідає вимогам наказу № 340 від 07.06.2010 року чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III). На даній підставі до позивача постановою від 06.04.2010 року були застосовані санкції в сумі 1700 грн. 00 коп. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 60 Закон № 2344-III.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку, однак постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року по справі №2а/2370/3726/2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року - в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Засади організації та діяльності між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень визначені Законом № 2344-III.

Статтею 6 Закону № 2344-III визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (далі - Положення), пунктом 1 якої визначено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Оцінюючи підстави, на основі яких до позивача були застосовані штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Підпунктом 6.3 наказу Міністерства інфраструктури від 29.123.2011 року № 659 «Про внесення змін до наказу Мінтрансзв'язку від 07.06.2010 року № 340» визначено, що водій, який керує колісним транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку, форма якої зазначена у додатку 3 до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Індивідуальна контрольна книжка є одним із документів, передбачених законодавством України, оформлення якої передбачено ст. 39 та ст. 48 Закону № 2344-III. Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III передбачено, що за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначний ст. 48 вказаного Закону сплачується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, та її територіальне управління в Черкаській області.

Згідно вимог статті 6 Закону та пункту 4 Порядку, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Твердження представника відповідача про те, що прокурором пропущений строк на звернення до адміністративного суду, суд розцінює критично, оскільки ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Смілянському міжрайонному прокурору про наявність порушень інтересів держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області стало відомо з листа останньої № 395 від 18.03.2013 року. В зв'язку з чим, станом на час звернення прокурора з адміністративним позовом до суду, останнім не був пропущений строк на звернення до адміністративного суду, а тому відсутні підстави для залишення позову прокурора без розгляду.

Таким чином, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України на стягнення 1700 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «Лівс»» (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Одеська, буд. 2, ідентифікаційний код 05486831) на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) грн. фінансових санкцій, зарахувавши їх на р/р 31114106700002, код платежу 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції», одержувач УДК в м. Черкаси, код одержувача 22809222, банк ГУ ДКУ в Черкаській області, МФО 854018.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 22.04.2013 року.

Суддя В.В. Мишенко