Постанова

від 09.04.2013 по справі 808/126/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року 11:40Справа № 808/126/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомост», м. Запоріжжя

до відповідача: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

від позивача: Приладишева Н.Г., довіреність 10.02.2013

від відповідача: Коваленко С.В., довіреність № 3670/10-014 від 20.11.2012

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомост» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 № 0003032211.

В обґрунтування позову посилається на те, що ТОВ «Екомост» згідно договору купівлі-продажу від 19.07.2012 придбало у ТОВ ВКП «ФЕБ» адміністративну будівлю загальною площею 247,7 кв.м., яка розташована на земельній ділянці 0,6673га. та перебуває у користуванні ТОВ ВКП «ФЕБ» за договором оренди землі, укладеним 22.11.2005 із Запорізькою міською радою. Вказує, що на даний момент орендарем та фактичним користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Верхня, 1А, є ТОВ «ВКП «ФЕБ», яке сплачує за земельну ділянку, що також знаходиться під будівлями ТОВ «Екомост», орендні платежі, а тому твердження податкового органу про порушення позивачем вимог п. 287.6 ст. 287 ПК України є безпідставними, адже у випадку застосування вказаної норми під час дії договору оренди землі - це є фактично подвійним оподаткуванням. Крім того зазначає, що податковим органом невірно проведено розрахунок земельного податку, оскільки згідно положень п. 287.6 ст. 287 ПК України податок має бути обрахований із земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під адміністративною будівлею, яка належить на праві власності позивачу.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 11.02.2013 вих. № 1126/10-014 посилається на те, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екомост» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 встановлено порушення, зокрема, п. 287.6 ст. 287 ПК України, в результаті чого занижено земельний податок на суму 8 759,00 грн. Вказує, що ТОВ «Екомост» набуло право власності на об'єкт нерухомості, починаючи з 02.08.2012, а тому земельний податок має сплачуватись на загальних підставах. З огляду на викладене, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесене з урахуванням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 09.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

На підставі направлень від 26.11.2012 № 1268, № 1275, № 1274, № 1272, № 1273 відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.2 ст. 78 ПК України та наказу № 1176 від 21.11.2012 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Екомост» вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, про що складено акт від 07.12.2012 № 305/22-1109/35764060.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п. 287.6 ст. 287 ПК України, в результаті чого занижено податок на земельну ділянку, на якій розташована будівля за період з 02.08.2012 по 30.09.2012 на суму 8 759,00 грн.

21.12.2012 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003032211, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем земельний податок у розмірі 11 118,75 грн., в т.ч. 8 759 грн. за основним платежем та 2 359,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2012 № 0003032211 ТОВ «Екомост» звернулось до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість доводів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Екомост» згідно договору купівлі-продажу від 19.07.2012 придбало у ТОВ ВКП «ФЕБ» адміністративну будівлю загальною площею 247,7 кв. м., що розташована на земельній ділянці 0,6673 га, кадастровий номер 2310100000:05:014:0076. Земельна ділянка та майно знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1А.

19.07.2012 між ТОВ «Екомост» та ТОВ ВКП «ФЕБ» складений та підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна.

Крім того з'ясовано, що земельна ділянка по вул. Верхній, буд. 1А перебуває у користуванні ТОВ ВКП «ФЕБ» за договором оренди землі від 22.11.2005, укладеним між Запорізькою міською радою та ТОВ ВКП «ФЕБ» і зареєстрованим у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що 29.11.2005 у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040526100764.

Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, оскільки право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ.А-2, А2-3, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Верхня, будинок 1а, було зареєстроване за позивачем 02.08.2012 за № 35037103, в силу приписів п. 287.6 ст. 287 ПК України позивач повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об'єкти нерухомості.

Відповідно до п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В акті перевірки від 07.12.2012 № 305/22-1109/35764060 податковий орган, обґрунтовуючи відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, посилається на відповідь Управління Держкомзему у м. Запоріжжя № 1162/200/02-34 від 07.12.2012 (копія долучена до справи).

З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 було витребувано у Головного управління Держземагенства у Запорізькій області інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером № 2310100000:05:014:0076 по вул. Верхній, 1А.

На виконання ухвали суду, 05.04.2013 від Головного управління Держземагенства у Запорізькій області надійшов лист вх. № 14662, в якому повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6 673,00 кв. м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1А для розташування виробничого комплексу обслуговування автомобілів з готельним комплексом та гостьовою автостоянкою, яка знаходиться в оренді ТОВ «ВКП «ФЕБ» станом на 01.01.2013 становить 5 705 348,27 грн.

Тобто, у перерахунку вартість одного квадратного метру земельної ділянки по вул. Верхній, 1А складає 854,99 грн. (5 705 348,27 грн. / 6673,00 кв.м.).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 19.07.2012, загальна площа придбаної позивачем адміністративної будівлі складає 247,7 кв. м. Один відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить на праві власності позивачу, складає 247,7 кв. м. х 854,99 (нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки) / 100% = 2 117,81 грн. Отже ставка податку за зазначену земельну ділянку для позивача складає 2 117,81 грн.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З огляду на наведену норму ПК України, сума земельного податку, яка підлягала сплаті позивачем щомісяця склала 2 117,81 грн. / 12 місяців = 176,48 грн.

Таким чином, сума земельного податку, що підлягає сплаті позивачем за серпень-вересень 2012 року дорівнює 352,96 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи із донарахованої суми земельного податку в розмірі 352,96 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій буде складати 88,24 грн.

Отже, донарахування сум податку в розмірі 352,96 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88,24 грн. суд вважає законним та обґрунтованим.

Натомість, податковий орган розрахував суму земельного податку для позивача виходячи з розміру земельної ділянки 6 247,4 кв. м. (6673 кв. м. загальна площа - 326 кв. м. розмір земельної ділянки під гаражами (перебуває у власності ТОВ «Продрезерв-Україна») - 99,6 кв. м. розмір земельної ділянки під боксом (перебуває у власності ТОВ «Продрезерв-Україна»), тобто, залишку площі земельної ділянки за відрахуванням площ, які знаходяться під будівлями, що належать на праві власності ТОВ «Продрезерв-Україна».

Суд вважає безпідставним такий розрахунок земельного податку з боку податкового органу, оскільки відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

При цьому, згідно п. п. 14.1.205 п. 14.1 ст. 14 ПК України, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Тобто, вказана норма дає визначення прибудинкової території саме для багатоквартирного будинку. Визначення прибудинкової території для нежитлових приміщень ПК України не містить.

Крім того, п. п. 14.1.205 п. 14.1 ст. 14 ПК України говорить про те, що прибудинкова територія має визначатися на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації. Однак, податковим органом ані в акті перевірки від 07.12.2012 № 305/22-1109/35764060, ані в запереченнях на адміністративний позов не зазначено, виходячи з чого та на підставі яких документів ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснила такий розрахунок прибудинкової території, що припадає на адміністративну будівлю, яка знаходиться у власності позивача.

З огляду на викладене, суд виходить з того, що обрахунок земельного податку слід проводити відносно тієї частини земельної ділянки, що знаходиться під будівлею, а саме 247,7 кв. м.

В той же час, суд не погоджується з доводами позивача про те, що фактично має місце подвійне оподаткування, оскільки за змістом вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що поняття земельного податку не є тотожним орендній платі за землю. Вищенаведеними нормами фактично визначений обов'язок землекористувача, який не оформив належним чином своє право користування земельною ділянкою, сплачувати земельний податок за таку земельну ділянку, що здійснюється незалежно від факту сплати орендної плати орендарем такої земельної ділянки за договором.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.12.2012 № 0003032211 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Екомост» грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 10 677,55 грн., в т.ч. 8 406,04 грн. за основним платежем та 2 271,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В решті позову суд відмовляє, оскільки на позивача покладається обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту державної реєстрації права власності на придбане нерухоме майно, виходячи із розміру земельної ділянки, розташованої під такою нерухомістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомост» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.12.2012 № 0003032211 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Екомост» грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 10 677,55 грн., в т.ч. 8 406,04 грн. за основним платежем та 2 271,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомост» 106,77 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя Л.Я. Максименко