Постанова

від 22.04.2013 по справі 6/5005/10915/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2013 року Справа № 6/5005/10915/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чохи Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Малікова О.В., представник, дов. №5 від 21.01.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2013 року у справі № 6/5005/10915/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 Приватного підприємства Агрофірми "Ніва", м. Білгород-Дніпровський, Одеська область

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 267 498, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 19.04.2013р. розгляд апеляційної скарги ТОВ «Агросфера» передано колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою суду від 22.04.2013р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ «Агросфера» прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2013р. (суддя Коваленко О.О. ) позовні вимоги задоволено частково.

Солідарно стягнуто з приватного підприємства Агрофірми "Ніва" та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 227 915,89грн. заборгованості з урахуванням інфляції; 1 150,00грн. пені; 18 800,00грн. процентів за користування товарним кредитом та 5 349,97грн. судовового збору.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем-1 умов, укладеного між ним та позивачем договору купівлі-продажу товару № 10029-C від 06.06.2012року та Специфікації № 1 до нього, в частині своєчасної оплати отриманого товару. Частково задовольняючи позовні вимоги у стягненні пені та процентів за користування товарним кредитом, суд прийняв до уваги складні природнокліматичні умови, що склалися на полях відповідача 1 у 2012р., його клопотання про зменшення штрафних санкцій, ненадання позивачем доказів спричинення збитків, внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем 1 та застосував ст..83 ГПК України та ст..233 ГК України. Оскільки відповідач 2 за договором поруки виступив поручителем перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем 1, то суд солідарно стягнув грошові кошти з відповідачів.

Не погодившись з рішенням суду, позивач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 18 468,29 грн. процентів за користування товарним кредитом та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що господарський суд Дніпропетровської області не мав права застосував норми статті 233 ГК України для зменшення розміру процентів за користування товарним кредитом, оскільки по своїй правовій природі вказані проценти не є штрафом та пенею, а являються боргом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач 1 і відповідач 2 своїм правом на участь у судовому засіданні не скористувалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

06.06.2012р. між позивачем - ТОВ «Агросфера» (продавець) та відповідачем-1 - ПП «Агрофірма Ніва» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 10029-C. За умовами договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити вартість насіннєвого матеріалу відповідно до умов договору, Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору і в яких зазначається конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати. Ціна товару встановлена за домовленістю сторін в грошовому еквіваленті іноземної валюти - долар США або Євро (п.1.1, 3.1.Договору).

Пунктами 4.7., 4.8. Договору сторони визначили порядок індексації суми вартості поставленого товару у разі зміни курсу гривні до іноземної валюти з моменту підписання Специфікації і до моменту повної оплати.

Згідно пунктів 4.2., 4.3., 7.2., 7.3. Договору, товарний кредит з відстрочкою платежу надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір не встановлено у Специфікації. Нарахування процентів здійснюється на суму вартості переданого товару з моменту фактичного відвантаження (дата у видатковій накладій) до моменту здійснення оплати (дата зарахування коштів на р/р продавця). Користування товарним кредитом в межах строків на оплату є правомірним. У разі несвоєчасної сплати покупець продовжує користуватися товарним кредитом по ставці згідно п. 7.2. Договору - 0,15% (протягом 10 календарних днів, а далі по ставці згідно п.7.3. Договору - 1%.

06.06.2012р. між ТОВ «Агросфера» (позивач) та ТОВ «Гран Інвест» (відповідач 2) укладено договір поруки № 10029-ПОР, за яким відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем за порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 10029-С від 06.06.2012р., що включає погашення товарного кредиту в сумі і строк згідно договору. сплату індексації, процентів за користування товарним кредитом та процентів за користування грошовими коштами, сплату неустойки.

Відповідно до Специфікації № 1 від 06.06.2012р. до Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу 1, на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу, насіння соняшнику Перформер у кількості 365 кг вартістю 213 020,70 грн., що еквівалентно 21 443,75 Євро, у строк до 01.07.2012р., а відповідач 1 зобов'язався сплатити вартість товару у строк до 10.11.2012р.

За видатковою накладною № 130608/07 від 13.06.2012р. позивач поставив відповідачу 365 кг насіння соняшнику Перформер на суму 214 098,69 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в обумовлений строк грошові кошти не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму боргу з урахуванням індексації відповідно до умов договору у розмірі 227 915,89 грн., 37 268,29 грн. процентів за користування товарним кредитом та 2 314,23 грн. пені.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1, 3 ст.. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Сума боргу позивачем розрахована правильно, підтверджується матеріалами справи. Індексація суми боргу проведена позивачем у відповідності до п.4.8. Договору і не суперечить закону.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням наведеного господарський суд правильно стягнув солідарно з відповідачів основний борг в сумі 227 915,89 грн.

Відповідно до ч.1, 5 ст.. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем .

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ститтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов договору, за порушення строків оплати на 10 днів, за цей час розмір процентів складає 0,15%, а за час більше ніж 10 днів застосовуються проценти у розмірі 1%.

За 10 днів прострочення оплати (з 13.11.2012р. по 23.11.2012р.) позивачем нараховано 3 388,03 грн. процентів, а за період з 23.11.2012р. по 07.12.2012р. (15 днів) нараховано 33 268,29 грн. процентів.

Розмір процентів позивачем розрахований правильно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

При цьому колегія суддів зазначає, що господарський суд неправильно задовольнив позовні вимоги в цій частині частково, зменшивши розмір процентів на підставі ст..83 ГПК України, ст..233 ГК України.

Стаття 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені).

Стаття 233 ГК України також надає право суду зменшити штрафні санкції. При цьому, згідно ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня)..

Проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями, а є платою за користування грошовими коштами, тому норми права, які надають право суду зменшувати штрафні санкції не можуть бути застосовані до зазначених процентів.

З цих підстав рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині стягнення процентів задоволенню повністю. З відповідачів підлягає стягненню солідарно 37 268,29 грн.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.1. Договору сторони встановили, що у разі порушення покупцем термінів оплати, він сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені припиняється через рік (365 днів) від дня коли зобов'язання мало бути виконане.

Позивач просив стягнути пеню за період з 13.11.2012р. по 07.12.2012р. (25 днів) у розмірі 2 314,23 грн. Розрахунок позивачем здійснено правильно.

Господарський суд, приймаючи до уваги наявність форс-мажорних обставин в наслідок несприятливих погодних умов, що підтверджується довідкою торгово-промислової палати України від 30.08.2012р. № 2000/05-4, заяву позивача про зменшення розміру штрафних санкцій, ненадання позивачем доказів спричинення йому збитків в наслідок невиконання зобов'язання відповідачем 1, керуючись ст..83 ГПК України, ст..233 ГК України до 1 150 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду в цій частині.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду зміні в частині стягнення процентів за користування товарним кредитом

Витрати з судового збору відповідно до ст..49ГПК України покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2013 року у справі № 6/5005/10915/2012 змінити в частині стягнення процентів за користування товарним кредитом, стягнувши солідарно з Приватного підприємства Агрофірма «Нива» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» 37 268,29 грн. процентів за користування товарним кредитом.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства Агрофірма «Нива» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» 6 210,22 грн. витрат з судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 23.04.2013р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

Л.В.Чоха