Рішення

від 24.02.2009 по справі 14/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "24" лютого 2009 р.                                                                    Справа №  14/191

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачавідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №3 (м.Золотоноша) Черкаської філії  ВАТ «Укртелеком»

до відповідачауправління по боротьбі з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області

про              стягнення 9417,95 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 9417,95 грн. (з них: 5585,01 грн. основного боргу за період з 01.12.2005 по 28.11.2008, 334,08 грн. пені за період 01.06.2008 по 30.11.2008, 3071,75 грн. інфляційних за грудень 2005 –листопад 2008 років, 427,11 грн. 3% річних за період 01.12.2005 по 30.11.2008) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримані відповідачем послуги електрозв'язку та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 10.02.2008 представник позивача позовні вимоги підтримав. У наступне засідання представник не з'явився, від позивач надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з участю представника позивача в розгляді іншої справи.

Доказів участі представника в іншому судовому засіданні суду не надано. В ухвалі суду від 10.02.2009 звернено увагу керівників сторін, що причини неявки мають підтверджуватись доказами та що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки), не позбавляє їх можливості призначити іншого або представляти інтереси особисто. Тому суд вважає причини неявки представника (чи керівника) позивача неповажними.

Вищевказаною ухвалою суду від 10.02.2009, крім доданих позивачем до заяви від 19.02.2009 №08-16юр (вх.суду №2803 від 20.02.2009) документів, від позивача були витребувані розрахунки інфляційних, пені та 3% річних по кожній простроченій сумі окремо із зазначенням точного календарного періоду такого розрахунку, однак, такі розрахунки позивачем не надані, причини їх ненадання у клопотанні про збільшення вимог не зазначені, тому суд вважає причини їх неподання неповажними.

До дня судового засідання позивачем надіслано заяву від 19.02.2009 №08-16юр (вх.суду №2803 від 20.02.2009) про збільшення розміру позовних вимог до 11302,45 грн., зокрема про збільшення вимог в частині 3% річних та інфляційних, і стягнення їх у розмірі 4858,96 грн. інфляційних за грудень 2005 –листопад 2008 років, 524,40 грн. 3% річних за період 01.03.2004 по 30.11.2008. Заява позивача з доданими документами про збільшення розміру вимог не може прийнята судом до розгляду у зв'язку відсутністю доказів доплати державного мита на суму 11,02 грн., тому підлягає залишенню без розгляду по п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, однак, приєднується до матеріалів справи у зв'язку з тим, що має частину документів, необхідних для вирішення спору за первісною позовною заявою по суті.

Відповідач тричі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов до суду не надіслав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов і неявки представника не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами дослідивши які суд встановив наступне.

Згідно з договором надання послуг електрозв‘язку від 16.05.2002 №400 позивачем у період з 01.02.2004 по 01.12.2008 відповідачу були надані послуги електрозв‘язку. Загальний розмір плати за користування електрозв'язком (абонентної плати, міський і міжміський телефонний зв'язок) за вказаний період складає 5585,01 грн. Відповідно до укладеного між сторонами договору позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату наданих послуг, однак, останній суми боргу не сплатив. 24.06.2005 за №08-123-08-15юр, та 14.04.2006 позивач направляв на адресу відповідача претензії з вимогою оплатити борг, відповіді на які останній не надіслав і боргу не сплатив.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, розшифровками міжміських розмов, рахунками, розрахунками суми основного боргу, претензіями, квитанціями пошти про вручення, положенням про позивача, довіреністю на керівника останньої і не заперечуються відповідачем.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у строки, встановлені п.4.6 договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу у примусовому порядку. Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 5585,01 грн. є обгрунтованою, відповідає обставинам справи і відповідачем не заперечується.

Суд відмічає пропуск позивачем установленого строку позовної давності для стягнення суми поза межами трирічної давності, однак, заяви від відповідача про її застосування відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України не надійшло, у зв'язку з чим судом не застосовується.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3%річних.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо розміру 3% річних на суму 427,11 грн., хоча його і не виконано відповідно до ухвали суду від 10.02.2009. Однак, зважаючи на те, що сума основного боргу підтверджена повністю, наявність основного боргу на 01.12.2005 у сумі 4390,59 грн. та наступне помісячне її зростання дають можливість розрахувати 3% річних у вказаний спосіб, суд вважає розрахунок 3% річних вірним.

Що ж стосується суми інфляційних, то її розрахунок здійснено невірно. Так, інфляційні позивачем розраховані за період грудень 2005 –листопад 2008 років, розрахунок позивачем здійснено шляхом множення коефіцієнту інфляції за весь період на суму, яка виникла на кінець періоду, в той час, як на кожну конкретну суму заборгованості за кожний місяць має бути розрахований свій конкретний коефіцієнт інфляції. Зокрема: до суми, нарахованої позивачем за липень 2008 року (39,17 грн.) має бути застосований коефіцієнт інфляції, визначений за період липень –листопад 2008 року; до суми, нарахованої позивачем за березень 2007 року (64,68 грн.) має бути застосований коефіцієнт інфляції, визначений за період березень 2007 –листопад 2008 років; і так щодо кожної нарахованої суми.

Однак, обов'язок подання обгрунтованого розрахунку покладено на позивача (п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України), витребуваний ухвалою суду від 10.02.2009 розрахунок у порушення ст.4-5 та п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано без поважних причин, представник у судове засідання не з'явився без поважних причин, у зв'язку з чим такий розрахунок у судовому засіданні позивачем не здійснено, тому вимога в цій частині на суму 3071,75 грн. підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач також вправі вимагати стягнення з відповідача передбаченої п.5.8 договору пені. Однак, розрахунок позивача на суму 334,08 грн. є невірним, оскільки здійснений без урахування розміру суми прострочення та періодів прострочення. Так, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше договором не встановлено, тому пеня  на суму за березень 2007 року (64,68 грн.) могла бути нарахована лише за період з 21.04.2007 по 21.10.2007, пеня на суму за червень 2008 року (39,17 грн.) могла бути нарахована лише за період з 21.07.2008 по 30.11.2008 (дата, вказана позивачем) чи по 24.12.2008 (дата здачі позовної заяви пошті) чи по 21.01.2009 (гранична дата). При цьому розрахунок має здійснюватись з урахуванням різного розміру облікової ставки НБУ протягом цих періодів.

Враховуючи ж відсутність поважних причин неподання позивачем суду обгрунтованованого розрахунку пені (мотиви наведено судом вище) вимога в цій частині на суму 334,08 грн. підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 140,44 грн. (65,11 грн. витрат на оплату державного мита, 75,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Керуючись ст.ст. 49, 63 (п.4), 81 (п.5) 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1 і ст.625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Заяву позивача від 19.02.2009 №08-16юр (вх.суду №2803 від 20.02.2009) про збільшення розміру позовних вимог повернути без розгляду.

2.Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління по боротьбі з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Благовісна, 189, ідентифікаційний код 25573197) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” у особі Цеху електрозв'язку  Центру електрозв'язку №3 (м.Золотоноша) Черкаської філії ВАТ “Укртелеком” (м. Золотоноша, вул. Черкаська, 24, ідентифікаційний код 01181877) 5585,01 грн. основного боргу, 427,11 грн. 3% річних, 140,44 грн. судових витрат –разом 6152,56 грн.

3.Залишити без розгляду вимоги щодо стягнення 334,08 грн. пені за період 01.06.2008 по 30.11.2008 та 3071,75 грн. інфляційних за грудень 2005 –листопад 2008 років.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 Хабазня Ю.А.