31/59-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 р. № 31/59-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів :Борденюк Є.М.Харченко В.М.
розглянувши касаційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 року
у справі за позовомТОВ "АТБ-Інвест"
до1) Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції;2) Головного управління державного казначейства у Дніпропетровській області
простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2006 року, ТОВ "АТБ-Інвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на відшкодування шкоди 68 533,58 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на порушення державною виконавчою службою порядку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2005 року у справі №6/89 про стягнення з ТОВ "Буд-Альянс" на його користь 68 533,58 грн., що призвело до неможливості виконання судового рішення, а тому, вважаючи цю суму збитками, завданими діями відповідача, позивач просив постановити рішення про стягнення спірної суми з виконавчої служби та відділення державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 року, апеляційна скарга позивача задоволена. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 року скасовано. Постановлено нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 19.01.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у якому воно посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, безпідставність покладення на нього обов'язку по оплаті боргу боржника за виконавчим провадженням і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції –залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та покладаючи на виконавчу службу обов'язок по оплаті боргу боржника по виконавчому провадженні, порушеному на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №6/89, апеляційний господарський суд виходив з того, що сума не стягненого боргу є збитками, які підлягають стягненню з виконавчої служби на підставі ст. 1173 ЦК України.
Проте, погодитись з наведеними мотивами скасування судового рішення та постановлення нового про задоволення позову не можна.
Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Спеціальною нормою (частина друга ст.86 Закону України "Про виконавче провадження") також передбачено відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження.
Згідно ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Але, визнати, що сума боргу, яка підлягала стягненню з боржника у виконавчому провадженні є збитками, які підпадають під ознаки ст.22 ЦК України і підлягають відшкодуванню у порядку ст. 1173 чи ст.1174 ЦК України з виконавчої служби не можна, оскільки, ця сума є борговим зобов'язанням іншої особи, доводи стягувача ґрунтуються на припущеннях щодо неможливості стягнення боргу у майбутньому, що не може пов'язуватись з діями державного виконавця під час виконавчого провадження і не перебуває в причинному зв'язку, а тому, господарський суд першої інстанції правомірно постановив про відмову у позові і підстав для скасування судового рішення, за наведених апеляційним господарським судом мотивів, не було
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 року скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 року –залишити без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2009 |
Оприлюднено | 11.03.2009 |
Номер документу | 3085673 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні